Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpora.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
24.02.2016
Размер:
523.26 Кб
Скачать

PowerPlusWaterMarkObject186587533Лопатенко Ю.П. ♫

☺☺☺ Методика музичного виховання в ЗОШ ☺☺☺

♫♪♫

Питання №1

Мета і завдання музичного виховання в ЗОШ в Україні. Музично-естетичне виховання як частина процесу комплексного виховання особистості.

Відповідь:

Програми «Музичне мистецтво» для 1 – 4 класів (укладачем якої є О.Я. Ростовський) та «Музичне мистецтво» для 5 – 8 класів (укладачем якої є Б.М. Фільц) загальноосвітніх навчальних закладів розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та ґрунтуються на положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

Програми враховують національні музично-педагогічні традиції та сучасні тенденції розвитку музичної культури в Україні та за її межами.

«Державний стандарт початкової загальної освіти» головною метою дисциплін художнього циклу, визначає розвиток особистісно-оціночного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовираженні.

Учитель має розвинути чутливість учнів до музики, ввести їх у світ добра й краси, допомогти відкрити в музиці джерело людських почуттів і переживань, виховати здатність до активної різнобічної діяльності, сформувати ціннісно-орієнтаційне ставлення до музичного мистецтва, розвивати художньо-творчі здібності дітей.

Вирішення цих завдань сприятиме досягненню мети музичного виховання: формування у школярів музичної культури як важливої й невід’ємної частини культури духовної.

Зміст програм спрямований на формування в свідомості учнів цілісної картини культурного простору, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, розуміння специфіки художньо-образної мови різних його видів, на розвиток емоційно-почуттєвої сфери, асоціативно-образного мислення, якостей творчої особистості та потреби у художньо-творчій діяльності.

Навчальні завдання:

  • формування художньо-естетичної ерудиції на основі оволодіння знаннями про основні види та жанри музичного мистецтва з проведенням паралелей з іншими мистецтва;

  • накопичення художнього досвіду, формування музичного мислення та здатності до художньо-музичного пізнання дійсності;

  • набуття елементарних умінь та навичок художньо-творчої діяльності.

Виховні завдання:

  • формування культури художнього сприймання, тобто особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до його переживання і розуміння, потреби у художньо-творчій самореалізації;

  • виховання світоглядних уявлень і розуміння школярами зв’язку музичного мистецтва з іншими видами мистецтва, які породжені життям.

Розвивальні завдання:

  • формування індивідуальності музично-естетичного сприйняття;

  • розвиток спеціальних музичних здібностей;

  • стимулювання до художньо-творчої діяльності.

Мета музично-естетичного виховання: у процесі, сприймання музики й практичної музичної діяльності виховувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення до музичного мистецтва, розвивати загальні та спеціальні здібності., художньо-образне мислення, стимулювати творчий потенціал особистості, виховувати потребу і здатність до художньо-творчої самореалізації та духовного самовдосконалення.

Питання №2

Основні ідеї прогресивних діячів в галузі музичного виховання: Ж. Далькроз, К. Орф, З. Кодай, Д. Кабалевський.

Відповідь:

Провідні ідеї, що стали визначною віхою розвитку музичної педагогіки ХХ ст. – цілісні системи масового музичного виховання дітей створені Емілем Жак-Далькрозом, Карлом Орфом, Золтаном Кодаєм, а в останні десятиріччя – Дмитром Кабалевським.

Система музично-ритмічного виховання, створена швейцарським педагогом і композитором Емілем Жак-Далькрозом

«Музичне виховання повинно повністю ґрунтуватися на слуханні або у будь-якому разі на сприйманні музичних явищ».

Педагог прагнув до виховання музикальності як першооснови музики, до відновлення триєдності музики, слова і руху як засобу формування гармонійно розвинутої особистості.

☺ Методичні пошуки Жак-Далькроза увінчалися створенням музично-педагогічної системи, особливістю якої стала евритміка (зв'язок музики з рухом). ☺ Ритм розглядався педагогом як провідний виховуючий чинник. «Без тілесних відчуттів ритму…не може бути відтворений ритм музичний», - стверджував Жак-Далькроз. Завдяки використанню людського тіла як своєрідного музичного інструмента водночас розвивається ритмічне почуття, співацький голос і рухова координація, закладаються умови для формування інших компонентів музикальності.

Завдання вчителя навчити дітей рухатися у характері музики, передаючи темпові, динамічні, метро ритмічні особливості

Музично-ритмічне виховання ґрунтувалася у Жак-Далькроза на імпровізації як методі музичного виховання.

Карл Орф – видатний німецький композитор і педагог. Першоджерелом музики він вважав ритм.

Завдання музичного виховання стимулювати і спрямовувати творчу фантазію, уміння імпровізувати, творити у процесі індивідуального і колективного музикування. У цій роботі слід опиратися на зв'язок музики з жестом, словом, танцем, пантомімою.

☺ Педагогічні принципи К. Орфа втілені у методичному посібнику під назвою «Schulwerk», (тобто «навчати в дії»). Це 5 – ти томне зібрання найпростіших партитур для дитячих інструментів, пісень для хорового виконання в інструментальному супроводі, вправ у вимові та декламації, ритмічних вправ, театралізованих сценок.

☺ Новаторство педагога особливо виявилось у продуманому використанні «елементарної музики».

☺ К. Орф вважав, що найкращим матеріалом для виховання дітей є дитячі лічилки, дражнилки, приказки, скоромовки, заклички, колискові пісні, колядки, щедрівки, гаївки, веснянки тощо, тому, що народна словесна творчість завжди діє на дітей безвідмовно.

☺ Отже, музично-виховна система К. Орфа закладає хороші передумови для участі дітей у різноманітній музичній діяльності, оскільки ґрунтується не лише на інструментальному, а й ритмопластичному, танцювальному, співацькому музикуванні. Вона акумулює передові гуманістичні ідеї гармонійного розвитку особистості, пробудження її творчого потенціалу. Орієнтація на природні сили особистості, на елементарне музикування, на фольклор як першооснову музичної культури визначають прогресивність і плодотворність педагогічних пошуків К. Орфа.

Вихідним пунктом у педагогічній діяльності З. Кодая стало переконання в тому, що відкриті ним і Б. Бартоком скарби старовинної селянської народної пісні повинні стати надбанням усього народу.

Для педагогічної концепції З. Кодая характерні орієнтація на масове музичне виховання, розвиток співацько-хорових традицій європейської музичної педагогіки, прагнення до розширення музичної грамотності дітей, опора на національну інтонаційно-ладову і метроритмічну основи.

Д.Б. Кабалевський. Головний його девіз: «Навчання музики – засіб, виховання музикою – мета».

Мета музичного виховання, на його думку – формування музичної культури як невід’ємної частини духовної культури особистості.

Д. Кабалевський підкреслював важливість хорового співу для формування музичної культури школярів. Увесь процес навчання співу має сприяти активному, зацікавленому і творчому ставленню учнів до музики. «Кожен клас – хор!ось ідеал, до якого має спрямовуватися це прагнення».

☺ Особливістю програми Д. Кабалевського є, тематична побудова, що дало змогу об’єднати усі види музичної діяльності дітей (спів, вивчення музичної грамоти, гра на музичних інструментах, імпровізація, ритмічні рухи під музику, слухання тощо) на одному уроці. Цілісність уроку досягається за рахунок єдності усіх складових елементів.

☺ Наступною особливістю програми є її орієнтація на попередній життєвий і музичний досвід учнів, який, поступово збагачуючись, дає змогу накопичувати, розвивати і закріплювати набуті музичні враження. Відправними точками виступають пісня, танець і маршголовні типи (жанри) музики, найбільш поширені, прості й доступні дітям.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]