Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОУН.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
88.58 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки Молоді та спорту

Державний вищий навчальний заклад

«Чернівецький політехнічний коледж»

(Реферат на тему)

Створення та діяльність організації ОУН в 20-30 роки

Виконав студент 412 групи

Гуглей Вадим Миколайович

Перевірив викладач Історії України

Левіна Юля Сергіївна

Чернівці 2012

Зміст

  • вступ

  • історія

  • Створення

  • Діяльність ОУН

  • Розкол Організації Українських Націоналістів

  • Список використаної літератур

Вступ

Організація українських націоналістів (укр. Організація Українських націоналістів, ОУН) - українська політична організація, спочатку створена як рух 2 лютого 1929 на Західній Україні (в той час перебувала під контролем Польщі). Декларувало своєю найближчою метою захист українського населення від репресій та експлуатації з боку польського уряду, кінцевою метою - створення незалежної і єдиної української держави, яка повинна включати в себе польські, радянські, румунські, і чехословацьких території, населені українцями. При цьому ОУН вважало насильство прийнятним інструментом у боротьбі проти зовнішніх і внутрішніх ворогів своєї справи, а також в якості помсти за «окупацію Україна Польщею і Росією». У 1940 році ОУН розділилася на дві частини: старші, більш помірні члени підтримали Андрія Мельника (ОУН-М), тоді як більш молоді і більш радикальні члени - Степана Бандеру (ОУН-Б). Остання група отримала контроль над націоналістичним рухом на Західній Україні, в тому числі над військовим крилом ОУН - Української повстанської армії (УПА), яка була найбільшим українським збройним рухом опору

Історія

В історії українського національно-визвольного руху діяльність Організації Українських Націоналістів посідає особливе місце. Це один з найорганізованіших й наймасовіших етапів боротьби українського народу за власну державність.

ОУН постала у надзвичайно складних історичних і політичних обставинах. Поразка у 1922 році Української Народної Республіки (УНР), окупація більшовицькою Росією України, рівночасно як відхід частини українських земель до Польщі, Чехословаччини і Румунії, фактично означали втрату перспективи вибороти самостійну Україну. Українська політична еліта на початку 20-х років минулого сторіччя опинилася у стані глибокої політичної кризи і розчарування, яке посилювалося браком нових світоглядно-ідеологічних орієнтирів.

Основні політичні та інтелектуальні українські сили були зосереджені на еміграції. Їх кістяк становив загартований в боях за УНР військовий елемент, вояки і старшини української армії. На території Польщі і Чехословаччини почали утворюватися українські культурні й політичні центри, які мали зв’язок з поневоленою Україною і шукали оптимальні розв’язки пекучих національних проблем.

Серед найвідоміших і найорганізованіших осередків слід відзначити Українську Військову Організацію(УВО).

УВО була заснована 1920 року. У своїй діяльності спиралася на українську військову традицію періоду УНР, відзначалася дисципліною й користувалася великим авторитетом. На чолі УВО стояв полковник Євген Коновалець, колишній командир осадного Корпусу Січових Стрільців – частини Української Дієвої Армії.

УВО розгорнула свою діяльність не лише на еміграції, організація мала значні впливи на Західній Україні, а також пробувала перенести свою дію на лівий берег Дніпра. УВО сповідувала революційні форми і методи боротьби, не виключала збройних сутичок і стояла на засаді безкомпромісного шляху здобуття Української держави.

У 1922 році серед українського вояцтва в Ліберці та Йозофові (Чехословаччина) постала Група Української Національної Молоді. Головний акцент у діяльності цієї організації був зроблений на виховну й ідеологічну роботу, яка спрямовувалася на подолання ворожих радянофільських і конформістських тенденцій, які час від часу проникали на еміграцію й були досить поширені в Західній Україні. Група активно діяла в університетських осередках Східної Європи, але центром була Прага. У 1924 році почав виходити часопис “Національна думка”, який відзначався глибиною осмислення ідеологічної проблематики і став основою для пізнішої появи “Розбудови нації”, офіціозу ОУН.

Процеси формування націоналістичних осередків також проходили на Західній Україні. Перша така організація виникла у Львові 1925 року, і до її створення безпосередньо прислужилася УВО. Організація дістала назву Група Української Державницької Молоді. Організація швидко зростала чисельно, мала свої осередки майже в усіх навчальних закладах, проводила збори, дискусії, поширювала націоналістичну літературу.

Слід також відзначити, що на той час в Західній Україні існували легальні українські партії. Найвідоміша з них УНДО – Українське національно-демократичне об’єднання. Однак УНДО, як і інші українські партії, відкидала революційний шлях боротьби, часто займала угодовську позицію до окупанта, сподіваючись, що шляхом пошуку компромісів можна домогтися поліпшення становища українців, які перебували під гнітом Польщі. Тому дуже часто між середовищами демократів і націоналістів виникали непорозуміння, які лише чіткіше кристалізували націоналістичну революційно-визвольну концепцію.