Іс класифікуються:

1. За ступенем автоматизації.

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС

характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС

частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС

усі функції управління й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

2. За сферою призначення.

Оскільки ІС утворюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожна предметна галузь (в сфері призначення) відповідає свій тип ІС. Перераховувати всі ці типи немає змісту, оскільки кількість предметних галузей велика, але можна вказати наприклад такі типи ІС:

• Економічна ІС — інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві;

• Медична ІС — інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі;

• Географічна ІС — інформаційна система, забезпечуючи збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних;

• Адміністративні;

• Виробничі;

• Навчальні;

• Екологічні;

• Криміналістичні;

• Військові та інші.

3. За місцем діяльності іс

Класифікація інформаційних систем за місцем діяльності:

• наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.

• ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології). Такі ІС допомагають здійснювати:

• розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;

• різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних і т. д.);

• створення графічної документації (креслень, схем, планувань);

• моделювання проектованих об'єктів;

• створення керуючих програм для верстатів із числовим програмним управлінням.

• ІС організаційного управління — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС управління як промисловими (підприємства), так і непромисловими об'єктами (банки, біржа, страхові компанії, готелі і т. д.) і окремими офісами (офісні системи).

• ІС управління технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої — з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію.

4. За функціональним призначенням

В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи:

• управляючі (АСУТП, АСУВ);

• проектуючі (САПР);

• наукового пошуку (АСНД, експертні системи);

• діагностичні, моделюючі;

• систем підготовки прийняття рішення (СППР).

• інформаційні системи і технології в обліку та аудиту.

Автоматизована інформаційна система — це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації згідно з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо розуміти саме автоматизовані.

Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж

Під економічною інформаційною системою розуміється система зберігання, пошуку та видачі економічної інформації за запитами користувачів.

Економічна інформаційна система є складною системою. Розмаїтість економічних систем породжують велику їх кількість: адже, відбиваючи систему управління, інформаційна система, таким чином, відбиває у собі особливості структури управління, схеми декомпозиції управлінських цілей, предметних технологій.

Технологія при перекладі з грецького (techne) означає мистецтво, майстерність, уміння, а це не що інше, як процеси. Під процесом варто розуміти визначену сукупність дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Процес повинен визначатися обраною людиною стратегією і реалізуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

Технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси. (Процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування інформації та процедури доступу до неї).

Ціль інформаційної технології - виробництво інформації для її аналізу людиною й прийняття на його основі рішення щодо виконання якоїсь дії.

Інформаційні технології є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До сьогодні вони пройшли кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася головним чином розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації.

Види сучасних інформаційних технологій

• Інформаційна технологія опрацювання даних

• Інформаційна технологія керування

• Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень

• Інформаційна технологія експертних систем

Інструментарій інформаційної технології — один або декілька взаємопов’язаних програмних продуктів для певного комп'ютера, технологія роботи, за допомогою яких користувач досягає поставленої мети.

У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.

Інформаційні ресурси — документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, базах даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.).

Інформаційне середовище – це середовище (система і її оточення) з взаємодіючих інформаційних систем, включаючи інформацію, що актуалізується в цих системах.

Встановлення відносин і зв'язків, опис їх формальними засобами, мовами, розробка відповідних описам моделей, методів, алгоритмів, створення і актуалізація технологій, що підтримують ці моделі і методи, і складає основну задачу інформатики як науки, освітньої області, сфери людської діяльності.

Зараз інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади. Розроблені концепції впровадження ІТ в наукові заклади, фабрики, тощо. Наприклад Концепція впровадження інформаційних технологій у законодавчих органах влади передбачає як автоматизацію самого процесу, так і аналізу роботи, налагодження спілкуванням між різними органами влади та населенням.

Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посіла 75 місце. Такі дані оприлюднила міжнародна громадська організація Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді. У попередньому рейтингу Україна займала 76 позицію за розвитком IT-технологій. Єдина конкурентна перевага, якою володіє наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри, тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування[1].

У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій.

Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільш зростаючим ІТ — сектором економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Великобританія і Норвегія.

США — лідер рейтингу минулого року — опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.

Всього розглядалося більше 122 країн, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їх розвиток і конкурентноздатність.