- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
5.2. Характеристики джерел шуму
Джерела шуму характеризуються:
звуковою потужністю;
характеристикою напрямленості.
Звуковою потужністю називається загальна кількість енергії, яка випромінюється джерелом за одиницю часу в оточуючий простір. При великих віддалях до точки вимірювання та при рівномірному розподілі енергії в різних напрямках маємо величину середньої інтенсивності звуку
[Вт/м2]. (5.9)
При анізотропії розповсюдження шуму вводиться коефіцієнт –фактор направленості, який показує відношення інтенсивності звуку, що створюється напрямленим джерелом у даній точці до інтенсивності, яку розвинуло би в цій же точці не напрямлене джерело, яке має таку ж звукову потужність та випромінює звук рівномірно в атмосферу
, (5.10)
де – звуковий тиск, виміряний на певній віддалі від джерела,н/м2; – звуковий тиск, усереднений за всіма напрямами при тій же віддалі,н/м2. Тоді зв’язок між інтенсивністю та потужністю буде
Рис. 5.2. До визначення
показника напрямленості
Характеристики напрямленості за звичай відображаються у вигляді залежності показника напрямленості ПН, який вимірюється в децибелах шумометром, від кута між вибраним напрямком на спостерігача та віссю джерела (див. рис. 5.2):
. (5.12)
Для того, щоби порівнювати шуми різноманітних машин один з іншим, а також проводити розрахунки рівнів звукового тиску в проектованих приміщеннях, необхідно знати об’єктивні характеристики шуму, який створює машина. Відзначимо, що довільна машина, яка встановлена у відкритому просторі, чи в тому або іншому закритому приміщенні, буде створювати різні рівні звукового тиску, хоча її звукова потужність й залишиться незмінною.
Згідно ГОСТ 8.055–73 шумовими характеристиками, які вказуються в технічній документації до машини є:
Рівні звукової потужності шуму в октавних смугах частот з середньо геометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000Гц;
Характеристики направленості випромінювання шуму машиною.
Рівні звукової потужності (дБ) встановлені за аналогією з рівнем інтенсивності звуку:
, (5.13)
де N – звукова потужність, Вт; N0 – порогова звукова потужність, рівна 10-12 Вт
В практиці акустичних досліджень весь діапазон звукових частот від 20 до 20 000 Гц розбивають на октавні (тобто на 8) діапазони, середньогео-метричні частоти яких стандартизовані й складають вищевказаний перелік: 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. При чому
, а , (5.14)
де f1 і f2 – відповідно нижня та верхня границі частот октавного діапазону.
Крім цих двох вказаних вище характеристик, які є основними, додатковими шумовими характеристиками машин є октавні рівні звукового тиску на певній віддалі від машини та рівні звуку на віддалі 1 м від зовнішнього контуру машини.
Встановлені наступні методи визначення шумових характеристик машин:
Метод вільного звукового поля – застосовується в заглушених камерах, в приміщеннях з великим поглинанням звуку чи у відкритому просторі;
Метод відбитого звукового поля – використовується в ревербераційних камерах чи гучних приміщеннях;
Метод зразкового джерела шуму – застосовується у звичайних приміщеннях, цехах та ревербераційних камерах;
Метод вимірювання шумових характеристик на віддалі 1 м від зовнішнього контуру машини – використовується у заглушених камерах, приміщеннях з великим звукопоглинанням, у відкритому просторі.
Рис. 5.3. Вимірювання шумових характеристик машин в заглушених камерах: 1 – машина; 2 – точки проміру; 3 – підвісна звукопоглинаюча підлога; 4 – звукопоглинаюче покриття; 5 – вимірювальна поверхня S
Найточнішими методами є перші два, а основним методом є перший.
Метод 1. Вільне звукове поле характерне тим, що на досить великій віддалі R від джерела, більшій за довжину звукової хвилі та розмір джерела, звукові хвилі розповсюджуються так, що інтенсивність звуку зменшується пропорційно до квадрату віддалі від джерела:
.
Д
З
Р
, (5.15)
де =1м2. За даними вимірювання рівнів звукового тиску в точках проміру, будують також графіки показника напрямленості ПН для середньогеометричних частот кожного з октавних діапазонів.
Метод 2. У тих випадках, коли не вимагається знання характеристик спрямованості випромінювання шуму, шумові характеристики визначають у відбитому звуковому полі. Таке поле характеризується постійним рівнем звукового тиску в різних точках приміщення, в якості яких за звичай використовують ревебраційні камери чи звичайні гучні приміщення.
Ревебраційна камера являє собою приміщення об’ємом 60 – 100 м3 з непаралельними внутрішніми стінами (рис. 5.4), поверхня яких добре відбиває звук (коефіцієнт звукопоглинання не перевищує 0,05).
Рис. 5.4. Вимірювання шумових характеристик машин в ревербераційній камері: 1 – джерело
Рівень звукової потужності джерела (дБ)
, (5.16)
д
Метод
3.
При цьому методі рівень звукової
потужності машини визначається шляхом
порівнювання шуму машини з шумом
зразкового джерела, рівень звукової
потужності якого
відомий. Вимірявши середні рівні
з
. (5.17)
Рис. 5.5. Вимірювання шумових характеристик машин в звичайних приміщеннях на віддалі 1 м від машини: 1 – машина; 2 – точки проміру
М
, (5.18)
де – середній рівень звукового тиску на вимірювальній поверхні;S1=1 м2, =(1/2 довжини машини + 1м); =(1/2 ширини машини + 1м; =(висота машини + 1м).