Ознаки сугестії в літературі[ред. • ред. Код]

Предметом зображення у сугестії, як і в медитації, є духовна сфера, внутрішні конфлікти морально-психологічного характеру. Відмінності зосереджені на цільовій настанові твору, його образній системі, які викликаютьалюзіїна душевний стан, невловні для раціональних мовних структур, на серпанкову, чарівливу, принадну неясність, коли

«напівтінь божевільної сивої кішки між черевиків блукає, немов між могил»

(Наталка Білоцерківець) Сугестія походить від давньої словесної магії, зазвичай викликає різні уявлення, не називаючи їх, здатна заповнюватиасоціаціямипропущені ланки експресивного мислення:

«І я — мов тінь. І тінь її Я викликаю чистим словом»

(Людмила Таран) Головну роль виконують багатопланові асоціативні зв'язки, хиткі інтонаційно-мовленнєві конструкції, підтримувані активізованою ритмомелодикою, емоційною аурою тексту. Водночас першорядного значення надано витонченійсимволіці, синтезу полісемантичного ліричного сюжету, коли образи немовби гіпнотизують, викликають сновидні картини:

«В обличчя — сонце золоте, В осах відбилася блакить. І як не віриться у те, Що тінь за спиною стоїть, І навіть крапелька роси За шию Падає З коси»

(Леонід Талалай)

Сугестія в ліриці[ред. • ред. Код]

Сугестія відображена у народній творчості (замовляння,ворожіння,календарно-обрядові пісні,загадкитощо), у ліриці, зокрема у поезіїромантиків(Л. Боровиковський,А. Метлинський,В. Забіла, раннійТ. Шевченкота ін.),символістів(О. Олесь,М. Вороний,Г. Чупринка,Б. Лепкий,В. Пачовський,Д. Загул,Я. Савченкота ін.), які домагалися чистого звукового образу, у творахімпресіоністів(В. Чумак,В. Еллан),сюрреалістів(Ф. Потушняк, частковоБ.-І. Антонич).Д. Донцовзнаходив приклади вживання сугестії у поезіїЛесі Українки. Частіше сугестивні вірші з'являються у творчості поетів зінтроспективниммисленням (В. Сосюра,М. Йогансен,В. Свідзінський,Д. Павличко,М. Вінграновський,І. Драч,В. Коломієць,В. Підпалий,І. Калинець,В. Голобородько,В. Кордун,Л. Талалай,П. Мовчан,Людмила Скирдата ін.), але трапляються і в поетів-екстравертів(«Зимова ніч»Б. Пастернака, «Бал в опері» Ю. Тувіма, «Гофманова ніч», «Сліпці»М. Бажана, «Осінній день, осінній день, осінній…»Ліни Костенко). У версифікаційній сугестії особливе значення надаєтьсяфоніцівірша, наспіваності,ритму, інтонаційному малюнку. Через них поетові вдається зачарувати читача невловним рухом складних емоцій. У таких випадкахЕлеонора Соловейвикористовує поняття «сугестивний ліризм». Така поезія найближча до музики, її засоби виразності виходять на перший план, а семантика видається другорядною, як в одному з віршів В. Коломійця:

«Самота. Се мета? Тоскно між сосен у небо струн музика осінь синьо сум […]»

Сугестія у прозі та драматургії[ред. • ред. Код]

Сугестивні віяння притаманні також прозі (новелістика М. Коцюбинського, «Блакитний роман»Г. Михайличенка, повість «Подорож вченого доктора Леонардо та його майбутньої коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію»М. Йогансена, романи «Майстер Корабля», «Чотири шаблі», «Вершники»Ю. Яновського, «Герострати»Емми Андієвської, «Дев'ять оповідань»Дж. Д. Селінджера, «Золоті плоди»Наталі Саррот) та особливо драматургії. ЩеАрістотельнаголошував на великій силі навіювання сценічного мистецтва, що викликає ефекткатарсису.