- •1)Укр.Мова-державна мова в Україні.
- •2)Походження назви Україна.
- •4)Стилі сучасної мови
- •6.Культура мовлення як компонент професійної культури спеціаліста. Поняття культури мовлення.Основні комунікативні ознаки мовлення(правильність, точність, логічність)
- •7. Поняття культури мовлення.Основні комунікативні ознаки мовлення(багатство,чистота,виразність та доречність)
- •9.Культура писемного мовлення фахівця.Особливості писемної форми мови
- •11. Правила цитування.
- •13) Технічні правила переносу;
- •14.Види усного спілкування за професійним спрямуванням. Жанри публічних виступів.Композиція мовлення
- •16) . Іншомовні слова та вимоги до їх вживання
- •17.Історія становлення і розвитку української термінології.Основні термінологічні словники
- •18) Терміни та професіоналізми в діловій мові
- •20.Явище лексичної омонімії.Міжмовна омонімія,її небезпека.Пароніми
- •22.Стилістичні норми української мови.Стилістичні помилки в діловому та науковиму стилях : тавтологія, плеоназм, штампи
- •24.Особливості використання прикметників та займенників у професійному мовленні. Використання форм ступенів порівняння прикметників. Вживання присвійних прикметників.
- •26.Правопис та відмінювання кількісних(цілих і дробових) та порядкових числівників.Написання від числівникових слів
- •27.Дієприкметники та дієприслівники у професійному мовленні.Особливості використання активних дієприкметників….
- •30) Складні випадки керування і узгодження
1)Укр.Мова-державна мова в Україні.
Державна мова – затверджена традиціями і законодавством мова, вживання якої обов»язкове в органах державного управління, закладах освіти,науки, культури, засобах масової інформації.
Особливої гостроти проблема національної мови набула в Україні, позбавленій до 1991-го р. своєї державності. У цьому напрямку надзвичайною жорстокістю позначалася політика Росії (і царської, і комуністичної).Тому недивно, що зростання національного самоусвідомлення українців та становлення Української держави пов'язані із закріпленням статусу української мови як державної. Закон про мови (1989 року) називає українську мову одним із вирішальних чинників самобутності українського народу. Стаття 10 Конституції України закріплює офіційний статус української мови, а також гарантує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на території держави. Державною (офіційною) мовою може бути тільки українська літературна мова, бо саме вона є мовою більшості корінного населення України.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Акти найвищих органів державної влади та управління України приймаються українською мовою. В Україні мовою роботи, діловодства та документації, а також взаємовідносин державних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, а також мовою сесій, конференцій, з'їздів, засідань, зборів, інших зібрань державних органів, підприємств і організацій є українська мова. Українською мовою проводиться також, згідно з законом, виховання дітей у дитячих дошкільних установах, навчальна і виховна робота в загальноосвітніх школах. Абітурієнти, які вступають до вищих і середніх спеціальних навчальних закладів України, як правило, складають конкурсний екзамен з української мови. Мовою офіційних засобів масової інформації є українська мова. Українською мовою виконуються також маркування товарів, етикетки на товарах, інструкції щодо користування товарами, виробленими в Україні.
У ст. 24 Конституції закріплено недопустимість привілеїв чи обмежень за мовними ознаками (незнання української чи російської мови не може бути підставою відмови у прийнятті на роботу, але після прийняття на роботу відповідна посадова особа повинна оволодіти мовою роботи органу чи організації в необхідному обсязі).Держава гарантує вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин.Частково мовне питання регулюється також законом "Про національні меншини в Україні" від 25 червня 1992 р. Держава взяла на себе обов'язок сприяти розвиткові етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин України. 15 травня 2003 року Верховна Рада України ратифікувала Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Положення Хартії застосовуються до мов таких національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.