- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
1. Загальні теоретичні питання
1. Чим характеризується міра здатності реагенту давати добре фіксований аналітичний ефект при взаємодії з шуканою речовиною?
A.*Чутливістю реакції
B.Вибірністю реакції
C.Специфічністю реакції
D.Розбавленням
E.Причини , які подані в пунктах А і В
2. Що є мірою специфічності аналітичних реакцій?
A.*Граничне співвідношення концентрацій іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх
B.Гранична концентрація іона , який визначається
C.Граничні співвідношення концентрацій сторонніх іонів
D.Чутливість аналітичних реакції
E.Концентрація сторонніх іонів
3. Як називаються реакції і реагенти , що дають можливість визначити даний іон у присутності інших іонів?
A.*Специфічними
B.Вибірковими
C.Груповими
D.Характерними
E.Причини , які подані в пунктах В і Д
4. При проведенні контролю якості лікарських засобів застосовуються аналітичні реакції. Хімічна реакція може бути використана як аналітична у тому випадку, коли вона:
A.* Проходить із видимими змінами у реакційній системі.
B.Проходить з виділенням тепла.
C.Відбувається із утворенням гетерофази.
D.Є оборотною
E.Проходить повільно
5. Виявлення досліджуваних іонів за допомогою дробного методу аналізу вимагає виконання наступних аналітичних операцій:
A.*Використання специфічного реактиву.
B.Концентрування досліджуваного розчину
C.Застосування групового реактиву.
D.Застосування високочутливого реактиву.
E.Застосування маскуючого реактиву.
6. Характеристикою термодинамічного стану системи осад–насичений розчин є:
A.*Добуток розчинності
B.Іонний добуток
C.Константа стійкості
D.Іонна силу розчину
E.Константа дисоціації
7. Напрямок проходження оксидаційно-відновної реакції визначається:
A.*Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції
B.Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції
C.Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно-відновної реакції
D.Величиною водневого показника системи
E.Температурою системи
8. В аналізі та при виробництві ліків широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є:
A.*Константа розподілу
B.Константа дисоціації
C.Константа солюбілізації
D.Константа гідролізу
E.Константа стійкості
9. Згідно теорії електролітичної дисоціації усі електроліти поділяються на сильні та слабкі. Слабким електролітом називається хімічна сполука, яка має:
A.* Малу константу іонізації
B.Низький ступінь окислення
C.Малу величину константи нестійкості
D.Низьке значення оптичної густини
E.Незначний добуток розчинності
10. Поділ іонів (катіонів/аніонів) на аналітичні групи проводиться відповідно до:
A.*Хімічних властивостей їх сполук із певними реактивами
D.Положення елементів у періодичній системі
C.Розчинності їх сполук у воді
D.Оксидаційно-відновних властивостей цих іонів
E.Фізичних властивостей їх сполук
11. Як називається прийом зв’язування іонів як тих, що визначаються, так і сторонніх?
A.*Аналітичним «маскуванням»
B.Дробним порядком аналізу
C.Систематичним порядком аналізу
D.Підвищенням чутливості
E.Підвищенням вибірковості
12. Яким є процес дисоціації потужного електроліту і чи можна до нього застосувати закон дії мас?
A.*Зворотним , і до нього можна застосувати закон дії мас
B.Незворотним і до нього не можна застосувати закон дії мас
C.Зворотним , і до нього не можна застосувати закон дії мас
D.Незворотним , і до нього можна застосувати закон дії мас
E.Не можна застосувати закон дії мас
13. Як називається співвідношення активної концентрації іонів до їх загальної аналітичної концентрації?
A.*Коефіцієнтом активності
B.Активністю
C.Іонною силою розчину
D.Константою дисоціації
E.Ступеню дисоціації
14. Розчин яких із наведених сумішей не є буферним?
A.*NaOH+NaCI
B.CH3COOH+CH3COONa
C.NH4CI+NH3·H2O
D.Na2CO3+NaHCO3
E.NaH2PO4+Na2HPO4
15. Як перебігає процес дисоціації комплексних іонів?
A.*Зворотно , за типом слабких електролітів
B.Зворотно , за типом сильних електролітів
C.Необоротно , за типом слабких електролітів
D.Необоротно , за типом сильних електролітів
E.Дисоціює , за типом слабких та сильних електролітів
16. Чому при аналізі суміші катіонів в першу чергу виявляють іони NH4+, Fe2+, Fe3+?
A.*Іони амонію заважають виявленню іонів К+, а на іони Fe2+ i Fe3+ є специфічні реакції
B. Іони амонію можуть сприяти помилці у виявленні іонів калію, а іони Fe2+ i Fe3+ додаються в ході аналізу
C. Іони амонію вносяться в подальшому ході аналізу суміші, а на іони Fe2+ i Fe3+ є специфічні реакції
D. Іони амонію заважають виявленню іонів К+ і вносяться в подальшому аналізі, іони Fe2+ будуть окисненні у Fe3+, на іони Fe3+ є специфічна реакція
E. Іони амонію заважають виявленню іонів калію і вносяться в ході аналізу, іони Fe2+ в подальшому окиснюються, а іони Fe3+ необхідні для кращого осадження фосфатів
17. В аналізі широко застосовують буферні розчини для:
A.*Підтримування сталим певного значення рН середовища
B.Забарвлення розчинів
C.Утворення комплексних сполук
D.Досягнення повноти осадження аналітичної групи катіонів
E.Зміни рН середовища
18. В дробовому ході аналізу іони різних аналітичних груп виявляють:
A.*В окремих порціях розчину в будь-якій послідовності
B.При строгій послідовності операцій з виявлення
C.Після розділення іонів на аналітичні групи
19. На розчинність важкорозчинних солей, утворених катіонами металів, які легко утворюють аміакати найбільший вплив має:
A.* Концентрація молекул аміаку
B.Концентрація іонів амонію
C.Концентрація амінів
D.Концентрація іонів гідрогену
E.Концентрація амідів
20. Розчинники, які використовують в аналітичній хімії, класифікують за їх здатністю приєднувати або відщеплювати протони. Вкажіть, до яких розчинників відносяться спирти:
A.*Амфіпротні
B.Протогенні
C.Протофільні
D.Апротонні
E.Протогені і амфіпротні
21. Аналіз невідомої суміші слід починати з
A.* Виявлення катіонів
B.Виявлення аніонів мінеральних кислот
C.Виявлення аніонів органічних кислот
D.Виявлення осадів
E.Вимірювання маси
22. Деякі окислювально–відновні реакції супроводжуються перебігом побічних індукованих (спряжених) реакцій, в якіх одна реакція перебігає самодовільно, а друга тільки при проходженні першої. Яку назву має речовина, яка приймає участь в обох реакціях?
A.*Актор
B.Індуктор
C.Акцептор
D.Каталізатор
E.Індикатор
23.Чутливість аналітичних реакцій визначає можливість виявлення речовин у розчині.Чутливість реакції характеризують усі перелічені нижче величини крім:
A.*Мінімальний об’єм реагенту
B.Гранична концентрація
C.Граничне розведення
D.Границя виявлення
E.Мінімальний об’єм
24. При порівнянні двох методик аналізу за
відтворюваністю викорисовують:
A.* Критерій Фішера
B.Коефіцієнт Стьюдента
C.Число Фарадея
D.Число Авогадро
E.Критерій Бартлета
25. Для підтримання сталого pH у розчинах досліджуваних сполук застосовують буферні суміші. Яка за наведених сумішей є буферною?
A .*NH4Cl + NH4OH
B.HCl + NaOH.
C.NH4Cl +HCl.
D.NaCl+NaOH.
E.H2SO4 + CH3COOH.
26. Для ідентифікації компонентів в суміші, застосовують хімічні аналітичні реакції. Яким вимогам вони повинні відповідати ?
A.*Бути специфічними, характерними, чутливими
B.Бути широкого спектру дії
C.Бути селективними
D.Проходити повільно
E.Бути незворотними
27. В аналізі часто застосовують водні розчини солей, що гідролізують і викликають зміну рН середовища. Яке рН середовища у водному розчині натрію карбонату?
A.*Слаболужне
B.Кисле
C.Сильнолужне
D.Нейтральне
E.Слабокисле
28. При порівнянні двох методик аналізу за відтворюваністю використовують:
A.* Критерій Фішера
B.Коефіцієнт Ст’юдента
C.Число Фарадея
D.Число Авогадро
E.Критерій Бартлета