XI. Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва

мистецтва | . І | | І | І І |

Умовні позначення: К - категорія; Пк - підкатегорія; Пп - природного походження; Шп -штучного походження; Мжз - міжнародного значення; Здз - загальнодержавного зна­чення; Мз - місцевого значення; Юо - юридична особа; Оз - за охорону відповідає землекористувач; Оо - олігофункціональний об'єкт; По - поліфункціональний об'єкт

Національні природні парки- природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного зна­чення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефектив­ного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особ­ливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам, а деякі території й акваторії залишаються у віданні інших землевласників і зем­лекористувачів.

102

Основними завданнями національних природних парків є збере­ження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів, створення умов для організованого туризму, відпочинку й інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів, проведення нау­кових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреацій­ного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони довкілля й ефективного використання природних ресурсів, проведення еколого-освітньої роботи. Головною науковою темою є "Літопис приро­ди". У національному природному парку функціонує науково-технічна рада.

Регіональні ландшафтні парки - природоохоронні, рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення, що створюються з ме­тою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природ­них об'єктів у їх власників або користувачів. У разі необхідності вилу­чення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів для по­треб регіональних ландшафтних парків провадиться в порядку, встановленому законодавством України.

Основними їх завданнями є збереження цінних природних та істо­рико-культурних комплексів та об'єктів, створення умов для ефектив­ного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в при­родних умовах з дотриманням режиму збереження заповідних природних комплексів та об'єктів, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. На території регіонального ландшафтного парку може проводитися поліфункціональне зонування з урахуванням вимог, уста­новлених для територій національних природних парків. У регіональ­них ландшафтних парках важливим завданням повинно бути і збере­ження історико-культурних об'єктів, сприяння соціально-економічному розвиткові території, організація екологічного туризму та освіти насе­лення.

У деяких країнах Європи ці природно-заповідні території називають природними парками, і як окрема категорія були виділені на І всесвіт­ньому конгресі національних парків, який відбувся в місті Сіетл (США) в 1962 році. Перший регіональний ландшафтний парк в Україні "Дністров­ський каньйон" був створений у Тернопільській області в 1990 році.

Заказники- природні території чи акваторії, які виділяються і створюються з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Заказники поділяються на ландшафтні, лі­сові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіоло­гічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-

103

спелеологічн/ загальнодержавного та місцевого значення. У заказниках передбачається диференційований режим збереження екосистем. Введення елементів заповідного режиму можливе на окремих об'єктах, що підлягають збереженню чи відтворенню без втручання. Заказники загальнодержавного значення створюються на природних об'єктах, що мають також загальнодержавне значення, наприклад, у місцях наявно­сті видів, занесених до Червоної книги України, міжнародних "червоних переліків" та конвенцій, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, в межах водно-болотних угідь загальнодержавного зна­чення, а заказники місцевого значення- відповідно на природних об'єктах регіонального і місцевого значення (табл. 5.2, 5.3; рис. 5.1).

Пам'ятки природи- окремі унікальні природні утворення, які мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення і створюються для збереження їх у природному стані. Вони поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геоло­гічні загальнодержавного та місцевого значення. Для категорії (табл. 5.3) встановлюється диференційований, переважно заповідний, з еле­ментами заказного режиму збереження.

Заповідні урочища - лісові, степові, болотні й інші відокремлені цілісні виділи в ландшафтах, що мають важливе наукове, природоохо­ронне й естетичне значення, і створюються з метою збереження їх у природному стані. Однак, головною функцією є збереження цілісності природного урочища як фізико-географічного утворення. Образно ка­жучи, це "мікрозаповідники" - заповідні ділянки місцевого значення, природні резервати за міжнародною номенклатурою. У заповідних урочищах, в основному, запроваджується режим абсолютної заповід­ності. Це одна із найдавніших категорій природоохоронних територій в Україні. В Карпатах перші природні резервати були виділені для пралі­сів Чехословаччини в 1838 році.

Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефектив­ного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботаніч­них колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються у користування ботанічним садам, які є науково-дослідними, природоохоронними установами за­гальнодержавного і місцевого значення. У деяких із ботанічних садів загальнодержавного значення функціонують вчені та спеціалізовані вчені ради для захисту дисертаційних робіт.

104

Таблиця 5.3 Об'єкти збереження в заказниках та пам'ятках природи

КАТЕГОРІЯ

Підкатегорія

Ботанічний

Гідрологічний

Загальногеологічний

Загал ьнозоологічний

Ентомологічний

Іхтіологічний

Каретово-спелеологічний

Ландшафтний

Особливо цінні об'єкти

Місцезнаходження рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних видів та їх угрупо­ вань Червоної та Зеленої книг України, відповідних міжнародних документів, рос­ линні угруповання едафічно бідних та пе­ резволожених екотопів, типові зональні, інтразональні й азональні угруповання, території з багатим фіторізноманіттям, окремі цінні популяції дикорослих рослин, фітоценози та стадії їх розвитку, парцели, ботанічні рефугіуми, місцевості на ботані- ко-географічних рубежах різного рангу, мозаїки з рідкісним сполученням різних типів рослинності

Окремі цінні водні природні комплекси (озеро, болото, стариця, заплава), дельти й естуарії, мілководдя морів та озер, річки

гір та височин, льодовикові та карстові

озера, лимани, екологічно вразливі прибе-

режні території морів, озер та річок

Відслонення, виходи кристалічних порід, зразки родовищ корисних копалин, особ­ливі форми рельєфу, кари, цирки

Окремі цінні популяції диких рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних видів та підвидів Червоної книги України, відповід­них міжнародних документів, фауністичні комплекси та рефугіуми, місця стацій, ри-ковищ, сплячок диких тварин, місцевості на зоогеографічних рубежах різного рангу

Окремі цінні популяції рідкісних, зникаю­ чих, реліктових, ендемічних видів і підвидів Червоної книги України, відповідних між­ народних документів, ентомологічні ком- плекси, місця роїння комах

Окремі популяції рідкісних, зникаючих,

реліктових, ендемічних видів та підвидів

риб Червоної книги України, відповідних

міжнародних документів, іхтіологічні ком-

плекси, місця нересту, нагулу, зимівлі риб

Окремі цінні печери, їх елементи, входи до печер, карсти

Окремі ландшафти чи їх елементи, приро­ дно-територіальні комплекси, коси, круто­ схилові й уривчасті форми рельєфу, вер­ шини гір та горбів з ерозійними та скелястими формами рельєфу, каньйони, древні форми рельєфу з виходами на по­ верхню гранітів, пісковиків, сланців, вапня­ ків, карстові форми рельєфу, реліктові елементи ландшафту, рідкісні комплекси фацій та урочищ, ландшафти Великого європейського вододілу

105

Продовження таблиці 5.3

	Лісовий	Невеликі лісові комплекси, виділи, ділянки, штучні насадження, лісові генетичні резер­вати, байраки, колки
	Орнітологічний	Окремі популяції рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних видів і підвидів птахів Червоної книги України, відповідних міжнародних документів, орнітологічні комплекси, місця гніздування, токовищ, линяння, зимівлі, міграцій птахів
	Палеонтологічний	Скам'янілі зразки і місця знахідок викопної флори і фауни
ПАМ'ЯТКА ПРИРОДИ	Ботанічна	Унікальні популяції рідкісних, реліктових, зникаючих, ендемічних видів рослин та їх угруповань Червоної та Зеленої книг Укра­їни, відповідних міжнародних документів, зразки лісу і штучних деревостанів цінних для науки і практики, окремі дерева, біо-групи, гаї особливого значення, генетико-селекційні ділянки, елементи паркових об'єктів
	Геологічна	Уривчасті форми рельєфу, вершини ви­значних гір та горбів, карстові і древні фор­ми рельєфу з виходами на поверхню гра­нітів, пісковиків, сланців, вапняків, геолого-географічн/ полігони, останці, печери, гро­ти, еталони родовищ, скелі, льодовикові валуни, старі кар'єри, місцезнаходження палеонтологічних об'єктів
	Гідрологічна	Витоки рік, ділянки заплав, болота, озера, ставки, водоспади, термальні і мінеральні джерела, родовища грязей
	Зоологічна	Місця стацій, риковищ, сплячок, колоній, популяції рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних видів Червоної книги України, відповідних міжнародних документів
	Комплексна	Мальовничі місцевості, еталони природи, природні локалітети в антропогенному ландшафті, унікальні природні ландшафти з цінним біорізноманіттям, гірськими еле­ментами, скелями, ущелинами, каньйона­ми, печерами, льодовиковими цирками, долинами, моренно-валунними грядами

Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчен­ня у спеціально створених умовах різноманітних деревних видів рос­лин (дерев, чагарників, чагарничків, напівчагарників, деревних ліан) та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рек­реаційного й іншого використання. Земельні ділянки з усіма природни­ми ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються дендрологічним паркам, які є науково-дослідними, природоохоронними установами загальнодержавного і місцевого значення. У деяких із ден-

106

дрологічних парків загальнодержавного значення функціонують вчені ради. Дендрологічні парки, що створені на базі старовинних парків ХУІІІ-ХІХ століття, відрізняються від парків-пам'яток садово-парко­вого мистецтва своїм статусом як науково-дослідні установи, які розв'язують проблеми дендрології, лісівництва та паркового будівни­цтва. На території дендрологічних парків може бути проведено полі-функціональне зонування відповідно до вимог, установлених для бо­танічних садів.

Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ розведення тварин у неволі. Зоологічні парки є природоохоронними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного і місцевого значення. Земельні ділян­ки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського вико­ристання і надаються зоологічним паркам у користування. Основними завданнями зоологічного парку є: формування та утримання колекцій тварин; збереження і відтворення в штучних умовах тварин (у першу чергу, рідкісних та зникаючих видів) вітчизняної і зарубіжної фауни, які мають наукове, господарське та культурно-освітнє значення; демон­страція населенню рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин; проведення науково-дослідних робіт; ведення первинного обліку када­стрових відомостей; ведення державного обліку колекцій тваринного світу; вивчення, узагальнення і впровадження вітчизняного та зарубіж­ного досвіду утримання тварин у неволі; проведення науково-освітньої роботи в галузі екології, етології, зоології та охорони природи, мислив­ського господарства; поширення еколого-освітніх знань, які сприяють формуванню природоохоронного світогляду населення в галузі еколо­гії; створення підсобних господарств, розплідників, лабораторій, май­стерень, центрів юннатської діяльності, постійних і тимчасових (стаціо­нарних і пересувних) зоовиставок, зоомагазинів та іншіх об'єктів; здійснення різноманітних форм культурного обслуговування, створен­ня умов для повноцінного відпочинку та дозвілля населення, якщо це не загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва- це визначні та цінні зразки паркового будівництва, які створюються з метою їх охо­рони і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохо­ронних та оздоровчих цілях. Вони мають загальнодержавне та місцеве значення. На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва може бути проведено поліфункціональне зонування відповідно до ви­мог, установлених для ботанічних садів. На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва можуть проводитися наукові дослідження,

107