nauk_zbor_2012_104_2_Kirovograd

Перспективи дослідження. У подальшому передбачається аналіз мовного простору драматичних поем Лесі Українки з погляду його інтелектуально наповнення та впливу на розвиток української літературної мови кінця XIX – початку XX століття.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Мова і час. Розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови / [С. Я. Єрмоленко, Г. М. Колесник, К. В. Ленець та ін.]. – К. : Наук. думка, 1977. – 239 с.

2.Москаленко А. А. Лексика української літературної мови другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / А. А. Москаленко. – Одеса : Одеська міська друкарня, 1970.

3.Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття / О. Г. Муромцева. – Х. : Вища школа, 1985. – 152 с.

4.Переверзев К. А. Высказывание и ситуация: об онтологическом аспекте философии языка / К. А. Переверзев // Вопросы языкознания. – 1998. – № 5. – С. 24-52.

5.Русанівський В. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – К. : АртЕк, 2002. – 392 с.

6.Українська мова: енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія, 2002. – 752 с.

7.Шевченко Л. І. Інтелектуальна еволюція української літературної мови: теорія аналізу: монографія / Л. І. Шевченко – К. : Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001. – 478 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Тетяна Агібалова – аспірантка кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету

імені Г. С. Сковороди.

Наукові інтереси: історія мови, стилістика, лексикологія.

СПЕЦИФІКА СЛОВАЦЬКО-АНГЛІЙСЬКОГО БІЛІНГВІЗМУ У ПОЛІЕТНІЧНОМУПРОСТОРІСЛОВАЧЧИНИ

Антоніна ДЕВІЦЬКА(Ужгород, Україна)

У статті розглянуто специфіку словацько-англійського білінгвізму у поліетнічному просторі Словаччини як країни Європейського Союзу, проведено аналіз впливу англійської мови на словацьку та результат їх взаємодії на прикладі студентського соціолекту.

Ключові слова: білінгвізм, англійська мова, словацька мова, молодь, поліетнічність, полікультурність, соціолект.

The article focuses on the specificity of the Slovak-English bilingualism in polyethnic area of Slovakia as a European country. The author also studies the impact of English on Slovak language, the result of their interaction on the example of student sociolect.

Key words: bilingualism, the English language, the Slovak language, youth, polyethnicity, multicultureness, sociolect.

На сучасному етапі розвитку суспільства англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, але й глобальною у Європейському Союзі. Вона сформувалася у вигляді національних і територіальних варіантів, кожен з яких складає соціальнокомунікативну систему, що покликана для забезпечення спілкування її носіїв. Словаччина – це багатокультурна та багатомовна країна, яка на початку 21 століття опинилась під впливом глобальної англійської мови, англо-американської культури та сучасних міграційних процесів.

Перед словацькою лінгвістикою постали питання аналізу соціально-політичного клімату, що визначає відношення словаків до англійської мови та мов етнічних меншин, дослідження соціолінгвістичних та психолінгвістичних процесів, пов’язаних із застосуванням другої мови, навчанням іноземних мов та розповсюдженням білінгвізму. Прагматичні дослідження мовлення студентів-білінгвів, представників етнічних меншин раніше були спрямовані на опис їх мульти-етнолекту як специфічного варіанту словацької мови, що сформувався в умовах дії певних соціальних факторів та інтерференції висхідних мов. Сьогодні дослідження соціолекту словацьких студентів-білінгвів як представників еліти суспільства зосереджені на різноманітних аспектах впливу англійської мови та англо-американської культури.

Експериментальні дослідження останніх десяти років відкрили новий напрямок у словацькій соціолінгвістиці – вивчення специфіки мовної поведінки словацької молоді. Оскільки в порівнянні із лексичними та граматичними аспектами мови фонетичні зміни відбуваються набагато швидше, дослідження власне просодичних ознак англійського мовлення словацько-англійських білінгвів є надзвичайно актуальним для лінгвістів.

41

 НАУКОВI ЗАПИСКИ Серія: філологічні науки Випуск 104 (2)

Важливого значення вітчизняні та зарубіжні дослідники надають проблемі інтерферованого мовлення (О. Р. Валігура, Ю. Д. Дешерієв, О. Д. Петренко, О. І. Чередниченко,

О. О. Залевська, J. A. Fishman, W. E. Lambert, S. Romaine, J. Walters, W. F. Mackey, J. Laver, R. C. Major). Проблемі білінгвізму у Словаччині присвячена низка наукових конференцій, семінарів, а також окремі монографії та публікації словацьких мовознавців М. Олоштяка, Л. Ленгардтової, Е. Пауліни, Ю. Циммермана, А. Краля, З. Кральової, Я. Горецького, М. Біли, Я. Долніка, А. Богмерової. Проблемам динамічних процесів, які відбуваються у лексиці словацької мови та явищу мовної інтерференції в англійському мовленні словаків присвятили свої дослідження Я. Горецький, З. Кральова, М. Шімкова [8; 10; 21] та ін. У своїх публікаціях словацькі лінгвісти також розглядають питання розвитку словацької та чеської мов у період існування спільної держави чехів і словаків, породження раннього білінгвізму, сучасну мовну ситуацію у країні тощо.

Метою цього дослідження є виявлення специфіки словацько-англійського білінгвізму у поліетнічному просторі Словаччини.

Кожне суспільство характеризується встановленими стереотипами поведінки, тобто соціокультурними зразками поведінки, що роблять співіснування у суспільстві легшим [17: 18]. На них зазвичай не звертають уваги, аж доки не порушують. Наслідком зрушених стереотипів стає погіршення міжкультурного спілкування. У свою чергу, міжнаціональне спілкування веде до змін у культурах етнічних груп [4: 75]. Словаччина по відношенню до лінгвістичних та етнічних груп, що проживають на її території є домінантою їх формування та розвитку. Домінування етнічності над національністю завжди відображається у мові, наприклад, “словацький угорець” означає “етнічний угорець, що має словацьке громадянство”, тоді, як “угорський словак” – це “етнічний словак з угорським громадянством” [18: 79]. Культурні бар’єри нівелюються у результаті дипломатичного, ділового та повсякденного міжнаціонального спілкування, що призводить до змін у мовному середовищі.

У силу різних історичних причин Словаччина завжди була населена представниками численних етносоціогруп, внаслідок чого власне словаки мали змогу щоденної практики у спілкуванні іноземними мовами. Мешканці будь-якої частини сучасної Словаччини є білінгвами: ті, що проживають у Братиславському краї (словацько-англійсько-угорсько- чесько-німецькими), жителі Кошицького краю – словацько-українсько-російськими, у Банськобистрицькому краї – словацько-чесько-угорсько-російськими [12: 102; 8: 30]. Слід зазначити, що по відношенню до угорських, польських, українських та інших етнічних груп Словаччини домінуючий вплив у розвитку мовлення має словацька мова, а щодо самих словаків – цей вплив виконує англійська мова, що значною мірою зумовлено асиміляційними процесами.

Англійська мова проникає в усі сфери життя сучасного європейця, набуває дедалі більшої ваги і престижу за межами професійної діяльності. Відтак, молоде покоління як найбільш гнучкий сегмент суспільства найкраще сприймає та відтворює англійське мовлення. На нашу думку, причини використання молоддю англійської мови у Словаччині є очевидними та обґрунтованими: це глобалізація мови, статус англійської як lingua franca, комп’ютеризація, всесвітня мережа Інтернет та інформаційні технології, членство країни у Європейському Союзі, де англійська вважається однією з офіційних мов, робота у багатонаціональних та міжнаціональних корпораціях. Окрім того, створення на території сучасної Словаччини приватних та державних двомовних середніх навчальних закладів (шкіл, ліцеїв, гімназій, колегіумів) стало наслідком до свідомого опанування англійською серед учнівської молоді.

Заслуговує на увагу й той факт, що раніше зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень учнів (Maturitná skúška) у середніх навчальних закладах включало два обов’язкових предмети – словацьку мову і літературу та будь-яку іноземну мову на вибір, але, починаючи із січня 2011 року англійська мова офіційно стала частиною випускного іспиту. Обов’язковим стало й вивчення англійської мови з 2 класу початкової школи. Мовні курси у найпрестижніших університетах Словаччини (університет ім. Я. Коменського у м. Братислава та університет ім. Матея Бела, що у Банській Бистриці) користуються сьогодні

42

неабияким попитом серед словацької молоді, адже протягом 2-х та 3-х місяців (здебільшого на період весняних, літніх та зимових канікул) студенти спілкуються англійською мовою не лише під час лекцій та практичних занять, але й у вільний час із представниками різних національностей з цілого світу.

Важливою є теза про те, що явище тимчасової трудової міграції серед молоді призвело до інтенсивного вивчення англійської мови. Безвізовий режим до європейських країн став поштовхом до виїздів на заробітки, навчання та опанування іноземних мов. Як наслідок, переважна більшість студентів з різних вузів Словаччини щорічно від’їжджають до Великобританії та від одного до трьох місяців підробляють на низькооплачуваних роботах, зокрема у магазинах цілодобового обслуговування, кафе швидкого харчування, ресторанах, інформаційних та рекламних агенціях, супермаркетах, виробничих та торговельних складах, заводах, фабриках, косметичних салонах тощо, тобто у місцях, де уміння спілкуватися англійською мовою на середньому та високому середньому рівнях (intermediate та upperintermediate) є однією з умов працевлаштування. Сьогодні велика кількість словацьких агенцій (Personálne Agentúry) з працевлаштування за кордоном, здебільшого у Великобританію, є найдзвичайно популярними. Серед найбільш відвідуваних сайтів, що пропонують роботу та вивчення англійської мови знаходимо наступні: www.brigada.sk, www.praca-info.sk, www.pracavanglicku.net. Згідно зі статистичними даними 2010 року 65%

трудової міграції складають студенти віком від 18 до 25 років, з яких 30% працюють у Лондоні та околицях, решта – по всій країні [6]. З огляду на це, зауважимо, що словацькі студенти безперервно вдосконалюють свої знання англійської мови, підтверджуючи свою двомовність.

Двомовність є гострою проблемою лінгвістів, психологів, педагогів відповідно до динаміки когнітивних підходів щодо опису мовних явищ та мовленнєвих процесів [2: 45; 3: 105; 10: 20]. Саме тому значна кількість термінів трактується по-іншому у світлі когнітивних концепцій. Так, одним з основних об’єктів сучасних досліджень двомовності постали стратегії оволодіння другою мовою.

Проблема породження мовлення в контексті двомовності у західній науковій літературі ґрунтується на моделі В. Левелта, відповідно до якої переважною більшістю лексикону білінгва є лемми [13: 7]. Як відомо, із поняттям "іноземної мови" пов’язують процес оволодіння мовою у штучно створених навчальних ситуаціях під керівництвом фахівця, а поняття "другої мови" – із природними ситуаціями спілкування з носіями цієї мови без цілеспрямованого навчання [5: 65; 1: 60; 8: 22]. Починаючи з першої половини 90-х років економічне становище Словаччини представлено саме цією природною ситуацією спілкування. По всій території країни почали масово з’являтися іноземні представництва, створюючи сприятливі умови для несвідомого опанування мовою. Зміна суспільного ладу, формування нової держави, проголошення незалежності Словаччини зумовили нові тенденції у розвитку мови, спричинили динамічні процеси у словниковому складі сучасної словацької літературної мови [14: 213]. Статус державної мови, безперечно, стимулював розширення її функцій та вживання у різних стилях і підстилях. Однак, довгий період перебування у складі Чехословаччини передбачав домінування чеської мови, тому після набуття мовою нового статусу виникла необхідність заміни термінів чеською мовою на словацькі, що, в свою чергу, спричинило появу багатьох англійських запозичень.

Зі становленням Словаччини як країни Європейського Союзу істотно розширила свої функціональні можливості англійська мова, змінилися сфери її використання [19: 34]. Як європейська мова вона обслуговує всі сфери життя суспільства – загальнодержавного управління, політичної діяльності, виробничо-економічну, правоохоронну, культурну, наукову, військову, нею публікуються документи органів законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів. У словацькій мові присутнє надмірне вживання англіцизмів у телета радіопрограмах, у неадаптованій вимові англійських власних назв, значної кількості дублетів тощо. Значно збільшилася і кількість художньої і науково-популярної літератури, підручників, періодики англійською мовою. На сьогодні видано декілька термінологічних перекладних словників, які забезпечують навчання англійської мови (Slovensko-anglicky

43

slovník mediciny, Právnický slovník anglicko – slovenský, Anglicko-slovensky technický slovník

тощо).

Динамічні процеси у словацькій літературній мові супроводжуються новими якісними змінами у семантиці мовних одиниць, словотворенні і слововживанні [9: 15]. Словацька дослідниця М. Паулеова протягом декількох років спостерігала за взаємодією словацької та англійської мов в Університеті Економіки у Братиславі, де студенти мають змогу обирати спеціальні групи, в яких англійська слугує мовою викладання. Переважна більшість студентів є словацько-англійськими (деякі – англо-словацькими) білінгвами, для яких вибір мови спілкування зумовлений соціальним фактором. Як наслідок, студенти-білінгви під час спілкування зі студентами-монолінгвами активно використовують англійську лексику або перемикаються на англійську ніби повідомляючи співрозмовника про свою приналежність до іншої соціальної категорії. Молодь також використовує свої знання англійської мови для того, щоб створювати змішані словацько-англійські форми та структури, що підкреслює їх ідентичність із двомовною групою.

Досліджуючи лексичні запозичення з англійської мови у мовленні словацьких студентівбілінгвів, М. Паулеова знайшла окрім лексичних одиниць, що увійшли у словацький словник, велику кількість новий слів та словосполучень, що здебільшого передають англоамериканські культурні реалії. Зупинимось на декількох прикладах, що видаються цікавими на наш погляд: по-перше, це використання англійських слів замість наявного словацького відповідника, наприклад boom, cool, eco-design, PC, scanner, deadline, Wi-Fi, Internet-café, hand-free, online, sale, discount, rating, web, glamour, e-mail, dot-com, cash and carry, Bluetooth;

по-друге – це уживання англійської лексики, адаптованої до правил словацької орфографії,

наприклад англ. to surf – слов. surfovať, англ. clearing – слов. klíring, англ. data – слов. dáta, англ. database – слов. databáza, англ. dealer – слов. díler, англ. design – слов. dizajn, англ. disc – слов. disk, англ. domain – слов. doména, англ. hardware – слов. hardvér, англ. image – слов. imidž, англ. software – слов. softvér, англ. to negotiate – слов. negociovať, англ. smiley – слов. smajlík, англ. to manage – слов. manažovať, англ. manager – слов. manažér, англ. to scan – слов. skenovať, англ. scanner – слов. skener, англ. factoring – слов. faktoring, англ. feasibility – слов. fízibilita, англ. summit – слов. samit; по-третє – уживання словосполучень, в яких одне слово вимовляється англійською, а друге – словацькою, наприклад англ. event organizer – слов. organizátor eventov, англ. commercial break – слов. reklamný break/brejk, англ. beach volleyball

– слов. beach volejbal, англ. event manager – слов. event manažér, англ. win-win partners – слов. win-win partneri, англ. outdoor clothes – слов. outdoorové oblečenie, англ. outdoor advertising –

слов. outdoorová reklama [16: 98]. Окрім того, студенти-білінгви проявляють творчий підхід до англійської мови, часто замінюють словацьке мовлення реченнями та висловленнями англійською мовою, вставляють окремі слова, морфеми, використовують англійську інтонацію, імітують англійський акцент під час вимови словацьких слів та маніпулюють перемиканням з одного коду на інший. Цікавими є висновки М. Паулеової щодо труднощів у мовленні словацько-англійських білінгвів: «Вперше в історії рівень мови та мовної культури не залежать від носіїв, що їх поглиблюють та поширюють, а від сприйняття ними іншомовних елементів» [16: 97]. Таким чином, одночасно із розвитком другої мови молодь розвиває навички перемикання кодів, усвідомлюючи той факт, що це надає їм певний статус, і з віком стратегії перемикання кодів стають дедалі складнішими.

Отже, у двомовних групах самоідентифікація пов’язана з перемиканням кодів, члени молодіжних субкультур та молодіжних груп створюють, запозичують або переймають коди, що використовуються для утвердження позиції молоді по відношенню до світу дорослих. Аналіз білінгвізму у студентів розширює розуміння молодіжного соціолекту, що функціонує у двомовних та багатомовних спільнотах, висвітлює всі інноваційні процеси у словацькій мові і є вагомим вкладом у розвиток соціолінгвістики в цілому.

Дослідження факторів, що виявляють зміст та структуру соціолінгвістичного аспекту словацько-англійського молодіжного білінгвізму дозволяє краще розкрити механізми сучасних мовних процесів. На перспективу вважаємо за доцільне подальшу розробку та систематизацію просодичних ознак мовлення словацько-англійських білінгвів у тому числі й

44

дослідження фонетичної інтерференції словацької етно-соціолінгвістичної системи на надсегментному рівні.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования / Уриэль Вайнрайх; пер. с англ. языка и комментарий Ю. А. Жлуктенко. Вступ. ст. В. Н. Ярцевой. – К.: Вища школа, 1979. – 263 с.

2.Валігура О. Фонетична інтерференція в англійському мовленні українських білінгвів: Монографія / О. Р. Валігура. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 288 с.

3.Валігура О. Р. Принципи експериментального вивчення фонетичної інтерференції в англійському мовленні українських

6.Bahna M. Pracovná migrácia zo Slovenska po vstupe do EU v kontexte krajin EU 10 // SAV – sociologický ústav [online], sociologia.sav.sk Режим доступу: http://www.sociologia.sav.sk/cms/uploaded/1216_attach_Pracovna_migracia_zo_Slovenska_v_kontexte_EU_10. pdf > s. 8

7.Dolnik J. Jazykový systém a kodifikácia / J. Dolnik. – Slovenská reč, 64, 1999, S. 106-113.

8.Horecky J. Spoločnosť a jazyk / Jan Horecky. – Bratislava: Veda, 1982. – 112 s.

9.Kral Á. Pravidlá slovenskej výslovnosti / Ábel Kral. – 2. vyd. Bratislava.: Slovenské pedagogické nakladateľstvo, 1988. –

632 s.

10.Králová Z. Slovensko-anglická zvuková interferencia / Zdena Králová. – Žilina: Fakulta prírodných vied Žilinskej univerzity v Žiline, 2005. – 100 s.

11.Laver J. Principles of Phonetics / John Laver. – Cambridge: Cambridge University Press, 1994. – 707 p.

12.Lenhardtová L. Interferencia slovenčiny a angličtiny na fonologickej rovine (Analýza chýb slovenských študentov v produkcii niektorých foném): Dizertačná práca / Lydia Lenhardtová. – Bratislava: Filozofická fakulta Univerzity Komenského, 1989. – 198 s.

13.Levelt W. J. Speaking: From intention to articulation / W. J. Levelt. – Cambridge: Cambridge University Press, 1993. –

204 p.

14.Ološtiak M. Fungovanie cudzích proprií v komunikácii / Martin Ološtiak. – Komunikácia a text // Zbornik príspevkov z jazykovednej konferencie konanej pri príležitosti životného jubilea doc. PhDr. Františka Ruščaka, CSc. Prešov 15. – 16. novembra 2001, Prešov: Náuka, 2003. – S. 212-218.

15.Ološtiak M. Jazykový system a cudzie antroponymá v slovenčine (na materiali anglických antriponým) / Martin Ološtiak // Jazykovedný časopis 52, 2001. – S. 81-99.

16.Pauleová M. The impact of English on the Slovak language culture / Milada Pauleová. – Nation and language: modern aspects of socio-linguistic development. – Fourth International Conference. – KTU Panevéžys Institute, 2010. – S. 96-99.

17.Pauliny E. Norma spisovnej slovenčiny a zásady jej kodifikovania / Eugen Pauliny. – Spisy SJS, Bratislava: Slovenská jazykovedná spoločnosť pri SAV. – Jazykovedný ústav Ludovita Stúra, SAV 2000. – 37 s.

18.Szabolcs S, Kontra M. Slovak Linguists and Slovak Language Laws / Simon Szabolcs, Miklos Kontra. – Multilingua 19, no. 5, 2000. – P. 73–94.

19.Zimmermann Július: Spektrografická a škálografická analýza akustického rečového signálu / Július Zimmermann. – Prešov: Náuka 2002. – 176 s.

20.Journal of Phonetics [електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.elsevier.com

21.Slovenský národný korpus (Slovak National Corpus), Bratislava. [електронний ресурс]. Режим доступу: http://korpus.juls.savba.sk

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Антоніна Девіцька – викладач кафедри теорії та практики перекладу факультету міжнародних відносин ДВНЗ

«Ужгородський національний університет» у м. Ужгород, аспірантка кафедри германської і фіно-угорської філології Київського національного лінгвістичного університету.

Наукові інтереси: фонетика англійської мови, соціолінгвістика, етнолінгвістика.

МІЖВАРІАНТНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ АНГІЙСЬКОЇ МОВИ СФЕРИ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Севілія ІБРАГІМОВА (Запоріжжя, Україна)

У статті розглядаються лексико-фразеологічні інновації сфери сучасних технологій, створені за рахунок власних мовних ресурсів англійської мови та розповсюджених завдяки міжваріантним контактам у декількох національних варіантах.

Ключові слова: національний варіант, міжваріантні контакти, міжваріантне запозичення, неологізм, соціальній фактор, інноваційні технології, інформаційна революція.

The article examines lexico-phraseological innovations of the modern sphere of technologies, created at the expense of native linguistic resources of the English language and extended in several national varieties due to intralingual contacts.

Keywords: national variety, intralingual contacts, intralingual borrowing, neologism, social factors, innovative technologies, information revolution.

45

Мова, як відомо, є явищем суспільним, вона одночасно виступає «інструментом і дзеркалом соціальних відносин» [1:132], її використання охоплює весь соціальний простір. Бурхливий та динамічний розвиток тих чи інших сфер суспільного буття неодмінно відбивається у мові: саме в цих сферах зароджується найбільша кількість мовних інновацій та визначаються певні тенденції розвитку лексичної системи мови в цілому.

Метою даної роботи є дослідження центрів концентрації міжваріантних запозичень англійської мови сфери сучасних технологій. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання: 1) встановити найбільш продуктивні «підсфери» зосередження інновацій в сфері сучасних технологій; 2) розкрити основні процеси, що супроводжують утворення міжваріантних надходжень цієї сфери; 3) виявити позитивні та негативні наслідки розвитку інноваційних технологій та їхнє віддзеркалення в мові.

Предметом виступають власне-мовні інновації сфери сучасних технологій, що поширилися у декількох національних варіантах англійської мови. Об’єкт – міжваріантні запозичення англійської мови.

Стрімкий розвиток і розповсюдження інформаційних та телекомунікаційних технологій набуває нині характер глобальної інформаційної революції, яка дедалі більше впливає на політику, економіку, управління, фінанси, науку, культуру та інші сфери життєдіяльності суспільства в рамках національних кордонів і в світі в цілому [4:6]. Однією з найголовніших «зброй» інформаційної революції є мережа Інтернет (Internet). Разом з її розповсюдженням входять у вжиток та міцно закріплюються в мові такі ключові поняття, як net, World Wide Web, web, (web) browser, (web) server, IP, e-mail, domain, тощо.

Інформаційна революція, що супроводжується прискореними темпами розвитку сучасних технологій, об’єднує весь світ в єдиний цифровий простір з безмежними можливостями, якими почали користуватися в різних галузях суспільного життя. В першу чергу, це стосується економіки, яка завдяки всесвітній “Інтернетизації” здобула нових форм. З’являються нові види компаній, які здійснюють свою діяльність лише через Інтернет (dotcom), багато “традиційних” компаній (BAM, тобто bricks-and-mortar) також прагнуть залучитися до світового прогресу, тому створюють он-лайн версії своїх підприємств (dotbam, clicks-and-mortar), щоб розширити коло споживачів власних виробів за рахунок Інтернет користувачів: Bricks and mortar, meanwhile, is evolving into clicks and mortar, as demonstrated in June (New Zealand Herald, October 30, 2009); Founded in the early Seventies, the company shot to fame at the height of the dotcom boom (The Mail on Sunday, May 8, 2011).

Економічний світ перетворюється на світ електронно-економічний, навіть гроші стають віртуальними. Людина отримує можливість керувати своїми фінансами (silent run), здійснювати покупки (cybershopping, e-shopping), не виходячи з дому завдяки «електронним гаманцям», тобто комп’ютерним базам, в яких зберігаються всі необхідні для цього дані про особу (e-wallet): The enthusiasm with which New Zealanders have taken to cybershopping certainly has implications for our retailers … (The Herald on Sunday, August 7, 2011).

Електронний і зокрема електронно-економічний світ, в свою чергу, зумовлює переміни в світі політичному, оскільки відбуваються певні зміни в керівних структурах держав, зумовлені потребою контролю та управління новими сферами діяльності людства. Для контролю та розвитку електронної торгівлі в Об’єднаному Королівстві, приміром, створюється посада «електронного представника» (e-envoy), який підпорядковується

«електронному міністру» (e-minister): Queensland's E-Minister Paul Lucas to launch e-Women Incorporated (AAP General News, August 27, 2002). Впровадження «електронних кабінетів міністрів» (e-cabinet) та «електронних урядів» (e-government) стає наступним кроком до вдосконалення політичної системи, оскільки уможливлює здійснення політичних операцій у віддаленому порядку: Wisconsin tied for second place in e-taxation and for third place in e- government, according to the survey (The Capital Times, January 29, 2000).

Новітні технології проникають не лише в світ економіки, політики, але й, безумовно, в повсякденність (ubicomp, АмВ → БВ), змінюючи не лише звичний стиль життя, але й поняття про добро та зло, справедливість та пожертву, вони змінюють саму людину, оскільки «використовують» людину виключно як інформаційну самонавчальну систему [3:4]. Ще декілька десятиліть тому ніхто й уявити не міг про можливість спілкування без жодних

46

географічних або часових перешкод, яку тепер надають соціальні мережі (social media, word of blog, twitterverse), об’єднуючи людей з усіх куточків світу залежно від їхніх вподобань

(social networking, cyberbalkanization). The personalization features of the Interne have the potential to lead to the ''cyberbalkanization'' of the on-line public sphere into increasingly insulated groups of like-minded ''interest-based communities'' (Canadian Issues, June, 2002).

Сьогодні для більшості людей перебування у віртуальному просторі стає буденною справою, що часто призводить до «Інтернет залежності» [див. 5; 6]. Такий вплив Інтернету на суспільство призводить до виникнення особливої культури – «культури споглядання» (peep culture), в якій найрізноманітніші фрагменти повсякденного життя виставляються на загальний огляд, про що свідчать, зокрема, такі приклади: lifecasting “використання портативної фотокамери для цілодобового повідомлення через Інтернет дрібних деталей свого життя”, arachnerd “людина, яка витрачає багато часу на Інтернет, часто, на власну домашню сторінку”, camboy, camgirl “хлопець/дівчина, який/-а розміщує свої персональні знімки, відео в Інтернеті через веб-камеру”. Surveillance, he says, is part of the shift from pop culture to what he calls peep culture (The Ottawa Citizen, January 31, 2009); Revenge of the arachnerd (Tulsa World, May 3, 2002).

Віртуальний світ створює чимало віртуальних виробів, серед яких гідне місце посідають “електронні” книги (e-books), що на сучасному етапі певною мірою витісняють друковані видання (p-books). Необхідність відвідувати крамниці, щоб придбати улюблені видання, вичерпана, оскільки тепер є можливість завантажувати твори на комп’ютер або читати їх онлайн, до того ж, певні видання надають послуги сплати лише за той обсяг інформації, що був прочитаний (pay-per-read), а “кібер-бібліотекарі” (cybrarian) роблять пошук потрібної інформації зручнішим. The library's second venture into the e-book field will be to make titles available for download … (Waikato Times, August 6, 2011).

Сфера сучасних технологій не обмежується лише досягненнями комп’ютерної техніки. Активно розвивається також такий напрямок, як мобільні телефони. Сьогодні на зміну «звичайним» телефонам приходять нові, «розумні» телефони, які поєднують в собі риси мобільного телефону та кишенькового персонального комп’ютера (smartphone), які мають численні додаткові функції (Swiss Army phone). Телефони нового покоління фактично мають ті ж самі функції, що й персональний комп’ютер, і можуть використовуватися, приміром, для знаходження та віртуального спілкування зі знайомими завдяки спеціальним програмам

(MoSoSo). Google spent an undisclosed amount of money in mid-May to buy a startup MoSoSo company called Dodgeball, while Nokia recently launched a MoSoSo cellphone application called Sensor (The Globe and Mail, May 26, 2005).

Багатофункціональність телефонів призводить до того, що вони стають невід’ємною частиною нашого життя, а це часто викликає аж ніяк не позитивні наслідки. Мобільні телефони не лише допомагають нам постійно «бути на зв’язку», але й спричиняють певні незручності та нерідко викликають залежність. На підтвердження сказаного наведемо такі приклади: ghost call “помилковий телефонний дзвінок від особи, яка випадково набрала номер зі свого мобільного телефону”, ringxiety “збентеження серед людей, викликане телефонним дзвінком, оскільки ніхто не впевнений, чий саме телефон дзвонить; звук, помилково прийнятий за телефонний дзвінок”, CrackBerry “телефон марки Блекберрі, особливо який використовується з одержимістю”. Teenagers complain of symptoms such as ringxiety or phantom ringing where they keep imagining the bleeping arrival of new messages (The Press, December 22, 2007).

Культ інноваційних технологій перетворює сучасну людину на заручника цих самих технологій, оскільки завдяки ним всі наші дії, вподобання у повсякденному житті можна легко відстежити (data exhaust). Прагнення до постійного вдосконалення сучасних технологій (creeping featurism) іноді обертається зовсім несподіваними наслідками (revenge effect), викликає збентеження (mode confusion) та гнів (IT rage) тих, хто змушений «встигати» за новими технологічними досягненнями у своїй повсякденній діяльності: How creeping featurism has helped GNU Emacs gain unanticipated functionality … (M2 Presswire, February 17, 2009); But as anyone afflicted with "mode confusion" will attest, being bored by something simple and ... (Bangor Daily News, April 30, 2002).

47

Сучасні технології відкривають більше можливостей не лише для легітимної діяльності, але й призводять до загострення проблеми злочинності, оскільки тепер порушники порядку «ховаються» за моніторами і встановити, хто стоїть за тією чи іншою шахрайською операцією, буває важко. Прикладами комп’ютерних злочинів є: acoustic snooping “крадіжка друкованих даних за допомогою розшифрування звуків від ударів комп’ютерної клавіатури”, 419 scam “грошова афера, яка здійснюється через електронну поштову скриньку”, stego “ховати таємну інформацію в електронному вигляді, шляхом вставлення її в інший файл”,

тощо. "The message from this study is that there is no easy escape from this acoustic snooping," says Tygar (The Futurist; January 1, 2006).

Іншою проблемою, виникненню якої суспільство «завдячує» світовій павутині, є засилля інформації рекламного характеру (spam). Реклама переслідує нас повсюди, коли ми перевіряємо поштову скриньку (glurge, empty spam) або відвідуємо цікаві нам сайти (gator). Вона приносить багато незручностей, тому з Інтернет рекламою ведеться активна боротьба (e-mail hygiene), яка, проте, не завжди виявляється ефективною, оскільки важко буває провести межу між спамом та не-спамом (bacn, ham): However, empty spam is at a record high (The Birmingham Post, September 5, 2006); The brightest hosted e-mail service to arise during the past few years has been hosted e-mail hygiene (Computer Weekly, March 9, 2004).

Інтернет залежність відволікає людей від реального життя і обов’язків (social notworking) та часто стає причиною стресів, розумових виснажень (social networking fatigue, password fatigue, cyber-disinhibition). Описаний негативний вплив на сучасне суспільство інформаційно-комунікаційного прогресу ставить людину перед вибором: користуватися сучасними технологічними досягненнями, намагаючись не стати їхнім заручником, або відмовитися від них взагалі. Чимало людей, усвідомлюючи зворотну сторону «медалі»,

роблять вибір на користь останнього варіанта (rejecter, Internot). Another side effect created by the explosion of virtual communities is the notion of social-networking fatigue (Winnipeg Free Press, May 10, 2007); But in a scary finding for e-commerce boosters, a fast-growing number of occasional online users are "rejecters," abandoning the Internet in droves (USA Today, August 21, 2000).

Як свідчить наведений матеріал, утворення «світового павутиння» призводить до виникнення чималої кількості ретронімів (acoustic guitar, snail mail, manual transmission, [7], p-books, dead tree edition), що зумовлено необхідністю розмежування явищ, які виникають в «електронному» світі, і тих, що існували до його створення. Таку необхідність вчені називають «диференціювальною реномінацією» [2:37]. Підкреслимо, що розповсюдження комп’ютерних технологій супроводжується також створенням нових, власне-комп’ютерних позначок, приміром: Alt-Tab “перемикатися з однієї активної комп’ютерної програми на іншу”, passthought “зразок думки, за яким ідентифікується особистість, відкриваючи доступ до комп’ютерної системи”, piconet “невелика комп’ютерна мережа, що створюється, через технологію Блютус”, unstrung “такий, що використовує бездротовий зв'язок для доступу до Інтернету”, тощо. When users log in with their Passthoughts, UNOMI not only checks the users' response against those that have been registered ... (Business Wire; May 2, 2007); Two to eight Bluetooth units sharing the same channel form a piconet with one unit acting as the master (EDN, March 29, 2001). Чимало з них функціонували первісно у комп’ютерному жаргоні, але згодом перейшли у загальнонародну мову.

Отже, людина ХХІ ст. завдяки віртуальному світу має майже необмежені можливості, доступ до будь-якої інформації. Однак, така свобода має свої негативні риси, оскільки використання нових можливостей не завжди відбувається у «мирному» руслі, для їхнього контролю потрібні й нові засоби. Макросистема англійської мови дуже швидко реагує на зміни, зумовлені інформаційною революцією і досягненнями науково-технічного прогресу, що знаходить безпосереднє відображення в лексико-фразеологічній системі національних варіантів англійської мови.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бойко Б. Л. Текст и социальное взаимодействие/Б. Л. Бойко // Знание языка и языкознание. – М.: Наука, 1991. –

С. 132-152.

48

2. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу /Ю.А. Зацний. – Львів: ПАІС, 2007. –

228 с.

3.Ревко П.С. Искусственные интеллектуальные системы в повседневной жизни человека: автореферат дис. ... кандидата философских наук: спец. 09.00.13 «Религиоведение, философская антропология, и философия культуры»/Павел Сергеевич Ревко/Рост. гос. ун-т. – Ростов-на-Дону, 2006. – 22 с.

4.Чернов А. А. Становление глобального информационного общества: проблемы и перспективы: монографія/А. А. Чернов. – М.: Дашков и К, 2003. – 232 с.

5.Янг K.C. Диагноз – Интернет-зависимость/K.C. Янг//Мир Интернет, 2000. – №2. – С. 24-29.

6.Goldberg I. Treatment of Internet Disorders/I. Goldberg. – New York, 1999.

7.McFedris P. P-book [Електронний ресурс]/Paul McFedris. – Режим доступу: http://www.wordspy.com/words/p-book.asp

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Севілія Ібрагімова – аспірантка кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Запорізького національного

університету.

Наукові інтереси: соціолінгвістика, етнолінгвістика, перекладознавство.

ДЖЕРЕЛА ТАСПОСОБИ ПОПОВНЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ СУЧАСНОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ

Катерина КОТЕЛЕВЕЦЬ ( Харків, Україна)

Стаття присвячена дослідженню молодіжного мовлення студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Авторка розглядає основні способи творення молодіжного сленгу та джерела його формування.

Ключові слова: літературна мова, арго, жаргон, інтержаргон, молодіжний сленг, сленг, способи творення.

The article deals with youth speech of the students of Kharkiv National Pedagogical University named after G.Skovoroda. The author discerns main word-forming methods of youth slang and its sources of forming.

Key words: literary language, argo, jargon, interjargon, youth slang, slang, word-forming methods.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що активне вживання молоддю сленгової лексики потребує постійного відслідковування динаміки й способів творення молодіжного сленгу та джерел його формування. Важливим є й те, що, незважаючи на величезну кількість

М. Грачов, М. Маковський, Л. Скворцов, Т. Хомяков й інші дослідники). Така увага до молодіжного мовлення пояснюється тим, що мова завжди чутливо реагує на зміни в суспільно-політичному й культурному житті будь-якого народу, а це спричиняє певні зрушення в її лексичному складі.

Мета цієї розвідки – дослідження основних джерел і способів формування молодіжного сленгу. Поставлена мета обумовлює вирішення таких завдань: проаналізувати наукові підходи до визначення понять «сленг» та «молодіжний сленг»; виявити й описати джерела формування молодіжного сленгу та способи його творення на базі вивчення теоретичних джерел та проведення особистих польових досліджень.

Об’єктом наших лінгвістичних студій є сленг студентів – майбутніх педагогів. Предмет – сленгізми, що вживаються в студентському середовищі.

Новизна дослідження полягає в спробі розробки маловивченого мовного сленгового пласту саме майбутніх учителів-філологів – потенційних носіїв мовної культури нашого суспільства.

Ураховуючи специфіку об’єкта та предмета, застосовувалися як загальнотеоретичні методи, так і особисті польові дослідження: вивчалася відповідна наукова література, проводилося анкетування серед студентів українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (01.09.2010 − 01.10.2011). До анкетування було залучено 196 студентів 1 – 3 курсів.

49

Усучасній лінгвістиці існує кілька термінів на позначення зниженої розмовної мови в аспекті її соціолінгвістичної й регіонально-теоретичної диференціації: арго, жаргон, сленг – вони перехрещуються й переходять один у інший, часто вживаються як синоніми.

В. Балабін пропонує розрізняти «термінологічне» та «нетермінологічне» визначення понять арго, жаргон і сленг, «широке» й «вузьке» їх розуміння. За термінологічним визначенням, усі ці поняття – синоніми. У ширшому розумінні арго – жаргон – сленг є переважно розмовною мовою відповідних соціальних груп та прошарків суспільства. У вузькому значенні – це лексико-фразеологічні одиниці, що обслуговують ці типи мовлення

[2: 23].

Арго – закрита мовна субстанція, яка вживається на позначення таємної мови.

На відміну від арго, жаргон – це напіввідкрита лексико-фразеологічна підсистема, яка застосовується тією чи іншою соціальною групою з метою відокремлення від решти мовної спільноти. Мовне середовище усного спілкування великої кількості людей, яке відрізняється від мовної норми, отримало найменування «сленг» [8:40].

Молодіжний сленг (далі – МС) з-поміж інших соціальних страт є чи не найскладнішою мовною структурою, оскільки він синтезує всі страти з неодмінною печаткою групової, індивідуальної мовотворчості та «вікового» мовного смаку. Л. Крисін зазначає, що молодіжний сленг найбільш значущий соціально: ним користуються численні групи носіїв, мовні елементи його активно поповнюють літературну мову. Носії молодіжного сленгу − учні й робітнича молодь, тобто студенти, школярі старших класів, молоді робітники. На думку вченого, частково входить сюди й молода технічна та гуманітарна інтелігенція віком приблизно від 22 − 23 до 33 − 35 років [4: 76].

М. Грачов поширює вікові межі носіїв молодіжного сленгу з 6 − 7-річного віку (початкове навчання в школі) до 35 років. Носії МС – учні, робітнича молодь, молода інтелігенція, військовослужбовці строкової служби, а також представники неформальних молодіжних угрупувань (панки, хіпі) [3: 78].

Усвідомості молоді дзеркально відображається нова соціальна парадигма функціонування мови. Молодь активніше відкидає те, що віджило або відживає, шукає нового. Природно, що все це відбивається в молодіжному мовленні. Молодіжний сленг – це не просто спосіб творчого самовираження, але й інструмент «подвійного відчуження» [5: 40]. Під поняттям «молодіжний сленг» розуміють сукупність мовних засобів високої експресивної сили, які постійно трансформуються, і які використовуються в спілкуванні молоддю, що перебуває в дружніх, фамільярних стосунках [6: 12]. Сленговживання для молодої людини – один зі способів подолати механічність існування в нормативному полі нудної щоденної реальності, протестувати проти якої можуть люди різного віку, але на загал без адекватної вербалізації духовного бунту.

Шар сленгової молодіжної лексики значною мірою становлять новотвори (неологізми), які формуються й змінюються разом зі змінами в суспільстві.

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких, зокрема, і літературна мова.

Л. Ставицька, говорячи про джерела формування молодіжного сленгу, зазначає, що cлова літературної мови можна поділити на декілька груп:

- слова літературної мови, які набувають іронічного значення: панщина – робота [9: 209]; - слова літературної мови з вторинною номінацією: персонаж – цікава людина (з аналізу відповідей респондентів); персонаж – дійова особа в художньому творі [10: 425]; торба – кінець (з аналізу відповідей респондентів); торба – вид дорожнього мішка, який зазвичай носять за плечима [10: 599]; тертушка – мобільний телефон (з аналізу відповідей

респондентів); тертушка – пристрій для подрібнювання чого-небудь [10: 593]; - слова літературного походження, які мають подібне значення: мутити – бути з кимось у

стосунках (з аналізу відповідей респондентів) – походить від слово мутити в значенні «збуджувати», «не давати спокою»; мажор – син багатих людей (з аналізу відповідей респондентів) – від слова мажор у значенні «улюбленець долі» [12(3:348)]; угорати – сильно сміятися (з аналізу відповідей респондентів) – від слова угорати, яке в переносному значенні означає «нестримне виявлення почуттів» [12 (3: 578)];

50