- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
4.1. Основні поняття та величини.
Ступінь втоми очей залежить від напруженості процесів, які супроводжують зорове сприйняття, тобто від напруженості процесів акомодації, конвергенції та адаптації очей.
Акомодація – здатність ока до чіткого бачення предмета на різних від нього відстанях за допомогою зміни кривизни кришталика (мінімальна відстань акомодації ~ 11 см і до 56 м). Сила акомодації A=Rд+R. Втома м’язів ока приводить до появи короткозорості та далекозорості (аметропія очей). Анізометропія – нерівність аметропій очей спостерігача.
К
Рис. 4.1. До зв’язку
між акомодацією та конвергенцією при
стереоскопічному сприйнятті світу
Адаптація – зміна чутливості ока в залежності від дії на нього подразника, зумовлена зміною діаметра зіниці а також двома типами чутливих рецепторів: паличок та колбочок. Тривала переадаптація призводить до втоми очей. (Діапазон чутливості ока по яскравості від доніт).
Освітлювальні умови характеризуються наступними величинами:
Світловим потоком [лм (люмен)] – є світлова енергія яка проходить через деяку площадку за одиницю часу та оцінена оком, тобто це потужність випромінювання оцінена оком. Одиницею світлового потоку єлюмен (лм) — світловий потік від еталонного точкового джерела в одну канделу (міжнародну свічку), розташованого у вершині тілесного кута в 1 стерадіан (рис. 4.2). Під стерадіаном розуміють тілесний кут у центрі сфери, який вирізає на її поверхні ділянку площі, що дорівнює квадрату радіуса сфери.
Рис. 4.2. Схематичне зображення, що пояснює деякі основні світлотехнічні одиниці
Силою світла [кд (кандела)] є просторова густина світлового потоку. За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) — сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан. 1 кд = 0.999 св.
Освітленість [лк (люкс)] – поверхнева густина світлового потоку на об’єкті опромінення. За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) – рівень освітленості поверхні площею 1 м2, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен. 1 лк = 1 лм/1 см2.
Освітленість деякої площадки в околі точки А, створена точковим джерелом із силою світла І, знаходиться із співвідношення .
Ступінь бачення (яскравість джерела або опроміненого предмету) залежить від величини сили світла, випромінюємого джерелом (відбитого предметом) в напрямку ока, віднесеної до проекції поверхні, що світиться, на площину, перпендикулярну даному напрямку.
Яскравість джерела або освітленого предмету: ,
де І – сила світла, що випромінюється поверхнею в заданому напрямку, S – площа поверхні, – кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.
Одиницею яскравості є ніт (нт) — яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м. В старих одиницях, які вже заборонені до використання, яскравість вимірювалась у 1 св з 1 м2 = 1 ніт = 10-4 стільб (1 св з 1 см2).
До основних показників, що визначають умови зорової роботи, відносяться такі поняття як фон, контраст об’єкта з фоном, видимість, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації.
Фон – поверхня, яка прилягає безпосередньо до об’єкту розрізнення. Фон характеризується коефіцієнтом відбивання R цієї поверхні, який залежним від кольору та фактури поверхні, його значення знаходиться в межах від 0.02 до 0.95. Якщо коефіцієнт відбивання більше 0.4 – фон світлий, від 0.2 до 0.4 – середній, менше 0.2 – темний.
Контраст об’єкта з фоном – , характеризується співвідношенням яскравостей об’єктаВО та фона ВФ й визначається за формулою . При> 0.5 контраст великий, привід 0.2 до 0.5 – середній, приконтраст слабий.
Видимість – характеризує здатність ока сприймати об’єкт. Вона залежить від освітленості, розміру об’єкту, його яскравості, контрасту об’єкта з фоном, тривалості експозиції. Видимість визначається числом порогових контрастівв контрасті об’єкта та фона(– мінімальний контраст, який може розрізнити око, менше якого об’єкт оком не розрізняється).
Показник осліпленості – критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, значення якого визначається за формулою, де– коефіцієнт осліпленості,та– видимість об’єкту спостереження відповідно при екрануванні та при наявності блискучих джерел в полі зору.
Коефіцієнт пульсації освітленості – критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни з часом світлового потокугазорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом у %. визначається за формулою. Відповідні значення освітленості беруться за період її коливання в люксах.не повинен перевищувати 10 – 20% (Один з негативних моментів пульсації освітленості – стробоскопічний ефект).