- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
Необхідний обмін повітря при загальнооб’ємній вентиляції може бути визначений різними методами в залежності від конкретних умов кожного приміщення:
При нормальному мікрокліматі та відсутності шкідливих речовин або вмісті їх в межах норм обмін повітря (м3/г) можна визначити за формулою
, (2.7)
де – число працюючих,– витрата повітря на одного працюючого, яка приймається в залежності від об’єму приміщення, що припадає на кожного працюючого.
У виробничих приміщеннях з об’ємом повітря на кожного працюючого не більше 20 м3 витрата повітря на одного працюючого повинна бути не менше 30 м3/г, тобто L30м3/г.
А в приміщення з об’ємом від 20 до 40 м3 на одного працюючого – 20м3/г.
В приміщеннях з об’ємом повітря на кожного працюючого не менше 40 м3 та при наявності природної вентиляції (відкривання вікон та дверей) обмін повітря не розраховується.
В тих випадках, коли природна вентиляція відсутня, об’єм повітря на одного працюючого повинен складати не менше 60 м3.
При виділенні шкідливих парів чи газів в приміщенні необхідний обмін повітря визначається, виходячи з їх розбавлення до допустимих концентрацій.
Припустимо, що в приміщенні з внутрішнім об’ємом ,м3, виділяються шкідливі пари чи гази в кількості мг/год. Для забезпечення нормальних санітарно-гігієнічних умов праці в приміщення повинно поступати й одночасно відводитися ,м3/год повітря. Припускаючи, що шкідливі речовини виділяються рівномірно по приміщенню та при тривалій роботі вентиляції зміна їх вмісту не відбувається, витрата повітря може бути визначена з умови балансу шкідливих речовин, які поступають в приміщення та тих, які з нього вилучаються:
, (2.8)
де та– концентрації шкідливих речовин в приточному та у відкачаному повітрі (мг/м3), – об’єм приточного чи відкачаного повітря, і який буде дорівнювати:
, м3/год. (2.6)
Якщо зовнішнє повітря не мстить шкідливих речовин, тобто , то
, м3/год. (2.9)
Концентрація не повинна перевищувати гранично допустиму концентрацію, тобто(навпаки – буде порушення санітарних норм), а концентраціяповинна бути по можливості мінімальною (тоді необхідний обмін повітря буде відносно невеликим), за санітарними нормами.
При запобіганні надлишковому теплу обмін повітря визначається з умов асиміляції надлишків тепла. Об’єм приточного повітря (м3/год) визначається згідно виразу:
, (2.10)
де 0.24 – тепплоємність сухого повітря, ккал/кг∙град; – надлишкове тепловиділення,ккал/год, що визначається за формулою (2.2); – температура вилученого повітря,С; – температура приточного повітря,С; – густина приточного повітря,кг/м3 .
Температура повітря, яке вилучається з приміщення, визначається за емпіричною формулою
, (2.11)
де – температура в робочій зоні, яка не повинна перевищувати допустиму по нормам температуру, тобтоtдоп,; t – температурний градієнт по висоті приміщення (t = 1-5С/м); – відстань від підлоги до центра витяжних отворів,м; 2 – висота робочої зони, м.
Температура приточного повітря при наявності надлишкового тепла повинна бути на 5-8С нижче температури повітря в робочій зоні.
При виділеннях вологи об’єм приточного повітря в м3/год визначається за формулою
, (2.12)
де – маса водяних парів, що виділяються в приміщенні,г/год; ,– вміст вологи повітря, яке відповідно вилучається та нагнітається в приміщення,г/ м3. d2 визначається з санітарних норм на вологість повітря при певній температурі в приміщенні.
При одночасному виділенні в приміщенні шкідливих речовин, тепла та вологи приймається найбільша кількість повітря, яка знаходиться при розрахунках для кожного з видів виробничих виділень.
В якості прикладу розрахунку необхідного обміну повітря при загаль-нооб’ємній вентиляції розв’яжемо задачу. В монтажному цеху об’ємом = 8000м3 проводиться пайка та лудіння м’яким припоєм ПОС-40. За 1 годину роботи витрачається 1 кг припою, в склад якого входить 0.6 кг свинцю. При пайці та лудінні випаровується 0.2% припою. Визначити кількість повітря, яке необхідно ввести в приміщення, щоби концентрація парів свинцю не перевищувала гранично допустиму. Вміст парів свинцю в зовнішньому повітрі рівний нулю.
Д
Дано:
V=8000
м3,
mПОС-40=1
кг/год,
р=0,2%,
qГДК(Pb)=0,01
мг/м3.
----------------------- L
– ?
Причому згідно санітарних норм . Знайдемо
Тоді необхідний обмін повітря буде згідно (2.13) м3/год.
Визначимо кратність обміну повітря в монтажному цеху за 1 годину роботи: раз/год. в цьому випадку мабуть краще використати місцеву витяжку.