- •Кримінальне право
- •1. Закон про кримінальну відповідальність: ознаки, принципи дії в часі, просторі та за колом осіб.
- •2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
- •3. Поняття та види складів злочинів. Елементи складу злочину.
- •1.За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):
- •2. За характером структури складів:
- •3. За особливостями конструкції злочини:
- •4. Об’єкт злочину: поняття, види та відмінність від предмета злочину.
- •5. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •6. Поняття та ознаки суб’єкта злочину в кримінальному праві України.
- •7. Поняття та форми вини в кримінальному праві України.
- •8. Стадії вчинення умисного злочину і їх види.
- •9. Поняття та ознаки співучасті. Види співучасників.
- •10. Повторність як форма множинності, її відмінність від сукупності та рецидиву злочинів.
- •12. Правові підстави та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •13. Поняття та цілі покарання за кримінальним законодавством України.
- •14. Система і види покарань в кримінальному праві.
- •15. Загальні засади призначення покарання в кримінальному праві України.
- •16. Підстави та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •17. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •18. Амністія та помилування: їх значення в кримінальному праві.
- •19. Поняття та цілі примусових заходів медичного характеру.
- •20. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •21. Поняття вбивства та його види.
- •22. Умисне тілесне ушкодження. Характеристика складу злочину.
- •23.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
- •24. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та недоторканості.
- •25. Поняття викрадення та його ознаки. Форми розкрадань.
- •26. Бандитизм. Кримінально-правовий аналіз складу злочину.
- •27. Хуліганство та його види.
- •28. Зловживання владою, або службовим становищем (ст. 364), його відмінність від перевищення влади або службових повноважень.(ст. 365)
- •29. Хабарництво: підстави кримінальної відповідальності.
- •30. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя, їх види.
- •Цивільне право
- •1. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •2. Загальні положення про фізичну особу. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •3. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •4. Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Правосуб’єктність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •5. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб. Види юридичних осіб.
- •6. Поняття держави як суб’єкта цивільного права. Проавосубєктність держави Україна. Державний імунітет (внутрішній та зовнішній). Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •7. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Види об’єктів. Поняття та класифікація речей.
- •8. Поняття й ознаки правочинів. Зміст правочинів. Види правочинів.
- •9. Поняття та види недійсних правочинів. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •10.Поняття представництва, його значення та зміст. Суб’єкти представництва, повноваження представника. Виникнення та види представництва.
- •11. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності.
- •12. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •13. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових пра.
- •14. Загальна характеристика та види речових прав.
- •15. Поняття власності та права власності. Суб’єкти та об’єкти права власності. Зміст права власності.
- •16. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •17. Право інтелектуальної власності. Правове регулювання права інтелектуальної власності. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.
- •18. Поняття зобов’язань. Види зобов’язань і система зобов’язального права. Елементи зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язань.
- •19. Визначення громадянина безвісно відсутнім, його правове значення. Оголошення громадянина померлим.
- •21. Договір дарування.
- •22. Загальні положення про спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом.
- •23. Поняття сім’ї. Підстави виникнення сімейних прав та обов’язків. Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу. Порядок укладення шлюбу.
- •24. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •25. Класичне римське приватне право. Право приватне та публічне. Джерела римського приватного права.
- •26. Поняття римського приватного права. Періодизація розвитку римського права. Приватноправові інститути римського права.
- •27. Рецепція римського приватного права. Форми рецепції. Види рецепції, типи рецепції. Рецепція римського права в Україні.
- •28. Договір купівлі-продажу: поняття, загальна характеристика, істотні умови, форма та зміст договору купівлі-продажу.
- •29. Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності. Види строків позовної давності.
- •30. Поняття, ознаки та зміст договору довічного утримання. Форма та сторони договору довічного утримання.
- •Теорія держави і права
- •1. Поняття та ознаки держави. Сильна і слабка держава. Сучасна держава.
- •2. Визначення права. Види праворозуміння.
- •3. Правова держава. Ліберальна і соціальна правова держава.
- •4. Механізм держави та державний апарат.
- •5. Законодавча влада, її функції.
- •6. Виконавча влада. Центральна і місцева виконавча влада.
- •7. Судова влада і судові системи: слідча а змагальна.
- •8. Джерела права. Джерела права України.
- •9. Поняття та ознаки нормативно-правового акту. Закон та підзаконні акти.
- •10. Систематизація права: кодифікація, консолідація і інкорпорація. Правовий тезаурус.
- •11. Правові відносини: поняття та види.
- •12. Суб’єкти правовідносин. Юридичні особи.
- •13. Поняття та зміст суб’єктивного права та юридичного обов’язку.
- •14. Юридичні факти і фактичний склад. Юридичні факти-стани.
- •15. Поняття та форми реалізації права.
- •16. Поняття та ознаки застосування права. Ідеологія застосування права.
- •17. Стадії процесу застосування права. Правозастосовні акти.
- •18. Поняття і види тлумачення права. Засоби (прийоми) тлумачення права.
- •19. Прогалини у праві та їх подолання. Усунення та подолання прогалин в праві.
- •20. Інтерпретаційні акти. Інтерпретаційні акти Конституційного Суду України.
- •21. Поняття та специфіка правосвідомості. Правова ідеологія та правова психологія.
- •22. Правова культура особистості та суспільства. Особливості правової культури України.
- •23. Правова система і система права як категорії юриспруденції.
- •24. Галузі права. Ієрархія галузей права України.
- •25. Приватне право. Галузі приватного права України.
- •26. Публічне право. Галузі публічного права України.
- •27. Матеріальне право. Галузі матеріального права.
- •28. Процесуальне право. Галузі процесуального права України.
- •29. Правова система. Правова сімя. Види правових сімей.
- •30. Поняття та особливості правового статусу. Правовий статус та правове положення особистості.
20. Інтерпретаційні акти. Інтерпретаційні акти Конституційного Суду України.
Інтерпретаційний акт— це правовий акт-документ офіційного тлумачення правових норм, який містить формально-обов'язкове роз'яснення їх змісту. Інтерпретаційний акт — це документ, який містить результат інтелектуальної діяльності в осмисленні змісту правової норми, що здійснюється компетентними органами. Саме тому такі акти завжди мають офіційний характер.
Залежно від обсягу й характеру правотворчих повноважень органу розрізняють акти аутентичні (видані «автором» норми та акта, що тлумачаться) і легальні (акти, видані суб'єктом, який має спеціальне повноваження офіційно тлумачити норми, що видані іншими органами, — так звані акти делегованого тлумачення). Такі акти мають самостійне значення, їх зміст повністю присвячений виключно роз'ясненню змісту правових норм, вони відбивають результати нормативних узагальнень юридичної практики (наприклад, висновки Конституційного Суду України).
Акти казуального тлумачення, як правило, містять і юридичне рішення, і роз'яснення мотивів, що були враховані в нормі суб'єктом нормотворення, а потім лягли в основу рішення, що його прийняв правозастосовний суб'єкт у конкретній справі. Наприклад, ухвала апеляційного чи касаційного суду включає роз'яснення змісту норми до мотивувальної частини правозастосовного акта. Юридична чинність актів нормативного й казуального тлумачення і сфера їх поширення різні. Про акти казуального тлумачення можна говорити як про такі, що певним чином набувають обов'язкової значущості для конкретної справи, певних суб'єктів права, але мають певний вплив і на правозастосувачів під час розгляду та прийняття рішень з усіх аналогічних юридичних справ. Саме цією обставиною завжди була обумовлена головна причина, яка пояснює необхідність оприлюднення рішень з конкретних судових справ у офіційних виданнях. У таких рішеннях містяться зразки розуміння законів, які мають у певному розумінні обов'язкове орієнтовне значення для широкого кола правозастосовників.
Інтерпретаційні акти класифікують і за іншими підставами: за формою прояву (усні та письмові); за суб'єктами тлумачення (акти різних державних органів та посадових осіб); за формою (назвою) документа (постанови, рішення, ухвали, роз'яснення, висновки тощо).
Конституційна інтерпретація- найважливішафункціяКСУ. Можна виділити кілька сфер інтерпретаційної діяльності органу конституційної юстиції: 1) офіційне нормативне тлумачення Конституції України; 2) конституційнетлумачення, здійснюване в ході перевірки конституційності нормативних актів, внутрішньодержавних і міжнароднихдоговорів; 3) інтерпретація конституційних норм при вирішенні спорів про компетенції між органами державної влади; 4) тлумачення конституційних норм при розгляді скарг на порушення законом конституційних прав і свобод громадян та перевірку конституційності законів по запитах судів.
Об'єктом офіційного тлумачення КСУ є діючі КонституціяУкраїни та закони України, прийняті як до, так і після набуття чинностіКонституцієюУкраїни. Закони, які не набрали чинності, і закони, що втратили чинність, офіційному тлумаченню КСУ не підлягають. Об'єктом офіційного тлумачення КСУ можуть бути також закони або їх окремі положення.
Перед процесомофіційного тлумачення законів України КСУ має дослідити питання їх відповідності Конституції України (конституційності). Якщо виявиться, що закон не відповідає Конституції України,суперечитьїй, він визнається неконституційним з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками.
Юридичну діяльність щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України КСУ здійснює за зверненнями певних суб'єктів у встановленому законом процедурному порядку і висловлює в особливій формі - у інтерпретаційних актах (тобто в рішеннях, які мають за собою відповідніправові наслідки).