Питання №29

♪ Основи методики музично-освітньої роботи з учнями-підлітками.

☺ Відповідь:

У складному процесі музичного розвитку школярів особливе місце по­сідає період навчання у 5 – 8-х класах. Саме в цей час ☺ закладаються основи світогляду, формуються морально-естетичні переконання, принципи та ідеали, художні смаки, складається система оціннісних ставлень, визнача­ється загальна спрямованість соціальних установок. Це стає можливим завдяки значній перебудові вже складених психологічних структур, вини- кнення якісно нових психічних утворень, які в подальшому розвитку ста­ють стійкими рисами особистості. Цей процес поступовий, залежить від багатьох чинників і розвивається нерівномірно у різних дітей.

Психологи встановили, що кожному періоду дитинства відповідає свій провідний тип діяльності, розвиток якої зумовлює найголовніші зміни в психічних процесах і психологічних особливостях особистості школяра на певній стадії його розвитку. ☺ Провідною діяльністю підлітка є діяльність спілкування, яка полягає у побудові стосунків з товаришами на основі певних моральних норм, що опосередковують вчинки підлітків.

Особливості підліткового періоду у розвитку дитини відбиті у його на­звах: «перехідний», «переломний», «важкий», «критичний». У цих назвах зафіксована складність і важливість змін, які відбуваються у процесі розвитку особистості. Перехід від дитинства до дорослості складає основ­ний зміст цього періоду.

На відміну від молодших школярів, ☺ підлітки починають критично підходи­ти до людей, помічати їхні сильні й слабкі риси, певним чином оцінювати їх, порівнювати з собою. Важливим моментом у розвитку підлітка, є ☺ формування самосвідомості, потреби усвідомлювати себе як особистість. У нього виникає інтерес до себе, потреба в самооцінці, у зіставленні себе з іншими людьми і, як результат критичного ставлення до себе, активне самовиховання.

Інтерес до моральних і естетичних якостей людей, що оточують підлітка, норм їхньої поведінки, стосунків один з одним приводить у підлітковому віці до формування морально-естетичних ідеалів. ☺ Ідеал підлітка — це емоційно забар­влений, внутрішньо прийнятий образ, який стає регулятором його власної поведінки і критерієм оцінки поведінки інших людей. У ньому тісно зливаються ціле етичне й естетичне уявлення про ідеальну особистість.

Зміст ідеалів підлітків визначається їх інтересом до героїчних особис­тостей — людей незвичайної долі, мужніх, рішучих, вольових, що активно прагнуть до мети, долаючи труднощі й перешкоди.

У пошуках морально-естетичного ідеалу підлітки звертаються передусім до мистецтва. Зміст твору для підлітка є предметом активної дії, насиченої порівнянням героїв один з одним і себе з ними. Через порівняння підліток пізнає себе. Підліткам властиві співпереживання героям художніх творів, уявне входження у різні ситуації, постановка себе на місце героя. При цьому мистецтво дає змогу внутрішньої співучасті у таких подіях, які ви­ходять за межі безпосереднього життєвого досвіду і можливостей учнів. Таке діяння у внутрішньому плані зі змістом твору є дійовим засобом мо­рально-естетичного виховання підлітка.

Соціологічні дослідження показують, що в структурі художніх інтересів підлітка музика дедалі більше виходить на чільне місце. Вона ніби «обга­няє» інші види мистецтва за обсягом свого «споживання». Але за цією ситуацією виявляються досить складні суперечності побутування музики. Це, насамперед, однобічна орієнтація більшості школярів на естрадно-розважальну музику. Стрімкий розвиток звукотехніки забезпечує глибоке проникнення цієї музики у сферу учнівського побуту та дозвілля, що сприяє формуванню поверхового споживацького типу музичної культури особис­тості. Місце відсутньої культури ставлень до справжніх музичних ціннос­тей посідають престижно-споживацькі запити.

Зрозуміло, що не існує «середньостатистичного» підлітка. Молодший підліток істотно відрізняється від старшого, піддіток-дівчинка — від підлітка-хлопчика. Виявляються й індивідуальні варіанти розвитку, які залежать від умов виховання, особливостей психіки, навколишнього середовища тощо. І все ж у цьому періоді можна виділити характерні ознаки переходу Від дитинства до дорослості.

☺ Молодший підлітковий вік охоплює період від 10 до 12 років, тобто співпадає з навчанням у 5-6 класах. Розглядаючи проблеми, пов'язані з музичним навчанням молодших підлітків, слід передусім зупинитися на фізіологічних змінах, зумовлених загальним ростом організму та нерівно­мірним розвитком серцево-судинної системи. Мускулатура серця та його об'єм збільшуються приблизно вдвічі, і діаметр судин перестає відповідати потребам організму. Внаслідок цього мозок не отримує необхідного при­току крові, що стає однією з причин швидкої стомлюваності учнів. Водно­час нові умови життєдіяльності дітей потребують більших затрат нервової енергії. Нервові перевантаження нерідко стають причиною невмотивова-них вчинків підлітків, інших негативних явищ. Це вимагає дотримання бережливого режиму праці і відпочинку учнів.

Особливо це відчувається на уроках музики, які найчастіше плануються у розкладі останніми, як нібито «легші» або «неосновні». Як у таких умо­вах проводити урок музики, щоб нейтралізувати негативні явища й акти­візувати учнів? Відповідь на це запитання дає практика: ☺ зацікавлювати підлітків важливими для них проблемами, частіше чергувати форми робо­ти на уроці, залучати їх до активної художньо-творчої діяльності. Багатьом учням подобається те, що дається легко і приносить успіх. Водночас їх дедалі більше приваблює зміст, який вимагає інтелектуальної активності, самостійної дії, розширює кругозір.

Спостерігаються суттєві відмінності між музичними інтересами і мож­ливостями дівчаток і хлопчиків. ☺ Інтереси хлопчиків зосереджуються пере­важно на спорті й пригодах, вони віддають перевагу ритмічно характерній і рухливій музиці. На психології хлопчиків відбиваються й фізіологічні зміни: вони починають соромитися співати (особливо в присутності дівча­ток), їм нерідко здається, що спів — "не чоловіча справа", що цим мають займатися лише ті, хто володіє голосом. ☺ У дівчаток ставлення до музики майже не змінюється. Вони, як і раніше, люблять співати і слухати музику, але менше, ніж хлопчики, цікавляться музикуванням.

У підлітка загострюється почуття власної гідності, з яким безпосередньо пов'язане прагнення до самоствердження. Вони бурхливо реагують на будь-які обмеження їх самостійності та спроби контролю, ображаються, коли дорослі не рахуються з їхніми інтересами, запитами і думками. У них по­мітне велике бажання відмежуватися від усього дитячого. Якщо вчитель не врахує цієї особливості й надалі ставитиметься до них, як до дітей, то цим викличе їхній внутрішній опір, неслухняність, упертість тощо. Цього не слід допускати при доборі пісень та вправ для розспівування.

Ставлення молодших підлітків до уроків музики значною мірою зале­жить від їх ставлення до вчителя. Школярі поважають учителів знаючих, вимогливих, але справедливих, доброзичливих і тактовних, які вміють цікаво і зрозуміло розповісти про музику, захопити музичною діяльністю. Вони особ­ливо цінують у вчителеві демократичність у ставленні до їх суджень. При цьо­му нав'язування вчителем власних оцінок не сприяє їх сприйняттю підлітками. Слід уникати ситуації, коли оцінка вчителя (особливо в царині розва­жальних жанрів) не збігається з оцінкою більшості учнів. Тут потрібні опосередковані засоби впливу, переконливе обґрунтування власної пози­ції Необхідно пам'ятати, що авторитет учителя серед учнів безпосередньо залежить від того, наскільки він зумів виправдати їхні сподівання. Потріб-но враховувати також негативне ставлення учнів до повчань і заборон, особливо необгрунтованих. Водночас вони не поважають учителів, які по­турають їм у всьому.

☺ Старший підлітковий вік припадає на 7 – 8 класи загальноосвітньої школи. У цей час відбувається поступове вирівнювання розвитку серцево-судинної системи стосовно організму в цілому. Старші підлітки почина­ють відчувати надмір енергії, тому атмосфера подолання труднощів для них стає бажаною. Їм властива підвищена збудливість, нестійкість, нест­риманість, надмірна емоційність, імпульсивність поведінки.

Надмір життєвої енергії визначає й таку вікову особливість: ☺ старші підлітки не витримують ситуації чекання. Тому вчителю не слід відволіка­тися через налагодження апаратури на уроці, запис тексту на дошці тощо, оскільки це змінює поведінку учнів до її погіршення. Потрібно ретельно планувати кожну хвилину уроку, прагнути залучати до активної роботи якомога більше учнів.

Займаючись співочим вихованням, слід враховувати фізіологічні зміни, пов'язані зі статевим дозріванням старших підлітків, які суттєво вплива­ють на роботу голосового апарату.

Зважаючи на підвищену активність старших підлітків, учитель повинен бути обережним у співочій роботі з ними, адже переважна більшість семи­класників і восьмикласників перебувають на різних стадіях мутаційних змін: від ще дитячого звучання голосу до набуття ним якостей дорослого звучання.

Не слід однак усі недоліки співу пов'язувати лише з віковими особли­востями учнів. Іноді інтонаційна неточність пов'язана з недостатнім роз­витком слуху, а сипота, хриплість є результатом набутих у побуті неправи­льних співочих навичок. Немалої шкоди завдає прагнення деяких підлітків перенести манеру співу чоловічих вокально-інструментальних гуртів на власне виконання. Переймання їх манери заважає повноцінному розвит­ку голосу старших підлітків. Тільки індивідуальний підхід до учнів допомо­же вчителеві з'ясувати причини неправильного співу й обрати доцільні педагогічні впливи.

З процесом статевого дозрівання пов'язаний і ряд нових явищ у психіці й поведінці підлітка. Йдеться насамперед про виникнення інтересу до іншої статі, складання нових стосунків між хлопцями і дівчатками, появу симпа­тій, закоханості, особливої сором'язливості. Зароджується інтерес до інтим­ного світу дорослих і робляться спроби прилучитися до нього. Ці особли­вості обов'язково мають враховуватися вчителем, адже музика найбільше звернена до почуттів дітей. Матеріал програм з музики дає широкі можли­вості для ознайомлення учнів зі світом кохання, стосунків між чоловіками й жінками. Не можна ставитись до підлітка як до якоїсь безстатевої істоти, треба делікатно, тактовно й уміло керувати стосунками учнів у класі.

У 7-8 класах змінюється мотивація навчання учнів. Спостерігається пе­реоцінка цінностей, навіть негативне ставлення до усталених поглядів, прагнення до самоствердження. Нерідко погіршується ставлення до уро­ків музики, оскільки підлітки часто не відносять музику до «серйозних» предметів.

Слід враховувати, що усвідомлення учнями життєвої значущості знань є важливим мотивом їхньої діяльності. Посилення їх інтересу до змісту предмета сприяє розвиткові позитивного ставлення до музичної діяльнос­ті, а розуміння громадського значення цієї діяльності сприяє формуванню художньо-пізнавальних мотивів учіння. Тому формуванню мотивації учіння вчителю музики слід приділяти постійну увагу.

☺ Важливо виробляти в учнів розуміння нерозривного зв'язку музики з життям, допомогти їм переконатися в тому, що без музики життя людини стає збідненим, неповноцінним, сірим.

Поділ навчальних предметів на «цікаві» й «нецікаві» багато в чому ви­значається якістю викладання й особистими інтересами підлітка, а поділ уроків на «потрібні» й «непотрібні» — пов'язаний з формуванням профе­сійних намірів. Ставлення підлітка до навчання може погіршуватися й у випадку відсутності яскраво виражених музичних здібностей.

Підліток дуже чутливий до оцінних суджень учителів. Інтерес до навчан­ня послаблюється, якщо вчителі виявляють нетактовність, несправедливо оцінюють знання учнів, применшуючи успіхи одних і переоцінюючи інших. В учнів цього віку особливо помітне прагнення до популярності. Якщо це не враховувати у навчальній роботі, то таке прагнення може виявитися у вчинках, які виходять за межі дозволеного чи пристойного.

У старших підлітків яскраво виявляється потреба у самовихованні, яке починає слугувати не тільки засобом самоствердження в класі — воно стає значущим саме по собі. Природно, що в процесі самовиховання підлітки ставлять привабливі цілі. Ця вікова особливість може бути використана для залучення учнів до музики. Якщо вони зрозуміють, що призначення музики не стільки в тому, щоб розважати, а насамперед, щоб облагоро­джувати, прикрашати життя людини, виникає сприятлива можливість зро­бити музику джерелом виховання і самовиховання підлітків.

Розглянуті вікові особливості учнів 5 – 8 класів вимагають методики му­зичного навчання і виховання, яка суттєво відрізняється від методики ро­боти у початкових класах. Передусім це стосується урахування фізіологіч­них змін, пов'язаних із загальним ростом організму та нерівномірним роз­витком серцево-судинної системи, статевим дозріванням; нових психіч­них утворень підвищеної збудливості, емоційності, імпульсивності пове­дінки підлітків; виникнення інтересу до іншої статі, симпатій, стану зако­ханості; появи нової провідної діяльності — діяльності спілкування; посту­пового формування морально-естетичних переконань, ідеалів, художніх смаків, самосвідомості; складення системи оцінних ставлень, соціальних установок; загострення почуття власної гідності, прагнення до самоствердження, відмежування від усього «дитячого»; зрослих можливостей підліт­ків у сприйманні, осягненні й виконанні музики.