Словник студента

Визначення термінів і тлумачення понять

Адміністративно-господарська зона- частина ботанічного са­ду, дендрологічного парку, парку-пам'ятки садово-паркового мисте­цтва, яка виділяється для виконання ними господарських завдань і функцій.

Біогенетичний резерват- будь-яка природоохоронна територія, яка має статус юридичної особи, є більш-менш типовою, унікальною і незаселеною або малозаселеною людьми.

Біосозологічний паспорт- науковий документ, в який заносять­ся зняті показники досліджень популяцій рідкісних видів на постійних пробних площах у заповідниках та інших відповідних природно-запо­відних територіях.

Біосферний заповідник (міжнародний відповідник - біосферний резерват) - природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародно­го значення, що створюється з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фоново­го екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного се­редовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Ботанічний сад- науково-дослідна природоохоронна установа, яка створюється з метою збереження, вивчення, акліматизації, роз­множення у спеціально створених умовах та ефективного господарсь­кого використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.

Буферна зона - функціональна частина біосферного заповідника, що оточує заповідну зону, виділяється з метою посилення стану збе­реження її від зовнішніх негативних факторів, термінового запобігання зникнення окремих компонентів екосистем, уникнення чи послаблення загроз.

Буферна територія - структурний елемент екомережі, який ото­чує ключову та сполучну територію екомережі, забезпечує їх захист чи попередження негативних зовнішніх впливів.

Відділення природоохоронне науково-дослідне- структурна одиниця адміністративного поділу заповідників, національних природ­них парків чи інших природно-заповідних територій.

Відновлювальна територія - структурний елемент екомережі, який забезпечує формування просторової цілісності екомережі, вико­нуючи першочергові заходи щодо відтворення первинного природного стану, насамперед, рослинного покриву до оптимального, в інших еле­ментах екомережі.

375

Всеєвропейська екологічна мережа — система природних тери­торій Європи, які особливо охороняються відповідно до світового та європейського екологічного права.

Господарська зона - частина національних природних, регіональ­них ландшафтних і зоологічних парків, яка виділяється для активізації та розвитку збалансованого менеджменту природними ресурсами, проведення господарської діяльності, спрямованої на виконання зав­дань, які покладаються на відповідну установу природно-заповідного фонду.

Державна служба заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України- урядовий орган державного управління у галузі природно-заповідної справи як однієї із головних сфер охорони навколишнього природного середовища України.

Державний екологічний контроль природно-заповідного фон­ду - державна система заходів, спрямованих на забезпечення дотри­мання всіма державними й недержавними органами та громадянами встановленого природоохоронним законодавством порядку ведення користування, відтворення, обліку й охорони природно-заповідного фонду.

Державний екологічний моніторинг природно-заповідного фонду - державна система спостережень, збирання, обробки, пере­дачі, збереження й аналізу інформації про стан природно-заповідного фонду, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтова­них рекомендацій для прийняття управлінських рішень.

Дендрарій (від грецького депдюп- дерево, латинського агЬог-дерево, синонім - арборетум) - земельна ділянка переважно на штуч­них об'єктах природно-заповідного фонду, де постійно знаходиться колекція живих деревних рослин - дерев, чагарників, чагарничків та деревних ліан, що культивуються у відкритому фунті.

Дендрологічний парк- науково-дослідна природоохоронна уста­нова, яка створюється з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних деревних видів рослин та їх компози­цій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного й іншого використання.

Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка утворю­ється з метою поліпшення екологічних умов для формування та віднов­лення довкілля, підвищення його природно-ресурсного потенціалу, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зрос­тання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природ­но-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповід­но до законів і міжнародних зобов'язань підлягають особливій охороні.

376

Екологічна стежка - спеціальний маршрут для проведення екс­курсій у природі з метою ознайомлення відвідувачів з її живими і нежи­вими об'єктами, запровадження теоретичних та практичних занять у відповідних пунктах, конкретної природоохоронної роботи, пропаганди природоохоронних знань, інформування про стан біорізноманіття, пам'яток природи, історії та культури.

Експозиційна зона- частина відповідного штучно створеного об'єкту природно-заповідного фонду, яка призначена для стаціонарно­го утримання тварин і рослин та використання їх у культурно-пізнавальних цілях.

Елемент екомережі - окрема складова частина структури екоме-режі як єдиної територіальної системи, що має свої функції і завдання.

Європейський диплом - нагорода Комітету Міністрів Ради Євро­пи для визначних в Європі природоохоронних територій, які володіють особливо важливим біорізноманіттям, унікальними природними, геоло­гічними чи рельєфними явищами, а також характеризують високий ступінь збереження ландшафтів.

Євросіт - професійна загальноєвропейська організація з управ­ління природоохоронними територіями з багатим біорізноманіттям, організовує семінари, форуми, преміювання кращих, розробляє і по­ширює програми популяризації природоохоронних територій Європи.

Заказний режим - система обмеженої господарської діяльності на відповідних територіях (частинах, функціональних зонах) природно-заповідного фонду (переважно заказників), що забезпечує збереження і відтворення їх окремих компонентів екосистем.

Заказник- природна територія чи акваторія, що виділяється і створюється з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, через що буває ботанічний, лісовий, ланд­шафтний, загальнозоологічний, орнітологічний, ентомологічний, іхтіо­логічний, гідрологічний, загальногеологічний, палеонтологічний і карс-тово-спелеологічний.

Законодавство про природно-заповідний фонд - зібрання за­конодавчих положень, які регулюють суспільні відносини, визначають відповідальність за правопорушення, охоплюють норми і правила що­до організації, охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Заповідання - процес вилучення природної території чи акваторії зі сфери усталеного господарського використання для природоохо­ронних та інших еколого-соціальних цілей.

Заповідна геосозологія - наукова дисципліна, яка аналізує і до­сліджує проблеми класифікації, виділення, резервування, проектуван­ня та функціонування територій та об'єктів природно-заповідного фон-

377

ду, їх мережі й екомережі з метою забезпечення екологічної стабільно­сті природного середовища і збереження його біотичного й ландшафт­ного різноманіття.

Заповідна геосозотехніка (геосозотехнологія) - практична (тех­нологічна) сфера природно-заповідної справи.

Заповідна зона - частина біосферного заповідника, національно­го природного, регіонального ландшафтного і дендрологічного парку, ботанічного саду, парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва, яка призначена для збереження найбільш цінних природних і мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, гено­фонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Заповідне урочище - лісовий, степовий, болотний чи інший відок­ремлений цілісний контур ландшафту, що має важливе наукове, при­родоохоронне й естетичне значення, і створюється з метою збережен­ня його у недоторканому природному стані.

Заповідний парк- штучно створений об'єкт природно-заповід­ного фонду (дендрологічний парк, зоологічний парк, парк-пам'ятка са­дово-паркового мистецтва, ботанічний сад).

Заповідний режим - система заходів, спрямованих на збережен­ня в недоторканому або рідше слабо регульованому стані унікальних і типових природно-територіальних комплексів або їх компонентів, що охороняються у межах відповідних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, здебільшого природних заповідників.

Зарезервована природна територія - природна місцевість з особливою екологічною цінністю, яка офіційно правовим шляхом ого­лошена в резерв для наступного перспективного заповідання.

Збереження природи- організаційна, переважно прикладна (геосозотехнічна чи геосозотехнологічна) форма охорони природи як комплексної сфери людської діяльності.

Зведена схема формування екомережі - нормативно-правовий акт, що визначає на національному рівні пріоритети і концептуальні основи формування, збереження та невиснажливого використання екомережі, формування її структурних елементів, розвитку системи територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду - категорія земель, зайня­тих територіями й об'єктами природно-заповідного фонду, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреацій­ну й іншу цінність, і на яких встановлюється спеціальний режим корис­тування.

Зона антропогенних ландшафтів - частина біосферного заповід­ника, до якої включаються території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації, а

378

також виділяється для активізації та розвитку збалансованого менедж­менту природних ресурсів та інших видів господарської діяльності.

Зона регульованого заповідного режиму (регульованої заповід­ності) - частина біосферного заповідника, до якої можуть включатися регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, ймовірно заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановле­них для цих категорій, а також особливо цінні природні комплекси, що знаходяться в усіх функціональних зонах, опріч заповідної.

Зона регульованої рекреації- частина національного природно­го парку (регіонального ландшафтного парку), яка призначена для ко­роткострокового відпочинку й оздоровлення населення, огляду особ­ливо мальовничих і пам'ятних місць, а також для запобігання негативному впливу природних чи антропогенних факторів на екосис­теми заповідної зони.

Зона стаціонарної рекреації- частина національного природно­го парку (регіонального ландшафтного парку), яка призначена для розміщення об'єктів рекреаційної інфраструктури, сфери послуг- го­телів, мотелів, кемпінгів тощо.

Зоологічний парк- природоохоронна культурно-освітня та нау­ково-дослідна установа, яка створюється з метою організації екологіч­ної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотич­них та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

Кадастр природно-заповідного фонду- систематизований, структурований та автоматизований каталог чи загальне зведення ін­формації про весь природно-заповідний фонд, яка необхідна для збе­реження його біотичного і ландшафтного різноманіття у межах країни.

Календар природи - розділ програми Літопису природи, в якому щорічно описуються сезонні зміни в абіотичному й біотичному середо­вищі заповідника та національного природного парку.

Категорія природно-заповідного фонду - це форма організації, статусу охорони і виду збереження та використання живої та неживої природи територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Ключова територія - структурний елемент екомережі спеціаль­ного призначення, який забезпечує збереження найбільш цінних і ти­пових для даного регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіт-тя, відрізняється від сполучної чи відновлювальної території за значенням, функціями, більшою науковою цінністю та високою концен­трацією біотичного різноманіття, а також виконує основну роль в еко­логічній стабілізації ландшафтів екомережі.

Лісовий генетичний резерват- природоохоронна лісова ділян­ка, яка виділяється для лісівничо-селекційних досліджень та збере­ження генофонду найбільш продуктивних деревостанів і особливих форм деревних видів рослин.

379

Літопис, природи - безперервне ведення наукових досліджень у заповідниках та національних природних парках за спеціальною про­грамою у формі методичного посібника, результати яких публікуються у щорічних томах.

, Мережа "Натура-2000" - сукупність природних територій, які ви­значені для збереження спеціальними директивами Європейського союзу для країн, які входять до нього.

Мережа територій та об'єктів природно-заповідного фонду -система просторово-територіального розміщення в межах природного чи адміністративного регіону окремих ділянок земної поверхні чи вод­ного простору, що підлягають особливій охороні відповідно до законо­давства про природно-заповідний фонд.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП)- міжнародна неурядова природоохоронна організація, яка об'єднує держави, державні організації та установи, а також широкий спектр неурядових громадських організацій у світове співтовариство для розроблення стратегії охорони природи, а також координації дій між країнами в цій галузі.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України - головний орган у системі центральних органів виконавчої вла­ди з питань охорони навколишнього природного середовища, раціональ­ного використання, відтворення і охорони природних ресурсів, екологічної безпеки, заповідної справи, збереження та використання екомережі, надр, а також топографо-геодезичної та картографічної діяльності.

Морський парк- частина акваторії моря, яка виділяється для збереження в природному стані літоральних і субліторальних комплек­сів, рекреації та обмеженого використання у статусі національного чи природного парку.

Наукова зона - частина відповідного штучно створеного об'єкта природно-заповідного фонду, яка призначена для науково-дослідної роботи і включає колекції, експериментальні ділянки, наукові полігони, постійні і тимчасові пробні площі тощо.

Національна екомережа України - система природних територій України, які підлягають особливій охороні відповідно до світового, єв­ропейського та національного екологічного права.

Національний природний парк (міжнародний відповідник- наці­ональний парк, категорія МСОП) - природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення й ефек­тивного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особ­ливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освіт­ню й естетичну цінність.

Об'єкт всесвітньої природної спадщини (здебільшого пам'ятка природи) - унікальна за властивостями природна територія, яка має

380

особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне та інше значення для всього світу (міжнародна категорія).

Об'єкт екомережі - окрема територіальна складова частина еко-мережі, що має ознаки просторового відокремлення з певною площею, межами, конкретними характеристиками, наприклад, території та об'єкти природно-заповідного фонду, водного фонду, лісового фонду, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання (пасовища, сіножаті) тощо.

Об'єкт природно-заповідного фонду- природна територія, її окремий компонент, штучно створений об'єкт природи, землі яких на­лежать до земель природно-заповідного фонду.

Облікова справа на природно-заповідну територію (об'єкт) -сукупність основних зброшурованих документів і матеріалів про тери­торію чи об'єкт природно-заповідного фонду (переважно для об'єктів, які не мають статусу юридичної особи).

Особливо охоронювана природна територія - місцевість з уні­кальними і типовими природними комплексами, які мають велику еко­логічну цінність і юридично виділяються порівняно з іншими для більш суворішого збереження сприятливої екологічної обстановки, попере­дження і стабілізації негативних природних процесів і явищ.

Охорона природи - 1) комплексна система міжнародних, держав­них і громадських заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання та відтворення природних ресурсів, захист довкілля від забруднення і руйнування; 2) наука про збереження природи, раціональ­не використання та відтворення її природних ресурсів.

Охоронна зона - вид захисної території від дії несприятливих природних і антропогенних факторів навколо природного заповідника, а в разі необхідності на прилеглих до окремих цінних ділянок національ­них природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також на­вколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків і парків-пам'яток садо­во-паркового мистецтва, де виникають загрози.

Охоронне зобов'язання - офіційний документ, яким зобов'язу­ються землевласники і землекористувачі зберігати територію чи об'єкт природно-заповідного фонду (заказник, пам'ятку природи, парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва, заповідне урочище) у відповідному ре­жимі, і за це нести повну відповідальність.

Охоронний ландшафт- природоохоронна територія (акваторія), яка виділяється переважно для охорони та рекреації місцевості висо­кої пейзажної цінності з багатим біотичним і ландшафтним різноманіт­тям, чітко вираженими екологічними, естетичними та культурними особ­ливостями (категорія МСОП).

Пам'ятка природи - окремі унікальні природні утворення місцевого, загальнодержавного та всесвітнього значення, що мають особливе при-

381

родоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення, і створю­ються з метою збереження їх у природному стані; вона буває комплексна, ботанічна, зоологічна, гідрологічна та геологічна (категорія МСОП).

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва - визначні та цінні зразки паркового будівництва, які створюються з метою їх охорони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Паспорт наукового полігону- науковий документ, в який зано­сяться показники опису постійних пробних площ, профілів і трансект відповідно до методик за програмою Літопису природи для заповідни­ків і національних природних парків.

Політика природно-заповідної справи - система загальнодер­жавних політичних засобів, механізмів та інструментів вирішення прак­тичних проблем природно-заповідної справи.

Положення про природно-заповідну територію (об'єкт)- це нормативний документ, що визначає завдання, види режимів збере­ження та характер функціонування природоохоронної території.

Природний (екологічний) коридор - це природна або відновлена до природного стану територіальна чи екваторіальна сполучна територія екомережі, яка на різних рівнях її просторової організації, створюючи для природного середовища умови безперервності, виконує однакову біоко-мунікаційну функцію, з'єднуючи між собою осередки біорізноманіття, у тому числі природно-заповідні або зарезервовані території поміж змінено­го в результаті антропогенної діяльності природного середовища.

Природний заповідник- природоохоронна, науково-дослідна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збе­реження в природному стані типових або унікальних для даної ланд­шафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефек­тивного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Природний парк - обширна природоохоронна територія помірно­го режиму збереження зі своєрідними і мальовничими ландшафтами, визначеними для організації масового рекреаційного використання.

Природний регіон (ядро) - екологічно суцільна за ландшафтни­ми ознаками або дещо фрагментована антропогенною дією ключова територія екомережі, обмежена природними, адміністративними чи іншими рубежами, яка володіє високим ступенем концентрації осеред­ків типового та рідкісного біорізноманіття, а також виконує головну еко-логостабілізуючу роль у значному природно-географічному просторі.

Природний суворий резерват - природоохоронна територія ре­презентативних екосистем з режимом абсолютної заповідності, яка призначається в основному для наукових досліджень та ведення еко­логічного моніторингу (категорія МСОП).

382

Природно-заповідна справа- система наукових, правових, еког номічних, еколого-освітніх, культурно-виховних, созотехнологічних, орга­нізаційно-технічних та інших заходів, моральних норм і гуманістичних світоглядів, спрямованих на збереження варіабельності ландшафтів й біорізноманіття на генетичному, видовому, популяційному, біоценоти-чному, біогеоценотичному, біомному, біосферному рівнях організації живого, забезпечення його відтворення та можливості екологічно зба­лансованого використання.

Природно-заповідна територія - земля природоохоронного та іншого еколого-соціального призначення з визначеними межами, гео-созологічною категорією, статусом, рангом відповідно до законодавст­ва про природно-заповідний фонд.

Природно-заповідний фонд - природно-територіальна система, яка відображає частину мережі особливо охоронюваних природних територій (екомережі) різних геосозологічних категорій і рангів, і забез­печує екологічну стабільність та повне збереження біотичного та ланд­шафтного різноманіття в окремому регіоні чи країні в цілому.

Природно-історичний парк - природоохоронна територія, в якій природно-культурний ландшафт оточує пам'ятку історії чи історичне місце.

Природоохоронна культура- сукупність знань, розумінь та умінь, соціальних та інженерних норм і нормативів, керуючись якими людина усвідомлює необхідність їх виконання, бачить себе як частину природного середовища і як суб'єкт, відповідальний перед собою, на­самперед, нинішніми і майбутніми поколіннями людей за його збере­ження.

Природоохоронна освіта - система формального навчання, спрямована на засвоєння спеціальної теорії і практики охорони природ­ного середовища, формування у людини природоохоронного світогля­ду та свідомості.

Природоохоронна пропаганда- широке поширення природо­охоронної роз'яснювальної інформації в суспільстві, ідейно спрямова­ної на максимальне збереження, в першу чергу, живої природи, особ­ливо територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Природоохоронна просвіта - система неформального навчання, що полягає у наданні населенню передових знань з охорони природи, формування у людей екологічного світогляду та природоохоронної сві­домості.

Природоохоронна територія - ділянка земної поверхні або вод­ного простору, спеціально визначена для збереження біорізноманіття, природних і пов'язаних з ними культурних ресурсів, природоохоронний режим на якій забезпечується законодавчими чи іншими ефективними засобами (визначення комісії МСОП).

383

Природоохоронне мислення - ідеологічна доктрина, згідно з якою здійснюється аналіз усіх економічних рішень, які приймаються з урахуванням необхідності охорони довкілля.

Природоохоронне виховання - формування у людини свідомого сприйняття довкілля з метою вироблення гуманістичних природоохо­ронних поглядів, почуття особистої соціальної відповідальності за свою діяльність у природному середовищі, упевненості в необхідності бережливого ставлення до природи, розумного використання її ба­гатств, усвідомлення важливості збагачення природних ресурсів.

Природоохоронний аншлаг - напис на стенді у найбільш людних ділянках природоохоронної території про бережливе ставлення до природи, застереження про певні обмеження чи заборони деяких видів природокористування.

Програма ЮНЕСКО "Людина і біосфера" - міжнародна програ­ма досліджень про антропогенні зміни в біосфері й управління ними, формування всесвітньої мережі біосферних резерватів і координація її роботи.

Проект створення природно-заповідної території- проектний документ, в якому зібрані правові, службові, планірувальні, наукові та інші матеріали, які засвідчують необхідність і погодження створення території чи об'єкта природно-заповідного фонду.

Проекти організації природно-заповідних територій (Проект організації території національного природного парку (регіонального ландшафтного парку), охорони, відтворення та рекреаційного вико­ристання його природних комплексів і об'єктів; Проект організації території ботанічного саду (дендрологічного парку, зоологічного парку); Проект утримання і реконструкції' парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва) - проектні документи, в яких наводиться повне зведення правової, наукової, виробничої та іншої інформації щодо планування з комплексним (науковим, екологічним, природозахисним, економічним, соціальним, технічним, гуманістичним тощо) обґрунту­ванням природоохоронних заходів щодо збереження, відтворення, ви­користання територій і об'єктів природно-заповідного фонду й управ­ління в цій галузі.

Регіональний ландшафтний парк- природоохоронна, рекреа­ційна установа (переважно установа, інколи територія без адміністра­ції) місцевого значення, що створюється з метою збереження в природ­ному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Регулювання заповідного режиму - вимушене в умовах дії ре-зерватогенного фактору застосування системи заходів з метою попе­редження і недопущення зникнення особливо цінних, насамперед біо­тичних компонентів екосистем, чи формування корінних природно-територіальних комплексів.

384

Резерват- комплексна категорія різних міжнародних класифікацій природоохоронних територій (в Україні застосовують лише термін "лі­совий генетичний резерват").

Резерват антропологічний - природоохоронна територія, яка створюється для збереження історичних антропологічних цінностей природи, умов проживання популяцій унікальних, рідкісних і вимираю­чих корінних етносів, відтворення їх генофонду, забезпечення умов для їх традиційного ведення господарства тощо (міжнародна категорія).

Резерват багатоцільового використання - природоохоронна територія, яка створюється як зразок для різностороннього, здебільшо­го екологічно збалансованого розвитку соціально-економічної сфери в природокористуванні та природовідтворенні, виваженого і невиснаж-ливого ведення господарства (міжнародна категорія).

Резерват дикої природи - природоохоронна територія незайма­ної природи значних розмірів, призначена для збереження природних умов без прямих антропогенних впливів зовні (категорія МСОП).

Резерватогенний фактор- екологічний фактор, який спричине­ний умовами режиму абсолютної заповідності.

Резерват управління видами й екотопами - природоохоронна територія, яка виділяється для спеціального управління (наукові дослі­дження, освіта, просвіта й екологічний моніторинг) окремими популяці­ями видів чи їх місцезнаходженнями задля їх збереження (категорія МСОП).

Резерват управління природними ресурсами - природоохо­ронна територія, яка виділяється для довготривалої охорони, збалан­сованого використання і постійного відтворення природних ресурсів і біорізноманіття переважно незмінених екосистем, а також для збалан­сованого використання населенням дарів природи (категорія МСОП).

Резервні ліси - частина державного лісового фонду, яка не від­ведена для лісокористування і може служити резервом для заповідання.

Резервування природних територій - процес створення резер­ву особливо цінних природних територій для наступного перспективно­го заповідання з метою недопущення їх знищення або руйнування.

Репрезентативність природно-заповідних територій- це сту­пінь представленості чи відображення типового і характерного ланд­шафтного чи біотичного різноманіття певної природно-заповідної тери­торії в порівняльному відношенні до визначеної більшої площі одиниці природно-географічного поділу (зонування, районування тощо).

Сепортологія - наукова дисципліна про закономірності функціо­нування і способи підтримання екологічної рівноваги та стабільності в природних ландшафтах, які існують в умовах особливого збереження чи підлягають особливій охороні.

385

Система природно-заповідних територій - сукупність територій природно-заповідного фонду різних геосозологічних категорій і рангів, що взаємозв'язані та взаємодоповнюють один одного, а також забез­печують у межах окремого природного регіону або держави екологічно стабільне та довгострокове виконання ними природоохоронних зав­дань.

Служба державної охорони природно-заповідного фонду-спеціалізовані підрозділи контролю за дотриманням чинного природо­охоронного законодавства у системі управління, охорони та збережен­ня природно-заповідного фонду.

Смарагдова мережа - система природних територій, визначених Бернською конвенцією для збереження біорізноманіття в країнах, які не є членами Європейського союзу.

Сполучна територія екомережі - природний або відновлений до природного стану структурний елемент екомережі, який поєднує клю­чові території, забезпечує міграцію тварин та обмін генетичного мате­ріалу в межах екомережі.

Структурні елементи екомережі - території екомережі, що відріз­няються за своїми функціями.

Територіальна комплексна схема охорони природи - вид регі­онально-територіального планування охорони природи з урахуванням напрямів соціально-економічного розвитку.

Транскордонна природно-заповідна територія - природоохо­ронна територія, яка знаходиться на прикордонних землях країн і виді­лена міжнародними документами для збереження, насамперед, біотич­ного та ландшафтного різноманіття.

Українське товариство охорони природи- громадська неуря­дова екологічна організація, одним із головних напрямів якої є розви­ток природно-заповідної справи.

Функціональне зонування- науково обґрунтоване розділення відповідних природно-заповідних територій на певні ділянки (зони), в яких мають запроваджуватися різні режими збереження, відтворення, використання й управління в межах природно-територіальних комплексів.

386

Покажчик основних термінів

аеросозологія 78

акція природоохоронна 347

аутфітосозологія 79

біологія охорони природи 14 біосозологія 79 біосферосозологія 79

геосозологія: 14, 78 заповідна 14, 80 правова 78 соціальна 78

гідросозологія 78

диплом європейський 373 ділянка заповідна 114

заказник 103 заповідник: 100

біосферний 100

природний 100

міждержавний 113 зобов'язання охоронне 310 зона функціональна: 247

адміністративно-господарська 260

антропогенних

ландшафтів 260

буферна 258

господарська 260

експозиційна 259

заповідна 256

наукова 258

охоронна 258

регульованого заповідного

режиму 258

регульованої рекреації 260

рекреаційна 259

стаціонарної рекреації 229 зонування функціональне 247

ідеологія природно-заповідної

справи: 70

етики заповідання 72 поресурсного заповідання 71 сакрального заповідання 70 системного заповідання 71

інвентаризація біорізноманіття 274

інформування громадськості 340

К

кадастр природно-заповідного

фонду 284

календар природи 282

категорія

земл/ 229 . - природно-заповідного

фонду 90 |

, кодекс поведінки 68 комплекси особливо цінні лісові 169 контроль екологічний 348 коридор екологічний 218 куратор науковий 363

Л

ландшафт охоронний 96 літопис природи 289

М

менеджмент екосистем 267 менеджмент-план 269 мережа природоохоронна: 177 біогенетичних резерватів 227 біосферних резерватів 226 біотопів "СОК/Л/£"228 екологічна 213 екологічна всеєвропейська 219 екологічна національна 229 екологічна регіональна 230 "ЛМ7Ш/4 2000" 222 охоронних ландшафтів 228 природних середовищ існування 222 ......

387

природно-заповідного фонду 177 рамсарська 223 смарагдова 223

мікосозологія 79

міст єкотопічний 114

моніторинг: 277

екологічний 277 фоновий 277

об'єкт світової природної спадщини 97 область охоронного ландшафту 114 освіта екологічна 331 охорона ландшафту 96, 306

П

пам'ятка природи 96,104 парк

природоохоронний: 102-107 дендрологічний 106 зоологічний 107 міжнаціональний 113 національний 94 національний природний 102 пам'ятка садово-паркового мистецтва 107 регіональний ландшафтний 103 педосозологія 78 планування ландшафту 306 полігон науковий 281 положення про територію/об'єкт природно-заповідного фонду 310 проект організації, охорони, відтво­рення і використання природних комплексів природно-заповідної території 239 природокористування традиційне 326 проект створення природно-заповідної території 135 просвіта екологічна 331

рада науково-технічна (вчена) 362 регіон екологічного природокористування 113 •

режим збереження: 261

абсолютної

заповідності 261,265

відтворення 265

заказний 263,265

збалансованого природокорис­тування 265

непрямого збереження 265

прямого збереження 265

регульованої заповідності 262

репатріації 265 рекреація 328 резерват збереження: 94, 97

антропологічний 97

біогенетичний 227

біосферний 97

охорони природи 96

суворий природний 94 резервування 124 репрезентативність природно-заповідного фонду: 151

біологічна 152

географічна 155

геосозологічна 151 різноманіття природи: 46, 313

біотичне 313

ландшафтне 313 розвиток природно-заповідної справи: 123

інституційний 289

сталий 295

сад ботанічний 104 сепортологія 13

середовище існування природне 222 синфітосозологія 79 система природно-заповідних територій 141 служба державної охорони природно-заповідного фонду 352 созіоекологія 76 созологія:

геоботанічна 79

економічна 78

екотопічна 76 *

космічна 78

ландшафтна 78

надр 78

фітогеографічна 79

388

Справа охорони: 12 заповідна 12 культурно-заповідна 12 природно-заповідна 14

стежка екологічна 342

стрічка зелена 114

ключова 216 природоохоронна 89 спеціального збереження 312 сполучна 218

управління видами/екотопами 96 управління біоресурсами 96

теорії природно-заповідної справи: 81

критичного мінімуму 81

матричної

репрезентативності 84 ¹ острівно/біогеографії 85 ;>■; поляризованого ландшафту 86

цінності природи 84 територія природна:

багатоцільового

використання 97

буферна 219

відновлювальна 218

особливої охорони 98

природно-заповідна 13

дикої природи 94

угіддя водно-болотне 224 управління ландшафтом 306 урочище заповідне 104

Ф

фітосозологія 79 фітосферосозологія 79 флоросозологія 79 фонд

екологічний 321

науковий 361

природно-заповідний 11 форма охорони

активна 265

пасивна 265

389

ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМАТИКИ

Мета і результати вивчення дисципліни

За останні двадцять років у науковому просторі природно-заповідної справи спостерігається своєрідний "заповідний бум" на про­ведення форумів різного рівня, дисертаційні дослідження, написання монографій, випуск збірників наукових праць та інших, насамперед на­уково-популярних, інших публікацій природоохоронного спрямування.

Серед загального потужного потоку видавничої продукції з вели­ким сподіванням вищі навчальні заклади очікують появи професійно підготовленої навчальної літератури. За останні п'ять років вийшли з друку декілька перших навчальних посібників та інших освітніх видань українською мовою, які написані за традиційними для галузі стереоти­пами. Тому їхнє історичне значення в галузі природно-заповідної спра­ви знаходиться якраз в площині першості. Основне своє завдання, а саме подолання в суспільстві ознак "голоду" на природоохоронну ін­формацію, вони успішно виконали. Однак нині вже наступив час на переоцінку навчальних і методичних цінностей. Особливо це важливо в перехідний період входження України в світовий освітньо-інформаційний простір.

Запровадження запропонованого нами курсу в навчальний процес підготовки студентів за напрямом "Лісове і садово-паркове господарст­во" базується на повсякчас зростаючому значенні природно-заповідної справи в майбутній професійній діяльності студентів, необхідності спо­відування світових стандартів, підвищенні загальної природоохоронної свідомості та культури ведення збалансованого лісового та садово-паркового господарства. В умовах глобальної екологічної кризи приро­доохоронні знання потрібні не лише цим фахівцям, але й усім, хто при­четний до використання природних, передусім біотичних ресурсів.

Природно-заловідна справа, як навчальна дисципліна, з кожним роком все далі опановує освітянський простір вищих навчальних за­кладів України. У змісті еколого-природоохоронних спеціальностей во­на є нормативною, а для інших природничих - варіативною навчаль­ною дисципліною. Загально пізнавальні знання гуманістичного змісту вкрай необхідні для студентів, які здобувають вищу освіту за спеціаль­ностями виробничої сфери природокористування.

Метою вивчення дисципліни "Природно-заповідна справа" є ви­кладання й аналіз теоретичних основ, на яких ґрунтується природно-заповідна справа, надання студентам передових знань й оволодіння практичними навичками для майбутньої їх професійної й зорієнтованої

390

на охорону природи діяльності й екологічно збалансованого, гуманного ведення лісового, мисливського та садово-паркового господарства. В результаті вивчення даної дисципліни студенти повинні:

• знати:

• етапи історичного розвитку природно-заповідної справи;

• сучасний стан природно-заповідної справи;

• класифікації природоохоронних територій;

• механізм резервування природних територій для їх заповідання;.

• процедуру створення природно-заповідних територій;

• систему управління природно-заповідним фондом;

• чинне природоохоронне законодавство;

• структурно-функціональну організацію природно-заповідного фонду;

• сучасну мережу природно-заповідного фонду та структуру еко- мережі;

• засоби збереження природно-заповідного фонду;

• напрями використання природно-заповідного фонду.

• вміти:

• застосувати знання в професійній та природоохоронній діяль­ ності;

• визначати наукову цінність біорізноманіття природно-заповід­ ного фонду;

• обґрунтовувати виділення і створення природно-заповідних те­ риторій;

• володіти методами проектування природно-заповідних тери­ торій;

• встановлювати режими збереження заповідних екосистем;

• оцінювати вплив антропогенних факторів на заповідні екосис­ теми;

• організувати громадський контроль природно-заповідного фонду;

• діяти у складі служб державної охорони природно-заповідного фонду;

• проводити найпростіші наукові спостереження в заповідних екосистемах;

• організовувати еколого-освітню, просвітню та рекреаційну діяльність.

Теми для лекційного вивчення

; § 1. Сутність природно-заповідної справи.