
- •О. І. Запорожець, в. М. Заплатинський, б.Д. Халмурадов, в. І. Применко, в.О. Михайлюк, т.Я. Коніцула безпека життєдіяльності
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.
- •Основні завдання безпеки життєдіяльності:
- •Небезпеки класифікують за:
- •Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини
- •Техносфера — частина біосфери, перетворена людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів.
- •Негативні фактори середовища життєдіяльності Класифікація негативних факторів.
- •Негативні фактори активної групи
- •Чинники, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом:
- •Ідентифікація небезпек
- •Методи спостереження та контролю за станом середовища життєдіяльності людини
- •Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •За масштабом та глибиною надзвичайні ситуації (нс) поділяють на:
- •Основними вражаючими чинниками надзвичайних ситуацій є:
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •Наслідки надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації в Україні
- •Природні надзвичайні ситуації Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •Види стихійних лих:
- •Види небезпечних природних явищ:
- •Найбільші природні катастрофи та число їх жертв
- •Характеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ
- •Бурі та урагани
- •Шкала Бофорта
- •Значне підвищення температури
- •Суховій
- •Пилові бурі
- •Сильний дощ
- •Землетруси
- •Характеристика землетрусу за дванадцятибальною системою мsк-64
- •Приблизне співвідношення між магнітудою за Ріхтером і максимальною інтенсивністю за шкалою мsк-64
- •Найбільші цунамі історичного періоду
- •Вулкани
- •Виверження вулканів — аналогія ядерних вибухів
- •Загальні типи виверження вулканів
- •Кількість жертв внаслідок виверження деяких вулканів
- •Провали
- •Абразія
- •Ожеледі
- •Снігові замети
- •Космічні небезпеки
- •Біологічні надзвичайні ситуації та небезпеки
- •Блискавка
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.1.
- •Гідродинамічні аварії
- •Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •Надзвичайні ситуації на об’єктах комунального господарства
- •Транспортні надзвичайні ситуації
- •Пожежна безпека Пожежі та причини її виникнення
- •За відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає
- •Загальні вимоги пожежної безпеки:
- •Правила поведінки людей при виникненні пожежі:
- •Евакуація людей при виникненні пожежі
- •Вогнегасники. Механіхм дії вогнегасників
- •Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Автоматична система сигналізації
- •За принципом дії датчики поділяються на:
- •Радіаційна безпека.
- •Природа іонізуючого випромінювання
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •Форми та ступені променевої хвороби
- •Визначення впливу радіаційно небезпечних подій на людину
- •Норми радіаційної безпеки
- •Норми зонування території в залежності від радіоактивного забруднення.
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об’єктів
- •Визначення характеристик вражаючих факторів зон техногенних небезпек
- •Оцінка шкоди враження ударною хвилею незахищених людей
- •Оцінка хімічної обстановки під час аварій на ое та транспорті
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Соціальні небезпеки
- •Причини соціальних небезпек
- •ФізіологіЧні чинники забезпечення безпеки людини
- •Психологічні важелі забезпечення безпеки людини
- •Небезпеки загальної інформатизації суспільства
- •Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини.
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •Небезпека засобів масової інформації
- •Вплив змі на свідомість людини
- •Реклама та її маніпуляційні можливості
- •Нейролінгвістичне програмування
- •Концепція нейролінгвістичного програмування
- •Діанетика - наука про розум і мислення
- •Системи формування здоров’я
- •Здоровий спосіб життя
- •Профілактика шкідливих звичок
- •Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •Долікарська допомога при пошкодженнях Пошкодження
- •Пошкодження кісток та суглобів
- •Пошкодження органів
- •Травми органів лицевого черепа
- •Травми хребта і спинного мозку
- •Кровотеча та перша допомога при кровотечах Кровотечі
- •Долікарська реанімація
- •Організаційні основи серцево-легеневої реанімації
- •Штучна вентиляція легень
- •Непрямий масаж серця
- •Особливості непрямого масажу серця у дітей
- •Транспортні аварії і катастрофи, їх наслідки і профілактика. Транспортні аварії і катастрофи
- •Ураження електричним струмом, утоплення, принципи долікарської допомоги Надання першої допомоги при утопленні
- •Ураження електричним струмом.
- •Отруєння хімічними речовинами Токсикологія
- •Умовидіїотрутинаорганізмлюдини
- •Шляхи потрапляння отрути в організм
- •Термініумовизберігання
- •Дозиіконцентрація
- •Шляхививеденняотрутизорганізму
- •Класифікаціяотрутіотруєнь
- •Клінічнийперебіготруєнь
- •Походженняотруєнь
- •Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками
- •2. Отруєння окремими лугами.
- •1. Отрути, що діють переважно на кров.
- •2 Отруєння деструктивними речовинами.
- •3. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій систем і органів (функціональні отрути).
- •Отруєнняотрутохімікатами
- •Харчовіотруєння
- •Отруєнняотруйнимирослинами
- •Харчовіінтоксикації
- •Харчовітоксикоінфекції
- •Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм
- •Злочинність та захист від неї
- •Забезпечення особистої фізичної безпеки
- •Основні рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •Заходи застереження і способи поведінки, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •Тероризм
- •Менеджмент безпеки на підприємтсві
- •Основні поняття корпоративної безпеки
- •Джерела загроз об’єкту економіки Зовнішні загрози:
- •Внутрішні загрози пов’язані з:
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Промисловий шпіонаж
- •Промисловогошпіонажу
- •Внутрішні загрози кримінологічної безпеки об’єкта економіки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки основні завдання системи корпоративної безпеки об’єкта економіки:
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки включає:
- •Служба безпеки об’єкта економіки
- •Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку Небезпечних ситуацій.
- •РИзик – як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику
- •Індивідуальний ризик
- •Критерії індивідуального ризику
- •Нормування ризиків
- •Оцінка рівня ризику
- •Методи визначення ризику:
- •Кількісна оцінка ризику
- •Експертний метод оцінки рівня ризику
- •Фактор-карта
- •Фактор карта
- •Модельний метод оцінки рівня ризику
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об’єкта потенційної небезпеки
- •Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту
- •Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на ато у нс
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Управління безпекою життєдіяльності
- •Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки
- •Контроль та нагляд
- •Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій.
- •Система управління безпекою та захистом у нс в галузі, як складова державної безпеки, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі.
- •Безпека людини в концепції оон про сталий людський розвиток
- •Основні проблеми глобальної безпеки людини:
- •Сім основних категорій безпеки:
- •Забезпечення безпеки людини відбувається за допомогою:
- •Міжнародне законодавство з безпеки життєдіяльності
- •Україна в структурі європейської безпеки
- •Система національної безпеки України
- •Управління силами та засобами ог під час нс.
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:
- •Невідкладні роботи в осередках ураження:
- •Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків нс здійснюються поетапно:
- •Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Обеззаражування Споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •Рекомендована література
- •Internet-джерела
- •Запорожець Олександр Іванович,
Какую работу нужно написать?
Норми зонування території в залежності від радіоактивного забруднення.
Територія України переважно забруднена ізотопами цезію-134, 137 причому за межами 30-кілометрової зони зустрічаються цезієві плями, де частка цих ізотопів наближається до 100%. На рис. 3.6 подано карту забруднення Cs 137 станом на 1990 р.
Забруднення грунту цезієм-137 та відповідне зонування території і рівень безпеки людей приведено у таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Рівень зараження грунту цезієм-137 (Cs137)
Забруднення території |
Зараженість грунту |
Можливість проживання людей | |
Кі/км2 |
ГБк/км2 | ||
0-1 |
до 37 |
ґрунт чистий |
звичайний режим проживання |
1-5 |
37-185 |
зона посиленого радіаційного контролю |
проживання дозволяється |
5-15 |
185-555 |
ґрунт заражений |
зона добровільного гарантованого відселення |
>15 |
>555 |
ґрунт заражений |
проживання людей заборонено |
Загальна площа забруднення території України цезієм-134,137 з рівнями вище 1 Кі/км2становить близько 37 тис. км2, у тому числі при рівнях від 5 до 15 Кі/км2– 1960 км2, від 15 до 40 Кі/км2– 820 км2, понад 40 Кі/км2– 640 км2. У 150 населених пунктах середня щільність забрудненням цезієм в ґрунтах перевищує 5 Кі/км2, серед них у 22-15 Кі/км2.
Норми забруднення джерел води, сировини та продовольства.
Забруднення води відбувається внаслідок прямого випадання радіоактивних речовин на поверхню водойм, їх переносом до водойм під час дощів та підземними водами з усього водозбірного басейну. Нерозчинні радіоактивні речовини осідають на дно водойм, що характерно для озер, ставків, повільних рік, водосховищ, а розчинні заражають водойми у всій товщі, а з дощовими та талими водами проникають у підгрунтові води.
Продовольча сировина та продукти харчування забруднюються внаслідок:
виникнення наведеної радіації;
прямого потрапляння радіоактивного пилу на їх поверхню та значно менше всередину,
включення радіоактивних речовин у біологічний кругообіг.
Проникнення радіоактивних речовин в товщу продукту залежить від щільності, консистенції та багатьох інших його характеристик, а також від дисперсності і розчинності радіоактивних речовин. У м’ясо радіоактивні речовини проникають в середньому на 1 см, в зерно, крупи – на 5 см, в молоко і молочні продукти — у весь об’єм; в борошно, сіль, цукор – на 0,5 см; в рибу, овочі, фрукти – на 0,3 см. Скляний посуд є надійним бар’єром забрудненню, а більшість поліетиленових кульків не перешкоджають забрудненню.
Ступінь зараження продуктів оцінюють питомою активністю, тобто відношенням активності наявних радіоактивних речовин до одиниці маси (об'єму) і вимірюють у Бк/кг чи Бк/л (Кі/кг чи Кі/л).
У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВЛУ-91), табл. 3.8.
Таблиця 3.8
Граничні рівні вмісту радіонуклідів
Назва продукту |
Питома активність, Кі/кг (Кі/л) | |
Цезію-137 |
Стронцію-90 | |
Молоко, молочні продукти |
1·10-8 |
1·10-9 |
Хліб, хлібопродукти, борошно, цукор |
1·10-8 |
1·10-9 |
Картопля та овочі |
1,6·10-8 |
1·10-9 |
М'ясо, птиця, риба, яйця |
2·10-8 |
— |
Свіжі ягоди, гриби |
4·10-8 |
— |
Питна вода |
5·10-10 |
1·10-10 |
Щоб визначити дозу опромінення, отриману внаслідок споживання харчових продуктів з певним рівнем радіації, можна скористатися наступнім алгоритмом.
При перетворенні атомного ядра цезію-137 в стабільне ядро барію вивільняється 720 кеВ. Із цієї енергії в середньому 90 кеВ виділяється у вигліді β-випромінювання, а 630 кеВ – у вигляді γ-випромінювання. Оскільки 1 еВ відповідає 1,6.10-19 Дж, то 720 кеВ відповідно – 1,2.10-13 Дж. Таким чином, при розпаді одного атома цезію вивільняється енергія, що дорівнює 1,2.10-13 Дж.
Наприклад, випивши 1 л молока з питомою радіоактивністю 100 Бк/л, людина збільшує свою радіоактивність на величину, що відповідає 100 розпадам цезію за секунду.
Сумарна кількість розпадів в організмі людини, у зв’язку з вживанням 1 л молока з 100 Бк цезія-137, призведе 8640000 розпадів за добу в організмі (100 росп. за 1 с, 100.60.60.24=8640000 росп. за 1 добу). Перемноживши енергію, що вивільняється при кожному розпаді на кількість розпадів, отримаємо (1,2.10-13.8,64.106)=10,4.10-7 Дж. Із цієї енергії приблизно половина поглинається тілом, а інша частина енергії випромінюється в навколишнє середовище. Отже, енергія, яка поглинається тілом, складає 5,2.10-7 Дж. Розрахунок поглиненої дози в греях, яка дорівнює енергії, що поглинена з розрахунку на кілограм маси тіла здійснюється наступним чином. Якщо прийняти, що середня маса людини рівна 70 кг, то поглинена доза за добу складе (5,2.10-7 Дж/70 кг)=7,4.10-9 Гр. Тоді, при аналогічному раціоні харчування поглинена доза за рік буде становити (7,4.10-9 Гр . 365 днів)=2,7.10-6 Гр=2,7мкГр.
Отже, 1 л молока з 100 Бк цезію-137 дає в данному прикладі дозу в 2,7мкГр і тим самим еквівалентну дозу, рівну 2,7мкЗв за рік.
Частки, обумовленні β- й γ-випромінюваннями, можуть сумуватися незалежно від їх розподілу за часом. Подібним чином можуть бути обчислені накопичені річні дози, отримані від інших харчових продуктів.
Після випадання радіоактивних опадів в першу чергу звертають увагу на можливість забруднення молока та молочних продуктів, що відбувається, якщо худоба випасалася на забруднених пасовищах. Через 2 тижні після забруднення кількість радіоактивних речовин у тваринах та рибі досягають небезпечних рівнів. Проникнення радіоактивних речовин до овочів, фруктів та ягід в початковий період залежить від щільності поверхневого шару плодів, виду радіонуклідів і, як правило, зосереджується у поверхневій частині. Овочі та фрукти можна споживати тільки після ретельного миття та видалення верхнього шару. Продукція рослинництва, що тривалий час росла на радіоактивнозабрудненій території, може містити значну кількість радіонуклідів у всіх частинах, тому споживання такої продукції не дозволяється.
Попри всі запобіжні заходи перед споживанням продуктів харчування необхідно проводити їх контроль.