Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді малі.docx
Скачиваний:
142
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
101.68 Кб
Скачать

11. Правила цитування.

Дотримання специфічних правил вимагають цитати. Вони можуть бути у віршованій і в прозовій формі. Віршовані (обсягом у строфу або півстрофу) рекомендуємо виносити на новий рядок, записувати без лапок, розташування пропорційно на аркуші (це позбавляє неточностей у написанні кожного рядка строфи з великої чи малої літери, що при записуванні суцільним текстом слід враховувати. Цитати ж із прозових творів (або окремі слова іншого автора) записуємо як пряму мову, тобто беремо її в лапки. Щоправда, великі за обсягом цитати теж можна виносити в наступний рядок, але записувати весь текст треба, змістивши його вправо відносно основного тексту. У цитатах слід зберігати всі особливості авторського написання, не можна змінювати жодного слова, на місці пропущених слів ставимо три крапки; коли якесь слово потребує пояснення, то вказуємо, що це пояснення наше (наприклад, ”І якби вони (минулі покоління. – І. Г.) не зберегли мову – цей нетлінний національний скарб, нас би вже не було як українців”). Якщо в цитаті підкреслюють слово чи частину фрази, то після цитати в дужках указуємо: (підкреслення наше. – І. Г.); якщо слово виділяємо в друкованому тексті курсивом чи напівжирним шрифтом, зазначаємо: (виділено нами. – І. Г.). Цитату слід подавати у властивому їй колориті, у точному її значенні, без найменшої видозміни.

Цитування можна застосовувати у писемній і в усній формі мовлення. Вправність у цих випадках залежить від знання предмета мовлення, досвіду людства у цій галузі та від почуття міри в посиланнях на чужі здобутки.

12. Рубрикація – це членування тексту на складники, графічне відділення одного складника від іншого, а також використання заголовків, нумерації та ін. Особливо важливою і часто вкрай необхідною для чіткого і повного сприйняття інформації є рубрикація текстів наукового та офіційно-ділового стилів.

Найпростішим і найпоширенішим видом рубрикації будь-якого тексту є виділення у ньому абзаців, тобто частин тексту, що виражають одну відносно закінчену думку. Графічно початок нового абзацу (нової думки) позначається відступом праворуч (5 знаків машинопису) від початку рядка.

Класичний абзац має три частини:

  • зачин (формулює тему абзацу – про що йтиметься);

  • фраза (містить основну інформацію абзацу);

  • коментар (підсумок усього абзацного змісту).

Заголовок повинен: 1) точно відповідати змістові документа або його частини; 2) бути логічно повноцінним – недвозначним і несуперечливим; 3) бути по можливості якнайкоротшим.Заголовки як засіб рубрикації тексту є необхідним компонентом традицій­ної системи рубрикації. Поруч із заголовками у цій системі активно застосо­ву­ється і графічне або словесне найменування більших за абзац рубрик тексту (параграфів, розділів, частин, глав та ін.) та їх нумерування. Обираємо той чи інший варіант нумерації залежно від змісту, логічної струк­тури тексту, його обсягу: у невеликому, простому тексті користуємося для рубрикації однотипними графічними знаками (літерами або цифрами), у біль­шому та складнішому за структурою будемо вдаватися до використання графіч­них знаків різних типів. Нумеруючи рубрики, необхідно дотримуватися таких правил:- рубрики можуть нумеруватися лише тоді, коли є хоча б два однорідні елементи переліку;

- однорідні засоби нумерації (слова, цифри, букви) можна використову­вати тільки до однотипних частин;

- комбіновані способи нумерації вимагають точного дотримання правил нумерації.

Чіткість, зрозумілість і точність сприйняття тексту залежить і від дотримання пунктуаційних правил оформлення синтаксичних конструкцій з перелікамиОсновні пунктуаційні правила перелічувальних конструкцій такі:

1. Після рубрик переліку, якщо вони не складні за будовою, ставимо кому, якщо ж ускладнені однорідними членами речення, вставними конструкціями, зворотами, ставимо крапку з комою.

2. У кінці рубрик переліку, коли вони досить поширені і кожна з них становить закінчене речення, ставиться крапка. Якщо окремі рубрики тексту, що починаються з абзаців (і нумеровані, і ненумеровані), закінчуються крапкою, то перше слово після двокрапки пишеться з великої літери.

3. Перед словами а саме, як-от, як та іншими, що стоять у реченні з одно­рідними членами після узагальнюючих слів, ставиться кома, а після них дво­крапка. 4.Позначення (нумерація) рубрик переліку може бути буквеним (а), б), в)), цифровим (1), 2), 3)), словесним (по-перше, по-друге, по-третє). Після цих позначень може ставитися крапка, тоді речення починається з великої літери, а фразу закінчуємо крапкою. Але здебільшого буквені позначення подаються без крапки і після них перше слово переліку починається з малої літери, а цифрові позначки мають крапки після цифр без дужок.