nauk_zbor_2012_104_2_Kirovograd

Унашому дослідженні ми приєднуємося до розуміння концепту Поповою З.Д.: «Концепт

–дискретне ментальне утворення, базова одиниця мисленнєвого коду людини, що володіє відносно впорядкованою внутрішньою структурою і становить результат пізнавальної діяльності особистості і суспільства і несе комплексну, енциклопедичну інформацію про інтерпретацію даної інформації суспільною свідомістю і становленням суспільної свідомості до даного явища чи предмета [8: 34]».

Макроконцепт «Спонукання до дії» виникає на основі розуміння та інтерпретації людиною спонукальних інтенцій. Це зумовило визначення наукової проблеми: яким чином макроконцепт «Спонукання до дії» об’єктивуються в німецькій мові й актуалізується у дискурсі субкультур.

Уданій розвідці ми зупиняємося на такій субкультурі як косплей (скорочено від англійського Costumeplay, німецькою: Kostümspiel). Прихильники цієї субкультури – фанати коміксів, книг манга та відеоігор. На відміну від інших субкультур, косплеївців не можна розпізнати у побутовому житті за загальними ознаками. Лише всередині сцени вони втілюють свій характер. Меті нашого дослідження макроконцепту «Спонукання до дії» відповідають лінгвокогнітивний і лінгвокультурний напрями аналізу концептів. Лінгвокультурний підхід визначає концепт як базову одиницю культури, що складається з поняттєвого, образного і ціннісного компонентів, з перевагою останнього [3: 73]. Семантика мови розглядається як засіб доступу до змісту концептів і засіб їх моделювання [9]. Мова – один з засобів доступу до свідомості людини, його концептосфери, до змісту та структури концептів як одиниць мислення. Через мову можна пізнати і експлікувати значну частину концептуального змісту свідомості [8: 21]. Лексична об’єктивація концептів здійснюється не тільки субстантивними, ад’єктивними іменами, а й словосполученнями [10]. Макроконцепт «Спонукання до дії» у контексті субкультури косплей виражений передусім мовними одиницями на рівні речень і така мовна об’єктивація відображає образно-перцептивний адстрат та ціннісний епістрат досліджуваного концепту. Перцептивно-образний адстрат – це ті знання, образи, асоціації, що викликаються у свідомості у зв’язку з тим чи іншим денотатом. Він формується на основі симбіозу почуттєвого індивідуального досвіду і колективного знання [1: 169]. Ціннісні ж домінанти є частиною концептуальної картини світу (ККС), яка відбивається у свідомості у вигляді вторинного існування об’єктивного світу як результат абстрагованої діяльності homo loquens. Як своєрідний спосіб осмислення дійсності ККС існує в колективній свідомості лінгвокультурного співтовариства і є мовним відображенням сукупності знань і уявлень про світ, властивих саме цьому співтовариству

[10: 146].

Наш досвід організований складним способом – променевих структур з центральними (прототипічними) та периферійними компонентами концепту [4]. Ми пропонуємо Вашій увазі схематичну організацію досліджуваного макроконцепту. Для макроконцепту «Спонукання до дії» у розумінні субкультури косплей прототипічним є прагнення дивувати (рис. 1) („Bewundern und bewundert werden“) – це головний девіз членів цієї субкультури (Die lautstark geäußerte Bewunderung ist ein ständiger Begleiter. Прагнення у нашому розумінні – внутрішній елемент спонукання самого себе до дії. Дивують вони своїх фанатів, один одного, випадкових прохожих, які з цікавості зупиняються і спостерігають за кольоровим,

захоплюючим дійством (Aus Neugier ist er stehengeblieben. «So etwas habe ich noch nie gesehen.») Такий девіз виражає в перше чергу імпліцитні спонукальні потенції, що виражаються у наказі, проханні, пораді, пропозиції, інструкції, запрошенні, дозволі, забороні, застереженні [7].

Імпліцитне володіння специфічною інформацією про організацію фізичного і соціального світу забезпечує концептуальну базу для мовної категоризації [6: 456]. So unterschiedlich die Kostüme sind, so sehr gleichen sich die Motive der Cosplayer auf der Blizzcon: gesehen und bewundert werden – und vielleicht sogar beim Kostümewettbewerb einen der ersten drei, mit 1000 und 3000 Dollar dotierten Plätze machen. З наведеного прикладу видно, що для косплеївців важливо пошити костюм оригінальний, єдиний у своєму екземплярі, вартий головного призу змагання, але ще важливіше, щоб тебе побачили.

191

Прагнення

дивувати

Зі схематичної організації макроконцепту «Спонукання до дії» видно, що до периферійних компонентів досліджуваного концепту належать:

1. Перетворення духовне (In die Haut von jemandem schlüpfen) та матеріальне (Bei den deutschen Cosplayern geht es primär um das Schaffen der Kostüme, das möglichst akkurate Nachbilden von Figuren und das Tüffeln an Methoden, wie man ohne allzu großen Aufwand ein möglichst realistisches Erreignis erzielt.).

Матеріальне перетворення виражається:

a)у пошитті костюмів власними руками (Kostüme zu kaufen ist verpönt, Cosplayer schneidern selbst). Цінується при цьому саме ручна робота, власний внесок, фантазія, винахід нового методу конструювання: „kostümieren sich wie ihre Helden – unter größtem persönlichen Einsatz“. Відтворення образу має бути точне, до деталей відповідати оригіналу (Sich originaltreu kostümieren). Така робота вимагає, як правило, багато часу та зусиль (Aufwendige Verkleidungen);

b)у відповідному зовнішньому вигляді, що сприяє повному розкриттю образу (Die Kostüme … an gemeinsamen Treffen mit den dazugehörigen Frisuren und dem passenden Make-up tragen). Взуття теж повинне бути оригінальне, повністю повторювати взуття героя, якого зображує косплеївець: Gamer, schaut auf diese Schuhe! Потрібен відповідний макіяж: великі очі та невиразна міміка (Ihre Merkmale sind riesengroße Augen und eine äußerst ausdruckslose Mimik). Переодягання має певні межі – не можна одягатися надто оголено (Doch es gibt Grenzen: All zu viel nackte Haut ist nicht erlaubt.).

Духовне перетворення втілюється:

а) у поведінці. Для демонстрації костюму і образу загалом треба позувати для фотографів, копіюючи при цьому рухи свого героя (Sie posen für die Fotografen, haben typische Bewegungen ihrer Vorbilder einstudiert.), грати сценки з мультика чи відтворити ситуацію з коміксів чи відеоігр (die Szenen nachspielen) тобто інтерпретувати свій образ (аn die Interpretation ihrer virtuellen Vorbilder gehen);

b)у позитивному способі мислення: Für Missgunst und Neid ist die Szene zu klein, noch kann jeder mit seiner Kreation glänzen. Потрібно бути вмотивованим і таким чином вдоволеним результатами своєї праці: Die Freude an der eigenen Schaffenskraft ist die Motivation. Треба ігнорувати інших людей, що не є членами субкультури, і мають інше світобачення, а саме вважають косплеївців божевільними (Die Leute ignorieren, die denken,

192

dass man verrückt ist). Не слід звертати увагу на побічні ефекти свого хобі, а насолоджуватися переодяганням: Die Nebeneffekte ihres Hobbys – der kulturelle Dialog, die Entfaltung der eigenen Kreativität, die kritische Auseinandersetzung mit Medien – sind den Cosplayern jedoch nicht besonders wichtig. Für sie steht allein die Freude am Kostümieren im Vordergrund.

У периферійному компоненті макроконцепту «Спонукання до дії» спонукальна потенція витлумачується на основі загального змісту висловлення натяком, порадою, пропозицією,

інструкцією та пропозицією. Н. п.: Sie legen Wert auf präzise Ausführung der Handwerkarbeit und originaltreue Schnitte. З наведеного прикладу видно натяк на те, що потрібно чітко і точно слідувати вимогам ручного виготовлення костюмів і оригінальності крою, тому що це один з постулатів у світобаченні косплеївців. Досвідчені учасники субкультури радо дають поради початківцям у такій роботі:

a)розпочинати слід з малого костюму: Mit kleinem Kostüm anfangen;

b)у будь-якому випадку доводити розпочату справу до кінця, навіть якщо не все йде за планом: Man soll nicht gleich die Flinte ins Korn werfen, wenn am Anfang nicht alles perfekt läuft;

c)вчитися з помилок (Aus Fehlern kann man lernen.), випробувати все на собі

(Ausprobieren sollen);

d)віддавати всього себе справі: Wichtig ist auch, dass man sich für ein Kostüm nimmt. Dadurch verhindert man einfache Fehler, die durch Zeitdruck entstehen;

e)бути активним: питати поради у інших, шукати потрібну інформацію у журналах крою та шиття: Es ist immer hilfreich, Leute zu fragen, die sich mit dem Nähen auskennen. Es gibt in Westeuropa auch viele Zeitschriften mit Schnittmustern und hilfreichen Tricks.

2. Наступним периферійним компонентом макроконцепту «Спонукання до дії» є вплив на суспільство. Кожен має право бути індивідуальним. Молодіжні організації існували завжди, лише самовиражалися по-різному. Суспільство повинне сприймати субкультури як щось необхідне для самоствердження підлітка. Належність до тієї чи іншої субкультури – це своєрідний спосіб об’єднатися та продемонструвати дорослим свої власні погляди на життя. Зазвичай бажання належати до певної субкультури це лише один з етапів життя. Субкультура впливає на суспільство,

a)залишаючи свій відбиток на внутрішньому світі підлітка: (Dennoch rühren Mangaund Anime-Figuren Kinder und Jugendliche weltweit zu Tränen);

b)диктуючи нові тенденції у організації вільного часу (еine wahre Hysterie in deutschen Kinderund Jugendzimmern auslösen);

c)зацікавлюючи підлітків японською культурою. З наступних прикладів видно, що субкультура косплей спонукає до глибшого і ширшого вивчення особливостей японської культури, навіть до навчання на факультеті японології, де значно зросла кількість абітурієнтів: Japanologie an der Goethe Universität in Frankfurt. Ein Studiengang, der von der Manga-Begeisterung enorm profitiert hat – „2002, als ich mein Studium begonnen habe, gab es an meiner Universität gerade mal 60 Erstsemester für Japanologie“, sagt sie, „ein Jahr später waren es schon 140. Man merkt deutlich, dass meine Generation mit Manga, Anime und Videospielen aus Japan aufgewachen ist.“ Зростаючи на манга, аніме та відеоіграх, молоді люди подальше своє життя, професію пов’язують з ними.

Позитивно відбивається досліджувана субкультура на сфері книговидавництва. Сцена спонукає своїх представників брати активну участь у форумах, обговореннях, зустрічах,

малювання власних книг: Die Szene hat sich selbst eine Plattform geschaffen, für die Verlage bietet sich die Chance, ohne großen Aufwand zu erfahren, was dem Zielpublikum gefällt und welche Themen es interessiert. Черпаючи інформацію з таких форумів, автори, художники та видавці можуть швидко зорієнтуватися у бажаннях своїх читачів: Endlich orientieren sich Autoren, Zeichner und Verlage wieder daran, was 12und 13-Järige gern lesen wollen.

Типовими для субкультури косплей є зустрічі з іншими прихильниками субкультури мотивовані багатьма перевагами:

a)така зустріч – це свого роду мікрокосм, який існує поза часовими рамками та повсякденним життям: Ein Cosplay-Treffen ist ein Mikrokosmos, der getrennt vom Alltag existiert. Тут кожен здійснює свої дитячі мрії, перевтілюється в своїх улюблених героїв і на певний час наділяється їх властивостями і здібностями: Aus schüchternen Teenagern werden

193

hier unter dm Schutz der Maskerade strahlende Helden oder finstere Bösewichte. Тут обмінюються досвідом, фотографують та оцінюють один одного (Der Japantag am kommenden Sonntag lockt auch Manga-Fans aus aller Welt nach Düsseldorf. Auch untereinander tauschen sich die Cosplayer aus, sie fotografieren sich gegenseitig, begutachten selbstgeschneiderte Kleider und gebastelte Schaumstoff – Applikationen.);

b)тут всі можуть порозумітися, використовуючи не лише мову, а й жести, міміку (Wenn Englisch als Lingua Franka versagt, wird auf Basis des gemeinsamen Hintergrunds mit Händen und Füßen kommuniziert.), картинки з коміксів: Auch Comics bedienen sich schließlich der Bildsprache;

c)глобальна комунікація для кожного косплеївця давно реальність, а не просто ілюзія глобалізації: Ein Dialog über Bildästhetik zwischen jugendlichen Mexikanern, Deutschen und Chinesen in Japan ist eine Zukunftvision von kultureller Globalisierung, sondern für Cosplayer längst Realität.

У результаті проведеного дослідження поглибилось уявлення про концептуальну організацію мовних одиниць, що експлікують макроконцепт «Спонукання до дії» у контексті субкультури косплей. Виходячи з дискурсивної профілізації макроконцепту «Спонукання до дії», виявлена та вивчена внутрішня структура досліджуваного концепту. Його прототипний та периферійні компоненти відбивають його перцептивно-образний адстрат та ціннісний епістрат.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт / С. Г. Воркачев. – М.: Гнозис, 2004. – 236 с.

2.Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода/В.З. Демьянков//В. Я. – М., 1994. – №4.

3.Карасик В.И. Этноспецифические концепты/В.И. Карасик//Введение в когнитивную лингвистику.-Кемерово: Кузбасвузиздат, 2005. – С.61–105

4.Кубрякова Е.С. Категоризация мира: пространство и время (вступительное слово) / Е.С. Кубрякова// Категоризация мира: пространство и время. Материалы науч. конф.- М.: Диалог МГУ. – 1997. – С. 3–14.

5.Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которими ми живем/ Дж. ЛАкофф, М. Джонсон. – М.: Едиториал УРСС, 2004. –

256 с.

6.Лосев А. Ф. Диалектика мира/А.Ф. Лосев//Из ранних произведений. – М., 1990.

7.Мясоєдова С.В. Категорія спонукання та її вираження в непрямих висловлюваннях сучасної української мови/ С.В. Мясоєдова. – автореф дис. – Харків. – 2001.

8.Попова З.Д. Когнитивная лингвистика/З.Д. Попова, И.А. Стернин. – М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. – 314 с.

9.Попова З.Д., Стернин И.А. Очерки по когнитивной лингвистике / З.Д. Попова, И.А. Стернин. – Ворнеж: Истоки, 2001.

–192 с.

10.Приходько А.М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики/А.М. Приходько. – Запоріжжя: Прем'єр, 2008. – 332 с.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Олена Бондарчук – здобувач кафедри німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки. Наукові інтереси: лінгвокультурологія, когнітивна лінгвістика, дискурсологія.

КОНЦЕПТ “БОГ” УСУЧАСНІЙ МЕДИТАТИВНІЙ ПРИТЧІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ ЕНТОНІДЕ МЕЛЛО)

Тетяна БУБЛИК(Львів, Україна)

У статті розглянуто особливості фреймової структури концепту БОГ у сучасній медитативній притчі; виділено слоти предметного, акціонального, посесивного, таксономічного та компаративного фреймів, та подано загальну модель концепту.

Ключові слова: концепт БОГ, фрейм, слот, понятійний компонент, ціннісний компонент, образний компонент, медитативна притча.

The article focuses on the peculiarities of the frame structure of the concept GOD in modern meditative stories. The slots of the notional, actional, taxonomic, possessive and comparative frames are singled out and the general concept model is presented.

Key words: concept GOD, frame, slot, concept component, evaluation component, image component, meditative story.

В епоху розвитку та панування когнітивно-комунікативного напрямку в лінгвістиці спостерігаємо посилення інтересу до вивчення загальнолюдських, універсальних категорій, однією з яких є Бог. Ця універсальна категорія дійсності відображена у всіх релігійних та філософських течіях, кожен народ чи нація послуговуються своїм поняттям Бога.

194

Що стосується лінгвістики, то тут номінації Бога є досить вивченими і аналізувались на матеріалі прислів’їв (Котова М. Ю.), порівнянь (Підвальна Н. І.), фразеологізмів (Сафронова О. В., Ліхачов Д. С.), а з розвитком концептуального підходу до дослідження лінгвістичних явищ, коли лексичні одиниці трактуються як імена концепту (Карасик В. І.), починається вивчення концепту Бог в різних культурах (Погребняк А. К., Степанов Ю. С., Поліна Г. В.), у творах окремих авторів (Білецький Р. І., Блохіна Н. Г.), є дослідження концепту Бог у “літературі Нової Ери” (Петрик Т. В.). Проте немає праць присвячених вивченню концепту Бог та його місця у концептуальній схемі медитативних притч, що і визначає актуальність нашого дослідження, яке, в свою чергу, продовжує розвідки у вивченні та описі цієї категорії.

Тексти медитативних притч характеризуються значною концептуальною наповненістю, тобто для реалізації своєї мети автор послуговується низкою концептів, які розкривають зміст та суть його творів. Відповідно і метою нашого дослідження є вивчення засобів лексичної репрезентації одного з основних концептів медитативних притч “Awareness”, “The Way to Love” та “The Song of the Bird” за авторством Е. де Мелло.

Услід за Поліною Г. В. під концептом розуміємо сукупність усіх знань про предмет, що включають як його суттєві, так і несуттєві ознаки; він виступає, з одного боку, як цілісна єдність, а з іншого – як система багатьох взаємозалежних властивостей і відносин [5: 3]. Проаналізувавши ключові концепти певного твору, можна визначити його зміст, наповнення та розкрити інтенції автора у донесенні відповідної інформації, оскільки саме в інтерпретації базових концептів розкриваються індивідуальні особливості сприйняття особистістю навколишнього середовища [4: 345]. Сукупність концептів, за Ліхачовим Д. С., складає концептосферу [3: 498], яку Красавський Н. А. трактує як “сукупність великої кількості звичайно вербалізованих на лексичному та фразеологічному рівнях емоційних концептів, які перебувають між собою у складних структурно-смислових і функціональних відношеннях, і містять понятійний, образний і ціннісний компоненти” [2: 281].

У нашому випадку понятійний компонент концепту Бог реалізується на рівні лексемсинонімів, що актуалізують такі традиційні постаті Бога як Володар (Lord), люблячий Батько

(loving Father), Спаситель (Saviour). Асоціації Бога з безгрішністю (sinless), любов’ю (loving),

всемогутністю (almighty), милосердям (forgiving) тощо, виділяє ціннісний аспект досліджуваного нами концепту.

Для опису вибраного концепту вважаємо доцільним скористатись міжфреймовою структурою вербалізації мовних значень, запропонованою Жаботинською С. А., яка інтегрує п’ять базових фреймів (предметний, таксономічний, посесивний, акціональний і компаративний) [1: 15], що відповідно характеризують концепт за його якісними, кількісними, буттєвими, локативно-темпоральними параметрами (предметний фрейм), з позицій дій, що ним виконуються (акціональний фрейм), за його рольовими та посесивними характеристиками (таксономічний, посесивний фрейми), а також за його участю у метафоричних зв’язках подібності (компаративний фрейм).

Загальну структуру предметного фрейму концепту БОГ представляємо у вигляді слотів (див. Таблицю 1):

Таблиця 1

Предметний фрейм концепту БОГ

195

Those who are truly free cannot sin as God cannot sin [8: 39]. – sinless; If I had not sinned God would have no occasion to be forgiving [7: 162]. – forgiving; Lord, give me the energy to change the world. … Lord, give me the grace to change all those who come in contact with me. … Lord, give me the grace to change myself [7: 153]. – almighty; God does not die on the day we cease to believe in a personal deity [6: 126] – eternal; God is the Unknown1 and the Unknowable. Every statement about him, every answer to your question, is a distortion of the truth [7: 3].

В медитативних притчах Бог постає у своїх традиційних іпостасях всемогутнього, безгрішного, всесильного, в образі Трійці, проте лейтмотивом творів проходить непізнана і непізнавана природа Всевишнього. Усі спроби пізнати Його спотворюють правду і віддаляють нас від Бога. Власне наше уявлення про Бога, наше усвідомлення Бога і намагання помістити свої міркування в певні рамки не дають нам можливості побачити істину. The fact is that you are surrounded by God and you don’t see God, because you “know” about God. The final barrier to the vision of God is your God concept. You miss God because you think you know. … The highest knowledge of God is to know God as unknowable [6: 102].

Парадоксально, але для того, щоб знайти Бога, треба позбутись Його. “If you think that unless you get God you’re not going to be happy, then this “God” you’re thinking of has nothing to do with the real God. Sometimes you have to get rid of God in order to find God [6: 139]. В

розумінні автора Бог наче має земного двійника, якого створили самі ж люди. Тому автор часто послуговується таки словами як this, that, your God для позначення цього людського (псевдо) бога.

I want God … [6: 15]. One even comes across people who are seriously searching for God [7: 10]! – one that is desired, searched for; That is exactly how a Master feels when you ask him to teach you about life or God or reality [8: 94]. – can’t be taught of

Бог є люблячим і таким, якого потрібно любити, проте особливою любов’ю. What does it mean to love God? One doesn’t love him the way one loves the people one sees and hears and touches, for God is not a person in our sense of the word. He is the Unknown. He is the wholly Other. … To love God with one’s whole heart means to say a wholehearted Yes to all that life brings with it. To accept, without reservations, all that God has ordained for one’s life [7: 166]. Такі почуття для нас чужі і незрозумілі, оскільки ми завжди намагаємось щось змінити, удосконалити, покращити, завжди ставимо нові вершини і прийняти усе, що Бог нам посилає, смиренно і терпеливо, і в цьому побачити і полюбити Бога дуже важко для людей.

У структурі акціонального фрейму текстову реалізацію отримують усі п’ять слотів (див. Таблицю 2).

Таблиця 2

Акціональний фрейм концепту БОГ

–Why does God send us epidemics so often?

–… sometimes people became so wicked they have to be removed and the good Lord allows the coming of epidemics.

–… then why do so many good people get removed with the bad?

–The good ones are summoned for witnesses. The Lord wants to give every soul a fair trial [7: 43]. – fair judge; When God created earth 5000 years ago, he … [7: 42].

В акціональному фреймі Бог постає як агенс, який діє на і заради людини, як творець землі і як жива істота, яка говорить, ходить, думає: God said nothing … , God decided to visit the earth and sent an angel … , God warned the people of an earthquake … , God walked into heaven and found … , God looked and thought … .

1 Усі подальші виділення в прикладах наші – Бублик Т.Є.

196

Таксономічний фрейм (слот [БОГ є ХТОСЬ (роль)]) характеризує Бога як взірець для наслідування, добродійника, танцівника, справедливого судді. That is why we are exhorted to be like God … [8: 106]. – example to be followed; … God gave her extraordinary grace [6: 63]. – benefactor; (In the East) God is viewed as the dancer and creation as God’s dance. … You are not a dancer at all. You are being danced [6: 105].

Як бачимо з прикладів, таксономічний та посесивний (слот [БОГ (власник) має ХТОСЬ/ЩОСЬ (власність)]: kingdom, prophets, feelings) фрейми є актуалізовані у медитативних притчах і поєднують традиційні трактування Бога, доповненні значеннями, де Бог виступає як взірець для наслідування, танцівник, той, який має певні почуття. … the refashioning of the heart has begun and the kingdom of God has come within your grasp… [8: 53]; … you used filthy language in the presence of God’s prophet [7: 71]; … God would be much happier … if you were transformed than if you worshipped … [6: 65]; …God is going to be much more pleased by your being transformed … [6: 65].

Компаративний фрейм (слот [БОГ (референт) є як би ХТОСЬ/ЩОСЬ (корелят)]) реалізується на рівні метафоричних асоціацій, де і доповнюється асоціативно-образний компонент досліджуваного нами концепту, в яких Бог постає як щастя, любов, непояснювана таємниця, духовність. How can you expect an attached person to enter that ocean of happiness called the kingdom of God? [8: 29]; Then you’ll understand what God is, for you’ll at last know what love is [8, 47]; The Lord replies with a smile, “I’m love…” [7: 120]; The task of the theologian is to explain everything through God, and to explain God as unexplainable. Unexplainable mystery [6: 124]; That’s spirituality, that’s everything. If you have that, you have God [6: 65].

Відповідно до отриманих даних можемо змоделювати концепт Бог у такому вигляді: Бог є непізнаний і непізнаваний, суть якого не вкладається в наші уявлення про нього, бо вони (уявлення) лише спотворюють істину; творець землі, діє на і задля людини, і сам є щастям, любов’ю, таємницею.

Отож у медитативних притчах Е. де Мелло окрім традиційного трактування Бог отримує додаткові якості та характеристики, які дають змогу говорити про розширення понятійного, оцінного та асоціативно-образного компонентів досліджуваного нами концепту. Перспективним видається нам дослідження інших базових концептів, що сумарно складають концептосферу медитативних притч.

БІБЛІОГРАФІЯ

1.Жаботинськая С.А. Концептуальний анализ: типы фреймов // Вісник ЧДУ: сер. “Філол. науки”.– Черкаси, 1998. – Вип. II. – С. 12-25.

2.Красавський Н.А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лингвокультурах / Н.А. Красавський. – Волгоград, 2001. – 498 с.

3.Лихачев Д. С. Заметки о русском // Лихачев Д. С. Избранное: Великое наследие ; Заметки о русском. – СПб. : Logos, 1997. – C. 281-558.

4.Петрик Т.В. Концепт “Бог” у ченнелінг-дискурсі Крайона // Наук. вісн. ВНУ ім. Лесі Українки. – 2009. – № 5. – С. 344–

347.

5.Поліна Г.В. Мовна об’єктивація концепту БОГ в англійському дискурсі XIV-XX століть: Автореф. дис. ... канд. філол. наук. – Харків, 2004. – 23 с.

6.De Mello, Anthony. Awareness. – New York: Doubleday, 1992. – 185 p.

7.De Mello, Anthony. The Song of the Bird. – New York: Doubleday, 1984. – 174 p.

8.De Mello, Anthony. The way to love: the last meditations of Anthony de Mello. – New York: Doubleday, 1995. – 196 p.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА Тетяна Бублик – аспірант, асистент кафедри англійської філології Львівського національного університету імені Івана

Франка.

Наукові інтереси: когнітивна лінгвістика, прагматика, дискурсологія.

ТЕОРІЯ ПРОФІЛЮВАННЯ У КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Наталія ГОЛІЯД(Київ, Україна)

У статті визначається місце теорії профілювання у сучасній когнітивній лінгвістиці.

Ключові слова: профілювання, когнітивна граматика, стилістична профілізація, концептуалізація, когнітивна семантика, домени, значення, концептуальна база.

The article deals with the place of the theory of profiling in modern cognitive linguistics.

197

Key words: profiling, cognitive grammar, stylistic profiling, conceptualization, cognitive semantics, domains, meaning, conceptual base.

Домінування когнітивної наукової парадигми визначає основний спектр сучасних лінгвістичних досліджень. Когнітивний підхід до мови орієнтує лінгвістичні розвідки на пояснення мовних явищ з урахуванням наших знань про особливості концептуальної системи людини та про ті ментальні операції, що застосовуються при обробці інформації (О.С. Кубрякова, С.А. Жаботинська, Дж. Лакофф, Р. Лангакер та ін.). Актуальними проблемами когнітології є: теорія ментальних просторів і концептуальної інтеграції (Ж. Фоконьє), теорія концептуальної метафори (М. Джонсон, Дж. Лакофф), теорія прототипів (Д. Герартс, Е. Рош, Дж. Тейлор), зв’язок значення і концептуальних одиниць людського мислення (Д. Герартс, Р. Джекендофф, Р. Дірвен, Дж. Ейтчисон, Дж. Лакофф, Б. Рудзка-Остін, І. Світсер, Л. Талмі, Ж. Фоконьє, А. Ченкі), типи структур репрезентації знань: фрейми (М. Мінський, Ч. Філлмор), когнітивні моделі (Дж. Лакофф), ментальні моделі (Ф. Джонсон-Лерд) та ін.

Усучасній лінгвістиці когнітивно-орієнтовані розвідки проводяться переважно в аспекті концептуальної метафори, вивчення концептів, ментальних просторів. У той же час недостатньо висвітленою залишається теорія профілювання, що зумовлює актуальність цього дослідження, спрямованого на аналіз підходів до теорії профілювання в когнітивній лінгвістиці.

Метою статті є висвітлити й проаналізувати підходи до теорії профілювання в сучасній лінгвістиці. Завданнями статті є: 1) визначити витоки теорії профілювання; 2) окреслити подальший розвиток цієї теорії в зарубіжному та українському мовознавстві.

Основоположником теорії профілювання є Рональд Лангакер. У 1976 році він розробив власну теорію, що в подальшому отримала назву когнітивна граматика. Учений вважає, що когнітивна граматика має власне значення і є нерозривно пов’язаною із когнітивною семантикою.

Умежах когнітивної семантики значення трактується за допомогою концептуалізації. Концептуалізація позначає будь-який аспект досвіду людини, включаючи розуміння природного, лінгвістичного, соціального і культурного контекстів [3: 15]. Основою семантики є здатність людини описувати, тлумачити одну і ту ж ситуацію по-різному. Значення мовних та мовленнєвих одиниць може походити як від концептуального змісту, що виникає у свідомості, так і від тлумачення, що накладається на цей зміст.

Зміст мовного вираження визначається набором когнітивних областей (доменів). Існують базові й небазові домени. Базові домени не поділяються на більш елементарні, вони стосуються основних параметрів досвіду людини (час, простір, колір, температура і т. д.). Поняття когнітивна область є більш широким, чим концепт. Небазові домени – будь-які концепти чи основа знань, незалежно від їх природи і ступеню складності [3: 15.].

Параметри тлумачення концептуального змісту є такими ж важливими, як і сам зміст. Провідними параметрами тлумачення є: рівень деталізації чи схематизації, яким характеризується ситуація; відносне виокремлення елементів (профілювання, оформлення траєктора й орієнтира), перспектива (точка спостереження, напрямок мисленнєвого спостереження); межі / об’єм значення [3: 18]. Одним із типів виокремлення, що використовуються для визначення мовних цілей, є профілювання.

Мовна форма викликає у свідомості певну частину концептуального змісту, яка називається базою. У межах цієї бази виділяється окремий елемент об’єктивації концепту, що називається профілем. Профіль мовної об’єктивації – це те, з чим вона співвідноситься, або те, що воно означає в межах своєї концептуальної бази, певного роду фокус уваги [3: 18]. Отже, термін профілювання був запропонований Р. Лангакером як один із основних у когнітивній граматиці у 80-х роках ХХ ст.

Ідеї, пов’язані з когнітивним профілюванням, підхоплені сучасними когнітологами. Так, польський етнолінгвіст Єжи Бартмінський у своїй теорії мовних стереотипів також спирається на теорію профілювання. Дослідник вважає, що при аналізі способів об’єктивації концептів можна скласти портрет предмета пізнання. У процесі створення такого портрета при виокремленні окремих фрагментів образу предмета, відбувається відбір та інтерпретація

198

окремих культурно значущих смислів (функцією, зовнішнім виглядом, походженням тощо) і їх знакове кодування у вигляді сем семантичної структури слова. Таким чином, Є. Бартмінський вважає, що створення мовного портрета предмета є засобом організації мінімальних смислових елементів всередині мовного значення. Самі ж смислові елементи виникають у процесі фіксації ознак, характеристик, якостей, властивостей і функцій предмета пізнання, що інтерпретуються людиною. Ознаки, відібрані таким способом, учений називає профілем, а процес – профілюванням. Тож, за визначенням Є. Бартмінського, «профілювання є суб’єктивною мовною і поняттєвою операцією, що полягає в своєрідному формуванні образу предмета через сприйняття його в певних аспектах, таких, як, наприклад, походження, властивість, зовнішній вигляд функції, події, переживання» [1: 106].

Поняття аспект використовується для позначення однорідних комплексів ознак, що приписуються предмету в тлумаченні. Тому профіль образу предмета – це властивість закріпленого за предметом уявлення (стереотипу), що полягає, з одного боку, у своєрідному відборі і структуруванні аспектів, у яких витлумачено предмет; з іншого боку, воно залежить від типу конкретних якісних характеристик, що стосуються цих аспектів. Ці дві сторони пов’язані з пізнавальною і культурною базою мови, точкою зору мовця, типом знань про світ, типом мислення, системою цінностей [1: 48-53.]

Є. Бартмінський вважає, що результатом створення мовного портрета предмета, тобто профілювання, є профіль. Саме цим теорія профілювання Є. Бартмінського відрізняється від теорії профілювання Р. Лангакера. У Є. Бартмінського профілювання – це пошук граней суспільної свідомості, тобто, концепції профілювання Р. Лангакера і Є. Бартмінського мають різну основу. Концепція Р. Лангакера ґрунтується на суб’єктивній, індивідуальній свідомості, а концепція Є. Бартмінського – на суспільній, етнокультурній. Р. Лангакер обмежує профілювання рамками спостереження, а Є. Бартмінський вважає, що дослідна рамка створюється різними кодами – вербальним, поведінковим, міфолого-ідеологічним, предметно-символічним.

Водночас, існують праці, в яких профілювання розглядається в іншому ракурсі. Наприклад, Д. Крістл намагається використати профілювання, що застосовувалося при лікуванні людей з порушенням мовлення і спостереженні за тим, як у цих пацієнтів розвивається мовлення у процесі лікування, у стилістичному аналізі. Пацієнтів розділяли на групи відповідно до профілю захворювання і проводили спостереження за ходом лікування. Д. Крістл намагається використати цей підхід у стилістиці і називає його стилістичним профілюванням, основою якого є поділ на групи відповідно до спільних ознак з метою виявлення характерних рис, наприклад, вживання певних слів, довжини чи складності речень, наявності підрядних речень і т. д. [7].

Отже, у сучасній зарубіжній когнітивній лінгвістиці існує три підходи до розуміння профілювання. Їх авторами є:

1)Р. Лангакер;

2)Є. Бартмінський;

3)Д. Крістл.

В основу російських досліджень із зазначеної проблеми покладено теорію Р. Лангакера. Сєрова І. Г. у своїх дослідженнях системного значення і мовленнєвого смислу з точки зору принципу базово-профільної організації значення спирається на теорію профілювання Р. Лангакера. Однак, дослідниця зазначає, що не всі слова вказують на свою концептуальну базу однозначно. Дуже часто важко помістити слово в когнітивний контекст, оскільки його значення профілюється відносно кількох когнітивних областей, чи доменів [6].

Український дослідник Приходько А. М. розглядає профілізацію як один із прийомів семантичної об’єктивації концептів. Він вважає, що «профілізація є варіативною презентацією концепту в асоціативному полі індивіда, який виявляє в ньому чи приписує йому додаткові чи нові властивості» [4: 211]. Техніка профілізації полягає у варіативності прийомів матеріального втілення потенційних можливостей концепту. Ним нараховується 4

прийоми профілізації: метафорична профілізація, синонімічна профілізація, паремійна профілізація, алюзивна профілізація.

199

За допомогою метафоричної профілізації відбувається суб’єктивне озовнішнювання концептів. У центрі уваги метафорики знаходяться перцептивно-образний і валоративний компоненти концепту, наслідком чого є гра з образами: вони змінюються, стають сильнішими або, навпаки, слабшають, а цінність концепту відповідно зростає або падає. Наприклад: Albyn (поет. Шотландія), Arcadia (іст. ідилічний край безневинних утіх).

Синонімічна профілізація презентує певний концептуальний інваріант його синонімом. Синонімія робить можливим аранжування концептів у їх специфічній актуалізації в різних соціальних стратах – наприклад, у вигляді сленгу, арго, пейоративів. Наприклад: joy, happyness, pleasure, delight.

Синонімічну і метафоричну профілізацією часто дуже складно розмежувати. Інколи складно підібрати те слово, що є формою первинної номінації концепту, тому на допомогу приходять синоніми. Проте шукаючи ситуативно відповідну форму самовираження концепт апелює до альтернативного засобу, а саме – до метафорично збагаченого знака. Відбувається ніби накладання на первинне значення слова конототивних смислів, віднайдених індивідуальним або колективним досвідом.

Синонімічна профілізація є можливою тому, що в межах концепту можуть існувати не лише одне, а декілька прототип них ядер, навколо яких групуються інші елементи ментального простору.

Одним із проявів метафори у вигляді натяків чи жартів є алюзивна профілізація. Алюзія полягає у співвіднесенні об’єкта мовлення із ситуацією або подією, описаною в іншому тексті, який не називається. Алюзія найчастіше реалізується через актуалізацію одного імені концепту через інше завдяки асоціативним зв’язкам, що базуються на конототивному значенні слова [4: 214]. Наприклад, концепт ГЕРОЙ може актуалізуватися у вигляді постатей національних героїв – Богдана Хмельницького, Кармелюка, Робін Гуда.

Паремійна профілізація – аналітичний спосіб об’єктивації концептів – базується на прислів’ях, приказках, анекдотах, афоризмах. Паремійна об’єктивація концептів може відбуватися у двох ракурсах: фразеологічна одиниця може сама дорівнювати певному концепту (напр., «Без рук, без ніг, а узори малює» - МОРОЗ), а може й бути засобом його лінгвокультурної профілізації. Основою утворення ідіом, що профілюють концепт, є переважно метафоризація. Семантика ідіом формується в результаті синтезу когнітивної інтенції, наявного в мовній свідомості образу і вивідного знання, що реалізуються в номінативній творчості народу [4: 215]. Таким чином, Приходько А. М. відштовхується від того, що концепти можуть бути семантично об’єктивованими на основі профілізації.

Можна зробити висновок, що сучасна теорія профілювання започаткована у 80-х роках

ХХст. У зарубіжній лінгвістиці вона представлена трьома напрямками:

1)профілювання Р. Лангакера;

2)етнопрофілювання Є. Бартмінського;

3)стилістичне профілювання Д. Крістла

У сучасній російській та українській когнітивній лінгвістиці ці ідеї ще не набули значного поширення. Є поодинокі дослідження Сєрової І.Г., в основі яких лежать ідеї Р. Лангакера, і Приходька А. М., який більш детально розробив теорію профілізації і його здобутком є виділення таких типів: метафорична профілізація, синонімічна профілізація, алюзивна профілізація, паремійна профілізація.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Бартминьский Е. Языковой образ мира: очерки по этнолингвистике / Ежи Бартминьский. – Москва: Индрик, 2005. –

528 с.

2.Лангаккер Р. У. Когнитивная грамматика / Рональд Лангаккер (Перевод на русский С.Н. Петрова). – Люберцы: ПИК ВИНИТИ, 1992. – 56с.

3.Лэнекер Р. В. Концептуальная семантика и символическая грамматика. / Рональд В. Лэнекер. // Вопросы когнитивной лингвистики. – 2006. - №3. – С. 15-27.

4.Приходько А. М. Семіотична об’єктивація концептів / А. М. Приходько //Лінгвістика XXI століття: нові дослідження і перспективи. – К.: Логос, 2007. – С. 208-217.

5.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. Підручник. / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008.

–712с.

6.Серова И. Г. Когнитивные механизмы формирования гендерных смыслов [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ephil-herzen.com

200