- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
Даний метод є основним для розрахунку освітлювальної установки при рівномірному розміщенні світильників загального освітлення та горизонтальній робочій поверхні. При цьому методі враховується як світловий потік джерел світла, так і світловий потік, відбитий від стін, стелі та інших поверхонь приміщення. Розрахунок ведеться згідно виразу
, (4.3)
де – світловий потікодного світильника, лм; – нормована освітленість,лк; – площа приміщення,м2; – коефіцієнт, що враховує відношення середньої освітленості до мінімальної (при освітленні лініями люмінесцентних світильників, взагалі);– коефіцієнт запасу, який залежить від забрудненості повітря, тобто типу виробництва, і вибирається з відповідних таблиць СНіП ІІ-4-79/85;– число світильників;– коефіцієнт використання світлового потоку.
Коефіцієнт використання світлового потоку визначається за світлотехнічними таблицями. Він залежить від ККД та кривої розподілу сили світла світильника, коефіцієнтів відбивання стелі, підлоги та стін, висоти підвісу світильника над поверхнею та конфігурації приміщення, яка визначається показником приміщення
, (4.4)
де та– ширина та довжина приміщення, м; – висота підвісу світильника над поверхнею,м.
П
Рис. 4.5.
До точкового методу розрахунку
освітленості
Мінімальна необхідна освітленість встановлюється по СНіП ІІ-4-79/85. Число світильників вибирається з врахуванням найвигіднішого їх розташування. Після цього можна підрахувати необхідний світловий потікодного світильника. По необхідному світловому потоку підбирається найближча стандартна лампа, визначається її потужність, а потім потужність всієї установки. Якщо в світильнику не одна лампа, а дві чи три, то це необхідно врахувати при підборі ламп.
ІІ. Точковий метод. Він використовується для розрахунку локалізованого та місцевого освітлення горизонтальних та похилих поверхонь у випадках, коли відбитим світлом можна знехтувати. Точковий метод використовує формулу (див. рис. 4.5)
, (4.5)
де – освітленість поверхні в околі точкиА, лк; – сила світла в напрямку від джерела до точкиА, кд; – кут між нормаллю до робочої поверхні та напрямком світлового потоку,– висота підвісу світильника над робочою поверхнею,м; – коефіцієнт запасу.
В основу розрахунку покладено, що. А з врахуванням того, щота вводячи коефіцієнту запасу отримуємо вираз (4.5).
При необхідності розрахунку освітленості в точці, що створюється кількома світильниками, розраховується освітленість від кожного з них, а потім освітленості сумуються.
ІІІ. Метод розрахунку освітленості по питомій потужності (метод Ват). Це найпростішим методом розрахунку штучного освітлення і в той же час найбільш наближений. Метод базується на визначенні по світлотехнічним довідникам питомої потужності освітлювальної установки в залежності від заданих параметрів установки та числа світильників. Необхідна потужність ламп розраховується згідно виразу
, (4.6)
де – потужністьсвітильника, Вт; – питома потужність освітлювальної установки,Вт/м2; – площа приміщення,м2; – число світильників.вибирається з таблиць СНіП по висоті підвісу, площі приміщення та необхідній нормованій освітленості на робочому місці.
Задача. Розрахувати штучне освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку в світлому цеху довжиною 30 м та шириною 18 м, висотою 4.5 м на робочій поверхні, яка знаходиться на віддалі 1,5 м від підлоги при розмірі деталей 1 мм, малому контрасті об’єкта з темним фоном для комбінованого освітлення з допомогою газорозрядних ламп.
Розрахунок ведемо за формулою . Попередньо визначаємо:=750лк нормовану освітленість для IVа розряду зорових робіт (взята з табл.1, стор. 81 [5] (Юдін)) згідно заданих значень розміру деталей розрізнення, контрасту об’єкта з фоном, фону, типу ламп; – 1,6 коефіцієнт запасу, який визначено (табл.2, стор. 82 [8], Юдін) за нормованою освітленістю при комбінованому освітленні газорозрядними лампами для складальних цехів; – індекс приміщення рівний. Тоді коефіцієнт використання світлового потоку за розрахованим індексом приміщенняі для світлого цеху та для люмінесцентних ламп типу ОД буде= 0,68 (згідно табл.3, стор.80 [8], Юдін).
Для знаходження кількості світильників та забезпечення рівномір-ності освітлення необхідно для ламп типу ОД щобм ряди по штук. Всього світильників.
Тоді лм. Якщо брати в світильнику по n = 10 ламп, то потік 1 лампи буде 3000 лм. З табл. 4 стор. 81 [8] вибираємо найближчу люмінесцентну лампу ЛБ 40, для якої =3000, а коефіцієнт світлової віддачілм/Вт. Тоді споживана потужність однієї лампи Вт. Потужність всієї освітлювальної установки КВт.