4. Поняття та ознаки юридичної особи. Сутність юридичної особи. Правосуб’єктність юридичної особи. Органи юридичної особи.

Згідно зі ст. 80 ЦК юридична особа– організація, створена шляхом об’єднання осіб та/або майна, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести цивільні обов’язки, бути позивачем та відповідачем у суді.

Ознаки юридичної особи – це імперативні вимоги до організації, дотримання яких дозволяє останній стати суб’єктом цивільних правовідносин.

Ознаки юридичної особи:

1) організаційна єдність

2) публічність виникнення і припинення юридичної особи

3) майнова відокремленість

4) ознака самостійної відповідальності

5) виступ в цивільному обороті від свого імені.

Категорія юридичної особи доволі чітко визначає межі прав і відповідальності будь-якої організації, зпбезпечуюси при встановленні з нею договірних відносин іншими учасниками цивільних відносин впевненість у тому, що вона має необхідну для цього правоздатність і дієздатність.

Юридична особа як учасник цивільних правовідносин, «живе» за певними законами, постійно удосконалюючись у зв’язку із зміною соціально-економічних формацій.

Орган юридичної особи– це юридична конструкція, що створюється правом з метою дати можливість сформувати і виразити волю юридичної особи, відстоювати її інтереси. Між юридичною особою і її органом правові відносини не виникають. Дії органа – дії самої юридичної особи. Орган – це законний представник юридичної особи, оскільки його повноваження засновані на вказівках закону і можуть здійснюватися без довіреності.

Юридична особа може мати як один орган (раду, правління), так одночасно й декілька органів (загальні збори акціонерів, наглядову раду, правління тощо). Порядок призначення або обрання органів управління, а також інші правила, що регламентують їх діяльність, встановлюються законами і установчим документом юридичної особи.

5. Порядок виникнення юридичних осіб. Державна реєстрація юридичних осіб. Види юридичних осіб.

Державна реєстрація юридичних осіб.Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів та установ) і назву.

Засновник (засновники) юридичної особи можуть зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств – на дев'ять місяців.

Для резервування найменування юридичної особи засновнику (засновникам) юридичної особи або уповноваженим ним (ними) особам потрібно подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору заяву встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи та документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.

Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів, і дата внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (за текстом – Єдиний державний реєстр) запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридичної особи.

Поділ юридичних осіб на видиможе здійснюватися за різни­ми ознаками. В залежності від того, чи мають засновники мож­ливість брати участь в управлінні юридичною особою розрізня­ють:1) установи і 2) товариства.

В залежності від мети діяльності, юридичні особи поділяють­ся на комерційні (підприємницькі) та некомерційні (непідпри-ємницькі).

Залежно від ступеня майнової відокремленості можна виділити такі види юридичних осіб:

-  юридичні особи, які перебувають у зобов´язальних відноси­нах з їх засновником (власником) (господарські товариства, ви­робничі та споживчі кооперативи, орендні підприємства, колек­тивні підприємства, господарські об´єднання юридичних осіб тощо);

-  юридичні особи, які перебувають у речових відносинах з їх засновниками (власниками) (державні, крім казенних, та інші підприємства, засновані на праві господарського відання, казен­ні підприємства, засновані на праві оперативного управління);

- юридичні особи, які вступають у немайнові відносини з їх засновниками (громадські організації, релігійні організації, благодійні та інші фонди).

Залежно від порядку створення виділяють юридичні особи приватного та публічного права.

Юридичні особи публічного права можна класифікувати залежно від джерел фінансування:

- юридичні особи, що перебувають на господарському розрахунку, мають закріплені за ними основні й оборотні засоби та самостійний баланс (державні підприємства та організації);

- юридичні особи, що перебувають на державному бюджеті й мають самостійний кошторис, керівники яких користуються правами розпорядників кредитів (установи та інші державні організації);

- юридичні особи, що фінансуються за рахунок інших джерел і мають самостійний кошторис і самостійний баланс.

Стадію розробки і затвердження установчих документів мож­на назвати підготовчою стадією створення юридичної особи. Піс­ля неї наступає реєстраційна стадія.

Реєстраційна стадія починається зверненням засновника до компетентного органу із заявою про державну реєстрацію юри­дичної особи. Реєстрацію юридичних осіб здійснюють викон­коми районних (міських) рад, а також Міністерство юстиції України чи його органи на місцях, які реєструють новостворені громадські організації як юридичні особи.

У випадках, передбачених законодавчими актами, досить од­нієї стадії - реєстраційної. Юридична особа вважається створе­ною з моменту її державної реєстрації.

Юридична особа може мати свої філії та представництва.