- •Питання №2
- •Питання №3
- •Питання №4
- •Питання №5
- •Питання №6
- •Питання №7
- •І чверть: «Світ почуттів у музиці»
- •Іі чверть: (продовження)
- •Ііі чверть:
- •Питання №9
- •Питання №10
- •Питання №11
- •Зміст навчального матеріалу
- •Іі семестр «Музика та візуальні образи»
- •Питання №12
- •Питання №13
- •Питання №14
- •I семестр «Відлуння епох у музичному мистецтві».
- •II семестр «Музика в діалозі з сучасністю».
- •Питання №15
- •Питання №16
- •Питання №17
- •Питання №18
- •Питання №19
- •Питання №20
- •Питання №21
- •Про музичний смак
- •Питання №22
- •Питання №23
- •Розучування пісні на слух
- •Питання №24
- •Питання №25
- •Питання №26
- •Питання №27
- •Питання №28
- •Питання №29
- •Питання №30
Питання №19
♪ Використання творів образотворчого мистецтва в процесі сприймання музики
☺ Відповідь:
Кожний вид мистецтва відбиває життя в художніх образах за допомогою специфічних засобів виразності. Головними відмінами музичного та образотворчого мистецтва є: ☺
їхній вплив через різні аналізатори: музичне – через слуховий, образотворче – через зоровий;
динамічність музики, для розгортання якої має значення часовий чинник, і статичність образотворчого мистецтва;
конкретність образотворчого мистецтва і абстрактність музики.
Завдяки специфічним особливостям музика і образотворче мистецтво взаємодоповнюють одне одного, що зумовлює доцільність використання творів образотворчого мистецтва на уроках музики в школі.
Будь-який вид мистецтва не тільки зображає, а й виражає. Так, в одному малюнку знайомий казковий персонаж може бути веселий, в іншому – сумний, у третьому – схвильований… Ще більшою мірою виразність властива музиці. Так якщо зміну настрою живої істоти на одному малюнку показати неможливо, то музичні образи змінюються так, що в одному й тому самому творі зайчик може бути спочатку веселим, потім схвильованим, боягузливим і знову веселим.
☺ Метод асоціативного пошуку (застосовував Б. Яворський). Це зображення на малюнках музичних вражень, що передають настрої, навіяні прослуханою музикою. Найчастіше це сполучення ліній, кольорових розводів. Зорові асоціації учнів поглиблюються в процесі графічної передачі теми твору або його фрагмента; зображення в кольорі динаміки розвитку музичного образу; використання зображально-живописного матеріалу, що відбиває образну структуру твору.
Ефективним у розвитку художнього сприймання школярів є метод порівняння. Його можна вважати універсальним, оскільки він дає змогу зіставляти твори різних видів мистецтва. Дітям доцільно пропонувати такі завдання: визначити, якій з двох картин більше відповідає прослуханий музичний твір; дивлячись на малюнок, постаратися внутрішньо почути музику, що відповідає йому настроєм.
Не треба забувати, що музика – найабстрактніший з усіх видів мистецтва, тому не можна спільне в живописі й музиці шукати тільки в конкретних образах. Потрібно підводити учнів до узагальнених асоціацій. В образотворчому мистецтві, як відомо, абстракцію передають такими засобами художньої виразності, як лінія і колір. Саме лінії різної форми в поєднанні з різними відтінками кольорів допомагають дітям передати свої враження від прослуханої музики.
Можна запропонувати такі види роботи, щодо використання зорових асоціативних уявлень дітей під час сприймання музики. ☼ Задля усвідомленого вибору кольору до музики можна поводити наступні ігри: «Герой добрий і злий» (намалювати дві фігури , однакові за формою, але різні за виразом облич); «Якого кольору царство?» (обрати колір для різних царств: добра, зла, страху, веселощів…); «Винайдемо новий колір» (не лише змішати різні кольори, щоб вийшов новий колір, а й дати йому назву)…
Діти швидше згадують музику, коли дивляться на кольорові малюнки, створені ними під враженням цієї музики на минулому уроці; довше пам’ятають назви і звучання музичних творів, доповнених малюнками. Важливо, що ці малюнки сприяють активному, творчому ставленню дітей до музики, вмінню докладніше й точніше висловлюватися про її характер.
☺ Головними умовами цілеспрямованого використання творів образотворчого мистецтва на уроках музики є: розуміння вчителем специфіки обох видів мистецтва; урахування вікових особливостей дітей; розуміння багатозначності мистецтва, що зумовлює суб’єктивність сприймання.