- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
1. Для збільшення стійкості в концентровані емульсії додають ПАР та ВМС, котрі є
A. *Емульгаторами
B. Активаторами
C. Каталізаторами
D. Розчинниками
E. Поглинувачами
2. Лікарські препарати цимезоль, гіпозоль, промезоль та ін. складаються із частинок колоїдного розміру та газового дисперсійного середовища. Така лікарська форма називається
A. *Аерозоль
B. Піна
C. Емульсія
D. Суспензія
E. Паста
3. В медицині для лікування шкірних хвороб застосовують пасти. До якого класу дисперсних систем належать пасти?
A. *Суспензій
B. Емульсій
C. Порошків
D. Пін
E. Аерозолів
4. Ефективним методом руйнування емульсій є злиття крапель дисперсної фази при їх зіткненні, яке називається
A. *Коалесценцією
B. Термопреципітацією
C. Фотофорезом
D. Термофорезом
E. Злипанням
5. Яке з оптичних явищ більш характерне у суспензіях?
A. *Відбиття світла
B. Поглинання світла
C. Розсіювання світла
D. Заломлення світла
E. Пропускання світла
6. Емульсії, які містять 0,1–74 % за об’ємом дисперсної фази відносяться до
A. *Концентрованих
B. Розведених
C. Висококонцентрованих
D. Типу в/м
E. Типу м/в
7. Для яких систем характерна седиментація?
A *Суспензій
B. Розчинів ВМР
C. Золів
D. Розчинів електролітів
E. Розчинів неелектролітів
8. В основі старіння колоїдних систем полягає процес
A. *Синерезису
B. Пептизація
C. Набухання
D. Гелеутворення
E. Тиксотртпії
9. Вільнодисперсними системами є
A. *Емульсії
B. Мазі
C. Піни
D. Гелі
E. Пасти
10. Одна із форм фармпрепаратів – сиропи, технологія виготовлення яких включає стерилізацію, коли заливають об’єм киплячим сиропом. Який із розчинів буде краще стерилізувати при умові, що на 1 кг води відповідає C6H12O6?
A. *250 г
B. 200 г
C. 150 г
D. 100 г
E. 50 г
11. Порошки, гранули, таблетки складають до 80 % готових лікарських форм сучасної рецептури. Зі збільшенням дисперсності порошків їх адсорбуюча дія
A. *Збільшується
B. Зменшується
C. Не змінюється
D. Зникає
E. Нічого з переліченого
12. На біодоступність порошку впливає ступінь подрібненості речовини, мірою якого є
A. *Дисперсність системи
B. Концентрація речовини
C. Об’єм частинок
D. Маса частинок
E. Щільність розчину
13. Як називається емульсія, частинки дисперсної фази якої є деформованими і мають вигляд поліедрів?
A. *Висококонцентрована
B. Концентрована
C. Розбавлена
D. Пряма
E. Зворотня
14. Яку назву має процес самодовільного злипання крапель у емульсіях?
A. *Коалесценція
B. Флокуляція
C. Седиментація
D. Флотація
E. Коагуляція
6. Колоїдні пар. Ккм
1. В технології лікарськихх форм використовують самодовільний процес розчинення в міцелярних системах нерозчинних в даному розчиннику речовин, який називається
A. *Солюбілізація
B. Коацервація
C. Гомогенізація
D. Пептизація
E. Коагуляція
2. Додавання поверхнево-активних речовин з метою утворення адсорбційних шарів широко використовується в технології виробництва ліків. Вкажіть поверхнево-активну речовину для межі поділу водний розчин-повітря:
A. *Масляна кислота
B. Сахароза
C. NaCI
D. NaOH
E. HCI
3. Для отримання водорозчинних препаратів йоду (йодоформів) їх розчиняють в поверхнево-активних речовинах. Процес самодовільного розчинення в міцелярних системах, нерозчинних в данному розчині речовин, це
A. *Солюбілізація
B. Коагуляція
C. Адсорбція
D. Нейтралізація
E. Седиментація
4. Які з наведених речовин належать до поверхнево-неактивних?
A. *Неорганічні кислоти, основи та їх солі
B. Альдегіди та спирти
C. Карбонові кислоти та мила
D. Аміни та сульфокислоти
E. Спирти та мила
5. При виготовленні ряду рідких лікарських форм для підвищення розчинності окремих компонентів, які входять в їх склад, добавляють колоїдні поверхнево-активні речовини. Яке фізико-хімічне явище покладено в основу цього процесу?
A. *Солюбілізація
B. Коагуляція
C. Экстракція
D. Дифузія
E. Седиментація
6. В фізико-хімічній лабораторії знаходяться слідуючі речовини: хлорид натрію, поліетилен, олеат калію, желатин, йод. Вкажіть яку з перерахованих вище речовин відносять до колоїдно поверхнево-активних речовин:
A. *Олеат калію
B. Йод
C. Хлорид натрія
D. Поліетилен
E. Желатин
7. У фармацевтичній промисловості міцелярні розчини ПАР використовуються для виготовлення водорозчинних препаратів із нерозчинних у воді речовин, наприклад, вітамінів А і Е. В розчинах яких речовин критична концентрація міцелоутворення має найменше значення:
A. *С17H35COONa
B. C12H25COONa
C. C13H27COONa
D. C15H31COONa
E. C11H23COONa
8. Міцелярні розчини ПАР застосовують у фармацевтичному виробництві як стабілізатори і солюбілізатори. Для якого з розчинів колоїдних ПАР можна очікувати найбільшого значення ККМ (критичної концентрації міцелоутворення)?
A. *C9H19SO3Na
B. C14H29SO3Na
C. C16H33SO3Na
D. C12H25SO3Na
E. C10H21SO3Na
9. Поверхнево-активна речовина за будовою молекули
A. *Дифільна
B. Гідрофільна
C. Гідрофобна
D. Речовина органічного походження
E. Полярна
10. Із перелічених речовин виберіть поверхнево-активну:
A. *С2H5OH
B. H2О
C. NaCl
D. HNO3
E. K4Fe[(CN)6]
11. У скільки раз (максимально) зростає поверхнева активність ПАР при збільшенні вуглеводневого радикала на групу –СН2?
A. *В 3,5 рази
B. В 2,5 рази
C. В 1,5 рази
D. В 4,5 рази
E. В 5,5 рази
12. Поверхнева активність – це один з факторів біодоступності лікарських препаратів. У скільки разів збільшується поверхнева активність при подовженні вуглеводневого радикала ПАР на групу –СН2– ?
A. *3,2
B. 1,5
C. 6,4
D. 2,8
E. 0,5
13. Поверхнево-активні речовини (ПАР) широко використовують у фармацевтичній практицї, як стабілізатори дисперсних систем. Характерною особливістю будови молекул ПАР є
A. *Дифільність
B. Полярність
C. Неполярність
D. Іоногенність
E. Неіоногенність
14. Який адсорбент краще адсорбує ПАВ з водних розчинів?
A. *Активоване вугілля
B. Силікагель
C. Бентоніт
D. Кварц
E. Целюлоза
15. Який фактор впливає на величину граничної адсорбції ПАР на межі рідина – газ?
A. *Площа функціональної групи ПАР
B. Довжина вуглеводневого радикалу
C. Число активних центрів поверхні розділу
D. Площа поверхні розділу
E. Концентрація розчину ПАР
16. За правилом Дюкло-Траубе, що застосовують при синтезі ПАР, коефіцієнт Траубе дорівнює:
A. *3-3,5
B. 1-2
C. 2-3
D. 0-1
E. 4-4,5