- •Міністерство освіти і науки України
- •Вступ Охорона праці як соціально-економічний чинник і галузь науки
- •1. Правові та рганізаційні питання охорони праці
- •1.1. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону України «Про охорону праці»
- •1.1.3. Соціальний захист потерпілих на виробництві
- •1.1.4. Основні положення законодавства про працю
- •1.1.5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •1.1.6. Нормативні акти з охорони праці підприємств
- •1.1.7. Відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.3. Комплексне управління охороною праці
- •1.2.3. Організація охорони праці на виробництві. Обов'язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •1.2.4. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.5. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві
- •1.3.2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження та права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Класифікація нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх запобігання
- •1.6.3. Визначення збитків, пов'язаних з виробничим травматизмом і захворюваннями працівників
- •2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.1.4. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •2.2.2. Теплове опромінення
- •2.2.3. Нормалізація параметрів мікроклімату. Заходи нормалізації
- •Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •2.4.3.1. Загальнообмінна штучна вентиляція
- •2.4.3.2. Розрахунок обміну повітря при загальнооб’ємній вентиляції
- •2.4.4. Очищення повітря
- •2.4.5. Контрольно-вимірювальна апаратура
- •3. Електробезпека
- •3.1. Дія електричного струму на організм людини
- •3.2. Фактори, що визначають небезпеку ураження електричним струмом
- •3.3. Перша допомога людині, ураженій електричним струмом
- •3.4. Аналіз небезпеки, що виникає при стіканні струму в землю. Захисне заземлення
- •3 .5. Аналіз небезпеки ураження струмом при дотиканні до струмопровідних частин в різних електричних мережах
- •3.6. Причини ураження електричним струмом і основні міри захисту
- •3.7. Захисне відключення
- •3 .8. Захист від переходу напруги з високої на низьку при пошкодженнях ізоляції в трансформаторах
- •3.9. Компенсація ємнісної складової струму замикання на землю
- •4. Вплив освітлювальних умов на безпеку праці
- •4.1. Основні поняття та величини.
- •4.2. Нормування освітлення
- •4.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •І. Метод коефіцієнта використання світлового потоку або метод коефіцієнта використання освітлювальної установки.
- •4.4. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •4.5. Джерела штучного світла
- •5. Захист від виробничого шуму
- •5.1. Основні поняття та фізичні параметри.
- •5.2. Характеристики джерел шуму
- •5.3. Вплив шуму на організм людини
- •5.4. Нормування шуму
- •5.5. Акустичний розрахунок
- •5.6. Основні методи боротьби з шумом
- •6. Вібрація, її вплив на організм людини, методи захисту
- •6.1. Вібрація
- •6.2. Основні нормативні документи
- •7. Захист від іонізуючого випромінювання
- •7.1. Характеристики іонізуючого випромінювання
- •7.2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
- •7.3. Норми радіаційної безпеки
- •7.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •8. Захист від статичної електрики у виробничих умовах
- •9. Основи пожежної безпеки
- •9.1. Загальні відомості про процес горіння
- •9.2. Характеристика речовин за пожежо- і вибухонебезпечностю
- •9.3. Класифікація виробництв і зон за пожежо- і вибухонебезпечністю
- •Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань Питання до модуля 1 «Правові та організаційні питання охорони праці»
- •Питання до модуля 2 «гігієна праці та виробнича санітарія. Електробезпека»
- •Питання до модуля 3 «особливості забезпечення умов праці на виробництві, що відповідають сучасним вимогам охорони праці»
- •Список літератури
- •Основи охорони праці Навчальний посібник з лекційного курсу
- •Мотрич Артем Володимирович
4.2. Нормування освітлення
Природне освітлення характеризується тим, що створюване в приміщенні освітлення змінюється в надзвичайно широких межах. Ці зміни зумовлені часом дня, часом року та метеорологічними факторами: станом хмарності та відбиваючими властивостями земного покривала. Тому на відміну від штучного природне освітлення неможливо кількісно нормувати величиною освітленості в люксах.
Для нормування природного освітлення прийнята відносна величина коефіцієнт природної освітленості (КПО).
, (4.1)
де – коефіцієнт природної освітленості,– освітленість всередині приміщення в люксах,– одночасна горизонтальна освітленість зовні в люксах, але не прямим сонячним світлом, а дифузним (всім небом при затіненні прямого сонячного світла). Значеннязадається санітарними нормами проектування виробничих підприємств.
Нормоване значення КПО () залежить відхарактеру зорової праці, (існує ІХ розрядів) виду освітленості (бокове, двостороннє бокове, верхнє, комбіноване), стійкості сніжного покрову та пояса світлового клімату, де розташоване приміщення. визначається виразом
, (4.2)
де – значення КПО для ІІІ поясу світлового клімату, яке визначається з врахуванням характеру зорової праці по нормах, приведених в СНіП ІІ-4-79/85 “Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования”; – коефіцієнт світлового клімату, який характеризує особливості світлового клімату в місці розташування підприємства та визначається по табл.4 в СНіП ІІ-4-79/85;– коефіцієнт сонячності, який визначається по таблицях санітарних норм і правил в залежності від орієнтації будівлі відносно сторін світу.
Для кожного виробничого приміщення будується крива значень КПО в характерному перерізі (поперечний переріз посередині приміщення, який перпендикулярний до площини основних вікон).
Методики розрахунку КПО на робочих місцях при проектуванні промислових приміщень приведені в СНіП ми на цих методах зупинятися не будемо.
Криві значень КПО в характерному перерізі характеризують світлотехнічні якості приміщення див. рис. 4.3. При боковому освітленні нормується мінімальне значення КПО , або в точці, розміщеній на віддалі 1м від стіни, найбільш віддаленої від світлових пройомів (рис. 4.4 а, б). В приміщеннях з верхнім та комбінованим освітленням нормується середнє значення КПО.
Крім кількісного показника – коефіцієнта природної освітленості, для виробничих приміщеннях з верхнім освітленням нормується ще й якісна характеристика – нерівномірність природного освітлення. Тобто співвідношення найбільшого та найменшого значення КПО в межах характерного перерізу приміщення. Нерівномірність не повинна перевищувати 2:1 для робіт І та ІІ розрядів і 3:1 для робіт ІІІ і V розрядів.
Рис. 4.3. Схеми розподілу коефіцієнтів природної освітленості по перерізу приміщення: а – одностороннє бокове освітлення; б – двохстороннє бокове освітлення; в – верхнє освітлення; г – комбіноване освітлення; 1 – рівень робочої площини
Величина нормованого значення освітлення, тобто мінімально-достатнього освітлення, при штучному освітленні встановлюється СНіП ІІ-4-79/85 в залежності від характеру зорової роботи, контрасту об’єкта з фоном і характеристики фону.
Нормами встановлено 9 розрядів зорових робіт від робіт найбільшої точності (І розряд) до робіт, на складах громіздких предметів та сипучих матеріалів (ІХ розряд). В основу класифікації для перших п’яти розрядів покладено розмір об’єкта розрізнення, під яким розуміється предмет що розглядається або його частина, а також дефект, який необхідно розрізнити, наприклад, нитка тканини, крапка, лінія, пляма і т.п. Так для І розряду мінімальний розмір об’єкта розрізнення складає 0.15 мм, для V розряду – роботи дуже малої точності – мінімальний розмір – 5 мм. Для перших п’яти розрядів, які мають чотири підрозряди (а, б, в, г) нормовані значення освітленості залежать не лише від мінімального розміру об’єкту розрізнення, але й від контрасту об’єкта розрізнення з фоном та характеристик фону. Найбільша нормована освітленість – 5000 лк (розряд І а), найменша – 30 лк (VІІІ розряд – загальне періодичне спостереження за ходом виробничого процесу при періодичному перебуванні людей у приміщенні), при такому освітленні не можна спостерігати за показами приладів та вести записи.
Згідно СНіП ІІ-4-79 прийняті наступні системи освітлення:
загальне освітлення (освітлене все приміщення);
комбіноване (загальне 10% + місцеве 90%);
місцеве (освітлена лише робоча поверхня);
аварійне (при відключенні робочого освітлення), не менше 2 лк на рівні підлоги;
евакуаційне (в місцях, небезпечних для евакуації людей, сходах), 0.5лк на рівні підлоги;
охоронне (на границях територій, які охороняються в нічний час), 0.5лк на поверхні грунту;
чергове освітлення – освітлення в неробочій час.