- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
Завдання розрахунку – визначення споживаної потужності електричного освітлювального обладнання для створення певної освітленості, або при даному числі та потужності ламп визначити очікувану освітленість на робочому місці.
Проектуючи освітлювальне обладнання необхідно розв’язати ряд питань.
1. Вибрати тип джерела світла. Газорозрядні лампи можуть застосовуватися при температурі повітря не менше +100С та напрузі в мережі живлення струмом, яка не падає нижче 90% від номінальної. В інших випадках – лампи розжарювання.
2. Вибрати систему освітлення. Визначаючи систему освітлення, необхідно враховувати, що більш економічною є система комбінованого освітлення, але в гігієнічному відношенні система загального освітлення досконаліша, оскільки створює більш рівномірний розподіл світлової енергії. Застосовуючи локалізоване загальне освітлення, можна найпростіше досягти якісного освітлення з забезпеченням високих рівнів освітленості на робочих місцях без значних економічних затрат. При виконанні робіт І–ІV, V a i V б розрядів необхідно використовувати систему комбінованого освітлення, так як застосування місцевих світильників підвищує освітленість, допомагає створити необхідну направленість світлового потоку для виключення засліплення та виконання певних зорових робіт на просвіт (наприклад, виявлення невеликих отворів, шпаринок і т. п.).
3. Провести розподіл світильників та визначити їх кількість. Світильники можуть розташовуватися рядами, в шахматному порядку або іншим чином. Забезпечення рівномірного розподілу освітленості досягається в тому випадку, якщо відношення відстані між центрами світильників до висоти їх підвісу над робочою поверхнеюскладає від 1,4 до 2,0 в залежності від типу світильника. Для прикладу розглянемо деякі типи світильників (рис. 4.4).
Д
Рис. 4.4. Світильники: 1 – “Універсал”; 2 – “Глибоковипромінювач”; 3 – “Люцетта”; 4 – “Молочна куля”; 5 – типу ВЗГ; 6 – типу ВД; 7 – типу ПВЛ
До світильників переважно прямого та розсіяного світла відносяться: “люцетта” (), куля з молочного скла ().
Ряд світильників випускаються для приміщень з важкими умовами середовища. Наприклад, світильник типу ВЗГ (вибухогазобезпечний), конструкція якого передбачає локалізацію вибуху всередині світильника, для нього .
При використанні люмінесцентних ламп для освітлення виробничих приміщень з невеликою запорошеністю та нормальною вологістю застосовують світильники типу ВД, відкритий денного світла, (). Для приміщень з великим вмістом вологи та пилу – закриті типу ПВЛ (пиле-волого-захищений, люмінесцентний),. В люмінесцентних світильниках встановлюється дві або більше ламп. Це дає можливість, використовуючи спеціальні схеми включення, які зміщують фази пульсації світлового потоку ламп, зменшити пульсацію сумарного світлового потоку світильника та виключити стробоскопічний ефект.
4. Визначити нормовану освітленість на робочому місці. Для цього необхідно визначити характер зорової роботи по найменшому розміру об’єкту розпізнавання, оцінити контраст об’єкту з фоном та фон на робочому місці й по таблицях СНіП у відповідності з вибраною системою освітлення та джерелом світла, находять мінімальну нормовану освітленість.
Для розрахунку штучного освітлення користуються в основному трьома методами.