Тема 2. СУБ’ЄКТИ РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ. ПОНЯТТЯ

ІКЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

2.1.Склад та класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг

Суб’єктами фінансового ринку є:

·фізичні особи;

·юридичні особи;

·держава;

·фінансові посередники.

Суб’єктів фінансового ринку можна класифікувати за наступними ознаками:

1)за формою організації:

·домашні господарства;

·господарюючі суб’єкти;

·держава;

·оференти фінансових послуг;

2)за функціями учасників ринку фінансових послуг можна поділити на:

·емітентів;

·інвесторів;

·фінансових посередників;

·інститути інфраструктури ринку;

3)за резидентністю суб’єктів ринку фінансових послуг можна поділити на:

·внутрішніх;

·зовнішніх.

2.2. Функції суб’єктів ринку фінансових послуг

Функції кожного з суб’єктів РФУ залежать від того, на яких ринках вони діють.

На ринку позичкових капіталів основними прямими учасниками фінансових операцій є:

·кредитори – передають грошові активи у тимчасове користування для задоволення різноманітних потреб позичальників у фінансових ресурсах. Кредиторами на фінансовому ринку можуть бути: держава, комерційні банки, небанківські кредитно-фінансові установи;

·позичальники – отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення і за певну плату у формі відсотка. Основними позичальниками є: держава, комерційні банки, підприємства, населення.

Українська академія банківської справи НБУ

20

На ринку цінних паперів основними видами прямих учасників фінансових операцій є:

·емітенти – залучають необхідні фінансові ресурси за рахунок випуску (емісії) цінних паперів. Виступають виключно в ролі продавця цінних паперів із зобов’язанням виконувати всі вимоги, які випливають із умов їх випуску. Емітентами цінних паперів є держава, юридичні особи;

·інвестори – вкладають свої грошові кошти в різноманітні види цінних паперів із метою отримання доходу (відсотків, дивідендів і приросту курсової вартості цінних паперів). Інвесторами можуть бути

фізичні, юридичні особи, держава.

На валютному ринку основними видами учасників валютних операцій є продавці та покупці валюти– держава, комерційні банки, підприємства, фізичні особи.

На страховому ринку основними видами прямих учасників - фі нансових операцій є:

·страховики – реалізують різні види страхових послуг(страхових продуктів). Основною функцією страховиків на фінансовому ринку є здійснення всіх видів і форм страхування шляхом прийняття на

себе за певну плату різноманітних видів ризиків із зобов’язанням відшкодувати суб’єкту страхування збитки при настанні страхового випадку. Основними страховиками :є страхові компанії, кептивні страхові компанії, компанії перестрахування ризику;

·страхувальники – купують страхові послуги у страхових компаній та фірм із метою мінімізації своїх фінансових втрат при настанні страхової події. Страхувальниками виступають юридичні та фізичні особи.

На ринку дорогоцінних металів та каменів основними видами прямих учасників фінансових операцій є продавці та покупці дорогоцінних металів та каменів: держава, комерційні банки, юридичні та фізичні особи.

На ринку нерухомості основні суб’єкти поділяються на учасників первинного і вторинного ринків нерухомості. Продавцями на первинному ринку нерухомості виступають поодинокі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному продавцями є ріелторські фірми, приватні особи. На вторинному ринку житла діють приватні власники, муніципальна влада. Покупцями житла виступають ріелторські фірми, юридичні та фізичні особи. Інфраструктуру ринку житла утворюють агентства з нерухомості (ріелторські фірми), оцінювачі житла, банки, що займаються кредитуванням та фінансуванням житлового будівництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями, юристи, що спеціалізуються на операціях із нерухомістю, страхові компанії.

Українська академія банківської справи НБУ

21

2.3. Поняття фінансового посередництва

Фінансовий посередник – це суб’єкт ринку, що здійснює відповідно до суспільного поділу праці функції узгодження інвестиційного попиту та пропозиції, що сприяє досягненню взаємоприйнятих умов угоди, що організує переміщення інвестиційного товару і прав власності на нього, що забезпечує ефективність розрахунків за угодою і виконання інших зобов’язань сторін.

Виникнення фінансових посередників напрямку пов’язане з -не обхідністю переміщення вільних грошових ресурсів від суб’єктів, які їх мають (або їх ще можна назвати економічними суб’єктами з профіцитним бюджетом – ЕСПБ), до суб’єктів, які прагнуть їх мати(або економічних суб’єктів з дефіцитним бюджетом – ЕСДБ).

Переміщення коштів може здійснюватись шляхом прямого і опосередкованого фінансування.

При прямому фінансуванні ЕСДБ в обмін на фінансову вимогу одержує гроші безпосередньо від ЕСПБ. Пряме фінансування дає ЕСПБ можливість “продати” свої заощадження, що забезпечить їм дохід, а ЕСДБ – вирішити проблему недостачі коштів, необхідних для споживання або здійснення перспективних інвестицій.

Процес переходу первинних вимог від ЕСПБ до ЕСДБ за допомогою прямого фінансування показаний у верхній частині рис. 2.1.

Пряме фінансування

(приватне розміщення, брокер, дилер, андерайтер)

Опосередковане фінансування

гроші (комерційні банки, кредитні гроші спілки, страхові компанії,

пенсійні фонди, інвестиційні фонди)

Рис. 2.1. Рух коштів від ЕСПБ до ЕСДБ

Приватне розміщення. Найпростіший спосіб переведення коштів від ЕСПБ до ЕСДБ називається приватним розміщенням. При його реалізації ЕСДБ, наприклад, якась фірма продає весь випуск цінних паперів одному великому інституціональному інвестору або групі дрібних.

Українська академія банківської справи НБУ

22

Брокери й дилери. Для полегшення пошуку взаємно зацікавлених продавців і покупців на ринку грошей працює велика кількість фахівців – брокерів і дилерів.

Брокери не купують і не продають цінних паперів, вони лише виконують вказівки своїх клієнтів щодо проведення подібних угод за найбільш вигідними цінами, зводячи разом продавця в особі ЕСДБ і покупця в особі ЕСПБ.

Основною функцією дилерів є встановлення переліку цінних паперів, які вони хотіли б продати або купити за певною ціною. Валовий дохід дилера визначається різницею між ціною попиту й ціною пропозиції.

Ще одним учасником ринку прямих кредитів є андерайтери. Вони допомагають здійснювати первинне розміщення фінансових вимог шляхом викупу всього випуску акцій або облігацій ЕСДБ за фіксованою ціною, а потім перепродажу цих цінних паперів окремим інвесторам. Валовий дохід андерайтера визначається різницею між цінами первинної покупки й наступного продажу цінних паперів.

У той же час функціонування фінансових ринків має ряд особливостей. Оскільки всі ці ринки є крупнооптовими, то номінали цінних паперів на них дуже високі, що істотно обмежує коло покупців. Інша проблема полягає в тому, що ЕСДБ повинен знайти ЕСПБ, що захоче й зможе купити її первинні фінансові вимоги із пропонованими характеристиками (наприклад, домашнє господарство, що зібрало

вданням фінансових посередників і є подолання подібних труднощів у взаємодії між кредитором(ЕСПБ) і позичальником (ЕСДБ). Вони купують в ЕСДБ прямі вимоги й перетворюють їх у непрямі, що мають інші характеристики (строк погашення, номінал), які й продають потім ЕСПБ. Процес такої трансформації називаєтьсяпосередництвом, а фірми, що спеціалізуються на цьому виді діяльності, називаються фінансовими посередниками.

Баланс фінансового посередника визначається тільки фінансовими вимогами: непрямі (вторинні) вимоги є джерелом його коштів (відображаються в пасивах), а залучені ресурси йдуть на придбання прямих (первинних) вимог (відображаються в активах). При опосередкованому фінансуванні ЕСПБ мають вимоги не до ЕСДБ, як при прямому фінансуванні, а до фінансового посередника. У нижній частині рис. 2.1 показаний рух коштів на ринку опосередкованого кредитування й перераховані основні фінансові посередники.

Українська академія банківської справи НБУ

23