ridna_mova_2kl конспекти

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

II.Перевірка домашнього завдання

—Прочитайте словосполучення, які ви записали. Як ви виконували це завдання? (Письмово).

—Розкажіть, які рослини вирощують у ваших родинах.

—Як ви виконували це завдання? (Усно).

III.Мотивація навчальної діяльності. Каліграфічна

хвилинка

Ст Чч че он ої червоні півень стоїть

Стоїть півень на грядках

Учервоних чобітках.

—Запишіть з’єднання букв.

—Запишіть слова. Назвіть слово, в якому букв більше, ніж звуків.

—Зверніть увагу на правопис слова червоний. Запишіть його звукову модель. Як можна поділити це слово для переносу?

—Прочитайте загадку. Відгадайте її.

—Повторіть загадку. Як ви виконували це завдання? (Усно).

—Запишіть загадку під диктовку. Як ви виконували це завдання? (Письмово).

—Перевірте написане.

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Так от, сьогодні на уроці ми поговоримо про усне та писемне мовлення. Про правила, яких слід дотримуватись у мовленні.

V.Вивчення нового матеріалу

—Згадайте, чим відрізняються звуки і букви?

—Так відрізняються і усне та писемне мовлення. Все, що говоримо і чуємо, називається усним мов-

ленням. А те, що пишемо і читаємо,— писемним мовленням.

1. Робота з підручником.

42

—На с. 30 прочитайте, яких вимог слід дотримуватися в усному мовленні.

—Про що ви дізналися?

—А ще, коли розмовляєш з кимось, слова треба вимовляти чітко, не дуже швидко, не дуже повільно і, крім того, треба дивитися не під ноги і в боки, а в обличчя співрозмовника. Щоб не вийшло, як у тих хлопців.

Юрко з Тарасом розмовляв, Крутився на всі боки, Неначе він сорока.

А Тарас терпів, терпів:

— Ти до кого говорив?

Висновок: Коли до когось слово мовиш — дивись на того, з ким говориш.

(Л. Павленко)

2. Розвиток діалогічного мовлення.

—Пам’ятаючи, яким має бути ваше усне мовлення, поговоріть з другом про те, як ви провели вихідні.

Клас вислуховує декілька діалогів, допомагаючи виступаючим виправити мовні помилки.

3. Розвиток монологічного мовлення. Вправа 61,

с.29.

—Уважно розгляньте малюнок і розкажіть про те, як звірі готуються до зими. Хто з них на зиму засинає, а хто одягає теплу шубку?

—Складіть речення про тварин за такою схемою:

.

—Назви яких тварин позначено звуковими моделями в підручнику?

—Яким мовленням ви зараз користувались?

4. Вправляння у писемному мовленні.

—Ознайомтеся з вимогами до писемного мовлення на с. 30.

—На що треба звернути увагу?

—Виконайте вправу 62, с. 30. Спишіть речення, що відповідає поданій схемі.

5. Фізкультхвилинка.

Зайчик прудко так стрибає, Пташка весело літає, Швидко лис десь пробіжить, Їжачок в кущах сидить.

Вже й з барлога встав ведмідь — Цих тваринок всіх любіть.

43

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1.Самостійна робота. Виконання вправи 63,

с.30.

—Порівняйте тексти вправ 62 і 63.

—Чим відрізняються слова пофарбувала і черкнула фарбою?

—Самостійно спишіть текст. Дотримуйтесь вимог писемного мовлення.

2. Усне виконання вправи 64, с. 31.

VII. Підсумок уроку

—З якими видами мовлення ви ознайомились на сьогоднішньому уроці?

—Назвіть вимоги до усного і до писемного мовлення.

VIII. Домашнє завдання

Вправа 65, с. 31.

—Складіть і запишіть словосполучення.

—За бажанням можете скласти речення з одним словосполученням.

УРОК № 13

Тема. Практичне ознайомлення зі словами-звертаннями. Побудова діалогу за поданими запитаннями.

Мета. Поглиблювати уявлення про усне і писемне мовлення; формувати вміння звертатися до співрозмовників; розвивати діалогічне мовлення; виховувати культуру спілкування.

Обладнання. Шапочки-маски.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

II.Перевірка домашнього завдання

—Прочитайте, які словосполучення ви склали?

—Хто склав речення? Прочитайте їх.

—Яким мовленням ви користувались?

44

—А, розмовляючи зараз, яким мовленням ми користуємося?

—Які вимоги висуваються до усного і писемного мовлення?

III.Робота з картками.

І рівень.

Прочитай. Запиши загадку, допиши відгадку. Слово-відгадку поділи для переносу.

Ми грибочки невеличкі, а назвали нас … .

ІІ рівень.

Прочитай текст. Випиши речення, які відповідають схемі .

Прийшла пізня осінь. Настали холодні дні. Осінній вітер зриває з дерев листя. Часто йдуть дощі. Незабаром прийде холодна зима.

ІІІ рівень.

Прочитай. До кожного речення запиши питання. В кінці питань став знак «?».

Голодний вовк бродить лісом. Зайчик тремтить під ялинкою. Білочка сховалась у дупло.

IV. Каліграфічна хвилинка

Лл Ле ей ель шу соловейки земелька

Летіть, соловейки, на нашу земельку!

V.Вивчення нового матеріалу

—До кого звертаються у реченні?

—Це слово у реченні називають звертанням.

1. Виконання вправи 66, с. 31.

—Виразно прочитайте потішку.

—До кого звертаються у тексті? Як називається це слово?

—Прочитайте потішку в особах.

—Виконайте завдання 3, 4 самостійно.

2. Вправи на виділення з тексту звертання.

—Послухайте уважно дитячі потішки і виділіть

вних слова-звертання, запишіть їх у зошити.

Сонечко, сонечко, Виглянь у віконечко.

45

Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику.

Равлику, равлику, Вистав ріжки, Тобі два, мені два,

Поділимось обидва.

Не плач, дитинко, не плач, принесе киця калач.

3.Колективна робота. Виконання вправи 67,

с.32.

—Розгляньте малюнок. Розкажіть казку.

—Запишіть речення з коментуванням. Назвіть слова, які є звертаннями.

—Усно поділіть на склади слово яєчко. А як можна перенести це слово?

VI. Фізкультхвилинка

Чуки, чуки, чуки, чок, Пішли дітки в таночок, Пішли дітки в таночок, Донька збила каблучок.

— Прибий, татку, каблучок, Бо я хочу в таночок.

VII. Закріплення вивченого матеріалу

1. Вправи на розвиток діалогічного мовлення.

Виконання вправи 68, с. 33.

—Чи бували ви в зоопарку? Яких тварин ви там бачили?

—Прочитайте самостійно питання вправи. Спробуйте відповісти замість Юрка.

Прослуховування складених діалогів.

2. Робота в парах.

Виконання вправи 69, с. 33.

—Одягніть шапочки-маски. Уявіть, про що могли б поговорити між собою тварини.

Підготуйте діалог і покажіть нам його в особах.

VIII. Підсумок уроку

—Про що ми говорили сьогодні на уроці?

—Як ви будете звертатися один до одного?

46

IX. Домашнє завдання

Вправа 70, с. 33. Завдання 3 до вправи виконується за бажанням.

УРОК № 14

Тема. Сила голосу і швидкість мовлення.

Мета. Дати дітям уявлення про залежність сили голосу і швидкості мовлення від його мети і мовленнєвої ситуації; поглиблювати вміння вживати звертання у мовленні з відповідною інтонацією та відокремлювати його на письмі; розвивати зв’язне мовлення; виховувати культуру спілкування.

Обладнання. Фішки для складання звукових моделей, предметні малюнки.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

II.Перевірка домашнього завдання

—Які букви ви вставили в слова?

—Змініть ці слова на звертання. Як би ви покликали цих тварин у зоопарку?

III. Каліграфічна хвилинка

Ол те сьо од бібліотека змагання диктант

Оленко, ходімо сьогодні до бібліотеки.

— Знайдіть в цьому реченні звертання. Зверніть увагу, як воно виділене на письмі?

IV. Мотивація навчальної діяльності

—Згадайте, які вимоги висуваються до усного мовлення?

—Як потрібно поводитися під час розмови?

—Сьогодні ми поговоримо про силу голосу і швидкість мовлення.

47

V.Вивчення нового матеріалу

—Як ви вважаєте, від чого залежить сила голосу і швидкість мовлення? (Від ситуації).

1. Робота з підручником.

—Розгляньте малюнки вправи 71, с. 34.

Скажіть, де діти можуть розмовляти голосно, навіть кричати, а де треба розмовляти звичайним голосом, тихо або пошепки.

2.Робота в парах. Розвиток діалогічного мовлення.

— Уявіть себе в якійсь ситуації. Підготуйте з товаришем діалог, в якому покажете, з якою силою голосу потрібно розмовляти в бібліотеці, вдома, на уроці, на стадіоні, в зоопарку, в лісі тощо.

3.Виконання вправи 72, с. 35.

—Прочитайте уривки з казок. Поміркуйте, з якою силою голосу треба читати кожне речення. Прочитайте уривки виразно один одному.

—Прочитайте речення із звертаннями. Назвіть слова-звертання. Зверніть увагу, як вони виділені на письмі? А як треба виділяти їх в усному мовленні? (Паузами).

—Прочитайте правило на с. 36. Запам’ятайте

його.

—Виконайте завдання 3 до вправи.

4. Спостереження за доречністю голосного мовлення.

— Послухайте вірш про дівчинку і скажіть, чи правильно вона використовувала силу голосу.

Юля з Танею зі школи Ідуть сквериком поволі.

—Ой, дивись,— горлає Юля,— Листки клена шелестять І, як літачки, летять!

—Ой-ой-ой,— верещить, заливається,— Горобці у пилюці купаються!

Чути Юлю так далеко, Що лякаються й лелеки…

Може, в Тані щось зі слухом Чи болить сьогодні вухо?

—В мене все гаразд зі слухом,

Не болить сьогодні вухо. Ти для чого так кричала, В небі птахів налякала?

48

Висновок. Звичайно, дівчинці Юлі бракує мовної культури: спокійно треба говорити, не кричати, але й не шепотіти.

(Л. Павленко)

5. Фізкультхвилинка.

Ототошки-ототушки! На котика потягушки, А на Сашка ростушки. Підрости хоч трошки! А у нашого Сашка Тепла шуба хутряна, На голові шапочка, А під носом капочка.

6. Вправа на швидкість мовлення.

— Подумайте, коли треба говорити повільно, а коли швидко. Позмагайтеся, хто швидко і без помилок прочитає скоромовку.

— Складіть звукові схеми слів лис і лось. Чим вони відрізняються?

7. Робота над фразеологізмами «Строчить як із кулемета» та «Треба тягти за язик».

VI. Підсумок уроку

—Як виділяється слово-звертання на письмі?

Ав усному мовленні?

—Від чого залежить сила голосу та швидкість мовлення?

—А чи дотримуєтесь ви культури мовлення при спілкуванні?

Коли говориш — не… (кричи). Слів поганих — не… (вживай). На всі боки — не… (крутись).

У вічі співрозмовнику… (дивись). Говори спокійно, чемно. Спілкуватись тоді буде… (приємно).

VII. Домашнє завдання

Пояснення виконання вправи 75, с. 37.

49

УРОК № 15

Тема. Слова ввічливості. Ситуативні діалогічні вправи на засвоєння етикетних форм спілкування.

Мета. Учити вживати слова ввічливості в різних мовленнєвих ситуаціях; поглиблювати уявлення дітей про культуру усного та писемного мовлення; розвивати діалогічне мовлення; виховувати культуру спілкування.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку

II.Каліграфічна хвилинка

Зд До На ра бра здрастуйте до побачення на добраніч

Явсміхаюсь сонечку:

—Здрастуй, золоте!

—Яке слово у реченні є звертанням? Як воно виділяється на письмі?

III. Мотивація навчальної діяльності

—Які слова ви записали на другому рядку?

«Доброго ранку!» — Мовлю за звичаєм. «Доброго ранку» — Кожному зичу я. «Доброго дня вам!» — Людям бажаю. «Вечором добрим» Стрічних вітаю.

І посміхаються В відповідь люди,— Добрі слова ж бо Кожному любі.

(В. Бірюков)

IV. Повідомлення теми і мети уроку

—Які слова любі кожному?

—Саме про них ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці. Будемо учитись вживати їх у мовленні, бо кожна ввічлива людина повинна їх знати.

50

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово учителя.

— Нашу планету населяють близько 20 тисяч великих і малих народів. У кожного з них свої звичаї, традиції. Але в усіх країнах вітання є виявом гостинності й радості людей.

Найпоширенішою формою вітання є рукостискання. «Дивись, моя правиця без зброї, я тобі довіряю» — наче говорять люди один одному. У глибоку давнину деякі народи віталися досить своєрідно: висували язика чи поверталися спинами. Стародавні греки і римляни при зустрічі цілувалися.

Жителі Гвінеї вітають один одного словами: «Будь старшим» — маючи на увазі «будь розумним, мудрим». Ще зовсім недавно евенки замість вітання зверталися до гостя із запитаннями: «Що їв?» або «Що добув?», а на Таїті (Тихий океан) й досі вітаються словами: «Приходь поїсти».

Український народ завжди дбав про високу культуру, цінував ввічливість і доброзичливість. Так в селах, навіть великих, і досі вітаються один з одним та

зчужими, які приїхали в село.

2.Виконання вправи 75, с. 37.

—Прочитайте текст.

—Про який давній звичай розповів письменник?

—Доберіть слово, близьке за значенням до слова

чудесний.

—Самостійно виконайте четверте завдання. Перевірка виконаного.

3. Робота з вправою 76, с. 38.

—А чи знаєте ви, якими словами вітаються чемні люди?

—Сьогодні саме форма привітання «добрий день» набула певного поширення. Маленьке сполучення слів добрий та день. Це вітання, яке використовують люди саме вдень, побажання, щоб день — з ранку до вечора — був добрий та щасливий.

—Якими словами можна вітатися вранці; ввечері?

—Прочитайте подані слова. Коли ви ними користуєтесь?

—Випишіть слова-вітання.

51