- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
3.7. Захисне відключення
Захисним відключенням називаються пристрої, які швидко, не довше 0,2 с, автоматично відключають ділянку електричної мережі при виникненні в ній небезпеки ураження людини струмом.
Така небезпека може виникнути при замиканні фази на корпус електрообладнання; при зниженні опору ізоляції фаз відносно землі нижче деякої межі; при появі в мережі більш високої напруги; при дотиканні людини до струмоведучої частини, яка знаходиться під напругою і т. д. В цих випадках в мережі виникає зміна деяких електричних параметрів, наприклад: може змінитися напруга корпуса відносно землі, струм замикання на землю, напруга фаз відносно землі і т. п. Будь-який з цих параметрів, а точніше його зміна до визначеної межі, при якій виникає небезпека ураження людини струмом, може служити імпульсом, який призводить до спрацьовування пристрою, тобто до автоматичного відключення небезпечної ділянки мережі.
Рис. 3.14. Принципова схема захисного відключаючого пристрою, який реагує на напругу корпуса відносно землі: 1 – корпус; 2 – автоматичний вимикач; КО – вимикаюча котушка; Н – реле максимальної напруги; RЗ – опір захисного заземлення; Rд – опір допоміжного заземлення
Розглянемо в якості прикладу два типи захисних відключаючих пристроїв.
1) Захисний відключаючий пристрій, реагуючий на напругу корпуса відносно землі.
Він має призначення усувати небезпеку ураження струмом при виникненні на заземленому або зануленому корпусі підвищеної напруги. Ці прилади являються додатковою мірою захисту до заземлення або занулення.
Принципова схема такого приладу показана на рис. 3.14. Тут в якості датчика служить реле максимальної напруги, включене між захисним корпусом і допоміжним заземлювачем . Електроди допоміжного заземлювача розміщуються в зоні нульового потенціалу, тобто не ближче 20м від заземлювача корпуса або заземлювачів нульового дроту. При замиканні фази на заземлений або занулений корпус спочатку проявиться захисна властивість заземлення (або занулення), завдяки чому напруга корпусу буде обмежена деякою величиною . Потім, якщобуде вище заздалегідь встановленої гранично допустимої напруги, спрацює захисний відключаючий прилад, тобто реле максимальної напруги, замикаючи контакти, подає живлення на відключаючу котушку і викличе тим самим відключення установки від мережі.
2) Захисний відключаючий пристрій, реагуючий на оперативний постійний струм, призначений для неперервного автоматичного контролю ізоляції мережі, а також для захисту людини при дотиканні нею до струмопровідної частини від ураження струмом.
В цих пристроях опір ізоляції дротів відносно землі оцінюється величиною постійного струму, який проходить через ці опори і який отримується від додаткового джерела постійного струму.
П
Рис. 3.15. Принципова схема захисного відключаючого пристрою, що реагує на оперативний постійний струм: 1 – автоматичний вимикач; 2 – джерело постійного струму; КО – котушка вимкнення вимикача; ДТ – дросель трьохфазний; Д – дросель однофазний; Т – реле струму; R1, R2, R3 – опори ізоляції дротів відносно землі; RЗМ – опір замикання фази на землю
Датчиком тут служить реле струму Т з малим струмом спрацьовування (декілька міліампер). Трьохфазний дросель ДТ призначений для отримання нульової точки мережі. Однофазний дросель Д обмежує стікання змінного струму в землю, якому він створює великий індуктивний опір.
Постійний струм , який отримується від джерела постійного струму2, протікає по замкненому ланцюгу: джерело струму 2 – земля – опори ізоляції всіх дротів відносно землі – дроти – трьохфазний дросель ДТ – однофазний дросель Д – обмотка реле струму Т – джерело струму 2.
Величина цього струму залежить від напруги джерела живлення постійного струму і загального опору ланцюга
, (3.30)
де – сумарний опір реле і дроселів,Ом; – сумарний опір ізоляції дротів,,і замикання фазина землю,Ом.
При нормальному режимі роботи мережі опір – великий, і тому струмнезначний. У випадку пониження опору ізоляції однієї (або двох, трьох) з фаз в результаті замикання фази на землю чи на корпус, або в результаті дотикання до фази людини опірзменшиться і струмзросте і, якщо він перевищує струм спрацьовування реле, відбудеться відключення мережі від джерела живлення.
Область використання цих приладів – мережі невеликої протяжності напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю.