Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Gos_povnistyu.doc
Скачиваний:
96
Добавлен:
22.02.2016
Размер:
1.12 Mб
Скачать

24. Поняття психокорекції. Характерні особливості психокорекційного процесу в групі аспн

Як відомо, корекція – це внесення поправок не в процес, а в явище, якому притаманна статичність. Корекція зорієнтована на розвиток особистості. Психокорекцій ний процес має відродити пластичність, мобільність психічної організації суб’єкта й тому зорієнтований на вивчення статистичних якостей психіки та виявлення їхніх дисфункцій. Психокорекція слугує відродженню та розвиткові лабільності й пластичності особистісних якостей суб’єкта. Психокорекція передбачає процес разом із суб’єктом – взаємодію та рівність позицій. Успішна психокорекція передбачає єднання зусиль у пошуку причин труднощів спілкування та взаємин між людьми. Психокорекція в групі АСПН завжди притаманна орієнтація на з’ясування глибинно-психологічних передумов труднощів спілкування, породжених особистісною проблемою. Для нас проблема набуває статусу особистісної, якщо вихідні дані (тобто, необхідна інформація для її розв’язування) залишаються невидимими для суб’єкта, тобто ним не усвідомлюються. Ось тому психокорекцій ний процес у групі АСПН з необхідністю вимагає дослідження несвідомої сфери психіки. АСПН – це навчання глибинно-психологічному аналізу одержуваного в групі поведінкового матеріалу. Це може бути вербальна продукція, невербальна, малюнкова чи топологічні моделі. Тому АСПН – це в першу чергу навчання, а не тренування, бо в основу одержуваних результатів покладено точність психодіагностики та вміння цілісного аналізу поведінкової продукції. Психокорекційний процес АСПН завжди вбирає в себе дослідницький аспект, що ґрунтується на спільній активності клієнта і психолога, який веде групу. Психокорекція в групі не передбачає навчання на абстрактних моделях без співвідношення їх із досвідом її членів. Вона будується на матеріалі кожного з учасників. Психокорекційний процес АСПН зливається з динамікою розвитку групи й індивідуальним пізнанням несвідомих першопричин особистісних проблем суб’єкта. Психокорекцій ні цілі з самого початку визначаються лише в загальному вигляді, їх конкретизація відбувається в ході роботи групи. Психодіагностичні прогнози в групі АСПН зумовлюються пізнанням неусвідомлюваної логіки поведінки, а не вербальним вираженим змістом проблеми. Психодіагностика в групі АСПН має багаторівневий, повздовжній характери і здійснюється в процесі психокорекційної взаємодії психолога з учасниками навчання, що не передбачає врахування якихось поза групових даних – чи то результатів тестового обстеження чи побутово-службових відомостей про клієнта, а ґрунтується на логіці його поведінкового матеріалу. Психокорекція в групі у своїй основі орієнтується на пізнання індивідуальної неповторності несвідомого кожного учасника навчання. Логіка несвідомого зумовлює когнітивний рівень базових захисних диспозицій. Психокорекція В АСПН є багаторівневою й базується на механізмові позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на більш високому рівні психічного розвитку. Психокорекція - це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психології або поведінки людини з допомогою спеціальних засобів психологічного впливу. Психокорекції підлягають недоліки, що не мають органічної основи і не представляють собою такі стійкі якості, які формуються досить рано і надалі практично не змінюються. Виділяють специфічні риси психокорекційного процесу, що відрізняють його від психотерапії. • Психокорекція орієнтована на клінічно здорову особистість людей, що мають у повсякденному житті психологічні труднощі, проблеми, скарги невротичного характеру, а також на людей, що відчувають себе добре,однак бажаючих змінити своє життя або ставлять перед собою мету розвитку особистості. • Корекція орієнтується на здорові сторони особистості незалежно від ступеня порушення. • У психокорекції частіше орієнтуються на сьогодення і майбутнє клієнтів. • Психокорекція звичайно орієнтується на середньострокову допомогу (на відміну від короткостроковій - до 15 зустрічей - допомоги при консультуванні та довгостроковою - до декількох років - допомоги при психотерапії). • У психокорекції акцентується ціннісний вклад психолога, хоча відхиляється нав'язування певних цінностей клієнта. • Психокорекційні впливи спрямовані на зміну поведінки і розвиток особистості клієнта.

Основна відмінність психокорекції від впливів, спрямованих на психологічний розвиток людини, полягає в тому, що психокорекція має справу з вже сформованими якостями особистості чи видами поведінки і спрямована на їх переробку, в той час як основна задача розвитку полягає в тому,щоб при відсутності або недостатньому розвитку сформувати в людини потрібні психологічні якості.

Різниця між психотерапією і психокорекції полягає в тому, що психотерапія має справу з різного роду порушеннями у людей, що страждають різними видами соматичних або психічних захворювань (розладів).Багато аномалії психіки та поведінки людей, які проявляються в захворюваннях, схожі на ті, з якими має справу психолог, який займається психокорекції.Однак людей, що звертаються за допомогою до психотерапевта, зазвичай називають хворими чи пацієнтами, а тих, хто потребує тільки корекційної допомоги, іменують клієнтами.

Характерні особливості психокорекційного процесу в групі АСПН (за книгою Яценко «Основи глибинної психокорекції»)

Психокорекції в групі АСПН властива орієнтація на з'ясування глибинно-психологічних передумов труднощів спілкування, породжуваних особистісною проблемою. Проблема набуває статусу особистісної, якщо вихідні дані (тобто потрібна інформація для її розв'язання) залишаються невидимими для суб'єкта, тобто ним не усвідомлюються. Тому психокорекційний процес у групі АСПН потребує дослідження несвідомої сфери психіки. АСПН — це навчання глибинно-психологічного аналі­зу отримуваного в групі поведінкового матеріалу. Це може бути вер­бальна або невербальна продукція, малюнки чи топологічні моделі. АСПН — це передусім навчання, а не тренування, бо в основу отриму­ваних результатів покладено точність психодіагностики та вміння цілісно аналізувати поведінкову продукцію.

Психокорекційний процес АСПН завжди охоплює дослідницький аспект, що ґрунтується на спільній активності учасника групи і психолога, який веде групу. Цим групова психокорекція відрізняється від тради­ційних методів, що мають за мету донести готові знання, втілити їх у практику. В групі АСПН учасники набувають дослідницьких навичок аналізу моделі спілкування, яке складається спонтанно й невимушено. Психокорекція в групі не передбачає навчання на абстрактних моде­лях, без співвіднесення їх із досвідом її членів. Воно будується на матеріалі кожного з учасників, породженому в ситуації «тут і тепер». Аналіз попереднього досвіду відбувається шляхом його введення в групу через моделювання. Для цього мінімізується подання сюжету й актуа­лізується спонтанність і свобода поведінки. Психокорекційний процес у групі АСПН зливається з динамікою розвитку групи й індивідуальним пізнанням несвідомих першопричин особистіших проблем суб'єкта. На відміну від соціально-перцептивного тренінгу, робота в групі АСПН цілковито зорієнтована на пізнання характеру особистісних проблем членів групи та дослідження життєвих передумов їх форму­вання. Робота з соціально-перцептивними моделями в АСПН підпо­рядковується завданням і конкретним цілям індивідуально-особистіс-ної психокорекції. Психокорекційні цілі з самого початку визначаються лише в за­гальному вигляді, їх конкретизація відбувається в ході роботи групи.

Психодіагностика в АСПН має процесуальний характер. Вона відпо­відає вимогам багаторівневості та порційності. Завдяки такій психо­діагностиці груповий процес із часом набуває керованого характеру й цілеспрямованості, зорієнтованої на забезпечення індивідуально непов­торного психокорекційного результату для кожного з учасників на­вчання. Психодіагностичні прогнози в групі АСПН зумовлюються пізнан­ням неусвідомлюваної логіки поведінки, а не вербальне вираженим змістом проблеми; психодіагностика в групі має багаторівневий, по­вздовжній характер і здійснюється в процесі психокорекційної взаємодії психолога з учасниками навчання, що не передбачає врахування яки­хось позагрупових даних — чи то результатів тестового обстеження, чи побутово-службових відомостей про учасника, а грунтується на логіці його поведінкового матеріалу. Найкращим є варіант, коли учасники АСПН зустрілися вперше, тобто не були знайомі раніше. Тоді є надія на «стерильність» зворотного зв'язку, на його підпорядкованість групо­вим нормам і цілям, а не на компенсацію попередніх образ. За таких умов підвищується значущість зворотного зв'язку та групових виснов­ків, особливо якщо вони психодіагностично точні.

Розглядаючи специфіку психокорекції в групі АСПН, не можна об­минути таке питання, як роль і значення різноманітних групових прийомів, методів, вправ тощо. В групі АСПН використовуються деякі відомі з літератури вправи, але їх психологічне навантаження в АСПН набуває нового смислу завдяки глибиному характеру аналізу резуль­татів. Повздовжній (цілісний) аналіз поведінкового матеріалу в групі АСПН відкриває можливість виходу на несвідому сферу психіки суб'єк­та, що не є поширеним для тренінгових груп. Важливо й те, що в АСПН постійно відбувається винахід «своїх», групових вправ і прийомів у ситуації «тут і тепер». Велику роль у роботі групи АСПН відіграє психомалюнок. Особливим здобутком є розроблена методика цілісно­го аналізу малюнків у комплексі виконаних тем. У своїй основі психокорекція в групі зорієнтована на пізнання індиві­дуальної неповторності несвідомого кожного учасника навчання. Логі­ка несвідомого зумовлює когнітивний рівень базових захисних диспо­зицій. Метод АСПН можна застосовувати для дослідження особливостей «психологічних захистів». Психокорекція в АСПН є багаторівневою і ґрунтується на механіз­мах позитивної дезінтеграції та вторинної інтеграції на вищому рівні психічного розвитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]