20.Ревізія як основна форма фк.

Ревізія — це метод документального контролю за всією фінансово-господарською діяльністю підприємства, організації, установи за певний проміжок часу з метою встановлення законності здійснюваних операцій, їхньої доцільності та ефективності, провірки дотримання фінансової дисципліни, правильності обліку й достовірності облікових і звітних даних.

За отупінню охоплення господарської діяльності суб'єкта розрізняють наступні види ревізій:

Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю. Характеризується загальним глибоким вивченням фінансового боку діяльності організації, максимально можливим застосуванням різних методів контролю.

Часткова ревізія проводиться для перевірки окремих сторін або учасників фінансово-господарської діяльності господарюючих суб'єктів. Проводиться з певного переліку питань за допомогою ознайомлення з окремими напрямками фінансової діяльності.

Комплексна ревізія являється найбільш повною, охоплює усі сторони діяльності підконтрольного підприємства, організації, установи, господарську і фінансову діяльність суб'єкта контролю, питання збереження і ефективного використання фінансових ресурсів, якості та стану бухгалтерського обліку та звітності. Для перевірки вузьких технічних і технологічних питань до ревізії

залучаються відповідні спеціалісти, що дозволяє забезпечити ефективність і повноту її результатів.

Тематична ревізія проводиться в однотипних підприємствах, організаціях, установах по певному переліку питань, що дозволяє виявити типові недоліки або порушення і прийняти заходи до їх усунення. Вона дозволяє зосередитись лише на окремих аспектах діяльності. Залежно від ступеня охоплення фінансових і господарських операцій розрізняють (повноти залучених документів):

Суцільні ревізії передбачають перевірку усіх операцій на певній ділянці діяльності за весь підконтрольний період.

Вибіркова ревізія - це перевірка певної частини первинних документів за певний проміжок часу. Як правило, перевіряють один місяць у кварталі, при виявленні порушень переходять до суцільної ревізії.

Комбінована ревізія передбачає перевірку одних учасників суцільним методом, а інших — вибірковим, що дозволяє ревізувати (охопити) великі об'єкти з великим документооборотом, які здійснюють крупні господарські операції.

За результатами проведеної ревізії оформляється акт, на основі якого приймаються заходи щодо усунення порушень, відшкодування матеріальних збитків і притягнення винуватців до відповідальності.

Використання всієї сукупності видів, форм і методів контролю у їх тісній взаємодії має надзвичайно велике значення для ефективного функціонування системи фінансового контролю у цілому

21.Класифікації ревізій.

Для отримання всебічної характеристики сутності ревізійної роботи важливе значення має науковообгрунтована класифікація ревізій, яка дає можливість зрозуміти глибину ролі ревізії, її завдання і функції, повніше використовувати результати ревізії у здійсненні господарського контролю.

По відношенню до підприємства ревізії можуть бути внутрішніми та зовнішніми: Внутрішні ревізії здійснюються органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією тощо).Зовнішні ревізії здійснюються суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, що ревізується. За колом питань, що належить вивчити, ревізії поділяються на комплексні і некомплексні: Комплексні ревізії є одним з найбільш глибоких, об'єктивних та повних видів ревізії всіх або окремих сторін діяльності підприємства. Для них характерні: а) спрямованість на всебічну перевірку діяльності підприємства; б) участь не тільки відомчих спеціалістів, але й позавідомчих контролерів; в)не тільки пошук порушень, але й надання всебічної допомоги підприємству, яке ревізується.

Некомплексні ревізії здійснюються, як правило, одним ревізором, коло питань обмежене, оскільки кваліфікація ревізора не дає можливості дослідити питання технології, якості сировини та продукції, використання техиіки тощо. По відношенню до обов'язків суб'єктів контролю рєвізії поділяються на обов'язкові та статутні. Обов 'язковими є ревізії, що проводяться не менше одного разу на рік вищестоящою організацією на підвідомчих підприємствах. Ревізії, що проводяться на підприємствах відповідно до їх статуту, називають статутними. За відомчою належністю ревізії можуть бути відомчими, позавідомчими, змішаними. Ревізії, що проводяться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівиика вищого органу штатними і позаштатними ревізорами та іншими посадовими особами, називають відомчими. Позавідомчі ревізії призначаються і проводяться суб'єктами контролю інших міністерств та відомств, наприклад, органами Мінфіну, НБУ, ДПА тощо. Тобто це ревізії, що проводяться не в середині своїх підрозділів, а на підприємствах, організаціях та інших господарюючих суб'єктах. Змішані ревізії проводяться спільно органами відомчого та позавідомчого контролю. За порядком проведення ревізії поділяються на первині, повторні, додаткові. Первинні ревізії здійснюються за певний період на конкретному підприємстві даним складом ревізорів вперше за встановленим завданням, яке передбачене планом ревізії. Повторні ревізії проводяться у зв'язку з низькою якістю первинної ревізії, необ'єктивним, неправильним або некваліфікованим висвітленням результатів в акті ревізії за вимогою судово-слідчих органів та з деяких інших причин. Їх, як правило, здійсиює новий склад ревізорів. Додаткові ревізії призначаються для доповнення або уточнення окремих питань, а також для виявлення нових обставин, не викритих попередніми ревізіями. За способами проведення ревізії поділяються на суцільні, вибіркові, комбіновані. При суцільній ревізії перевіряються всі документи і регістри бух. обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що ревізується. Вибіркова ревізія передбачає вивчення лише певної частини документів, що відбирається на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні). Комбінованими називають ревізії, в ході яких одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом. За глибиною перевірки ревізії можуть бути наскрізними, ненаскрізними та централізованими. Наскрізними є ревізії, які проводяться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об'єднання). Ненаскрізні ревізії обмежуються перевіркою одного підприємства будь-якої господарської системи (асоціації, об'єднання), без підвідомчих йому ланок. Централізовані ревізії проводяться контрольно-ревізійним управліиням України з метою вивчення певного кола питань в галузі економіки в окремому регіоні. За кількістю учасників ревізії бувають колективними та індивідуальними. Колективні ревізії проводяться на підприємстві бригадою осіб за фахом. Ревізії, що проводяться на конкретному підприємстві лише одним ревізором - спеціалістом в сфері бух. обліку, - називають індивідуальними. За обсягом досліджень ревізії бувають тематичними, повними і частковими. Тематичні ревізії проводяться контролюючими органами з окремих та спеціальних питань (тем) з охопленням більш або менш значної кількості підприємств. Повні ревізії охоплюють всі сторони діяльності господарюючого суб'єкта, що ревізується, всіх ділянок його роботи та видів здійснених операцій. При часткових ревізіях перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій. За порядком призначення ревізії иоділяються на планові та позапланові. Планові ревізії затверджуються в річних і квартальних планах контролюючого органу і проводяться на підприємствах не рідше одного разу на три роки. Право на проведення такої ревізії надається тільки в тому випадку, якщо суб'єкту підприємницької діяльності не нізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення ревізії, направлене письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення. Позапланові ревізії проводяться в особливих випадках на вимогу суду, прокуратури, інших органів контролю або управління з різних причин: надходження сигналів або повідомлень про порушення законодавства, зловживання посадових осіб та інші недоліки в роботі підприємства.

22 Ревізійні версії як засіб пізнання істини в ревізії

23 Способи дослідження документів при проведенні ревізії

24 Прийоми дослідження господарських операцій під час проведення ревізії

25 Метод фінансового контролю

26 Спецефічні методичні прийоми фінансового контролю та їх характеристика

27 Організація контрольно-ревізійної роботи

28 Зміст порядок складання та затвердження планів контрольно-ревізійної роботи

29 Інформаційне забезпечення контрольно-ревізійної роботи

30 Контрольно-ревізійний процес та його результати

31 Характеристика підготовчого етапу ревізії

32 Зміст, порядок складання плану проведення ревізії

33 Суть основного етапу ревізії

34 Порядок оформлення матеріалів ревізії

35 Узагальнення результатів та методика складання загального акта ревізії

36 Прийняття рішень за матеріалами ревізії

37 контроль виконання рішень, прийнятих за результатами ревізії

38 організація ревізії в умовах комп’ютеризації обліку

39 особливості організації та проведення ревізії за поданням правоохоронних органів

40 облік результатів контрольно-ревізійної групи

41 звітність із контрольно-ревізійної роботи

42 Шляхи підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи в системі державної контрольно-ревізійної служби України

43 утворення інформаційно-довідкової  системи та інформаційної мережі для використання даних за наслідками контрольно-ревізійної роботи в системі ДКРС

22 Ревізійні версії як засіб пізнання істини в ревізії

Ревізійна версія - це самостійний, спеціальний прийом вивчення операцій, що застосовується ревізором для пізнання та обгрунтування об'єктивної істини. Вона полягає в побудові і перевірці ревізором (при чіткому дотриманні наданих йому прав) припущень про форми зв'язку окремих аспектів досліджуваної операції. Правильне та цілеспрямоване використання мислення у формі ревізійних версій сприяє швидкому, повному та об'єктивному вивченню операцій. Процес мислення у формі версій є способом пізнання об'єктивно існуючих в операції зв'язків, засобом відображення фактичних обставин, що відносяться до минулого. Ревізійна версія є засобом пізнання об'єктивної істини, дає можливість попередньо оцінити наявні у розпорядженні ревізора матеріали і тим самим передбачає подальше спрямування ревізійного дослідження. Ревізору ніколи практично не відомий факт порушення на об'єкті, що перевіряється. Він, оглядаючи документи, облікові регістри, вивчаючи операції шляхом застосування спеціальних знань, натрапляє на події, що викликають у нього сумнів. Це і є припущення (версія) про те, що тут має місце порушення, невідповідність. Склавши на підставі огляду документу, чи вивчення змісту операції першу пробну версію, ревізор формулює наступні, послідовна перевірка яких підтверджує або заперечує (відкидає) початкову. Таким чином, перевірка будь-якої сумнівної, з точки зору ревізора, операції -це і є припущення, тобто перша ревізорська версія про будь-яке порушення, яка вимагає ретельного формулювання, обгрунтування та можливості перевірки. Головне завдання ревізора - вміти скласти початкову версію. Не має спеціальних "ревізійних способів" побудови версій при дослідженні змісту операцій. Умовиводи ревізора будуються не на підставі спеціально розробленої методики, а на підставі діалектичного мислення, включаючи правила формальної логіки. Науковість версії полягає в тому, щоб вона не залишилася назавжди припущенням, а була доведена або відхилена самим ревізором. Формулювання об'єктивних ревізійних версій передбачає наявність певних умов. Версії можуть виникати на підставі загальних уявлень ревізора про документи та операції, що вивчаються, пІроведених раніше ревізій, вивчення досвіду інших ревізорів, а також на підставі роздумів та здорового глузду. Процес побудови версії передбачає вміння ревізора логічно передбачати та здогадуватися, оскільки перехід від невідомого до відомого відбувається за допомогою інтуїції.

Версія виводить ревізора за межі наявних у нього знань про операцію, що перевіряється, формулює об'єкт пошуку для вивчення зв'язків. Будь-яка версія стимулює ревізійний процес - процес мислеиня і пошуку. Версії є підставою для конструювання плану, вибору способів та прийомів перевірки. Рекомендується завжди планувати розгляд версій, чітко визначати в плані питання, які підлягають вивченню, а потім вибирати найефективніші способи їх перевірки.Перевірити версію - означає перевірити всі її можливі логічні наслідки. Коли наслідки знайшли документальне підтвердження, версія вважається перевіреною та доведеною. Непідтвердження одного із наслідків перевірки версії може бути зумовлене такими причинами: • початкове припущення ревізора помилкове, тобто не відповідає реальній дійсності;• наслідки із версії виведені неправильно; • помилково інтерпретовані дані, допущені логічні помилки при конструюванні версії. Зіткнувшись з таким фактом, ревізор повинен перевірити змістовність істини, тобто відповідність своїх думок реальній дійсності, а також перевірити формальну правильність сформульованої версії, тобто її вірогідність та логічну несуперечність. Передбачення, які містяться у версії, носять ймовірний характер. Але сама їх ймовірність повинна бути реальною, тобто повинна існувати можливість обгрунтування ймовірності висунутого припущення. Якщо припущення в ході вивчення операції підтверджується, то відбувається перетворення ймовірного знання на достовірне.