2. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.

Злочиномза КК України (ст. 11) визнається передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочинуОзнаками злочину єсуспільна небезпека, кримінальна протиправність, винність і караність діяння.

Суспільна небезпека- оцінна категорія, що характеризується певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди об'єктам, що охороняються кримінальним законом.

Ступінь суспільної небезпеки визначається всією сукупністю ознак злочину:

а) цінністю того блага, на яке посягає злочин;

б) шкідливістю наслідків, що настають через учинення злочину;

в) способом діяння;

г) мотивами діяння, формою та ступенем вини. Згідно з КК України (ст. 11) не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Друга ознака злочину-кримінальна протиправність- означає, що лише діяння, прямо передбачене кримінальним законом як злочин, може вважатися злочином.

Третя ознака - винність- означає, що діяння вважається злочинним, якщо воно здійснене умисно чи з необережності. Там, де нема вини, нема злочину. Діяння може бути суспільне небезпечним, але якщо нема вини - це не є злочин.

Караність, як ознака злочину, означає, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання.

Є різні позиції щодо відмежування злочинів від інших правопорушень. Одна з них базується на визначенні ступеня суспільної небезпеки. Злочином вважають найбільш суспільне небезпечні правопорушення.

Класифікація злочинів- це розподіл передбачених особливою частиною Кримінального кодексу норм на окремі групи за певними критеріями. Критерії для здійснення класифікації обирають різноманітні: за ступенем суспільної небезпечності (ступенем тяжкості); за об'єктом злочинного посягання; за формою вини; за мотивом вчинення злочину; за моментом закінчення злочину.

За ступенем тяжкості(суспільної небезпечності) злочини поділяють на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі (ст.12). Злочином невеликої тяжкості визнається злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином визнається злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.

За об'єктом посяганнязлочини поділяють за ознаками родового об'єкта посягання: злочини проти основ національної безпеки Укр.; злочини проти життя та здоров'я особи; злочини проти волі, честі та гідності особи; злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; злочини проти власності та ін.

За формою винизлочини поділяються на такі: умисні злочини (крадіжка, бандитизм та ін.); необережні злочини (вбивство через необережність, службова недбалість та ін.).

За мотивом скоєннязлочину: корисливі (розбій, одержання хабара та ін.); із хуліганських мотивів; учинене з мотивів помсти.

За моментом закінченнязлочину: матеріальні - момент закінчення яких співвідноситься з моментом настання шкідливих наслідків; формальні - момент закінчення яких співвіднесено із вчиненням діянь, що утворює об'єктивну сторону складу злочину; усічені - момент закінчення яких віднесено на ранню стадію розвитку злочинної діяльності (готування або навіть виявлення умислу).