Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економічна діагностика (2003 word).doc
Скачиваний:
75
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
29.8 Mб
Скачать

6.5. Оцінка розміру статут­ного фонду відкритого акціонерного товариства (ват), що створюється в процесі приватизації

Розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ВАТ), що створю­ється на базі державного та комунального майна (крім майна радгоспів, інших дер­жавних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства), у тому числі переданого в оренду, визнача­ється шляхом проведення стандартизова­ної оцінки цілісного майнового комплексу.

Стандартизована оцінка цілісного майнового комплексу для визначення роз­міру статутного фонду ВАТ проводиться на підставі даних передавального балан­су підприємства, складеного на дату оцінки за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів, проведеної у по­рядку, встановленому Методикою оцінки майна; договору оренди з додатками до нього (у тому числі балансу, що додається до договору оренди); іншої інформації, необхідної для проведення оцінки майна. Повний перелік документів, необхідних для проведення оцінки цілісного майнового комплексу, представлений в табл. 6.1.

За результатами проведення стандартизованої оцінки складається акт, типову форму якого продемонстровано в табл. 6.2.

Проведення оцінки для визначення розміру статутного фонду ВАТ передбачає послідовне здійснення таких кроків:

1) проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінки необоротних активів згід­но з основним та додатковим переліками і подання висновку про вартість майна та звіту про оцінку майна державному органу приватизації для рецензування у строк, що не перевищує 35 календарних днів від дати оцінки;

2) рецензування державним органом приватизації звіту про оцінку майна у строк, що не перевищує 13 календарних днів від дати його надходження;

3) подання державним органом приватизації комісії з приватизації (корпора-тизації) матеріалів незалежної оцінки необоротних активів з метою їх подальшого надання підприємству для складення передавального балансу у строк, що не пе­ревищує 48 календарних днів від дати оцінки;

4) складення підприємством передавального балансу на дату оцінки за ре­зультатами інвентаризації та переоцінки необоротних активів і подання його разом з висновками аудиторської перевірки та іншими необхідними для проведення оцін­ки матеріалами, комісії з приватизації (корпоратизації) у строк, що не перевищує 52 календарних дні від дати оцінки;

Таблиця 6.1

Перелік документів, необхідних для проведення оцінки цілісного майнового комплексу

Назва документа

Примітки

1. Передавальний баланс підприємства

за підписом керівника

підприємства та головного

бухгалтера, завірений

аудитором

2. Баланс підприємства, що додається для орендних підприємств до договору оренди

-II-

3. Договір оренди державного майна (з додатками)

-II-

4. Довідка про відображення в бухгалтерському обліку операцій з фінансової оренди індивідуально визначе­ного майна

за підписом керівника

підприємства та головного

бухгалтера

5. Довідка про наявність на обліку підприємства доро­гоцінних металів і дорогоцінного каміння та їх вартість

-II-

6. Акти про завершені види поліпшення основних за­собів та інших необоротних матеріальних активів, до­відка про розмір витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів

-//-

7. Довідка про рух коштів амортизації орендованих основних засобів та інших необоротних матеріальних активів на дату оцінки, а також коштів від реалізації орендованих необоротних активів

для орендних підприємств за підписом керівника під­приємства та головного бухгалтера

8. Довідка про довгострокові фінансові інвестиції (з розшифруванням за видами)

за підписом керівника

підприємства та головного

бухгалтера

9. Висновок про вартість майна

за підписом оцінювача,

скріплений печаткою та

підписом керівника суб'єкта

оціночної діяльності -

суб'єкта господарювання

10. Інвентаризаційні описи основних засобів, інших необоротних активів, запасів та інших активів

у разі прийняття рішення

державним органом

приватизації про

проведення інвентаризації

11. Основний та додатковий переліки необоротних ак­тивів

затверджені керівником

державного органу

приватизації (органу,

уповноваженого управляти

державним майном)

12. Аудиторський висновок

у разі проведення аудиторської перевірки

13. Довідка про розрахунок суми дооцінки запасів на дату оцінки

за підписом керівника

підприємства та головного

бухгалтера

14. Додаткові відомості

-II-

15. Інші додаткові матеріали

(на вимогу комісії з приватизації (корпоратизації))

-II-

Таблиця 6.2

Форма акта оцінки майна, яке підлягає приватизації (корпоратизації)

з/п

Показник

Усього, тис грн

У тому числі

що

належать державі

що належать орендарю

1.

Необоротні активи, усього у тому числі:

11.1.

Залишкова вартість нематеріальних активів,

усього

у тому числі:

права користування природними ресурсами

права користування майном

права на знаки для товарів і послуг

права на об'єкти промислової власності

авторські та суміжні з ними права

гудвіл

інші нематеріальні активи

1.2.

Незавершене будівництво

1.3.

Залишкова вартість основних засобів, усього у тому числі:

земельні ділянки

капітальні витрати на поліпшення земель

будинки та споруди

машини та обладнання

транспортні засоби

інструменти, прилади, інвентар

робоча і продуктивна худоба

багаторічні насадження

інші основні засоби

1.4.

Довгострокові фінансові інвестиції, усього у тому числі:

ті, що обліковуються методом участі в капіталі інших підприємств

інші фінансові інвестиції

1.5.

Довгострокова дебіторська заборгованість

1.6.

Відстрочені податкові активи

1.7.

Інші необоротні активи

2.

Оборотні активи, усього у тому числі:

2.1.

Запаси

2.2.

Векселі одержані

2.3.

Дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги), усього у тому числі:

первісна вартість

резерв сумнівних боргів

2.4.

Дебіторська заборгованість за розрахунками

2.5.

Інша поточна дебіторська заборгованість

2.6.

Поточні фінансові інвестиції

2.7.

Грошові кошти та їх еквіваленти, усього у тому числі:

у національній валюті

в іноземній валюті

2.8.

Інші оборотні активи

3.

Витрати майбутніх періодів

4.

Сукупна вартість цілісного майнового комплексу (сума рядків 1, 2 і 3)

5.

Забезпечення наступних витрат і платежів, усього у тому числі:

5.1.

Залишок коштів державного цільового фінан­сування та державних цільових надходжень

6.

Довгострокові зобов'язання

7.

Поточні зобов'язання

8.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу (ряд. 4 - ряд. 5 - ряд. 6 - ряд. 7)

9.

Вартість майна, що вилучається, усього у тому числі:

9.1.

Вартість державного житлового фонду

9.2.

Вартість об'єктів, що не підлягають приватизації

9.3.

Вартість іншого майна, щодо якого прийнято рішення про його вилучення

10.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу для визначення розміру статутного фонду (ряд. 8 - ряд. 9)

11.

Вартість державного майна, що підлягає при­ватизації (статутний фонд відкритого акціо­нерного товариства, що створюється на базі майна державного підприємства) (графа 3 ряд. 10)

12.

Вартість оборотних засобів, наданих в орен­ду, з урахуванням індексації ((ряд. 12.1 + ряд. 12.2) - ряд. 12.3) х ряд. 12.4) (у разі коли су­ма ряд. 12.1 та 12.2 менша від показника ряд. 12.3, показники ряд. 12 дорівнюють нулю) у тому числі:

X

12.1.

Запаси і витрати, які входять у валюту балансу

X

12.2.

Фінансові активи

X

12.3.

Кредиторська заборгованість

X

12.4.

Коефіцієнт індексації оборотних засобів, на­даних в оренду

X

13.

Залишок амортизації, нарахованої на орен­довані необоротні активи, не використаний на дату оцінки

X

14.

Залишок коштів від реалізації орендованих необоротних активів

X

15.

Частка держави (графа 4 ряд. 10 + графа 4 ряд. 12 + графа 4 ряд. 13 + графа 4 ряд. 14 + графа 4 ряд. 5.1)

X

X

16.

Частка орендаря (графа 3 ряд. 10 - графа 4 ряд. 15)

X

X

17.

Статутний фонд відкритого акціонерного то­вариства, що створюється на базі державно­го майна та майна, що належить орендарю (графа 4 ряд. 15 + графа 5 ряд. 16)

Примітка. Під час оцінки розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється на базі державного підприємства, заповнюються графи 1-4 рядків 1-11.

Голова комісії _______________ _____________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

Члени комісії _______________ _____________________

(підпис) (ініціали та прізвище)

______ _________________ 200 __ р.

5) складення комісією з приватизації (корпоратизації) акта оцінки майна під­приємства, подання його для рецензування державному органу приватизації та за­твердження керівниками цих органів за результатами рецензування у строк, що не перевищує 55 календарних днів від дати оцінки. Підготовка та затвердження акта оцінки здійснюється у двохмісячний строк від дати оцінки. У разі неможливості за­твердження з поважних причин акта оцінки майна в установлені строки або виник­нення необхідності у додатковому рецензуванні звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) строк подання та затвердження акта оцінки майна за рішенням державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про­довжується, але не більше ніж на 45 календарних днів.

До майна, що включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, відносяться:

- необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене бу­дівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборго­ваність, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);

- оборотні активи (запаси, векселі одержані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками та інша по­точна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи);

- витрати майбутніх періодів.

Об'єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі державного під­приємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість цілісного майнового комплексу не включаються. Сума довгострокових зобов'язань, що включає зобов'язання з фі­нансового лізингу, зменшується на суму зобов'язання, яка виникла у державного підприємства (лізингоодержувача) з отриманням такого об'єкта, і не включається в суму довгострокових зобов'язань, на які відповідно до вимог Методики оцінки май­на зменшується сукупна вартість цілісного майнового комплексу.

Чиста вартість цілісного майнового комплексу (ЧВ) визначається за формулою (6.1):

ЧВ = (Н + 0 + М)-(В+Д + П), (6.1)

де Н - вартість необоротних активів;

О - вартість оборотних активів;

М - сума витрат майбутніх періодів;

В - вартість забезпечень наступних витрат і платежів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань;

П - вартість поточних зобов'язань.

Якщо чистої вартості цілісного майнового комплексу, одержаної за результа­тами розрахунку, не вистачає для реєстрації ВАТ в порядку, визначеному законо­давством, державним органом приватизації (органом, уповноваженим управляти державним майном), розглядається питання про зупинення приватизації (корпора­тизації) підприємства шляхом створення ВАТ та визначення іншого способу його приватизації.

Для визначення розміру статутного фонду ВАТ чиста вартість цілісного май­нового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об'єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого комісією з приватизації (комісією з корпоратизації) приймається рішення про його вилучення з чистої вартості цілісного майнового комплексу.

Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється на базі майна дер­жавного підприємства (СФДП), визначається за формулою (6.2):

СФДП = ЧВ-ЖФ-НП- ІМ, (6.2)

де ЖФ - вартість державного житлового фонду;

НП- вартість об'єктів, що не підлягають приватизації;

ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з приватизації (комісією з корпоратизації) приймається рішення про його вилучення з чистої вартості цілісного майнового комплексу.

Розмір статутного фонду ВАТ, що створюється в процесі привати­зації на базі державного майна, переданого в оренду, та майна орендаря (СФОР), визначається за формулою (6.3):

СФО Р = ЧД + ЧОР (6.3)

де ЧД - вартість державної частки в статутному фонді товариства;

Чор - вартість частки орендаря в статутному фонді товариства.

При цьому величина ЧД визначається за формулою (6.4):

ЧД = Н + BO + AM + Р, (6.4)

де Н - вартість необоротних активів, що належать державі, у тому числі вар­тість необоротних активів, придбаних під час оренди за рахунок амортиза­ційних відрахувань, нарахованих на орендовані необоротні активи, якщо інше не передбачено договором оренди, та коштів від реалізації орендо­ваних необоротних активів, а також за рахунок коштів державного цільово­го фінансування та державних цільових надходжень (придбані під час оренди необоротні активи);

ВО - оціночна вартість оборотних активів, наданих в оренду;

AM - амортизаційні відрахування, нараховані на орендовані необоротні активи та невикористані на дату оцінки;

Р - залишок коштів від реалізації орендованих необоротних активів (не використаних для придбання необоротних активів та не врахованих при визначенні показника Н) та залишок коштів державного цільового фінан­сування і державних цільових надходжень.

При визначенні вартості частки держави (комунального майна) в статутному фонді ВАТ враховується передбачений умовами договору оренди порядок викори­стання амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи.

Вартість частки орендаря Ор) визначається за формулою (6.5):

Чор = ЧВ- ЧД (6.5)

Оціночна вартість оборотних активів, наданих в оренду (ВО), договір оренди цілісних майнових комплексів яких був укладений до набрання чинності

Законом України від 14.03.1995 р. №98 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», визначається за показниками балансу, який був складений під час передачі цих активів в орен­ду, шляхом індексації чистої вартості оборотних активів за формулою (6.6):

ВО = з + ФА - КЗ) х ki (6.6)

де Зз- вартість запасів і витрат, включених до валюти балансу;

ФА - вартість фінансових активів (інші позаоборотні активи, грошові кошти, розрахунки та інші активи);

КЗ- кредиторська заборгованість (довгострокові пасиви, розрахунки й інші короткострокові пасиви, резерви майбутніх витрат і платежів). У разі коли кредиторська заборгованість перевищує суму вартості запасів і витрат та фі­нансових активів, наданих в оренду, значення показника ВО дорівнює нулю;

ki - коефіцієнт індексації вартості оборотних засобів, наданих в оренду, залежно від дати укладення договору оренди, визначається шляхом мно­ження розрахованого станом на 01.01.2001 р. базового коефіцієнта індек­сації залежно від дати укладення договору оренди на річний індекс інфля­ції починаючи з 2001 р. до року, в якому визначено дату оцінки, якщо річ­ний індекс інфляції перевищує 110%.

У разі відмови орендаря виступити засновником ВАТ або прийняття рішення комісією з приватизації щодо визначення розміру статутного фонду ВАТ ви­ключно на базі державного майна розмір статутного фонду такого това­риства (СФдм) визначається на базі державного майна, що передавалось в орен­ду, та придбаних під час оренди необоротних активів, залишку коштів від реалізації орендованих необоротних активів, залишку коштів державного цільового фінансу­вання та державних цільових надходжень у порядку, визначеному формулою (6.7):

СФДМ = НД-ЖФ-НП-ІМ + А, (6.7)

де НД - необоротні активи, що належать державі, у тому числі джерелом придбання яких за час оренди були амортизаційні відрахування на держа­вне майно, кошти, отримані від реалізації орендованих необоротних акти­вів, а також кошти державного цільового фінансування та державних ці­льових надходжень;

А - активи (необоротні та оборотні) на суму невикористаних амортизацій­них відрахувань на орендовані необоротні активи, залишку коштів, отри­маних від реалізації орендованих необоротних активів, а також невикори­станих коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень.

Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства, зазначені в переліках (основному та додатковому), що підлягають внесенню до статутного фонду ВАТ, яке створюється. Необоротні активи, що підлягають вилученню з чис­тої вартості цілісного майнового комплексу, не переоцінюються. Додатково вияв­лені під час проведення незалежної оцінки майна необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються (переоцінюються) та включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів. Оцінці підлягають необоротні активи як зазначені у переліках, так і виявлені безпосередньо оцінювачами під час обстеження об'єктів оцінки. Висновок про вартість необоротних активів оформлю­ється відповідно до зразка, наведеного в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Форма висновку про вартість майна підприємства

№ з/п

Інвен­тар­ний

номер

Показник

Вартість, грн

за даними бухгалтерського обліку, що вклю­чається у підсу­мок балансу

за результа­тами переоці­нки на засадах

незалежної оцінки

1.

Залишкова вартість нематеріальних активів, усього

у тому числі:

1.1.

права користування природними ресурсами

1.2.

права користування майном

1.3.

права на знаки для товарів і послуг

1.4.

права на об'єкти промислової власності

1.5.

авторські та суміжні з ними права

1.6.

гудвіл

1.7.

інші нематеріальні активи

2.

Незавершене будівництво, усього

у тому числі:

2.1.

капітальне будівництво

2.2.

устаткування для монтажу

3.

Залишкова вартість основних засобів, усього у тому числі:

3.1.

земельні ділянки

3.2.

капітальні витрати на поліпшення земель

3.3.

будинки та споруди

3.4.

машини та обладнання

3.5.

транспортні засоби

3.6.

інструменти, прилади, інвентар

3.7.

робоча і продуктивна худоба

3.8.

багаторічні насадження

3.9.

інші основні засоби

4.

Довгострокові фінансові інвестиції, усього

5.

Довгострокова дебіторська заборгованість

6.

Відстрочені податкові активи

7.

Інші необоротні активи

8.

Необоротні активи, що не включаються до статутного фонду ВАТ, усього

_______________ __________ ___________________

(оцінювач) (підпис) (ініціали та прізвище)

_______________ __________ ____________________

(керівник суб'єкта (підпис) (ініціали та прізвище)

оціночної діяльності

- суб'єкта господарювання)

МП

Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб'єктно із застосуванням витратного та дохідного підходів. Необоротні активи, що не включаються до статутного фонду, довгострокова дебіторська заборгованість, від­строчені податкові активи, інші необоротні активи відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з табл. 6.3 та в передавальному балансі під­приємства за вартістю, вказаною у даних бухгалтерського обліку.

Матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, вилучаються з чи­стої вартості цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації (корпорати-зації). Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, ви­значається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить су­б'єкт оціночної діяльності (юридична особа), який має дозвіл на провадження дія­льності, пов'язаної з державною таємницею.

Запаси під час складання передавального балансу відображаються підпри­ємством за вартістю, вказаною у даних бухгалтерського обліку з урахуванням ви­мог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до акта оцінки вартості майна підприємства за ціною, визначеною у порядку, який встановлюється Міністерством фінансів та Фондом державного майна.

Резерв сумнівних боргів, що визначається у порядку, встановленому поло­женням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна під час приватизації (корпоратиза­ції) визначається у сумі, підтвердженій державним підприємством шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів, що свідчать про за­стосування ним вичерпних заходів до боржників з метою повернення ними забор­гованості.

Результати оцінки розміру статутного фонду ВАТ, що створюється на базі державного майна (на базі державного майна та майна орендаря), фіксуються в акті оцінки майна підприємства під час приватизації (корпоратизації), складеному по формі табл. 6.1. Акт оцінки майна складається та підписується комісією з при­ватизації (корпоратизації) підприємства та затверджується керівником державного органу приватизації (керівником органу, уповноваженого управляти державним майном) у строк, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки.

До акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації), складеного за фор­мою табл. 6.2, додаються такі матеріали:

- накази державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення інвен­таризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки вартості майна з метою створення ВАТ;

- матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвен­таризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, інвентаризаційні описи тощо);

- переліки необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці;

- передавальний баланс підприємства;

- висновок аудиторської перевірки, складений з урахуванням вимог Методи­ки оцінки майна;

- висновок про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна з додатками до нього;

- оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з прива­тизації (корпоратизації) щодо розгляду та ухвалення матеріалів інвентаризації згід­но з вимогами Методики оцінки майна;

- інші додаткові матеріали, які роз'яснюють результати оцінки майна, у тому числі наведені у табл. 6.2.

У разі прийняття рішення про збільшення статутного фонду ВАТ на суму збільшення вартості його власного капіталу відповідно до вимог пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 pp. розрахунок приросту вар­тості власного капіталу здійснюється у такому порядку:

1) подання ВАТ державному органу приватизації (органу, уповноваженому управляти державним майном) таких документів:

- копій засновницьких документів та змін до них, пов'язаних із змінами розмі­ру статутного фонду товариства від дня його державної реєстрації;

- затвердженого акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації);

- довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного фонду на суму індексації балансової вартості основних фондів, підписаної головою правління то­вариства, та документів, що підтверджують розрахунок зазначених сум;

- балансу, що додавався до зазначеного вище акта оцінки, та засвідченого аудитором його варіанту, трансформованого згідно з Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами та організаціями показників вступного саль­до балансу (графа 3) у 2000 p.;

- копії балансу товариства на останню звітну дату, складеного згідно з вимо­гами, встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Ба­ланс»;

2) вартість власного капіталу ВАТ, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозпо­діленого прибутку, зменшена на суму непокритого збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу. Зміна вартості власного капіталу ВАТ розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксованою на дату оцінки під час при­ватизації (корпоратизації) та на останню звітну дату, що передує здійсненню роз­рахунку. Позитивний показник зміни вартості власного капіталу ВАТ є його сумою збільшення. У разі здійснення ВАТ додаткового випуску акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його статутного фонду, за­значена сума вираховується з розрахованої суми збільшення вартості власного капіталу;

3) акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ склада­ється за встановленою формою та подається разом з необхідними документами на затвердження керівнику державного органу приватизації (органу, уповноваже­ного управляти державним майном).