
- •О. І. Запорожець, в. М. Заплатинський, б.Д. Халмурадов, в. І. Применко, в.О. Михайлюк, т.Я. Коніцула безпека життєдіяльності
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.
- •Основні завдання безпеки життєдіяльності:
- •Небезпеки класифікують за:
- •Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини
- •Техносфера — частина біосфери, перетворена людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів.
- •Негативні фактори середовища життєдіяльності Класифікація негативних факторів.
- •Негативні фактори активної групи
- •Чинники, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом:
- •Ідентифікація небезпек
- •Методи спостереження та контролю за станом середовища життєдіяльності людини
- •Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •За масштабом та глибиною надзвичайні ситуації (нс) поділяють на:
- •Основними вражаючими чинниками надзвичайних ситуацій є:
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •Наслідки надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації в Україні
- •Природні надзвичайні ситуації Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •Види стихійних лих:
- •Види небезпечних природних явищ:
- •Найбільші природні катастрофи та число їх жертв
- •Характеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ
- •Бурі та урагани
- •Шкала Бофорта
- •Значне підвищення температури
- •Суховій
- •Пилові бурі
- •Сильний дощ
- •Землетруси
- •Характеристика землетрусу за дванадцятибальною системою мsк-64
- •Приблизне співвідношення між магнітудою за Ріхтером і максимальною інтенсивністю за шкалою мsк-64
- •Найбільші цунамі історичного періоду
- •Вулкани
- •Виверження вулканів — аналогія ядерних вибухів
- •Загальні типи виверження вулканів
- •Кількість жертв внаслідок виверження деяких вулканів
- •Провали
- •Абразія
- •Ожеледі
- •Снігові замети
- •Космічні небезпеки
- •Біологічні надзвичайні ситуації та небезпеки
- •Блискавка
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.1.
- •Гідродинамічні аварії
- •Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •Надзвичайні ситуації на об’єктах комунального господарства
- •Транспортні надзвичайні ситуації
- •Пожежна безпека Пожежі та причини її виникнення
- •За відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає
- •Загальні вимоги пожежної безпеки:
- •Правила поведінки людей при виникненні пожежі:
- •Евакуація людей при виникненні пожежі
- •Вогнегасники. Механіхм дії вогнегасників
- •Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Автоматична система сигналізації
- •За принципом дії датчики поділяються на:
- •Радіаційна безпека.
- •Природа іонізуючого випромінювання
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •Форми та ступені променевої хвороби
- •Визначення впливу радіаційно небезпечних подій на людину
- •Норми радіаційної безпеки
- •Норми зонування території в залежності від радіоактивного забруднення.
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об’єктів
- •Визначення характеристик вражаючих факторів зон техногенних небезпек
- •Оцінка шкоди враження ударною хвилею незахищених людей
- •Оцінка хімічної обстановки під час аварій на ое та транспорті
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Соціальні небезпеки
- •Причини соціальних небезпек
- •ФізіологіЧні чинники забезпечення безпеки людини
- •Психологічні важелі забезпечення безпеки людини
- •Небезпеки загальної інформатизації суспільства
- •Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини.
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •Небезпека засобів масової інформації
- •Вплив змі на свідомість людини
- •Реклама та її маніпуляційні можливості
- •Нейролінгвістичне програмування
- •Концепція нейролінгвістичного програмування
- •Діанетика - наука про розум і мислення
- •Системи формування здоров’я
- •Здоровий спосіб життя
- •Профілактика шкідливих звичок
- •Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •Долікарська допомога при пошкодженнях Пошкодження
- •Пошкодження кісток та суглобів
- •Пошкодження органів
- •Травми органів лицевого черепа
- •Травми хребта і спинного мозку
- •Кровотеча та перша допомога при кровотечах Кровотечі
- •Долікарська реанімація
- •Організаційні основи серцево-легеневої реанімації
- •Штучна вентиляція легень
- •Непрямий масаж серця
- •Особливості непрямого масажу серця у дітей
- •Транспортні аварії і катастрофи, їх наслідки і профілактика. Транспортні аварії і катастрофи
- •Ураження електричним струмом, утоплення, принципи долікарської допомоги Надання першої допомоги при утопленні
- •Ураження електричним струмом.
- •Отруєння хімічними речовинами Токсикологія
- •Умовидіїотрутинаорганізмлюдини
- •Шляхи потрапляння отрути в організм
- •Термініумовизберігання
- •Дозиіконцентрація
- •Шляхививеденняотрутизорганізму
- •Класифікаціяотрутіотруєнь
- •Клінічнийперебіготруєнь
- •Походженняотруєнь
- •Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками
- •2. Отруєння окремими лугами.
- •1. Отрути, що діють переважно на кров.
- •2 Отруєння деструктивними речовинами.
- •3. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій систем і органів (функціональні отрути).
- •Отруєнняотрутохімікатами
- •Харчовіотруєння
- •Отруєнняотруйнимирослинами
- •Харчовіінтоксикації
- •Харчовітоксикоінфекції
- •Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм
- •Злочинність та захист від неї
- •Забезпечення особистої фізичної безпеки
- •Основні рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •Заходи застереження і способи поведінки, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •Тероризм
- •Менеджмент безпеки на підприємтсві
- •Основні поняття корпоративної безпеки
- •Джерела загроз об’єкту економіки Зовнішні загрози:
- •Внутрішні загрози пов’язані з:
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Промисловий шпіонаж
- •Промисловогошпіонажу
- •Внутрішні загрози кримінологічної безпеки об’єкта економіки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки основні завдання системи корпоративної безпеки об’єкта економіки:
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки включає:
- •Служба безпеки об’єкта економіки
- •Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку Небезпечних ситуацій.
- •РИзик – як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику
- •Індивідуальний ризик
- •Критерії індивідуального ризику
- •Нормування ризиків
- •Оцінка рівня ризику
- •Методи визначення ризику:
- •Кількісна оцінка ризику
- •Експертний метод оцінки рівня ризику
- •Фактор-карта
- •Фактор карта
- •Модельний метод оцінки рівня ризику
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об’єкта потенційної небезпеки
- •Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту
- •Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на ато у нс
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Управління безпекою життєдіяльності
- •Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки
- •Контроль та нагляд
- •Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій.
- •Система управління безпекою та захистом у нс в галузі, як складова державної безпеки, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі.
- •Безпека людини в концепції оон про сталий людський розвиток
- •Основні проблеми глобальної безпеки людини:
- •Сім основних категорій безпеки:
- •Забезпечення безпеки людини відбувається за допомогою:
- •Міжнародне законодавство з безпеки життєдіяльності
- •Україна в структурі європейської безпеки
- •Система національної безпеки України
- •Управління силами та засобами ог під час нс.
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:
- •Невідкладні роботи в осередках ураження:
- •Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків нс здійснюються поетапно:
- •Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Обеззаражування Споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •Рекомендована література
- •Internet-джерела
- •Запорожець Олександр Іванович,
Оцінка хімічної обстановки під час аварій на ое та транспорті
Оцінка хімічної обстановки може здійснюватися для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування при аваріях на ХНО і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО та АТО.
Довгострокове (оперативне) прогнозування (ДОП) здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження. Для ДОП використовуються такі дані: загальна кількість НХР для об'єктів, що розташовані в небезпечних районах (для сейсмонебезпечних районів та на воєнний час тощо), при цьому приймається розлив НХР "вільно"; кількість НХР в одиничній максимальній технологічній ємності - для інших об'єктів. В останніх випадках приймається розлив НХР "у піддон" або "вільно" залежно від умов зберігання НХР; ступінь заповнення ємності (ємностей) приймається 70% від паспортного об'єму ємності; ємності з НХР при аваріях руйнуються повністю; при аваріях на продуктопроводах (аміакопроводах тощо) кількість НХР, що може бути викинута, приймається за її кількість, що знаходиться між відсікачами (для продуктопроводів об'єм НХР приймається 100-300 т); метеорологічні дані: швидкість вітру в приземному шарі - 1 м/с, температура повітря 200С, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) - інверсія, напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари зараженого повітря приймається у колі 360 град.; середня щільність населення для цієї місцевості.
Площа зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) визначається як:
SЗМХЗ = 3,14Г2,
де Г – глибина зони, км (табл. 8).
Площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ):
SПЗХЗ = 0,11Г2.
Заходи щодо захисту населення плануються на глибину зони можливого хімічного зараження, що утворюється протягом перших 4 годин після початку аварії.
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків, порядку дій в зоні можливого зараження. Воно здійснюється на термін не більше 4 години, після чого прогноз має бути уточнений.
Для аварійного прогнозування використовуються наступні дані: загальна кількість НХР на момент аварії в ємності (трубопроводі), на яких утворилась аварія; характер розливу НХР на підстильній поверхні ("вільно” або “у піддон"); висота обвалування (піддону); реальні метеорологічні умови: швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі, СВСП (інверсія, конвекція, ізотермія) (табл. 3.20); середня щільність населення для місцевості над якою розповсюджується хмара НХР; площа ЗМХЗ; площа ПЗХЗ.
Таблиця 3.20
Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу погоди.
Швидкість вітру, м/с |
Ніч |
День | |||||||
Ясно |
Напів ясно |
Похмуро |
Ясно |
Напів ясно |
Похму ро | ||||
0.5 |
Інверсія |
|
Конвекція |
| |||||
0.6 – 2.0 |
|
|
|
|
|
| |||
2.1 – 4.0 |
|
Ізотермія |
|
Ізотермія | |||||
Більш 4.0 |
|
|
|
|
|
|
Визначення параметрів зон хз під час аварійного прогнозування.
Площа Sp та радіусRp розливу розраховуються за формулами:
;
,
де d - густина НХР, т/м3(визначається за табл. 13),Q - маса НХР, т.
Таблиця 3.21
Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР
Найменуванні НХР |
Густина НХР,т/м3 |
Вражаюча токсодоза, мг хв/л |
К1 |
К2залежно від температури | |||
|
|
|
|
-20°С |
0 °С |
20 °С |
40°С |
Аміак |
0,681 |
15 |
0,025 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Хлор |
1,553 |
0,6 |
0,052 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Соляна кислота |
1,198 |
2 |
0,021 |
0,1 |
0,3 |
1 |
1,6 |
Розмір ЗМХЗ приймається як сектор кола, площа якого залежать від швидкості та напрямку вітру розраховується за емпіричною формулою:
Sзмхз=8,72 х 10-3Г2 , [км2],
де - коефіцієнт, який умовно дорівнюється кутовому розміру зони (табл. 3.22).
Таблиця 3.22.
Залежність коефіцієнту від швидкості вітру
V, м/с |
1 |
1 |
2 |
2 |
, град |
360 |
180 |
90 |
45 |
Глибини розповсюдження для НХР, значення яких не визначено в таблиці 3.23, розраховуються з використанням коефіцієнтів таблиць 3.24, 3.25, 3.26, 3.27.
Таблиця 3.23.
Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючими концентраціями НХР на відкритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря 0°С)
Найменування НХР |
Кількість ХНР в ємності, т | ||||||||
|
1 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
100 |
300 | |
Інверсія | |||||||||
Хлор |
4,65 |
12,2 |
18,5 |
28,3 |
36,7 |
50,4 |
78,7 |
156 | |
Аміак |
<0,5 |
1,6 |
2,45 |
4,05 |
5,25 |
6,85 |
10,8 |
21 | |
Соляна кислота |
1,25 |
3,05 |
4,65 |
6,8 |
8,75 |
12,2 |
18,7 |
31,7 | |
Ізотермія | |||||||||
Хлор |
1,75 |
5,05 |
7,35 |
11,6 |
14,8 |
20,2 |
30,9 |
62 | |
Аміак |
|
<0,5 |
1,25 |
1,55 |
1,95 |
2,75 |
4,45 |
8,35 | |
Соляна кислота |
<0,5 |
1,3 |
1,85 |
2,9 |
3,7 |
5 |
7,45 |
14,7 | |
Конвекція | |||||||||
Хлор |
0,75 |
2,4 |
4,05 |
6,05 |
7,6 10,7 |
16,1 |
31,9 | ||
Аміак |
|
|
|
<0,5 |
1,05 |
1,45 |
2,2 |
4,55 | |
Соляна кислота |
|
<0,5 |
0,95 |
1,5 |
1,9 |
2,6 |
4,0 |
7,7 |
Примітки до табл. 3.23
1. При температурі повітря +20 °С глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря збільшується, а при -20 °С зменшується на 5 % наведених у таблиці для 0°С.
2. При температурі +40 °С при ізотермії і конвекції глибина збільшується на 10 %.
3. Для НХР, що не увійшли до табл.12, для розрахунку береться глибина розповсюдження хмари хлору для заданих умов і множиться на коефіцієнт для певного НХР: фосген -1,14; окисли азоту - 0,28; метиламін - 0,24; диметиламін -0,24; нітробензол - 0,01; окисел етилену - 0,06; водень фтористий - 0,3; водень ціаністий - 0,97.
Таблиця 3.24.
Корегувальні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру
СВСП |
Швидкість вітру, м/с | |||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
Інверсія |
1 |
0,6 |
0,45 |
0,4 |
- |
- |
Ізотермія |
1 |
0,65 |
0,55 |
0,5 |
0,45 |
0,35 |
Конвекція |
І |
0,7 |
0,6 |
0,55 |
- |
- |
Таблиця 3.25.
Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР при виливі "у піддон" в залежності від висоти обвалування
Найменування НХР |
Висота обвалування, м | ||
|
Н=1 |
Н=2 |
H=3 |
Хлор |
2,1 |
2,4 |
2,5 |
Аміак |
2 |
2,25 |
2,35 |
Соляна кислота |
4,6 |
7,4 |
10 |
Примітка до табл. 3.25. У разі проміжних значень висоти обвалування існуюче значення висоти обвалування округляється до ближчого. Якщо приміщення, де зберігаються НХР, герметично зачиняються і обладнані спеціальними вловлювачами, то відповідний коефіцієнт збільшується втричі.
Таблиця 3.26
Коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари НХР на кожний 1 км довжини закритої місцевості, Кзм
СВСП |
Міська забудова |
Сільська забудова будівництво |
Лісові масиви |
Інверсія |
3,5 |
3 |
1,8 |
Ізотермія |
3 |
2,5 |
1,7 |
Конвекція |
3 |
2 |
1,5 |
Таблиця 3.27
Допоміжні коефіцієнти для визначення тривалості випаровування НХР
Найменуванні НХР |
Густина НХР,т/м3 |
Вражаюча токсодоза, мг хв/л |
К1 |
К2залежно від температури | |||
|
|
|
|
-20°С |
0 °С |
20 °С |
40°С |
Аміак |
0,681 |
15 |
0,025 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Хлор |
1,553 |
0,6 |
0,052 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Соляна кислота |
1,198 |
2 |
0,021 |
0,1 |
0,3 |
1 |
1,6 |
Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням глибини переносу повітряних мас за Nгодини:
Г’=N W, км.
Для подальших розрахунків береться менше із двох значень глибини зони зараження та максимального значення глибини переносу повітряних мас.
Площа прогнозованої зони хімічного зараження визначається:
SПЗХЗ.=К · Г2·N0,2, км2,
де К – коефіцієнт, що залежить від СВСП і дорівнює при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235; N- час, на який розраховується глибина ПЗХЗ.
Час підходу забрудненого повітря до об’єкту залежить від швидкості перенесення хмари повітряним потоком і визначається за формулою: t = X/W, год,
де X- відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта , км;W- швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру (табл. 10), км/год.
Прийняті
припущення: якщо НХР розливається
“вільно”, то товщина розлитого шару h
складає 0,05 м. Розлив "у піддон"
приймається, якщо розлита НХР обмежена
обвалуванням, при цьому товщина шару
розлитої НХР приймаєтьсяh=Н-0,2 м, деН - висота обвалування. Усі розрахунки
виконуються на термін не більше 4 годин.
Рис. 1.7. Схема
створення "краватРис.
4.1 Пальцеве притиснення артерії а)
сонної б) зовнішньо щелепної в) скроневої
ки"
Рис.
1.7. Схема створення "краватРис. 4.1
Пальцеве притиснення артерії а) сонної
б) зовнішньо щелепної в) скроневої
ки"
Рис.
1.7. Схема створення "краватРис.
4.1 Пальцеве притиснення артерії а)
сонної б) зовнішньо щелепної в) скроневої
ки"
Рис.
1.7. Схема створення "краватРис. 4.1
Пальцеве притиснення артерії а) сонної
б) зовнішньо щелепної в) скроневої
ки"
Велика вісь еліпсу дорівнює величині Г, а мала – ширині b, яка визначається за формулою:
,
м.
Тривалість дії НХР визначається терміном випаровування НХР з поверхні її розливу (typ = tвип), що залежить від характеру розливу ("вільно" чи "у піддон"), швидкості вітру, типу НХР і може бути визначено за табл. 3.28.
Таблиця 3.28
Тривалість випаровування (термін дії джерела забруднення) tур, год (швидкість вітру 1 м/с)
Найменування НХР
|
Характер розливу | ||||||||||||
Ємності не обваловані розлив “вільний” |
Ємності обваловані, розлив у "піддон" | ||||||||||||
h=0,05 м |
Н=1м |
Н=3м | |||||||||||
Температура повітря , °С | |||||||||||||
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 |
-20 |
0 |
20 |
40 | ||
Соляна кислота |
28,5 |
9,5 |
2,85 |
1,8 |
457 |
153 |
45,7 |
28,6 |
1598 |
533 |
160 |
99,8 | |
Хлор |
1,5 |
23,9 |
83,7 | ||||||||||
Аміак |
1,4 |
21,8 |
76,3 |
Примітка до табл. 3.28. При швидкості вітру більше 1 м/с вводиться корегувальний коефіцієнт:
Швидкість вітру, м/с 1 2 3 5 10
Корегувальний коефіцієнт 0,75 0,6 0,5 0,43 0,25
Крім того, її можна розрахувати за формулою:
typ = tвип=h * d/к1 * к2 * к3, год,
де К1- коефіцієнт, що залежить від фізико-хімічних властивостей НХР, береться з табл. 3.27;К2- коефіцієнт, що враховує температуру повітря (табл. 3.27);КЗ- коефіцієнт, що враховує швидкість вітруvі розраховується КЗ= (v+2)/3.
? ЗАВДАННЯ ТА ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
Назвіть основні причини виникнення пожеж.
Які складові потрібні для процесу горіння?
Поясніть суть процесів: загорання, спалаху, самозагорання, займання, самозаймання, вибуху.
Охарактеризуйте матеріали і речовини за горючими властивостями.
Дайте визначення температури займання.
Поясніть важливість вогнестійкості будівель і споруд.
Які загальні вимоги щодо пожежної безпеки?
Чим визначається ефективність евакуації людей?
Назвіть основні правила поведінки людей при виникненні пожежі.
Що належить до первинних засобів пожежогасіння?
Охарактеризуйте дію вогнегасних засобів.
Опишіть будову та принцип дії хімічного пінного, вуглекислотного та порошкового вогнегасників.
У чому суть автоматичної пожежної сигналізації?
За яким принципом встановлюють датчики автоматичної пожежної сигналізації?
Охарактеризуйте фізичну природу радіації.
Назвіть основні одиниці вимірювання радіоактивності у системі СГС та у системі СІ.
Назвіть та охарактеризуйте види випромінювань, що супроводжують радіоактивний розпад.
Назвіть природні та штучні джерела радіоактивного випромінювання.
Яке з опромінювань зовнішнє чи внутрішнє більш небезпечне для людини?
Як впливає іонізуюче опромінення на живі організми? Наведіть форми та ступені гострої променевої хвороби.
Вкажіть допустимі норми опромінення людини для звичайних та надзвичайних ситуацій.
Що таке період напіврозпаду радіоактивних речовин?
Охарактеризуйте залежність між періодом напіврозпаду радіоактивних речовин та швидкістю зменшення радіаційного фону місцевості.
Наведіть наслідки радіаційного забруднення місцевості, сировини, продуктів та води.
Зазначте основні принципи захисту, що їх повинні дотримуватись люди під час радіоактивного забруднення.