51. Побутова діяльність у дошкільному віці.

У побутовій діяльності дошкільника більш відчутним стає орієнтація на вимоги оточуючих, прагнення за допомогою правильної поведінки заслужити схвалення дорослих, сподобатись іншим. Тому для дошкільника важливим стає не просто наслідування дій дорослих, а якісне виконання побутових процесів. Виникають ситуації, коли дошкільник намагається пояснити одноліткові, як слід виконувати той чи інший побутовий процес, але при цьому вихоплює лише окремі фрагменти, не розкриваючи цілісної послідовності операцій. Дитина із захопленням ставиться до виконання побутових процесів, прагне допомогти дорослому. Якщо раніше дитину приваблювало само виконання процесу, то тепер основний інтерес переміщується на отримання схвалення, подяки дорослого.

Протягом дошкільного віку вдосконалюється здатність коментувати побутові процеси, описувати їх у мовленні, пояснюючи іншим дітям; зростає соціальна зорієнтованість мотивації виконання побутових процесів. Для дошкільника засвоєння нових культурно-гігієнічних навичок відбувається легше й швидше за умови чітких пояснень з боку дорослого значення цих навичок і послідовності операцій, з яких вони складаються. Дошкільник діє за словесною інструкцією.

До кінця дошкільного віку побутові процеси здійснюються без нагадувань дорослих, за ініціативою самих дітей. Режим дня продовжує відігравати важливу роль в організації поведінки дитини. Протягом всього дня дитина використовує засвоєні навички, вдосконалює їх та оволодіває новими. Прокидаючись, вона застеляє свою постіль, вмивається, одягається. Вміє поводитись за столом під час прийому їжі, використовуючи при цьому столові при лади. Допомагає батькам або вихователю прибрати зі столу, бере участь у митті посуду. Стежить за своєю зовнішністю: причісується, коли помічає якісь негаразди у зачісці; доглядає за своїм одягом, помічає, коли він забруднився чи розірваний тощо.

 

 

 

 

 

 

52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.

 Дитяча праця – умова виховання моральних, товариських якостей, умінь взаємодії з ровесниками та старшими.

Досвід дитини раннього віку інтенсивно збагачується завдяки постійному включенню у спілкування та взаємодію з дорослими, які виконують різноманітні трудові процеси. Спостереження за працею дорослого розкриває перед дитиною значення праці: мама пришиває ґудзики на сорочку для батька; в’яже шкарпетки, щоб доньці взимку було тепло тощо. Активність малюка спонукає його включатись у спільну з дорослим діяльність, допомагати їм:

На перших етапах появи трудової діяльності виразно переважає її мотиваційна сторона. Прагнення дитини працювати спільно з дорослим лежить в основі вироблення таких важливих якостей особистості, як працьовитість, наполегливість тощо.

Предметно-маніпулятивна гра та трудова діяльність тісно пов’язані у дитини раннього віку, чітко не відокремлюються в її свідомості. Головне для дитини – процес виконання трудових дій, а не результат, тому дитина часто не доводить справи до кінця, не звертає уваги на неякісне виконання. Слабо розвинені на цьому етапі необхідні навички та вміння у володінні знаряддями праці, доступними дитині: лопаткою, віником, лійкою тощо.

 Важливою віхою у процесі становлення трудової діяльності є усвідомлення дитиною в кінці 3-го року життя значущості результату своєї праці. Таке усвідомлення виникає у зв’язку з прагненням малюка отримати схвалення дорослого, привернути його увагу до своїх досягнень. Зростає бажання дитини діяти самостійно, що стимулює оволодіння нею знаряддями праці. Складаються сприятливі умови для формування в дитини орієнтації на якісний результат, на розуміння його значущості для оточуючих – насамперед, для близьких дорослих, для інших дітей. 

 Поступово на основі розуміння дитиною важливості її трудових дій для оточуючих складаються суспільні мотиви праці. Відокремлення результату праці від її процесу в свідомості дитини сприяє становленню її до кінця раннього віку як суб’єкта  діяльності, свідченням чого є поява у мовленні малюка займенника «Я» та власного імені. Водночас, зростає розуміння зв’язку між власними трудовими діями малюка та якістю отримуваного результату праці. У дитини виникає здатність передбачати результат своїх дій за виконуваним процесом праці. Уявлення про майбутній результат становить психологічну умову появи дій планування та контролю. У мовленні дитини з’являються дієслова у майбутньому часі, що вказують на планування нею своїх дій. Успіхи у розвитку предметних та трудових дій, у засвоєнні навичок самообслуговування призводять до появи автоматизованих дій з добре знайомими дитині знаряддями та предметами.