Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді з літературознавства.docx
Скачиваний:
233
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
349.58 Кб
Скачать

7.Основні ідеї та напрями розвитку мистецтва у першій половині XX ст.

Найточніше неспокійну атмосферу післявоєнного життя відображали авангардистські течії модернізму. Ще був популярним абстракціонізм, але вже наставала епоха нових стилів: супрематизму, раціоналізму, функціоналізму.   Модерністську естетику в архітектурі визначала заснована німецьким архітектором Вальтером Ґроппіусом художня школа ремесел, мистецтва й архітектури «Баухаус». У 1925 р. за його проектом було зведено будівлю з однойменною назвою, яка на наступне п'ятнадцятиріччя стала символом довершеності нового стилю - функціоналізму. З приходом до влади в Німеччині А. Гітлера традиції школи «Баухаус» були в цій країні перервані, оскільки чимало архітекторів емігрували до США.   Іншими відомими представниками функціоналізму були французький архітектор Шарль Ле Корбюзьє - майстер проектування сучасних міст, засновник органічної архітектури американець Ф. Райт.

Медіа-маніпуляція — вид психологічного впливу, що здійснюється через пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотексти, телетексти, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку, соціальні мережі, що призводить до пробудження у об'єкта впливу намірів, які змінюють його бажання, настрої, поведінку, погляди тощо.

Визначення впливу змі[ред. • ред. Код]

Безпосереднім об`єктом дії інформаційних повідомлень засобів масової комунікації (ЗМІ) є як окремий індивід, так і велика група людей, що становлять аудиторію для того чи іншого конкретного ЗМІ. ЗМІ мають чималі можливості впливати на спосіб життя та переконнаня особистості як суто інформаційно, так і за допомогою практичних зразків.

ЗМІ – один із соціальних інститутів, що тією чи іншою мірою виконують замовлення суспільства та окремих соціальних груп щодо певного впливу на населення в цілому, в тому числі й на окремі вікові та соціальні категорії. Можна зазначити два аспекти такого впливу. По-перше, ЗМІ істотно сприяють засвоєнню людьми різного віку широкого спектра соціальних норм та формуванню у них ціннісних орієнтацій у сфері політики, економіки, здоров`я, права тощо. По-друге, ЗМІ фактично є своєрідною системою неформальної освіти та просвіти різних категорій населення. При цьому користувачі ЗМІ здобувають досить різнобічні, суперечливі, несистематизовані знання, відомості з різних питань суспільного та політичного життя. [1]

Рівні впливу змі[ред. • ред. Код] Класифікація Клепера[ред. • ред. Код]

Дж. Клепер дає класифікацію умов, за яких при посередництві інформації можна впливати на людей:

  • легше всього впливати на людей, які до цього ніякої визначеної думки з даного питання не мали;

  • інформація може посилити, закріпити позиції, вже вироблені в індивіда;

  • за сприятливих умовах масова комунікація може послабити існуючі ставлення і уявлення, не ставлячи собі за мету їх змінити. [2]

Рівні сприйняття[ред. • ред. Код]

1) індивідуальний; 2) груповий; 3) організаційний; 4) суспільний. [3]

Індивідуальний рівень. Метою впливу ЗМІ на індивідуальний рівень може бути вироблення в індивіда:

  • усвідомлення

ЗМІ доносить інформацію про певний об’єкт і обстоює його значимість.

  • знання

Важливою функцією мас-медіа є передача інформації великій кількості людей. Оволодіння знаннями є вагомим результатом, оскільки це веде до створення бажаного ставлення до певного об’єкта і стає необхідною умовою для подальшого формування у людини певної поведінки.

  • ставлення

ЗМІ можуть корегувати ставлення аудиторій до певних об’єктів. Більш того, ставлення передбачає наявність цінностей і переконань, що можуть стати підставою до активних дій.

  • самодієвість

Віра людини у здатність змінювати свою поведінку є важливим чинником у виборі й підтримці здорової поведінки. У даному випадку ЗМІ можуть використовуватися, щоб стимулювати розвиток самодієвості кількома шляхами, що зокрема містять: моделювання інтересу до поведінки, навчання вмінням, необхідним для прийняття певної моделі поведінки, заохочення простої тимчасової поведінки, такої, як пробна поведінка тощо.[4]

  • вміння

ЗМІ транслює певні навички та вміння і заохочує аудиторію їх прийняти. У кінцевому результаті поведінка індивіда може змінитися повністю.

Рівень групи. ЗМІ може сприяти змінам у поведінці спілкування в межах соціальних груп. Кількість і види цих взаємодій можуть бути важливими цілями на рівні групи. ЗМІ намагаються залучати членів сім'ї, друзів, співробітників та інших до загальних дискусій. [5]

Рівень організації. Об'єктами впливу тут ЗМІ зазвичай є робочі місця, школи, супермаркети та інші торгові точки роздрібної торгівлі тощо. Зазвичай використовуються друковані видання, наприклад, пам’ятні записки, інформаційні бюлетені і брошури. Вони розраховані на певні групи і пристосовані до певного контексту. [6]

Рівень суспільства. 4 русла впливу медіа на рівні суспільства:

  • Середовище суспільної інформації

Кампанії мас-медіа є сильним засобом впливу на цю ланку, бо їм важливо створити таке середовище, яке сприятиме поширенню, впровадженню і засвоєнню необхідної інформації.

  • Громадська думка

Громадська думка відіграє важливу роль у реалізації й підтримці державної політики, у розподілі суспільних ресурсів. Є твердження, що той, хто володіє засобами масової інформації, володіє громадською думкою. [7]

  • Державна політика

Мас-медіа можуть підтримувати урядові позиції і культивувати політику прийняття їхніх регулювань громадськістю.

  • Соціальні норми

Вплив мас-медіа є доступним для сприйняття особистістю і для нормативної поведінки у соціальній системі. Індивідуальне сприйняття соціальних норм під впливом мас-медіа може бути настільки сильним, наскільки вдало подаються одні нормативні стосунки і поведінка та виключає інші. За таких умов на поведінку людини впливають лише узагальнені і вивірені мас-медіа соціальні норми. На суспільному рівні нормативна поведінка випливає принаймні частково з норм поведінки, які постійно висвітлюють ЗМІ.[8] Отже, масова комунікація є засобом утвердження в суспільстві певних цінностей, переконань тощо, а також здійснення впливу на думки і поведінку людей.