- •О. І. Запорожець, в. М. Заплатинський, б.Д. Халмурадов, в. І. Применко, в.О. Михайлюк, т.Я. Коніцула безпека життєдіяльності
- •Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.
- •Основні завдання безпеки життєдіяльності:
- •Небезпеки класифікують за:
- •Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки.
- •Навколишнє середовище та середовище життєдіяльності людини
- •Техносфера — частина біосфери, перетворена людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів.
- •Негативні фактори середовища життєдіяльності Класифікація негативних факторів.
- •Негативні фактори активної групи
- •Чинники, що впливають на ступінь ураження людини електричним струмом:
- •Ідентифікація небезпек
- •Методи спостереження та контролю за станом середовища життєдіяльності людини
- •Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •За масштабом та глибиною надзвичайні ситуації (нс) поділяють на:
- •Основними вражаючими чинниками надзвичайних ситуацій є:
- •Причини виникнення надзвичайних ситуацій
- •Наслідки надзвичайних ситуацій
- •Надзвичайні ситуації в Україні
- •Природні надзвичайні ситуації Класифікація природних надзвичайних ситуацій
- •Види стихійних лих:
- •Види небезпечних природних явищ:
- •Найбільші природні катастрофи та число їх жертв
- •Характеристика стихійних лих та природних небезпечних явищ
- •Бурі та урагани
- •Шкала Бофорта
- •Значне підвищення температури
- •Суховій
- •Пилові бурі
- •Сильний дощ
- •Землетруси
- •Характеристика землетрусу за дванадцятибальною системою мsк-64
- •Приблизне співвідношення між магнітудою за Ріхтером і максимальною інтенсивністю за шкалою мsк-64
- •Найбільші цунамі історичного періоду
- •Вулкани
- •Виверження вулканів — аналогія ядерних вибухів
- •Загальні типи виверження вулканів
- •Кількість жертв внаслідок виверження деяких вулканів
- •Провали
- •Абразія
- •Ожеледі
- •Снігові замети
- •Космічні небезпеки
- •Біологічні надзвичайні ситуації та небезпеки
- •Блискавка
- •Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах.1.
- •Гідродинамічні аварії
- •Аварії на пожежонебезпечних об’єктах
- •Надзвичайні ситуації на об’єктах комунального господарства
- •Транспортні надзвичайні ситуації
- •Пожежна безпека Пожежі та причини її виникнення
- •За відсутності одного з трьох факторів горіння не виникає
- •Загальні вимоги пожежної безпеки:
- •Правила поведінки людей при виникненні пожежі:
- •Евакуація людей при виникненні пожежі
- •Вогнегасники. Механіхм дії вогнегасників
- •Пожежний зв’язок та сигналізація
- •Автоматична система сигналізації
- •За принципом дії датчики поділяються на:
- •Радіаційна безпека.
- •Природа іонізуючого випромінювання
- •Одиниці вимірювання радіоактивності, переведення одиниць системи сгс у систему сі
- •Джерела іонізуючих випромінювань
- •Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
- •Форми та ступені променевої хвороби
- •Визначення впливу радіаційно небезпечних подій на людину
- •Норми радіаційної безпеки
- •Норми зонування території в залежності від радіоактивного забруднення.
- •Граничні рівні вмісту радіонуклідів
- •Принципи забезпечення радіаційної безпеки
- •Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об’єктів
- •Визначення характеристик вражаючих факторів зон техногенних небезпек
- •Оцінка шкоди враження ударною хвилею незахищених людей
- •Оцінка хімічної обстановки під час аварій на ое та транспорті
- •Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •Соціальні небезпеки
- •Причини соціальних небезпек
- •ФізіологіЧні чинники забезпечення безпеки людини
- •Психологічні важелі забезпечення безпеки людини
- •Небезпеки загальної інформатизації суспільства
- •Інформаційні засоби та способи впливу на психіку людини.
- •Методи маніпулювання людською свідомістю
- •Навіювання як спосіб маніпулювання свідомістю людини
- •Небезпека засобів масової інформації
- •Вплив змі на свідомість людини
- •Реклама та її маніпуляційні можливості
- •Нейролінгвістичне програмування
- •Концепція нейролінгвістичного програмування
- •Діанетика - наука про розум і мислення
- •Системи формування здоров’я
- •Здоровий спосіб життя
- •Профілактика шкідливих звичок
- •Невідкладна допомога при нещасних випадках
- •Долікарська допомога при пошкодженнях Пошкодження
- •Пошкодження кісток та суглобів
- •Пошкодження органів
- •Травми органів лицевого черепа
- •Травми хребта і спинного мозку
- •Кровотеча та перша допомога при кровотечах Кровотечі
- •Долікарська реанімація
- •Організаційні основи серцево-легеневої реанімації
- •Штучна вентиляція легень
- •Непрямий масаж серця
- •Особливості непрямого масажу серця у дітей
- •Транспортні аварії і катастрофи, їх наслідки і профілактика. Транспортні аварії і катастрофи
- •Ураження електричним струмом, утоплення, принципи долікарської допомоги Надання першої допомоги при утопленні
- •Ураження електричним струмом.
- •Отруєння хімічними речовинами Токсикологія
- •Умовидіїотрутинаорганізмлюдини
- •Шляхи потрапляння отрути в організм
- •Термініумовизберігання
- •Дозиіконцентрація
- •Шляхививеденняотрутизорганізму
- •Класифікаціяотрутіотруєнь
- •Клінічнийперебіготруєнь
- •Походженняотруєнь
- •Отруєння окремими хімічними речовинами та сполуками
- •2. Отруєння окремими лугами.
- •1. Отрути, що діють переважно на кров.
- •2 Отруєння деструктивними речовинами.
- •3. Отруєння отрутами, що викликають розлади функцій систем і органів (функціональні отрути).
- •Отруєнняотрутохімікатами
- •Харчовіотруєння
- •Отруєнняотруйнимирослинами
- •Харчовіінтоксикації
- •Харчовітоксикоінфекції
- •Небезпеки у сучасному урбанізованому суспільстві та протидія їм
- •Злочинність та захист від неї
- •Забезпечення особистої фізичної безпеки
- •Основні рекомендації щодо забезпечення особистої фізичної безпеки:
- •Заходи застереження і способи поведінки, які допоможуть вберегтись від насилля:
- •Тероризм
- •Менеджмент безпеки на підприємтсві
- •Основні поняття корпоративної безпеки
- •Джерела загроз об’єкту економіки Зовнішні загрози:
- •Внутрішні загрози пов’язані з:
- •Війна в сфері економіки і технології
- •Промисловий шпіонаж
- •Промисловогошпіонажу
- •Внутрішні загрози кримінологічної безпеки об’єкта економіки
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки основні завдання системи корпоративної безпеки об’єкта економіки:
- •Система забезпечення корпоративної безпеки об’єкта економіки включає:
- •Служба безпеки об’єкта економіки
- •Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку Небезпечних ситуацій.
- •РИзик – як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику
- •Індивідуальний ризик
- •Критерії індивідуального ризику
- •Нормування ризиків
- •Оцінка рівня ризику
- •Методи визначення ризику:
- •Кількісна оцінка ризику
- •Експертний метод оцінки рівня ризику
- •Фактор-карта
- •Фактор карта
- •Модельний метод оцінки рівня ризику
- •Якісні методи оцінки ризику
- •Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
- •Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків
- •Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об’єкта потенційної небезпеки
- •Приклад обчислення соціального ризику для аеропорту
- •Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи
- •Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення на ато у нс
- •Правове забезпечення безпеки життєдіяльності
- •Основи національного законодавства з безпеки життєдіяльності
- •Управління безпекою життєдіяльності
- •Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки
- •Ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки
- •Контроль та нагляд
- •Загальні засади моніторингу нс та порядок його здійснення. Моніторинг небезпек життєвого середовища людини в Україні
- •Елементи системи моніторингу та прогнозування небезпечних подій.
- •Система управління безпекою та захистом у нс в галузі, як складова державної безпеки, її місце і значення в системі управління функціонуванням галузі.
- •Безпека людини в концепції оон про сталий людський розвиток
- •Основні проблеми глобальної безпеки людини:
- •Сім основних категорій безпеки:
- •Забезпечення безпеки людини відбувається за допомогою:
- •Міжнародне законодавство з безпеки життєдіяльності
- •Україна в структурі європейської безпеки
- •Система національної безпеки України
- •Управління силами та засобами ог під час нс.
- •Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха
- •Для проведення рятувальних та невідкладних аварійних робіт необхідно:
- •Невідкладні роботи в осередках ураження:
- •Рятувальні та невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків нс здійснюються поетапно:
- •Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •Обеззаражування Споруд, техніки, предметів та спеціальна обробка людей
- •Обеззараження продовольчих та непродовольчих товарів
- •Рекомендована література
- •Internet-джерела
- •Запорожець Олександр Іванович,
Принципи забезпечення радіаційної безпеки
Мета захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань – попередити будь-яке його ураження.
Захисні заходи повинні мати комплексний характер і бути направлені на постійний контроль рівнів радіоактивного забруднення зовнішнього середовища, продуктів харчування і води, зниження доз зовнішнього і внутрішнього опромінення.
Основним правилом, яким потрібно керуватися при встановленні допустимої дози, є те, що будь-який вид опромінення повинен вважатися шкідливим для людини, і чим більше доза, тим вона шкідливіша.
В основу критеріїв радіаційної безпеки людини покладено відомості про біологічну дію радіації.
Основні принципи:
не перевищувати основної встановленої межі дози;
виключити будь-яке необґрунтоване опромінення;
знизити дози випромінювання до можливо низького рівня.
Паспортизація, ідентифікація та декларування безпеки об’єктів
Усі діючі об'єкти господарської діяльності, на яких існує реальна загроза виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, мають бути паспортизовані та зареєстровані в загальнодержавному реєстрі ПНО. Паспортизація потенційно небезпечних об'єктів проводиться для здійснення їх обліку, вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, організації моніторингу їх поточного стану і передбачає заповнення суб'єктом господарської діяльності паспорта потенційно небезпечного об'єкта. Паспортизації підлягають усі потенційно небезпечні об'єкти незалежно від; форми власності, згідно з Наказом МНС України «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єкті».
Паспортизацію об'єктів треба проводити один раз на 5 років. Позачергову паспортизацію слід здійснювати у разі виникнення будь-яких змін у технічному стані або виробничій діяльності ПНО, що призведуть або можуть призвести до зниження чи збільшення його потенційної небезпеки, у разі зміни відомчої належності, форми власності, керівництва, чи припинення діяльності об'єкта як ПНО.
Відповідно до «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», кожен суб'єкт господарської діяльності має оцінити потенційну небезпеку об'єкта як можливого джерела виникнення надзвичайної ситуації та провести його ідентифікацію. Об'єкт ідентифікується потенційно небезпечним за наявності в його діяльності хоча б одного чинника небезпеки. При ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів необхідно враховувати усі види небезпеки (пожежну, вибухову, хімічну, радіаційну, біологічну, гідродинамічну), несприятливі природні умови, стан будівель, споруд, обладнання, наявність небезпечних речовин, а також умови праці.
Чинники небезпеки та види діяльності (виробництва), за наявністю яких підприємство має бути віднесене до ПНО, визначені:
переліками робіт підвищеної небезпеки та об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631;
переліком видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554;
переліком особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує вжиття спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 6.05.2000 № 765;
переліком підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2000 № 1346.
Суб'єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один ПНО, чи який має намір розпочати будівництво або реконструкцію такого об'єкта, має провести ідентифікацію потенційної небезпеки об'єкта для визначення класу його небезпеки, й у двотижневий термін повідомити про результати ідентифікації відповідні територіальні органи Держнаглядохоронпраці, урядовий орган державного нагляду у сфері цивільного захисту, органи Держекоінспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, відповідні місцеві держадміністрації та виконавчі органи місцевих рад.
У разі змін на ОПН щодо умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості суб'єкт господарської діяльності має у 6-місячний термін провести їх повторну ідентифікацію і протягом двох тижнів повідомити уповноважені органи про зміни порівняно з попередньою ідентифікацією.
Ідентифікацію об'єкта мають проводити спеціалізовані організації, які отримали відповідні дозволи (ліцензії) на здійснення таких видів діяльності та відповідно до методик, затверджених у встановленому порядку.
Суб'єкти господарської діяльності, у власності (користуванні) яких знаходяться ОПН, на яких використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи кілька небезпечних речовин або категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, та інші об'єкти, що становлять реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації природного і техногенного характеру, зобов'язані організувати розробку і складання декларації безпеки об'єкта(далі — декларація). Зазначені вимоги поширюються також на будь-які підприємства, установи, організації, що планують експлуатувати хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки. Порядок розробки декларації безпеки, її зміст та методика визначаються Постановами Кабінету Міністрів України.
Розробка Декларації передбачає всебічну оцінку ризику аварії й пов'язаних із нею наслідків. Декларацію безпеки треба складати окремо на кожний об'єкт підвищеної небезпеки: для тих, що експлуатуються – як самостійний документ, для об'єктів, що будуються, реконструюються або ліквідуються – як складова частина відповідної проектної документації. Для ОПН в разі їх розміщення на одному виробничому майданчику може бути складена одна декларація безпеки. Для ОПН, що експлуатується або ліквідується, декларація безпеки має бути складена не пізніше як протягом 1 року після його реєстрації в Державному реєстрі ОПН, для об'єктів, експлуатація яких планується – до початку їх експлуатації.
Слід зауважити, що відповідно до законодавства України,до категорії ОПН належать об'єкти, на яких виробляються; використовуються, переробляються, утворюються, зберігаються, транспортуються,знищуються такі небезпечні речовини:
займисті речовини– гази, які за нормального тиску і в суміші з повітрям стають займистими й температура кипіння яких за нормального тиску становить 20 °С або нижче;
окиснювальні речовини– речовини, що підтримують горіння, викликають займання й (або) сприяють займанню інших речовин у результаті окисно-відновної екзотермічної реакції;
горючі речовини– рідини, гази, пил, здатні самозайматися від джерела запалювання й самостійно горіти після його усунення;
вибухові речовини– речовини, які за певних видів зовнішнього впливу здатні до дуже швидких хімічних перетворень, що самопоширюються, з виділенням тепла й утворенням газів;
токсичні речовини– речовини, здатні за впливу на живі організми спричинювати їх загибель, мають такі характеристики: середня смертельна доза при потраплянні в шлунок – від 15 до 200 мг/кг маси тіла включно; середня смертельна доза при нанесенні на шкіру – від 50 до 400 мг/кг; середня смертельна концентрація в повітрі – від 0,5 до 2 мг/л;
високотоксичні речовини– речовини, здатні за впливу на живі організми спричинювати їх загибель, мають такі характеристики: середня смертельна доза при потраплянні в шлунок – не більш як 15 мг/кг маси тіла; середня смертельна доза при нанесенні на шкіру – не більш як 50 мг/кг; середня смертельна концентрація в повітрі – не більш як 0,5 мг/л;
речовини, що є небезпечними для навколишнього природного середовища– речовини, які характеризуються у водному середовищі такими показниками гострої токсичності: середня смертельна доза за інгаляційного впливу на рибу протягом 96 год – не більш як 10 мл/л; середня концентрація отрути, що викликає певний ефект за впливу на дафнії протягом 48 год – не більш як 10 мл/л; середня інгібігорна концентрація за впливу на водорослі протягом 72 год – не більш як 10 мл/л.
До ОПН належать також об'єкти, на яких:
використовується устаткування, що працює під тиском понад 0,07 МПа або за температури нагрівання води вище як 115 °С;
використовуються стаціонарно встановлені вантажопідйомні механізми, ескалатори, канатні дороги, фунікулери;
виходять розплави чорних і кольорових металів і сплави на основі цих розплавів;
ведуться гірські роботи, роботи зі збагачення корисних копалин, а також роботи в підземних умовах.
У разі перегляду декларації безпеки ОПН зазначена документація має пройти експертизу щодо повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, обґрунтованості й достатності прийнятих рішень на зниження рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварії.
Експертизу декларації безпеки ОПН повинні проводити організації, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на здійснення таких видів діяльності. Забороняється проведення експертизи декларації безпеки організацією, яка є її розробником.
Суб'єкт господарської діяльності повинен подати декларацію безпеки разом із позитивним висновком експертизи відповідним територіальним-уповноваженим органам виконавчої влади, до відання яких віднесені питання державного нагляду та контролю у сфері діяльності, пов'язаній з ОПН.