- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
Чим більше відбувається в речовині актів іонізації під впливом випромінювання, тим більший біологічний ефект. Тому біологічна дія випромінювання залежить від числа утворених пар іонів або від зв’язаної з цим величини поглиненої енергії.
Іонізація живих тканин супроводжується збудженням молекул клітин, що приводить до розриву молекулярних зв’язків і до зміни хімічної структури різних з’єднань. Зміни в хімічному складі значного числа молекул приводить до загибелі клітин.
Так як основну частину маси тіла людини складає вода (біля 75%), то первинні процеси багато в чому визначаються поглинанням випромінювання водою клітин. Під дією випромінювання відбувається розщеплення води на радикали типу і, які володіючи високою хімічною активністю вступають в з’єднання з другими молекулами тканини і утворюють нові хімічні сполуки, невластиві здоровій тканині. В результаті таких змін порушується нормальний хід хімічних процесів і обмін речовин.
Під впливом іонізуючих випромінювань в організмі може відбуватись гальмування функцій органів кровотворення, порушується нормальне звертання крові та збільшується хрупкість кровоносних судин, порушення діяльності шлунково-кишкового тракту та виснаження організму, понижується опір організму інфекційним захворюванням.
Однією з найнегативніших властивостей іонізуючої радіації являється її сумарна, кумулятивна дія на організм. Кожна доза залишає глибокий слід в організмі, їх дія сумується.
Необхідно розрізняти зовнішнє опромінення і внутрішнє. Зовнішнє – це таке, коли джерело радіації знаходиться зовні організму і виключена можливість попадання радіоактивних речовин всередину організму. Таке опромінення має місце, наприклад, при роботі на рентгенівських установках і прискорювачах або при роботі з радіоактивними речовинами, які знаходяться в герметичних ампулах. При зовнішньому опроміненні найбільш небезпечні бета-, гамма-, рентгенівське і нейтронне випромінювання.
Альфа- і бета- частинки володіють незначною проникаючою здатністю і призводять при зовнішньому опроміненні тільки до ураження шкіри. Рентгенівські та гамма-промені можуть привести до смерті, не викликавши при зовнішньому опроміненні змін на шкірі.
Пошкодження шкіри при зовнішньому опроміненні може бути хронічним (при постійній або неперервній дії іонізуючого випромінювання на протязі довгого часу) або гостре (одноразова, короткочасна променева дія). Перші ознаки хронічного ураження виявляються, як правило, не одразу після початку роботи, вони проявляються в сухості шкіри, тріщинах на ній, ломкості нігтів, випаданні волосся. При гострому променистому опіку шкіри спостерігаються її почервоніння, пузирі і омертвіння тканин. Можуть появлятися також довго не заживаючи променисті язви, на місці утворення яких можливі ракові захворювання.
Внутрішнє опромінення відбувається при попаданні радіоактивних речовин всередину організму при вдиханні повітря, через їжу і в рідких випадках через шкіру. При попаданні радіоактивної речовини в організм людина безперервно опромінюється до тих пір, поки радіоактивна речовина не виведеться з організму в результаті розпаду або фізіологічного обміну. Таке опромінення дуже небезпечне, так як призводить до довго не заживаючих язв різних внутрішніх органів, які можуть переродитися в ракові пухлини.