1.Фк суть, мета, значення

. Фінансовий контроль — складова частина, або спеціальна галузь здійснюваного в країні контролю. Значення фінансового контролю визначається характером фінансової діяльності України. Держава переходить до ринку, міняються форми власності, змінюється фінансова політика, оскільки вона набуває більш соціальної спрямованості, а це вимагає усе більше і більше коштів. Тому держава повинна бережливо використовувати обмежені фінансові ресурси, що вимагає строгого обліку і контролю.

Фінансовий контроль відіграє роль фактора подальшого розвитку ринкових відносин. З його допомогою закріплюється самостійність підприємницької діяльності, забороняється втручання з боку держави у внутрішньогосподарську сферу відповідних підприємств, організацій, приватних осіб.

З іншого боку, початок процесу приватизації, створення комерційних структур, ріст підприємницької діяльності громадян і відсутність чіткого законодавства породжують такі негативні явища, як корупція, різного роду зловживання. За допомогою фінансового контролю виявляються правопорушення, притягуються до відповідальності винні особи.

Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави. Забезпечити своєчасний, найбільш ефективний, повний збір коштів, сприяти їх збільшенню, допомогти знайти нові джерела доходів — у цьому завдання й одне з основних призначень фінансового контролю.

Не менш важливе завдання, яке стоїть перед фінансовим контролем при розподілі засобів і раціональному, доцільному, найбільш ефективному, дбайливому їх використанні.

На практиці, здійснення фінансового контролю полягає в перевірці фінансових планів підприємств, установ і організацій, планів виробництва, планів по собівартості, прибутку, платежів у бюджет. Фінансовий контроль включає перевірку режиму економії, доцільності використання власних і бюджетних засобів, використання і збереження матеріальних цінностей, різних фондів, кредитів тощо.

Оскільки уся фінансова діяльність держави регламентується законами і підзаконними актами, змістом фінансового контролю, врешті-решт, є забезпечення виконання і дотримання законів і фінансової дисципліни всіма державними, громадськими організаціями, посадовими особами і громадянами. При цьому фінансова діяльність не тільки повинна відповідати закону, але і бути доцільною. Таким чином, у перевірці законності і доцільності виявляється суть фінансового контролю.

Фінансовий контроль можна визначити як діяльність державних органів і недержавних організацій із забезпечення законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі і використанні коштів та пов'язаних з цим матеріальних цінностей.

Фінансовий контроль — спосіб забезпечення законності і фінансової дисципліни, попередження правопорушень.

Правовою основою здійснення фінансового контролю є Конституція України, у якій визначені принципи, основні права й обов'язки державних органів і громадських організацій у галузі контролю.

Також питання фінансового контролю знайшли своє відображення в законах Верховної Ради України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів, інструкціях і наказах Міністерств, НБУ, статутах і інших актах, що регламентують правове становище державних органів, громадських організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування. Основними правовими джерелами фінансового контролю є закони: «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про аудиторську діяльність», «Про державну податкову службу

України», «Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування» тощо.

Об'єктом фінансового контролю є грошові, розподільчі процеси при формуванні і використанні фінансових ресурсів, зокрема у формі фондів грошових ресурсів на всіх рівнях і ланках народного господарства, тобто є гроші, матеріальні, трудові й інші ресурси країни.

Предметом перевірок виступають такі фінансові показники, як прибуток, доходи, податки, рентабельність, собівартість, відрахування в різні фонди.

Сферою фінансового контролю є практично всі операції, що здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні операції тощо). Формально об'єктом фінансового контролю є фінансові показники господарювання, фактичним об'єктом — весь процес виробничо-господарської діяльності. Контролю підлягають не тільки погано працюючі підприємства, але і ті, що мають хороші результати діяльності.

Основні задачі фінансового контролю такі:

•  перевірка виконання фінансових зобов'язань перед державою й органами місцевого самоврядування організаціями і громадянами;

•  перевірка правильності використання  підприємствами й організаціями, установами грошових ресурсів, що знаходяться в їхньому розпорядженні;

•  перевірка дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і збереження коштів підприємствами, організаціями й установами;

•  виявлення  внутрішніх   резервів   виробництва   — підвищення рентабельності,  ріст продуктивності праці, більш ефективне використання матеріальних засобів і коштів.

•  усунення  і  попередження  порушень  фінансової дисципліни.