- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
1. На чому ґрунтується розділення аргентум хлориду від гідраргірум (І) хлориду:
А.* На різній розчинності у розчині амоніаку
В. На різній розчинності у соляній кислоті
С. На різній розчинності у лугах
D. На різній розчинності у гарячій воді
Е. На різній розчинності у сірчаній кислоті
2. На чому ґрунтується відокремлення плюмбум (ІІ) хлориду від інших хлоридів ІІ аналітичної групи:
А.* На різній розчинності у гарячій воді
В. На різній розчинності у соляній кислоті
С. На різній розчинності у лугах
D. На різній розчинності у розчині аміаку
Е. На різній розчинності у сірчаній кислоті
3. До розчину, який містить катіони ІІ аналітичної групи (за кислотно-основною класифікацією) додали невелику кількість концентрованого розчину амоніаку і 3-4 краплі розчину формальдегіду. Пробірку занурили у гарячу воду і на стінках пробірки з’явилась дзеркальна плівка. Наявність якого катіону обумовлює цю реакцію?
A.*Катіон арґентуму
B.Катіон гідраргіруму (І)
C.Катіон плюмбуму
D.Катіон барію
E.Катіон літію
4. При аналізі фармпрепарату необхідно розділити суміш хлоридів катіонів 2 аналітичної групи (аргентум (+1) та меркурій (+1)). Запропонуйте розчин реагенту для такого розділення:
А. *Амоніаку
В. Хлоридної кислоти
С. Сульфатної кислоти
D. Калій гідроксиду
Е. Калій карбонату
5. При додавання розведенного розчину хлорводневої кислоти до розчину, що аналізується, утворився білий сирнистий осад. Про присутність яких іонів це свідчить?
А.* Аргентум
В. Ферум (ІІ)
С. Барій
D. Амоній
Е. Йод
6. Для визначення якісного складу препарату на зразок досліджуваного розчину подіяли 2 Н розчином HCl. Випав білий осад, розчинний в водному розчині аміаку. На наявність яких катіонів вказує цей аналітичний ефект:
A.*Аргентуму (І)
B.Плюмбуму (ІІ)
C.Меркурію (І)
D.Меркурію (ІІ)
7. До досліджуваного розчину додали 2М розчин HCl. При цьому утворився білий осад, який при обробці розчином аміаку почорнів. Який катіон присутній у розчині:
A.* Hg22+
B.Ag+
C.Pb2+
D.Ba2+
8. До розчину, якій містить катіони меркурію(I), додали розчин хлоридної кислоти. До утвореного осаду додали розчин аміаку. Вкажіть хімічний склад осаду:
A.*[HgNH2]Cl+Hg;
B.Hg2O;
C.[HgNH2]Cl;
D.Hg(OH)2;
9. Відомо, що до складу досліджуваної суміші входять катіони другої аналітичної групи. До другої аналітичної групи належать катіони, які утворюють:
A.*Осади із хлоридною кислотою
B.Осади із нітратною кислотою
C.Осади із гідрофосфатом натрію
D.Осади із нітратом натрію
10. До досліджуваного розчину додали розчин калію йодиду. Випав золотисто-жовтий осад, який розчиняється в гарячій воді, надлишку реагенту і в оцтовій кислоті. Це свідчить про присутність в розчині:
A.*Катіонів свинцю (ІІ)
B.Катіонів срібла (І)
C.Катіонів вісмуту (ІІІ)
D.Катіонів ртуті (ІІ)
E.Катіонів ртуті (І)
11. До досліджуваного розчину додали 1М розчин сірчаної кислоти. Випав осад білого кольору, який розчиняється в лугах. Це свідчить про присутність в розчині:
A.*Катіонів свинцю (ІІ)
B.Катіонів кальцію (ІІ)
C.Катіонів барію (ІІ)
D.Катіонів срібла (І)
E.Катіонів ртуті (І)
12. За кислотно-основною класифікацією катіонів груповими реагентами можуть бути: HCl, H2SO4, NaOH або KOH, розчин NH3. До другої групи катіонів належать катіони Pb2+, Ag+, Hg22+. Вказати груповий реагент для другої групи катіонів.
A.* Розчин HCl
B.Розчин H2SO4
C.Група не має групового реагенту
D.Розчин NaOH
E.Розчин NH3
13. Реакція утворення золотисто-жовтого розчину (реакція «золотого дощу») - це реакція:
A.*Утворення осаду PbІ2
B.Утворення осаду PbCl2
C.Утворення осаду AgІ
D.Утворення осаду HgІ2
E.Утворення осаду Hg2І2
14. В якісному аналізі характерною реакцією на катіони срібла є:
A.*Реакція утворення сирнистого осаду AgCl, що розчиняється в розчині аміаку, який знову утворюється при додаванні НNО3.
B.Реакція "золотого дощу"
C.Реакція утворення червоного розчину роданіду заліза
D.Реакція утворення турнбулевої сині
E.Реакція утворення берлінської лазурі
15. Користуючись таблицею добутку розчинності , визначте , яким із реагентів можна повніше осадити іони срібла із розчину нітрату срібла?
A.*Сульфідом натрію
B.Хроматом натрію
C.Оксалатом амонію
D.Сульфітом натрію
E.Сульфатом натрію
16. За якою реакцією можна визначити форміатну кислоту:
A.*З [Ag(NH3)]OH;
B.З Br2;
C.З розчином KMnO4;
D.З розчином FeCl3;
E. З NaOH.
17. Які катіони містилися в розчині, якщо при додаванні до нього хлорводневої кислоти утворюється осад, після обробки якого розчином аміаку, відбувається часткове розчинення і почорніння нерозчинного осаду?
A.*Срібло і ртуті(I)
B.Срібла і барію
C.Срібла і свинцю
D.Срібло і ртуть(П)
E.Ртуть(П) і ртуть(I)
18. На розчин, одержаний після обробки осаду хлоридів катіонів II групи гарячою водою, подіяли розчином калію дихромату. Утворився жовтий осад, нерозчинний в оцетовій кислоті, але розчинний в лужному середовищі. Які катіони містив досліджуваний розчин?
A.*Свинцю (ІІ)
B.Ртуть (ІІ)
C.Барію
D.Срібло (І)
E.Кальцію
19. Які катіони I-III аналітичних груп знаходяться в досліджуваному розчині, якщо з розчином лугу утворюється осад, розчинний в надлишку лугу?
A.*Свинцю (ІІ)
B.Ртуть(I)
C.Барію
D.Срібло (І)
E.Кальцію
20. При виконанні систематичного ходу аналізу по кислотно-основному методу для відділення свинцю (II) сульфату від сульфатів катіонів III групи осад обробляють розчином:
A.*30%-го амонія ацетату
B.Амонія оксалата
C.Амонія карбонату
D.Натрію тіосульфату
E.Натрію фториду
21. При аналізі суміші катіонів (Сa2+, Ba2+, Pb2+) ці іони осадили сульфатною кислотою. Як можна відокремити домішку PbSO4 від суміші сульфатів барію та кальцію?
A.* Промиванням осаду розчином лугу.
B.Перекристалізацією осаду.
C.Промиванням осаду концентрованою H2SO4.
D.Промиванням осаду розчином ацетатної кислоти.
E.Промиванням осаду розчином аміаку.
22. До другої групи катіонів належать катіони Pb2+, Ag+, Hg22+. Вказати груповий реагент для другої групи катіонів.
A.* Розчин HCl
B.Розчин H2SO4
C.Група не має групового реагенту
D.Розчин NaOH
E.Розчин NH3
23. При визначенні одного з катіонів ІІ аналітичної групи використовують реакцію «золотого дощу» . Продуктом цієї реакції є:
A.*Утворення осаду PbІ2
B.Утворення осаду PbCl2
C.Утворення осаду AgІ
D.Утворення осаду HgІ2
E.Утворення осаду Hg2І2
24. Виберіть реагент, що дозволяє відділити осад BaSO4 від осаду PbSO4:
A.*NH4CH3COO
B.NH4Cl
C.Na2CO3
D.(NH4)2CO3
E.KHCO3
25. При додаванні до досліджуваного розчину лугу випав чорний осад, а при нагріванні утворився газ з різким запахом. Вкажіть яка пара катіонів знаходиться в розчині:
A.*Ртуті(I) і амонію
B.Натрію і амонію
C.Ртуті(I) и ртуті(II)
D.Калію і амонію
E.Свинцю і амонію
26. Укажіть, який реагент використовують для відокремлення осаду AgCl вiд AgI?
A.*Водний розчин аміаку
B.Концентрована нітратна кислота
C.Розведена нітратна кислота
D.Концентрований розчин калію хлориду
E.Розчин сульфатної кислоти
27. Досліджуваний розчин утворив з розчином нітрату срібла білий сирнистий осад, розчинний в розчині аміаку. Вкажіть склад отриманого осаду.
A.*Срібла хлорид
B.Срібла бромід
C.Срібла йодид
D.Срібла роданід
E.Срібла сульфід