nauk_zbor_2012_104_2_Kirovograd

когерентність, діалогічність, модальність та інтертекстуальність [3]; 4) пісенний текст характеризується різноманіттям лексем, що вербалізують емоційні концепти [4]; 5) комунікативною стратегією пісенного дискурсу є вплив на емоційну сферу особистості через креолізований текст [4]; 6) пісенний дискурс реалізується складною лінгвосеміотичною системою, що охоплює вербальні (дескриптори, знаки-персоналії, інструментативи, локативи, аппелятиви, перміссиви, лімітатори, кваліфікатори, перцептиви), невербальні знаки і знаки змішаного типу (поєднують акціональний і вербальний компоненти (ритуал - концерт)) [5].

Краса виступає одним з ключових елементів світогляду для англійського мовного соціуму, а естетична оцінка видається однією з ключових рис мовної особистості: Oh when I look around me This old world seems so troubled to me Does no one see The beauty that surrounds them /Earth Wind And Fire, Beauty/; Beauty is in you You don’t have to make it, you don’t have to fake it Beauty is in you So just embrace it, you don’t have to chase it /Stephanie Smith, Beauty/.

Отже, краса розглядається як іманентна характеристика особи (you don’t have to make it, you don’t have to fake it), вона виступає рушійною, непередбачуваною силою, що має величезний вплив на людське життя: Beauty is the beast You better believe it Youґre wasting your whole life If youґre trying to achieve it /The Ark, Beauty Is the Beast/. Водночас, вона є лише уявленням, ілюзією: The beautiful ones, they hurt you Every time Pint a perfect picture Bring to life a vision in one’s mind /Mariah Carey, The Beautiful Ones/.

На основі аналізу сполучуваності прямої лексичної номінації досліджуваного концепту, тобто лексеми beauty, у пісенному дискурсі виокремлено 8 асоціатів, що характеризуються різними кількісними показниками:

Таблиця 1. Частотні показники асоціативної сполучуваності лексеми beauty у пісенному дискурсі

Таким чином, у свідомості носіїв англійської мови краса асоціюється з такими поняттями як любов (Do you see beauty Do you see love Do you see anything at all /James Iha, Beauty/), правда та доброта (Waiting for a world too true Holding for a world too good Hanging for a world too beautiful /The Cure, Truth Goodness And Beauty/), мир (Take from our souls the strain and stress And let our ordered lives confess The beauty of your peace The beauty of your peace /Tim Hughes, Beauty of Your Peace/), чудо (This is life full of beauty and wonder /Donna Lewis, Beauty And Wonder/), невідомість, невизначеність (But you know better You stand your ground Might just stain a little But she knows you’re sticking around The beauty of uncertainty /KT Tunstall, Beauty of Uncertainty/), порядок (Your beauty through order is where blood flows through you Where it begins Vanity blood, left for you to drink Eternity waits for you /Slayer, Beauty Through Order/), милосердя, прощення (The mistakes that you’ve made forgiven The memories erased Maybe that’s the beauty of grace! /Krystal Meyers, Beauty of Grace/).

Загалом, асоціативна мережа концепту BEAUTY у пісенному дискурсі матиме такий вигляд:

Центр асоціативної мережі досліджуваного концепту представлений елементами з частотним параметром 2-8, а саме Love та Good.

Периферію конституюють 6 елементів з частотним параметром 0-1: Peace, Wonder, Truth,

Uncertainty, Order та Grace.

241

Бачимо, що найчастіше краса асоціюється з любов’ю та добротою. Це видається закономірним, оскільки простежується тісний взаємозв’язок етичної та естетичної оцінки у свідомості мовців.

Рис. 1. Асоціативна мережа концепту BEAUTY у пісенному дискурсі

Лексема lovе у Oxford Advanced Learner’s Dictionary має 6 значень: 1) a strong feeling of deep affection for somebody/something, especially a member of your family or a friend; 2) a strong feeling of affection for somebody that you are sexually attracted to; 3) the strong feeling of enjoyment that something gives you; 4) a person, a thing or an activity that you like very much; 5) a word used as a friendly way of addressing somebody; 6) a score of zero (points or games). 1,2 та 3

компоненти значення представляють систему наслідкових зв’язків у структурі досліджуваного концепту, яка може бути представлена відношенням beauty→love (як результат).

Лесема goodness має у Oxford Advanced Learner’s Dictionary 2 значення: 1) the quality of being good; 2) the part of something that has a useful effect on somebody/something, especially somebody’s health. Добро, як і краса, є характеристикою особи.

Упісенному дискурсі бачимо, що сьогодні на передній план виходить зовнішній аспект краси: Obsessed with the beauty contest Beauty contest How’d my vanity get such a mess? /No Doubt, Beauty Contest/. Beauty is a bikini wax ‘n waitin’ for yer nails to dry Beauty is colored pencil, scribbled all around yer eye Beauty is a pair of shoes that makes you wanna die / Frank Zappa, Beauty Knows No Pain/.

Водночас, гонитва за зовнішньою красою набуває тут різко негативного забарвлення:

I’m hiding my sickness No motion no feeling The king of beauty Leaves this building Living in a body bag /Mansun, King of Beauty/. Негативна аксіологія тут передається словосполученням body bag.

Краса тіла протиставляється красі розуму (A beautiful mind or a beautiful body I know which one I’m gonna end upon You say you will but you never promised thoughts /The Verve,

Beautiful Mind/), при цьому перевага зовнішньої краси, з одного боку, сприймається з гіркотою та іронією (Beauty over wisdom to fit in with this time Your Cinderella stories, full of price Vanities of business built to please the unique Silicon and stars collide /10 Years, Beautiful/),

аз іншого розглядається як реалія сучасності (to fit in with this time).

У7 пісенних текстах (3,5 %) проходить тема красуні та чудовиська. Тут простежується контрастивна онтологія прекрасного та потворного як, з одного боку, взаємодоповнюючих, а з іншого, взаємовиключаючих елементів світосприйняття: I never doubted your beauty I’ve changed I never doubted your beauty I’ve changed Changed who is the beauty Where is my beast (my love) There is no beauty Without my beast (my love) /Stevie Nicks, Beauty And the Beast/. Smile at least You can’t say no to the beauty and the beast /David Bowie, Beauty and the Beast/. Certain as the sun Rising in the east Tale as old as time Song as old as rhyme Beauty and the beast/ Celine Dion, Beauty and the Beast/.

В осучасненому варіанті бачимо протиставлення красуні та злочинця: She’s so beautiful and he’s a thug, They’re so different yet they’re in love /Jaheim, Beauty And a Thug/.

242

Цей контраст знаходить своє продовження у протиставленні прекрасного та брудного:

Walk a direction, see where we get. I never knew nothin’ so there's nothing’ to forget. Get real drunk and ride our bikes. There’s so much beauty it could make you cry. The rich get money but never what they want. Find ourselves a new place to haunt /Modest Mouse, So Much Beauty In Dirt/.

Протиставлення beauty →dirt отримує не лише естетичну, але й емоційну оцінку There’s so much beauty it could make you cry.

Протиставлення краси та болю є складовим контрактивного поля краси у пісенному дискурсі: Someday I’ll hope again And there’ll be beauty from pain You will bring beauty from my pain /Superchick, Beauty From Pain/. The daily drill for beautiful hair And the truth about pain /Billy Bragg, The Busy Girl Buys Beauty/. You chased away that serene blindness oh, beautiful pain oh, beautiful pain /Aufidena, Beautiful Pain/ Біль тут розглядається як шлях до краси, спосіб її осягнути You will bring beauty from my pain.

Дешевизна також протиставляється прекрасному: Cheapness and beauty Trickery and lies Cheapness and beauty Oh I’m so weak sometimes /Boy George, Cheapness and Beauty/. Це протиріччя глибоко переживається особистістю Oh I’m so weak sometimes.

У пісенному дискурсі проходить тема краси природи у різноманітті аспектів: All this beauty;You might have to close your eyes And slowly open wide All this beauty; We traveled all night We drank the ocean dry And watched the sun rise /The Weepies, All This Beauty/. The beauty of the rain Is how it falls, how it falls, how it falls /Dar Williams, The Beauty of the Rain/. A natural beauty should be preserved like a monument to nature Don’t judge yourself too harsh, my love Or someday you might find your soul endangered A natural beauty should be preserved like a monument to nature /Neil Young, Natural Beauty/.

Краса природи охоплює низку складових, а саме watched the sun rise, the beauty of the rain. Тут спостерігаємо поєднання естетичної та етичної оцінок Or someday you might find your soul endangered.

З одного боку, у пісенному дискурсі бачимо мотив швидкоплинності краси ( And you need temporary beauty, And hope to god that it doesn’t rain You need temporary beauty, Even though it might be love in vain /Graham Parker, Temporary Beauty/; I want to sing this song for you I want to lift your spirits high And in my soul I want to feel The beauty of the days gone by /Van Morrison, The Beauty of the Days Gone By/), а з іншого краса розглядається як щось вічне,

основа людського буття (Tears will leave no stain Time will ease the pain For every light that fades Something beautiful remains /Tina Turner, Something Beautiful Remains/).

Незважаючи на те, що краса скороминуча, вона, у всіх своїх аспектах, виступає однією з ключових потреб особистості And you need temporary beauty. Навіть спогади про минулу красу набувають глибокого духовного забарвлення I want to lift your spirits high.

Образ красуні у пісенному дискурсі є багатогранним та охоплює образ сільської дівчини

Tell me how a country gal could end up so appealing? Can it be the simple things that I will be revealing?I’m a tasty beast, A very tempting feast. A beauty with a bell /Mark and Helen Johnson, Beauty With a Bell/, образ незнайомки-іноземки Strange foreign beauty I’ll never know what's in your heart Does anyone know how it feels to hold you does anyone know the secret of your mind /Michael Learns to Rock, Strange Foreign Beauty/, образ дівчини мрій, що живе в уяві My heart feels free to beat, it’s all about you, my fiction beauty, you are the one who could save me! /Caliban,

My Fiction Beauty/ та навіть образ сучасної анорексичної дівчини Sitting alone on / a cold bar stool, / your cold, hard eyes make me / feel a fool. / Pastel-white features, / high cheek-bones, / scarlet-blooded lips and deathly tones. / The girl of my nightmares, / sultry and corpse-like. / The girl / of my / nightmares. / Brittle fingers, / and thin cigarettes, / so hard to tell apart, / (she hasn’t spoken yet.) / You put your hand on mine, / death white on brown, / those whirlpool eyes; / well, I begin to drown. / The girl of my nightmares, / erotic and skull-faced. / The girl / of my / nightmares.

/Anorexic beauty, / feather-weight perfection, / anorexic beauty, / underweight / goddess. / Sitting alone on / a cold bar stool, your / so hard to tell apart, / (she hasn’t spoken yet.) / Pastel-white features, / high cheek-bones, / scarlet-blooded lips and deathly tones. / The girl of my nightmares, / sultry and corpse-like. / The girl / of my / nightmares. / Anorexic beauty, / feather-weight perfection,

/anorexic beauty, / underweight / goddess /Pulp, Anorexic Beauty/.

243

Це говорить про мінливість на неоднорідність ідеалу краси для англійської мовної спільноти та багатоаспектність естетичного сприйняття у свідомості її представників.

Отже, концепт BEAUTY репрезентується у пісенному дискурсі цілою низкою аспектів. Тут бачимо широку мережу його асоціативних та контрактивних зв’язків, вербалізацію естетичної та етичної оцінки, риси естетичного ідеалу.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Арефьева Н.Г. Концепт “межличностные отношения” в дискурсе популярных англоязычных песен / Н.Г. Арефьева // Слов’янський збірник: Збірник наукових праць. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. XII. – С. 225–233.

2.Кубрякова Е.С. Язык и знание: на пути получения знаний о языке. Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка

впознании мира / Елена Самойловна Кубрякова. – М.: Школа “Языки славянской культуры”, 2004. – 560 с.

3.Плотницкий Ю.Е. Лингвостилистические и лингвокультурные характеристики англоязычного песенного дискурса: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. “Германские языки” / Ю.Е. Плотницкий. – Самара, 2005. – 21 с.

4.Самохин И.С. Слова-сигналы различных видов эмоциональной модальности в дискурсе поп-музыки 1970-х гг. (на материале англо- и русскоязычных песенных текстов): автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / И.С. Самохин. – Москва, 2010. – 26 с.

5.Шевченко О.В. Лингвосемиотика молодежного песенного дискурса (на материале английского языка): автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04. “Германские языки” / О.В. Шевченко. – Волгоград, 2009. – 21 с.

6.Яковлева О.В. Межличностные отношения в языковой картине мира русских и украинцев (на материале пословиц и поговорок) / О.В. Яковлева // МОВА: Науково-теоретичний часопис з мовознавства. – Одеса: Астропринт, 2002. – № 7. – С. 17– 23.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Анна Косенко – аспірант кафедри англійської мови, асистент кафедри теорії та практики перекладу Чернівецького

національного університету імені Юрія Федьковича.

Наукові інтереси: когнітивна лінгвістика, концептологія.

ЛЕКСИЧНІ ВЕРБАЛІЗАТОРИ БІНАРНОГО КОНЦЕПТУ «DISTANZ» УНІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Оксана ЛАЩУК (Луцьк, Україна)

У статті досліджена структура бінарного концепту «DISTANZ», представлені понятійна та перцептивно-образна складові концепту у німецькому дискурсі. Стаття присвячена проблемі реконструкції концепту «DISTANZ» як фрагменту мовної картини світу. На матеріалі лексикографічних джерел та вибірки з електронного корпусу DWDS досліджено семантичні особливості вербальної реалізації концепту.

Ключові слова: концепт, понятійна складова, перцептивно-образна складова, дистрибуція, мовна картина світу, вербалізація, бінарний концепт.

The article reveals the structure of the binary concept «DISTANZ», presents notional, perceptive-imaginary component of the concept in German discourse. The article is devoted to the problem of reconstruction of the concept «DISTANZ» as a component of worldview. On the material of lexicographical sources and set of examples from electronic corpora DWDS the semantic peculiarities of verbal representation of concept are investigated.

Key words: concept, notional component, perceptive-imaginary component, distribution, worldview, verbalization, binary concept.

Сучасна лінгвістика на даному етапі свого розвитку робить спроби реконструкції духовного світу людини різноманітних культурно-історичних спільнот. Сукупність понять та значень, які притаманні мові та за допомогою яких носії цієї мови сприймають та інтерпретують світ, утворюють мовну картину світу, яку визначають як спосіб відбиття реальності у свідомості людини, що полягає у сприйнятті цієї реальності через призму мовних та національних особливостей, притаманних певному мовному колективу, інтерпретацію навколишнього світу за національними структурно-концептуальними канонами [7: 156]. Мовна картина світу відображає спосіб світобачення певного народу, тобто, концептуалізація дійсності носить як універсальний, так і національно-специфічний характер. Саме мова дає можливість пізнати та експлікувати свідомість людини, тому за допомогою мовних засобів ми маємо доступ до концептів, “оперативних змістових одиниць пам’яті, ментального лексикона, концептуальної системи і мови мозку (lingua mentalis), усієї картини світу, відображеної в людській психіці“ [3: 90].

На сьогоднішній день не існує єдиної загальновизнаної дефініції концепту. Такі дослідники як Воркачев С. Г., Карасик В. І., Красавський М. А., Приходько А. М., Степанов Ю. С. наголошують, що концепт – це багатомірне ментальне утворення, у якому

244

виділяються декілька якісно відмінних складових: понятійна, перцептивно-образна / асоціативно-образна / образна, ціннісна, значима. Понятійна складова відображає ознакову та дефініційну структуру концепту; образна (також асоціативна чи перцептивно-образна) фіксує когнітивні метафори; ціннісна – засвідчує суб’єктивно-оціночне ставлення до відображеного; значима – визначає місце, яке посідає ім’я концепту в мовній системі (сполучуванність імені концепту) [1; 2; 4; 5]. Засобами вербалізації концепту на мовному рівні можуть виступати лексичні, фразеологічні, паремійні одиниці чи дискурс.

Метою даного дослідження є визначення та вивчення структури бінарного концепту «DISTANZ», а також аналіз його вербальної реалізації, яке здійснюється вперше, у цьому і полягає актуальність даної розвідки. Об’єктом дослідження є мовні одиниці для позначення концепту «DISTANZ».

Доступ до будь-яких концептів ми отримуємо безпосередньо через мову, тому звернемося до лексикографічних джерел. Розглянемо значення концепту «DISTANZ». Тлумачні словники німецької мови Duden та Wahrig презентують концепт «DISTANZ» як важливий елемент невербального спілкування, елемент навколишнього середовища та внутрішнього світу людини. У німецькій мові основним лексичним репрезентантом досліджуваного концепту слугує однойменна лексема die Distanz та його сім’я: Distanzierheit, Distanzierung, distanzieren, distanziert. Ця лексема є полісемічною і має декілька близьких значень. Розглянемо узагальнене нами тлумачення лексеми die Distanz, подані у словниках:

1.a) räumliche Entfernung (die Distanz zw. den Markierungen beträgt wenige Meter); b) zeitlicher Abstand (etw. aus der Distanz (aus einem zeitlichen Abstand) beurteilen); c) (Sport)zurücklegende Strecke (die kurze, die lange D.).

2.innerer, respektvoller Abstand, Reservierheit, Zurückhaltung (Distanz halten, die gebührende D. wahren, auf D. bedacht sein) [9; 10; 11; 12; 13; 14].

Електронний словник німецької мови двадцятого століття (DWDS) відносить до засобів вербалізації даного концепту синоніми наведених лексем: Abstand, Strecke, Zwischenraum, Reservierheit, Zurückhaltung, Verschlossenheit, jmdm. abrücken, sich zurückziehen [8].

Спираючись на отримані дані, лексеми, які об’єктивують концепт «DISTANZ», доцільно об’єднати у смислові блоки: 1) «DISTANZ» як просторово-часова віддаль; 2) «DISTANZ» як прокладена дистанція (у спорті); 3) «DISTANZ» як прояв внутрішнього дисбалансу, вираз душевно-емоційного стану людини. Наше дослідження ми присвятили вивченню останнього смислового блоку («DISTANZ» як вираз душевно-емоційного стану людини).

Концепти «NÄHE» та «DISTANZ» є бінарними, оскільки осягнення їх суті відбувається невіддільно один від одного. Отримані дані, вилучені з DWDS [8], достовірно це підтверджують.

На рис. 1 подано графік частотності вживаності лексеми die Distanz протягом 20початку 21 століття. За основу було взято корпуси белетристики, газет, довідкової та наукової літератури. Графік чітко вказує на зростання вживаності даної лексеми, починаючи із 2 половини 20 ст., пік якої припадає на кінець 20 сторіччя. Проаналізувавши сфери побутування даної лексеми, слід вказати на те, що в науковій та довідковій літературі, та й навіть і у публіцистичному жанрі зростання відбувалося поступово, помірно, на відміну від белетристики, де цей процес здійснювався дуже жваво. Це свідчить про все більшу актуалізацію бінарного концепту «DISTANZ».

Беручи до порівняння лексеми die Nähe та die Distanz простежується наступна закономірність (на основі рисунків 1, 2): коли зростає частотність вживання лексеми die Distanz, застосування лексеми die Nähe зменшується. Дана взаємозалежність пояснює нерозривність функціонування бінарних концептів «NÄHE» та «DISTANZ».

245

До інтенціоналу концепту як одиниці, яка є психологічною за своїм характером, на перший погляд, «наївного знання», можуть включатись випадкові ознаки, закріплені в особистому досвіді, в побутових знаннях індивіда [6: 18-19]. Тому розгляд концепту «DISTANZ» у ракурсі душевно-емоціного стану зумовлений таким принципом – важливість для людини, задоволення її душевних потреб. Це попередить комунікативні невдачі у процесі міжкультурного спілкування.

Свою увагу ми звертаємо на представлення концепту «DISTANZ» як особливого виду модусу, який містить оцінно-контрасне забарвлення. Тому у цьому значенні концепт «DISTANZ» входить у більш загальний клас «оцінна кваліфікація». Отже, понятійною стороною концепту «DISTANZ» у даній роботі є душевно-емоційний стан людини.

Актуалізація асоціативно-образної складової концепту – це знання, образи, асоціації, які виникають у свідомості щодо даного денотату. Сприйняті об’єкти реального світу утворюють у свідомості людини певний ментальний образ [4: 21].

Кожен сегмент концепту виводиться на основі слів-супровідників до домінантної лексеми die Distanz. Проведений аналіз супровідних слів концепту «DISTANZ» у досліджуваному німецькому корпусі [8] дає нам можливість моделювання концепту на основі виявлених когнітивних сегментів концепту, що сформувались значеннями

246

супровідних до лексеми die Distanz слів. Зобразимо модель асоціативно-образної складової концепту:

1.Когнітивний сегмент: егоїстичність (Egoismus); семантичний клас: größtmöglich, unüberbrückbar, skeptisch, Skepsis; наприклад: Jetzt habe ich die größtmögliche Distanz zu mir selber, am besten bringe ich mich um. – ZEIT , 2009. Das sieht auch ein Mann so, der aus größtmöglicher Distanz zum akuten Tarifgeschehen urteilt. – ZEIT , 2007. Man begegnet einander im Alltag zuvorkommend, fast freundlich; eine unüberbrückbare Distanz bleibt aber trotzdem noch nach Jahrzehnten des Nebeneinanders bestehen. – ZEIT , 2008. Auch Hartmann schaut auf die Spitze der Gesellschaft aus einer großen, skeptischen Distanz. – ZEIT , 2006. Dazu gehören Skepsis und Distanz gegenüber Fremden, aber auch die Vorsicht gegenüber Gleichaltrigen und Jugendlichen. – ZEIT , 1998. Diese übersteigerten Erwartungen können schnell wieder in Skepsis und Distanz umschlagen. – ZEIT , 1994.

2.Когнітивний сегмент: зверхність (Hochmut); семантичний клас: ironisch, kritisch, Ironie; наприклад: Aus ironischer Distanz beobachtete er die kleinen lächerlichen Anlässe, die die Handlungen der Menschen bestimmen. – ZEIT , 2008. Dafür brauchte ich eine kritische Distanz, die ich niemals gehabt hätte, wenn ich Michael getroffen hätte. – ZEIT , 2009. Ob ich es will oder nicht, meint er, meine Projekte haben stets einen gewissen Sinn von Ironie und Distanz. – ZEIT , 2008.

3.Когнітивний сегмент: відчуженість (Verfremdung); семантичний клас: Fremdheit, verfremdend, wohltuend; наприклад: Wie formvollendet das gute Benehmen sein muß, richtet sich natürlich nach dem Grad der Vertrautheit und Fremdheit, der Gleichrangigkeit und der sozialen Distanz. – Schwanitz, Dietrich, Bildung, Frankfurt a.M.: Eichborn 1999. Das alles ist lehrreich und wissenswert doch die wohltuende Distanz, mit der Belting von deutscher Identität spricht, gewinnt für den Leser schließlich beinahe etwas Befremdendes. – ZEIT , 2000.

4.Когнітивний сегмент: стриманість (Zurückhaltung); семантичний клас: kühl, gebührend, respektvoll, höflich, Respekt, Nüchternheit; наприклад: Das Erstaunliche ist nur das Maß an Selbstreflexen und kühler Distanz, das Poujade befähigte, diese Beobachtung selbst auszusprechen. – ZEIT, 2008. Mit Porträts, wie sie nur aus respektvoller Distanz und einfühlsamer Nähe entstehen können, beschreibt die Autorin das harte Schicksal dieser Menschen seit der Deportation. – ZEIT, 1998. Und man ist dem Gast mit höflicher Distanz begegnet. – ZEIT, 2008. Der brillant gedrehte Film ist vielmehr ein Meisterwerk an Nüchternheit und Distanz, und er verlässt sich allein auf die kalte Suggestion seiner Bilder. – ZEIT , 2005.

5.Когнітивний сегмент: безпечність (Sorglosigkeit, Sicherheit); семантичний клас: sicher; наприклад: Von der Boheme fühlt er sich angezogen, bleibt aber immer in sicherer Distanz.

–ZEIT, 2009. Ich sah mir das Elend aus sicherer Distanz von einem Sessel aus an und trank in einer halben Stunde drei Flaschen Bier leer. – ZEIT , 2006.

6.Когнітивний сегмент: об’єктивність (Objektivität); семантичний клас: Objektivität, nötig; наприклад: Distanz schärft den Blick. – ZEIT , 1999. Ich traue mir die nötige Distanz zu. – ZEIT, 2009. subalternen Belesenheit, seiner unbedingten Verpflichtung auf Objektivität, Sachlichkeit und Distanz. – ZEIT , 1992.

7.Когнітивний сегмент: самокритичність (Selbstkritik, Kampf); семантичний клас:

Würde, selbstkritisch; наприклад: Das Wesen ihres Kampfes ist die Bewahrung von Würde und Distanz: – ZEIT, 1991. Stellenweise eine Spur zu pathetisch, aber eindringlich und mit selbstkritischer Distanz berichtet er von seiner Arbeit. – ZEIT , 2000.

8.Когнітивний сегмент: маскування (Maskieren); семантичний клас: Pathos;

наприклад: Müller war ein Meister der Kühle, seine Waffe: das Pathos der Distanz. – ZEIT , 2009

[8].

Як видно з аналізованих даних, особливості референції концепту «DISTANZ», що виникають у свідомості, призводять до появи і закріплення вищезгаданої сполучуваності супровідних слів, які вторинно конкретизують, вказують на матеріальні конотації. Наше дослідження показало, що бінарний концепт «DISTANZ» еволюціонує та трансформується.

Отже, у німецькій мові наявний чималий масив лексичних одиниць, які слугують для номінації бінарного концепту «DISTANZ». У цьому і відбивається національно-культурна специфіка концепту «DISTANZ». Наявність великої кількості вербалізаторів свідчить про те,

247

що німці активно послуговуються даним концептом, який є актуальним для мовного середовища.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Воркачев С. Г. Вариативные и ассоциативные свойства темномных лингвоконцептов / Воркачев С. Г. – Волгоград:

Парадигма, 2005. – 214 с.

2.Карасик В. И. Этноспецифические концепты / Карасик В.И. // Введение в когнитивную лингвистику / Отв. ред. М.В. Пимонова. – Кемерово: Кузбассвузиздат, 2005. – С. 61-105.

3.Краткий словарь когнитивных терминов / [под. общ. ред. Е.С. Кубряковой]. – М.: МГУ, 2006. – 245 с.

4.Приходько А. Н. Концепт как трехмерное ментальное образование / Приходько А. Н. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна № 726, Серія: Романо-германська філологія, Випуск 49. – Харків: Константа, 2006. – С. 20-25.

5.Степанов Ю. С. Константы. Словарь русской культуры. Опыт исследования / Степанов Ю. С. – М.: Школа «ЯРК», 1997. – 824 с.

6.Сусов А. А., Сусов І. П. Размышления о концептах / Сусов А. А., Сусов І. П. // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна №726, Серія: Романо-германська філологія, Випуск 49. – Харків: Константа, 2006. – С. 14-20.

7.Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: [енциклопедичний словник] / І. Б. Штерн. – К.: “АртЕк”, 1998. – 336 с.

8.Digitales Wörterbuch der deutschen Sprache des 20. Jahrhunderts // Режим доступу: http://www.dwsds.de – Дата доступу: 10.11.2011.

9.Duden: Bedeutungswörterbuch, völlig neu bearb. u. erw. Auflage. – Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1985.

10.Duden: Redewendungen. Wörterbuch der deutschen Idiomatik 3., überarbeitete und aktualisierte Auflage. – Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 2008. – 959 S.

11.Duden: Sinnund sachverwandte Ausdrücke / hrsg. u. bearb. von Wolfgang Müller. – 2., neu bearb. u. aktualisierte Aufl. – Mannheim; Wien; Zürich: Bibliographisches Institut, 1986.

12.Duden: Stilwörterbuch der deutschen Sprache: d. Verwendung d. Wörter im Satz, völlig neu bearb. u. erw. Aufl. / von Günther Drosdowski. – Mannheim; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1988.

13.Synonymwörterbuch. Sinnverwandte Ausdrücke der deutschen Sprache / Hrsg. von H. Görner und G. Kempcke. – Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1980. – 643 S.

14.Wahrig G. Der kleine Wahrig Wörterbuch der deutschen Sprache. – München: Mosaik, 1982. – 943 S.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Оксана Лащук – аспірантка кафедри німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки. Наукові інтереси: когнітивна лінгвістика.

МОВНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КОНЦЕПТУ «ЛЮБОВ» У ПІЗНЬОЛАТИНСЬКОМУ РОМАНІ

Оксана МИЛИК(Львів, Україна)

Лінгвістичний аналіз концепту «ЛЮБОВ» у пізньолатинському романі дозволяє стверджувати, що він є складним утворенням, ядро якого становить загальне поняття любові, а периферію – внутрішні та зовнішні вияви цього почуття, які реалізуються у мові іменними та дієслівними лексемами.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, концепт, любов, латинський роман, лексема, християнство, метафора.

Linguistic analysis of concept “LOVE” in late Latin novel confirms that it is a complex formation, which nucleus is the common notion of love, and the periphery means the inner and the outer expressions of this feeling, realized in language by nominal and verbal lexical units.

Key words: cognitive linguistics, concept, love, late Latin novel, lexical unit, Christianity, metaphor.

Незважаючи на те, що когнітивна лінгвістика виокремилась в окремий напрям наприкінці минулого століття, її підґрунтя було закладене ще у ХІХ ст. В. фон Гумбольдтом, який відзначав тісний взаємозв’язок ментальності народу та її реалізації у мові. Центральним поняттям когнітивної лінгвістики вважається концепт, який О. Селіванова трактує як «інформаційну структуру свідомості, різносубстратну, певним чином організовану одиницю пам’яті, яка містить сукупність знань про об’єкт пізнання, вербальних і невербальних, набутих шляхом взаємодії п’яти психічних функцій свідомості і позасвідомого» [8: 256]. Представлене розуміння концепту є лише одним із можливих, не претендуючи на вичерпність. Існуючі дослідження розглядають концепт як виключно філософську, логікофілософську, лінгвістичну, лінгвокультурологічну, когнітивну, психолінгвістичну та літературно-культурологічну категорію.

Говорячи про лінгвістично-орієнтоване розуміння концепту, можна виокремити два основні напрями: лінгвокогнітивний та лінгвокультурологічний. Перший з них, представлений, зокрема, О. Кубряковою, В. Телія, О. Селівановою, які вважають, що в концептах втілюються не лише поняття, але й знання людини про світ, певні асоціації, які

248

викликає слово, а також її емоційна сфера. Концепт, що народжується як образ у свідомості окремої людини, згодом абстрагується до різних уявлень і понять, узагальнюється і зберігається в культурній пам’яті етносу чи народу [5: 90–93; 7: 77; 11: 94–95].

Лінгвокультурологічний підхід, започаткований В. фон Гумбольдтом, розглядає концепт як базову одиницю культури, її концентрований вираз [2; 9; 10].

Розгляд концепту як літературно-культурологічної категорії запропонував В. Зусман [3]. Одним із важливих компонентів духовної культури людства та ключових концептів загальної картини світу є «ЛЮБОВ». Звертання дослідників до цього феномену, що відображено у численних працях, зумовлюється, на нашу думку, все зростаючим інтересом

до емоційної та етичної сфери людського буття.

Як вже згадувалось, концепт «ЛЮБОВ» був об’єктом багатьох лінгвістичних досліджень, однак, переважна їх більшість оперує матеріалом сучасних мов, тоді як класичні представлені спорадично. Серед останніх слід згадати роботи присвячені розгляду даного концепту у давньогрецькому [6] та римському романі [1], римській поезії [4].

Пізньоантична «Історія Аполлонія, царя Тіру» (Historia Apollonii regis Tyri, далі «Історія…») «випала» з поля зору вітчизняних дослідників, а у зарубіжній філології розглядалась здебільшого під історико-літературним кутом зору, про що свідчить присвячена їй бібліографія, поміщена у монографії голландського дослідника Г. Кортекаса [15:XVXXIII]. Це і зумовило звертання до неї у представленій статті.

Об’єктом нашого дослідження є концепт «ЛЮБОВ» у згаданому романі, а предметом – мовні засоби її реалізації.

Перш ніж перейти до розгляду даного питання, коротко охарактеризуємо згаданий твір. Текст «Історії…», який датується V ст., існує у двох версіях – повній (т. зв. Recensio A), мова якої наближена до літературної, та скороченій (Recensio В). Тривалий час дослідники підтримували думку Е. Клебса [12], який вважав збережений текст переробкою втраченого оригінального латинського твору ІІІ ст., існуючого у двох редакціях, створених незалежно одна від одної. Сучасні дослідники схиляються до точки зору Г. Кортекаса, який пропонує

наступну ґенезу твору:

а) грецький оригінальний твір ІІІ ст. (втрачений); б) грецька епітома V ст. (втрачена);

в) латинська версія V ст. (Recensio A);

г) латинська версія VI ст. (Recensio В), створена на основі попередньої [15: 14].

За характером «Історія…» — типовий любовно-авантюрний роман події якого розгортаються на близькому Сході (Тір, Сирія), у північній Африці (Пентаполіс), Малій Азії (Ефес) та на Лесбосі (Мітілени), у якому йдеться про пригоди Аполлонія після невдалого сватання до доньки царя Антіоха. Зазнавши поневірянь на морі, він прибуває до Пентаполісу1, де одружується з донькою місцевого царя Архістратидою. Під час морської подорожі до рідного міста Аполлонія вона, народивши доньку, впадає у летаргічний сон і, вважаючи мертвою, її спускають у скрині на воду. Хвилі викидають скриню на берег поблизу Ефесу, де Архістратида приходить до тями і врешті стає верховною жрицею у храмі Діани. Аполлоній і донька, яку він віддав на виховання у знатну родину, також втрачають один одного. Після тривалих перипетій з допомогою богині Діани сім’я щасливо воз’єднується і розповідь завершується традиційною для казок кінцівкою «вони жили довго і щасливо».

Незважаючи на те, що сюжетна лінія кохання у «Історії…» є однією з ключових, аналізований твір не є надто багатим на лексичні засоби, які стосуються даного концепту, на відміну від аналогічних за змістом давньогрецьких романів чи «Метаморфоз» Апулея. Ключовим тут є нейтральна лексема amor «любов», яка залежно від контексту може виступати у декількох значеннях: 1) любов = кохання; 2) любов = повага; 3) любов = пристрасть; 4) любовна жага; 5) коханий. У першому випадку amor поєднується із дієсловом incidere: incidere in amorem «закохуватись» або із означенням: ingens amor «величезна

1 Йдеться про т. зв. західний (нижній) Пентаполіс на території сучасної Лівії, до складу якого входили міста Кирена, Птолемаїда, Барка, Балагри та Береніке.

249

любов», infinitus amor «безмежна любов». Описуючи першу зустріч Архістратиди з Аполлонієм, анонімний автор пише: … filia regis, ut vidit iuvenem … incidit in amorem infinitum

(17, 1-2) — … донька царя, коли побачила юнака … безмежно закохалась1.

Ця ж лексема у певному контексті може набувати значення «повага». Таким є почуття мешканців Тіру до Аполлонія. Після його таємного відплиття великий розпач охопив місто:

Tantus … amor civium suorum erga eum erat (7, 3) – Такою була … повага його громадян стосовно нього. Подібні почуття відчувають мешканці Мітілени до доньки Аполлонія Тарсії,

коли вона виступила перед ними: quod cum fecisset vilicus, tanta populi adclamatio tantusque amor civitatis circa eam excrebuit… (36, 5) – коли управитель зробив це (= влаштував виступ Тарсії), виникло таке схвалення народу і така повага міста до неї… .

Вживаючись у значенні «пристрасть», amor поєднується з абстрактними назвами і тоді є позитивно маркованим, наближачись за значенням до іменника studium. Звертаючись до претендентів на руку доньки, цар каже: … filia … mea … prae amore studiorum imbecillis iacet

(19, 8-9) – моя … донька … лежить недужа від пристрасті до навчання.

Позначаючи любовну жагу, іменник отримує виразні негативні конотації, вживаючись в описі нечестивої любові Антіоха до власної доньки: … cum pater deliberaret, cui potissimum filiam suam in matrimonium daret, … incidit in amorem filiae suae… (1, 6-8) – … коли батько роздумував, кому радше дати свою доньку в дружини,… він запалав любовною жагою до своєї доньки… .

Зустрічається у тексті також форма множини amores, яка позначає об’єкт кохання: Puella … ad amores suos sic ait… (20, 2-3) — Дівчина … так промовила до свого коханого… .

Частковими синонімами до amor виступають іменники dilectio, pietas та caritas. Ядерною семою для всіх них є «любов», але кожен характеризується додатковими семантичними відтінками. Dilectio – любов, що ґрунтується на повазі, любов, яка існує у стосунках між членами сім’ї. Pietas – любов, яка передбачає взаємну відданість і повагу. Як відзначає Д. Констан, pietas вживається для позначення стосунків між дітьми і батьками, чоловіками і дружинами, правителями і підданими, богом і людиною [13: 47]. Caritas – любов вищого порядку, в основі якої лежить повага і поцінування партнера, прив’язаність до нього.

На противагу до amor згадані лексеми вживаються на позначення спокійного, безафектного почуття. У «Історії…» вони представлені одиничним випадком при зображенні подружнього життя Аполлонія і Архістратиди: … ingens amor fit inter coniuges, mirus affectus, incomparabilis dilectio, inaudita laetitia, quae perpetua caritate complectitur (23, 15-16) – … між подружжям виникло величезне кохання, дивовижна пристрасть, незрівнянна любов, нечувана радість, яку охоплювала вічна любов.

Згідно з Г. Кортекасом, наведений тут ряд іменників можна розглядати як зображення кохання на різних рівнях – від фізичного до духовного [14: 217].

Кохання описане у аналізованому творі також за допомогою традиційних для латинської поезії метафоричних образів – рани (vulnus), вогню (ignis), турботи (cura):

…filia regis, ut vidit iuvenem … vulneris saevo capitur igne (17, 1-2) – … донька царя, коли побачила юнака … охоплюється жорстоким вогнем пристрасті.

…regina sui iam dudum saucia cura Apolloni figit in pectore vultus verbaque… Nec somnum oculis nec membris dat cura quietem. (18, 1-3) – … царівна вже давно зранена пристрастю до Аполлонія закарбувала у серці його обличчя і слова… Пристрасть не давала ні сну для очей, ні спочинку для тіла.

Зустрічаємо у «Історії…» також метафору impius torus «ганебний любовний зв’язок» (досл. «ганебне ложе») на позначення зв’язку царя Антіоха з донькою:

…ut semper impio toro frueretur, ad expellendos nuptiarum petitores quaestiones proponebat… (3, 2-4) – … щоб завжди насолоджуватись ганебним зв’язком, він задавав загадки з метою відігнати женихів … .

1 Текст твору у версії А подається за виданням: Historia Apollonii regis Tyri / ed. G. Schmeling.— Leipzig : Teubner, 1988.— XXXI, 143 р.— (Bibliotheca scriptorum Graecorum et Romanorum Teubneriana).

250