1. Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів

Зараження та забруднення продовольчих та непродовольчих товарів під час надзвичайних ситуацій відбувається:

• при зберіганні на відкритому повітрі чи у недостатньо загерметизованих приміщеннях;

• при перевезенні на відкритому, а також на закритому, але зараженому, транспорті;

• при контакті із зараженим устаткуванням, особливо для харчових продуктів;

• при упаковці продукції в заражену тару;

• при навмисних діях терористів, психічно неврівноважених людей та під час диверсійних акцій чи військових дій;

• у випадку біологічного забруднення — від контакту із комахами, тваринами, людьми, які були зараженими.

Основним методом захисту продовольчих та непродовольчих товарів є максимальна їх ізоляція від зовнішнього середовища. Значно зменшує ризик забруднення та зараження товарів під час катастроф і стихійних лих:

• раціональне розміщення складів;

• розосередження запасів товарів;

• герметизація складських приміщень;

• використання спеціальної тари для зберігання прод- та непродтоварів;

• широке використання підвалів та інших укриттів.

Радіоактивне забруднення.У щільні непористі продукти (м'ясо, риба, овочі, фрукти) радіоактивний пил не проникає, але до поверхні прилипає дуже міцно; в пористі продукти (хліб, сухарі і т.д.) проникає на глибину пор; в сипучі проникають тим глибше, чим більші частки продукту і більші повітряні прошарки між ними, зокрема в борошно – до 15 мм; в крупу – до 40 мм, в сіль – до 120 мм, в картоплю (насипом) – до 150 мм. В рідких продуктах великі частинки радіоактивного пилу осідають на дно тари (водоймища), крім в’язких продуктів, а дрібні можуть утворити дисперсні розчини.

М’ясо тварин та птахів, що перебували на забрудненій території та споживали забруднені корми і воду, заражене радіоактивними речовинами у всій товщі.

Зараження отруйними речовинами.Продовольчі товари, вода та непродовольчі товари можуть бути заражені крапельно-рідкими отруйними речовинами, їх парами і аерозолями. Глибина проникнення у матеріали залежить як від пористості матеріалу, так і фізичних властивостей. Для щільних харчових продуктів (м’ясо, сало, жир, масло) глибина проникнення становить 5-10 мм; в сипучі продукти — борошно та крупу отруйні речовини проникають на глибину 20-30 мм. Рідкі продукти та вода заражаються по всьому об’єму. Зокрема, іприт проникає в цеглу на 6-10 мм, дерево – до 6 мм, в тканини – наскрізь.

Біологічне зараження.Мікроорганізми можуть довгий час зберігати свою життєдіяльність, а за сприятливих умов у споровій формі — десятки років. Глибина зараження харчових продуктів практично така ж, як і радіоактивних речовин. При цьому потрібно враховувати можливість розвитку мікроорганізмів на поверхні та у товщі продуктів, що веде до збільшення глибини зараження. На розвиток мікроорганізмів впливає наявність сонячного світла, температура зберігання продукту, вид продукту тощо.

Контроль за зараженими і забрудненими прод- та непродтоварами і водою здійснюється, як правило, постами радіаційного та хімічного спостереження і хімічними лабораторіями. Обеззараження проводиться на складах і виробничих приміщеннях, а також на спеціально устаткованих майданчиках обеззараження.

Дезактивація продовольчих товарів.

При дезактивації продовольчих товарів:

• видаляють радіоактивний пил з поверхні тари і продовольчих товарів за допомогою пилососів і обмивають або обтирають їх, при цьому доцільно використовувати миючі засоби;

• замінюють забруднену тару та упаковку на чисту;

• знімають оболонку (з ковбасних виробів, сирів і т.д.);

• знімають зовнішній шар заражених продуктів.

Вода дезактивуєтьсявідстоюванням, фільтруванням, перегонкою. При дезактивації криниць воду відкачують, очищають цямрини та дно, засипають на дно чистий пісок.

Дезактивація непродовольчих товарівпроводиться за тією ж методикою, що й для матеріалів та інструментів.

Дезактивація неупакованих та упакованих у незахищену тарупродовольчих товарів (мішки, корзини та ін.).

Для дезактивації сипучих продуктів, що затарені в мішки з тканини, застосовують пилосос. Для видалення верхнього забрудненого шару борошна, мішки поливають водою або замочують так, щоб забруднене борошно намокло, а чисте залишилося сухим і через 5-6 год. перетарюють. Видалення зовнішнього забрудненого шару цукру-піску, крупи, крохмалю та інших сипучих продуктів, що зберігалися в мішках, заражений периферійний шар відділяють за допомогою металевого циліндра без дна і кришки, що на 4-6 см менше внутрішнього діаметра мішка. При дезактивації сипучих продуктів, що зберігаються в буртах (насипом), знімають верхній шар на глибину забруднення.

Жири рідкі повторно направляються на рафінування. З твердих жирів зрізається шар товщиною 3-5 мм. Ковбаси, тверді сири, свіжі плоди та овочі миють і знімають оболонку, а при необхідності й 5 мм верхнього шару. М'ясо та рибу промивають водою, при необхідності зрізають верхній шар товщиною 5 мм. З хліба зрізають верхній шар товщиною до 1 см.

Дезактивація продовольчих товарів у захисній тарі.

Якщо продукти затарені у багатошарові паперові мішки, то верхній папір знімають і після цього протирають мішок.

Продукти, упаковані у картонну тару перекладають в чисту, а пластикову тару — обмивають і протирають.

Дегазація продовольчих товарів.

Тару дегазують, миючи з використанням поверхнево-активних речовин, а у разі зараження сильнодіючими отруйними речовинами протирають дегазуючими розчинами, після чого обмивають водою та просушують.

Сипучі продукти в мішках(борошно, крупа, цукор-пісок, крохмаль) дегазують провітрюванням або використовують ті ж методи, що при дезактивації.Хлібпровітрюють і переробляють на сухарі. Олію піддають рафінуванню та дезодорації, утвердих жиріввидаляють верхній шар товщиною 1 см при зараженні до 1 доби і не менше 2 см через 2-3 доби після зараження.

Ковбасні вироби– обробляють розчином перманганату калію, потім знімають оболонку і направляють на термічну обробку (у воді при 90⁰С протягом 2-3 годин), тверді сири обробляють аналогічно, щоправда за необхідності переробляють у плавлені.

При дегазації м'ясаспочатку зрізають ножем ділянки, які мають підозрілий невідповідний колір, потім миють, а при необхідності знімають верхній шар близько 1 см.

Водадегазується хлоруванням (30-50 мг активного хлору на 1 л води) або кип'ятінням (протягом години).

Термічна обробка продуктів, як метод дегазації, не застосовується, при забрудненні слаболеткими речовинами чи неорганічними речовинами, що не розпадаються на нетоксичні при підвищенні температури (солі металів).

Дезінфекція продовольчих товарів здійснюється в процесі попередньої обробки, що включає миття, очищення верхніх шарів тощо, та у процесі термічної обробки, зокрема при кип'ятінні, обробці паром, тушкуванні, смаженні. Тара та упаковка продуктів дезінфікується тими ж методами, що й устаткування та інвентар.

Особливої уваги потребують продукти, уражені пліснявими грибами та іншими мікроорганізмами, здатними до утворення токсинів. Навіть видалення запліснявілих місць не гарантує усунення токсинів, тому що метаболіти проникають у продукт глибше, ніж міцелій. Крім того, на мікотоксини практично не впливає термічна обробка.

З метою дезінфекції термічну обробку проводять значно довше ніж при звичайному приготуванні їжі, обов’язково враховуючи стійкість конкретного виду мікроорганізмів до температури. Спори ботулінових мікроорганізмів для знищення потребують теплової обробки при 120С не менше 20 хв. Як правило, на практиці з метою дезінфекції воду кип’ятять 45 хв., крупи варять 90-120 хв., м'ясо — 2 год., рибу — не менше 30 хв., ковбаси, овочі, фрукти — 30 хв.

Утилізація та знищення заражених продовольчих товарів.

Продовольчі товари, що не можуть бути обеззаражені, знищують або передають на переробку. Основою для утилізації служить акт комісії, до складу якої входять представник адміністрації, матеріально-відповідальна особа, представник громадськості та лікар санітарно-епідеміологічної служби.

Продовольчі товари, забруднені радіоактивними речовинами передають на технічну переробку на спецкомбінати з подальшим захороненням у спеціальних місцях.

Продовольство, заражене сильнодіючими отруйними речовинами, передають на технічну утилізацію та знищення.

Біологічно заражені продукти переважно спалюють.

 ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:

1. Ким здійснюється керівництво рятувальними та невідкладними аварійними роботами у випадку надзвичайних ситуацій?

2. Назвіть рекомендований комплекс заходів захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Які формування та служби залучаються до проведення рятувальних та інших невідкладних аварійних робіт?

4. Вкажіть послідовність проведення рятувальних та аварійних робіт в осередках надзвичайних ситуацій.

5. Які заходи необхідно здійснювати при організації рятувальних та невідкладних аварійних робіт?

6. Які особливості необхідно враховувати при проведенні специфічних невідкладних робіт?

7. Вкажіть послідовність, методи та засоби проведення обеззаражування.

8. Дайте визначення термінам "дезактивація", "дегазація", "дезінфекція", розкрийте їх зміст.

9. Як організувати та провести дезактивацію території, приміщення та інвентарю?

10. Наведіть методику проведення дегазації, дезінфекції, санітарної обробки.

11. Яким чином може відбутися зараження та забруднення продовольчих та непродовольчих товарів?

12. Назвіть основні методи захисту прод– та непродтоварів від забруднення та зараження.

13. Наведіть засоби та методику дезактивації, дегазації та дезінфекції продовольчих товарів.