- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
Кінцевий результат дії електричного струму на людський організм залежить від цілого ряду факторів:
електричного опору тіла людини;
прикладеної напруги;
величини та тривалості протікання струму;
роду і частоти струму;
індивідуальних особливостей людини;
умов зовнішнього середовища.
Коротко опишемо кожний з них:
Електричний опір людини складається із опору шкіри і внутрішніх тканин. Верхній шар шкіри (епідерміс товщиною ~ 0,2 мм) володіє значним опором від 2000 Ом до 2 МОм, внутрішні тканини лише – 300-500 Ом, причому їх опір залежить від стану шкіри. Середній опір тіла людини, який приймається при технічних розрахунках – 1000 Ом.
З підвищенням напруги, прикладеної до тіла людини (50 В і вище), можливий пробій ороговілого шару шкіри, що приводить до різкого зменшення опору людини. Згідно СНіП пониженою називається напруга 42 В і менше.
3) Величина струму, що проходить через тіло людини, являється основним фактором, що визначає степінь ураження.
а) 0,6-1,5 мА (при f = 50 Гц) – пороговий відчутний струм;
б) 10-15 мА – пороговий невідпускаючий;
в) 20-25 мА – дія струму розповсюджується на м’язи грудей, що приводить до затруднення дихання або припинення дихання. При дії такого струму більш, ніж 3-4 хвилини може наступити смерть внаслідок припинення роботи легенів;
г) 100 мА – струм здійснює безпосередню дію на м’язи серця, викликає зупинення серця або його фібріляцію, тобто швидке, хаотичне скорочення волокон серцевого м’яза (фібріла), в результаті припиняється кровообіг – наступає смерть.
Тривалість протікання струму через тіло людини впливає на результат ураження внаслідок того, що з часом різко зростає струм за рахунок зменшення опору тіла та накопичення негативних наслідків дії струму на організм. Опір тіла людини зменшується за рахунок місцевого нагріву шкіри, що в свою чергу підвищує потовиділення.
4) Рід і частота струму також суттєво впливають на степінь ураження. Найбільш небезпечним для ураження є змінний струм з частотою від 20 до 1000 Гц. Постійний струм менш небезпечний. При постійному струмі пороговий відчутний струм підвищується до 6-7 мА, а пороговий невідпускаючий до 50-70 мА. Змінний струм більш небезпечний за постійний, але це характерно для напруг до 300 В, а при більших напругах дуже небезпечним є як змінний струм, так і постійний струм.
5) Індивідуальні особливості людини – стан здоров’я, підготовленість до роботи, стан нервової системи – мають велике значення на результат ураження електричним струмом. Підвищеним сприйняттям до дії електричного струму володіють люди, які страдають хворобами шкіри, серцево-судинної і нервової системи, легенів і т.д. Тому до роботи з електричними установками допускаються люди, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання.
6) Умови зовнішнього середовища суттєво впливають на опір тіла людини, а тому і на ступінь ураження електричним струмом.
Згідно правил улаштування електроустановок (ПУЕ) всі приміщення діляться за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом на три класи (або категорії):
Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі, безпильні приміщення з нормальною температурою повітря та ізолюючою (наприклад, дерев’яною) підлогою, тобто приміщення, в яких відсутні умови, властиві приміщенням з підвищеною небезпекою і особливо небезпечним приміщенням.
Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї із наступних ознак: сирістю, коли відносна вологість перевищує 75%; високою температурою повітря, яка перевищує +350С; струмопровідного типу; струмопровідної підлоги (залізна, земляна, залізобетонна, цегляна і т.д.); можливості одночасного торкання людиною до металоконструкцій будівлі, технологічних апаратів і механізмів, які мають з’єднання з землею з одного боку, і до металічних корпусів електрообладнання – з іншого.
Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із трьох умов: особливої сирості, коли відносна вологість повітря близька до 100%; хімічно активного середовища, коли складові парів або утворювані відкладення діють руйнуюче на ізоляцію і струмоведучі частини електрообладнання; двох або більше ознак одночасно, властивих приміщенням з підвищеною небезпекою.