- •Кримінальне право
- •1. Закон про кримінальну відповідальність: ознаки, принципи дії в часі, просторі та за колом осіб.
- •2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
- •3. Поняття та види складів злочинів. Елементи складу злочину.
- •1.За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):
- •2. За характером структури складів:
- •3. За особливостями конструкції злочини:
- •4. Об’єкт злочину: поняття, види та відмінність від предмета злочину.
- •5. Обов’язкові та факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •6. Поняття та ознаки суб’єкта злочину в кримінальному праві України.
- •7. Поняття та форми вини в кримінальному праві України.
- •8. Стадії вчинення умисного злочину і їх види.
- •9. Поняття та ознаки співучасті. Види співучасників.
- •10. Повторність як форма множинності, її відмінність від сукупності та рецидиву злочинів.
- •12. Правові підстави та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •13. Поняття та цілі покарання за кримінальним законодавством України.
- •14. Система і види покарань в кримінальному праві.
- •15. Загальні засади призначення покарання в кримінальному праві України.
- •16. Підстави та умови звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •17. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •18. Амністія та помилування: їх значення в кримінальному праві.
- •19. Поняття та цілі примусових заходів медичного характеру.
- •20. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •21. Поняття вбивства та його види.
- •22. Умисне тілесне ушкодження. Характеристика складу злочину.
- •23.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
- •24. Загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та недоторканості.
- •25. Поняття викрадення та його ознаки. Форми розкрадань.
- •26. Бандитизм. Кримінально-правовий аналіз складу злочину.
- •27. Хуліганство та його види.
- •28. Зловживання владою, або службовим становищем (ст. 364), його відмінність від перевищення влади або службових повноважень.(ст. 365)
- •29. Хабарництво: підстави кримінальної відповідальності.
- •30. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя, їх види.
- •Цивільне право
- •1. Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права. Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
- •2. Загальні положення про фізичну особу. Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб’єктивне право.
- •3. Дієздатність громадян. Обсяг дієздатності фізичних осіб. Обмеження дієздатності фізичної особи. Визнання фізичної особи недієздатною.
- •4. Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Правосуб’єктність юридичної особи. Органи юридичної особи.
- •5. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб. Види юридичних осіб.
- •6. Поняття держави як суб’єкта цивільного права. Проавосубєктність держави Україна. Державний імунітет (внутрішній та зовнішній). Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
- •7. Поняття об’єктів цивільних прав (правовідносин). Види об’єктів. Поняття та класифікація речей.
- •8. Поняття й ознаки правочинів. Зміст правочинів. Види правочинів.
- •9. Поняття та види недійсних правочинів. Наслідки визнання правочинів недійсними.
- •10.Поняття представництва, його значення та зміст. Суб’єкти представництва, повноваження представника. Виникнення та види представництва.
- •11. Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення. Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності.
- •12. Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві. Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
- •13. Загальні положення про особисті немайнові права. Види особистих немайнових пра.
- •14. Загальна характеристика та види речових прав.
- •15. Поняття власності та права власності. Суб’єкти та об’єкти права власності. Зміст права власності.
- •16. Речові права на чуже майно. Загальна характеристика прав на чужі речі.
- •17. Право інтелектуальної власності. Правове регулювання права інтелектуальної власності. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.
- •18. Поняття зобов’язань. Види зобов’язань і система зобов’язального права. Елементи зобов’язань. Підстави виникнення зобов’язань.
- •19. Визначення громадянина безвісно відсутнім, його правове значення. Оголошення громадянина померлим.
- •21. Договір дарування.
- •22. Загальні положення про спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом.
- •23. Поняття сім’ї. Підстави виникнення сімейних прав та обов’язків. Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу. Порядок укладення шлюбу.
- •24. Поняття приватного права. Право приватне та публічне. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
- •25. Класичне римське приватне право. Право приватне та публічне. Джерела римського приватного права.
- •26. Поняття римського приватного права. Періодизація розвитку римського права. Приватноправові інститути римського права.
- •27. Рецепція римського приватного права. Форми рецепції. Види рецепції, типи рецепції. Рецепція римського права в Україні.
- •28. Договір купівлі-продажу: поняття, загальна характеристика, істотні умови, форма та зміст договору купівлі-продажу.
- •29. Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності. Види строків позовної давності.
- •30. Поняття, ознаки та зміст договору довічного утримання. Форма та сторони договору довічного утримання.
- •Теорія держави і права
- •1. Поняття та ознаки держави. Сильна і слабка держава. Сучасна держава.
- •2. Визначення права. Види праворозуміння.
- •3. Правова держава. Ліберальна і соціальна правова держава.
- •4. Механізм держави та державний апарат.
- •5. Законодавча влада, її функції.
- •6. Виконавча влада. Центральна і місцева виконавча влада.
- •7. Судова влада і судові системи: слідча а змагальна.
- •8. Джерела права. Джерела права України.
- •9. Поняття та ознаки нормативно-правового акту. Закон та підзаконні акти.
- •10. Систематизація права: кодифікація, консолідація і інкорпорація. Правовий тезаурус.
- •11. Правові відносини: поняття та види.
- •12. Суб’єкти правовідносин. Юридичні особи.
- •13. Поняття та зміст суб’єктивного права та юридичного обов’язку.
- •14. Юридичні факти і фактичний склад. Юридичні факти-стани.
- •15. Поняття та форми реалізації права.
- •16. Поняття та ознаки застосування права. Ідеологія застосування права.
- •17. Стадії процесу застосування права. Правозастосовні акти.
- •18. Поняття і види тлумачення права. Засоби (прийоми) тлумачення права.
- •19. Прогалини у праві та їх подолання. Усунення та подолання прогалин в праві.
- •20. Інтерпретаційні акти. Інтерпретаційні акти Конституційного Суду України.
- •21. Поняття та специфіка правосвідомості. Правова ідеологія та правова психологія.
- •22. Правова культура особистості та суспільства. Особливості правової культури України.
- •23. Правова система і система права як категорії юриспруденції.
- •24. Галузі права. Ієрархія галузей права України.
- •25. Приватне право. Галузі приватного права України.
- •26. Публічне право. Галузі публічного права України.
- •27. Матеріальне право. Галузі матеріального права.
- •28. Процесуальне право. Галузі процесуального права України.
- •29. Правова система. Правова сімя. Види правових сімей.
- •30. Поняття та особливості правового статусу. Правовий статус та правове положення особистості.
22. Умисне тілесне ушкодження. Характеристика складу злочину.
Відповідно до ст. 121 Кримінального кодексу України:
1.Умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, .чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
2. Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, або вчинене на замовлення, або спричинило смерть потерпілого, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.
Об'єктом злочинує здоров'я особи. Кримінальна відповідальність за заподіяння шкоди власному здоров'ю настає лише у спеціально передбачених КК випадках, коли це пов'язано з посяганням на інші суспільні відносини, крім здоров'я іншої особи (зокрема ч.ч. 1 і 2 ст. 409 КК).
Обов'язковою ознакою цього злочину є потерпілий. Ним може бути лише людина (фізична особа) - громадянин України, особа без громадянства. іноземець.
Об'єктивну сторонузлочину утворюють:
1) діяння (дія або бездіяльність);
2) наслідки у вигляді тяжкого тілесного ушкодження;
3) причинний зв'язок між зазначеними діянням і наслідками.
Тілесні ушкодження - це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючи факторів.
Суспільне небезпечні дії при заподіянні тілесних ушкоджень виражаються у фізичному, хімічному, біологічному, психічному чи іншому впливі на потерпілого. Бездіяльність має місце тоді, коли винний не вчиняє певних дій, які він повинен був і міг вчинити стосовно іншої людини, що потягнуло за собою заподіяння шкоди її здоров'ю у вигляді тілесних ушкоджень.
Відповідно до ст. 121 тяжким тілесним ушкодженням є тілесне ушкодження:
1) небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило
2) втрату будь-якого органа або його функцій;
3) психічну хворобу;
4) інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину;
5) переривання вагітності;
6) непоправне знівечення обличчя.
Закінченим цей злочин є: у разі визнання умисного тілесного ушкодження тяжким за ознакою його небезпечності для життя в момент заподіяння - з моменту вчинення такого діяння; у всіх інших випадках - з моменту настання наслідків, зазначених у ч. 1 ст. 121.
Суб'єктомзлочину передбаченого ст. 121 Кримінального кодексу України відповідно до ч.2 ст. 22 КК України - є фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна стороназлочину характеризується прямим або непрямим умислом.
Мета умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію цього діяння лише в одному випадку - коли нею є залякування потерпілого або інших осіб (ч.2 ст. 121).
Водночас, встановлення мотиву і мети при заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження є обов'язковим, оскільки у ряді випадків наявність певних мотиву чи мети є підставою для кваліфікації такого діяння за іншими статтями КК.
Кваліфікувати дії винних за таких обставин ще й за ст. 121 не потрібно.
Ставлення винного до смерті потерпілого (ч. 2 ст. 121) є необережним.