- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
5.6. Основні методи боротьби з шумом
Найбільшого поширення отримали наступні методи боротьби із шумом:
Зменшення шуму в джерелі.
Зміна напрямку випромінювання шуму.
Акустична обробка приміщень.
Зменшення шуму на шляху його розповсюдження.
Технічні засоби боротьби з шумом переважно зводяться до влаштування звукоізоляції джерел та застосування звукопоглинаючих пристроїв.
Ступінь звукопоглинання, відбивання та пропускання характеризується коефіцієнтами
. (5.26)
Ступінь поглинання та відбивання енергії шуму визначається фізичними властивостями шуму (частотою) та структурою матеріалу перешкоди (пористістю, конфігурацією, товщиною).
Розрахунок суцільної звукоізолюючої перешкоди зводиться до визначення її ваги, бо вважається, що звукова енергія проникає через суцільну перешкоду лише шляхом коливання всієї перешкоди.
Звукоізоляція R також визначається в дБ:
. (5.27)
Для розрахунку звукоізоляції R запропоновані емпіричні формули. Звукоізолююча властивість (дБ) cуцільної та однорідної перегородки визначається згідно формули:
, (5.28)
де – маса 1м2перегородки,кг;– частота,Гц.
В якості прикладу розглянемо задачу.
У машинному залі працює двигун з рівнем шуму =120дБ, в другому сусідньому залі – двигун з =110дБ. Визначити рівень шуму в сусідньому з другим залом приміщенні конструкторського бюро та порівняти з граничними рівнями шуму при частотах 50 та 6000 Гц. Стіни будови цегляні товщиною в І-ому залі 25 см, а в ІІ-ому – 50 см. Питома вага цегли = 1600 кг/м3.
Дано:
L1
= 120 дБ;
L2
= 110 дБ;
f1
= 50 Гц;
f2
= 6000 Гц;
d1
= 25 см;
d2
= 50 см;
ρ = 1600 кг/м3.
LКБ(f1)
– ?
LКБ(f2)
– ?
1) Визначаємо зменшення шуму від двигуна першого залу в другому залі , де. Отжекг/м2, Гц. Тоді
дБ.
2) Тоді шум, який пройшов з першого залу в другий буде дБ.
3) Тепер знайдемо сумарний шум в другому залі , дезнайдемо з таблиці задачі 5.1. (стор. 176) за різницеюдБ: дБ, тоді дБ.
4) Визначимо зменшення цього сумарного шуму другою стінкою дБ.
5) Тоді рівень інтенсивності шуму в приміщенні конструкторського бюро при Гц буде: дБ.
6) Він значно перевищує гранично допустимий рівень шуму в КБ, який згідно ГС–45 повинен бути < 71 дБ. Тобто необхідно вжити якісь додаткові заходи по його зменшенню, наприклад, звукоізолювати самі джерела шуму (двигуни), встановити на стіни додаткові звукопоглинаючі екрани і т. ін.
Для вимірювання звуку (шуму) використовуються шумоміри. Принцип дії яких наступний: повздовжні коливання повітря під дією звуку призводять до коливання мембрани, коливання якої перетворюються у електричні коливання, останні підсилюються та пропускаються через смугові фільтри, смуга пропускання яких відповідає звуковим октавним смугам, випрямлений сигнал подається на індикатор (стрілочний прилад). Приклади шумомірів Ш–63, Ш–70, ІШВ (індикатор шуму та вібрації).