- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
1. Ліофобні золі – системи нестійкі. Подібно реакції якого порядку розглядають процес коагуляції
A. *Другого
B. Першого
C. Третього
D. Нульового
E. Дробного
2. Самодовільний процес коагуляції золя (“старіння”) можна прискорити:
A. *Всі відповіді правильні
B. Зміна рН-середовища
C. Додання електроліту
D. Дія електромагнітного поля
E. Зміна температури
3. Який з електролітів, при умові їх однакової молярної концентрації, має найменше значення “порогу коагуляції”?
A. *Хлорид цезію
B. Хлорид літію
C. Хлорид натрію
D. Хлорид калію
E. Хлорид рубідію
4. Який з електролітів, при умові однакової молярної концентрації має найбільше значення порогу коагуляції
A. *Фторид натрію
B. Хлорид натрію
C. Бромід натрію
D. Нітрат натрію
E. Йодид натрію
5. Розв’язання багатьох проблем у медицині пов’язане із застосуванням ліків, які будучи антикоагулянтами або коагулянтами, впливають на процеси згортання крові. Виберіть із запропонованого ряду одновалентних іонів, що розташовані за збільшенням ступеня гідратації, іон з найвищою коагулюючою здатністю:
A. *SCN–
B. I–
C. NO3–
D. Br–
E. Cl–
6. Розв’язання багатьох проблем у медицині пов’язане із застосуванням ліків, які будучи антикоагулянтами або коагулянтами, впливають на процеси згортання крові. За коагулюючою здатністю аніони з однаковою величиною заряду розташовуються в ліотропний ряд Гофмейстера. Вкажіть правильно написаний ряд Гофмейстера:
A. *Зростання коагулюючої активності і зменшення ступеня гідратації у ряді: Cl-, Br-, NO3-, I-, SCN-
B. Зростання коагулюючої активності і зменшення ступеня гідратації у ряді: SCN-, I-, NO3-, Br-, Cl-
C. Зменшення коагулюючої активності і зростання ступеня гідратації у ряді: I-, NO3-, SCN-, Br-, Cl-
D. Зростання коагулюючої активності і зменшення ступеня гідратації у ряді: Cl-, Br-, SCN-, NO3-, I-
E. Зростання коагулюючої активності і зменшення ступеня гідратації у ряді: I-, SCN-, Br-, Cl- NO3-
7. Явище коагуляції має суттєве значення у життєдіяльності живих організмів. Коагулянти та антикоагулянти застосовують у медицині та фармації. Як залежить поріг коагуляції від величини заряду коагулюючого іона електроліту згідно з теорією ДЛФО?
A. *Обернено пропорційно у шостому степені
B. Пропорційно
C. Не залежить
D. Обернено пропорційно
E. Обернено пропорційно у другому степені
8. Коагуляція, яка викликається одночасною дією декількох електролітів, має складний характер. Як називається явище взаємного посилення коагулюючої здатності йонів?
A. *Синергізм
B. Антагонізм
C. Адитивність
D. Тиксотропія
E. Контракція
9. При послабленні захисної дії на стінках судин утворюються камені в нирках, печінці та ін. Яку назву має це явище?
A. *Коагуляція
B. Сенсибілізація
C. Антагонізм
D. Звикання золів
E. Тиксотропія
10. Вплив заряду коагулюючого йона на поріг коагуляції описується правилом
A. *Шульце-Гарді
B. Вирівнювання полярностей
C. Вант-Гоффа
D. Дюкло-Траубе
E. Антонова
11. Іноді коагуляція золів залежить від способу додавання електроліту-коагулятора. Як називають це явище?
A. *Звикання золю
B. Набухання
C. Аддитивність електролітів
D. Антагонізм електролітів
E. Синергізм електролітів
12. Коагуляція гідрофобних золів відбувається при певній кількості доданого електроліту. Як називають мінімальну концентрацію електроліту, яка викликає коагуляцію колоїдного розчину?
A. *Порогом коагуляції
B. Коагулюючою здатністю
C. Концентраційною
D. Нейтралізаційною
E. Конденсаційного
13. Який потенціал зумовлює стійкість колоїдних систем?
A. *Електрокінетичний
B. Термодінамічний
C. Потенціал перебігу
D. Седиментації
E. Дифузійний
14. Коагулююча дія електроліту залежить від
A. *Заряду коагулюючого іону
B. Йонів, що мають однаковий з колоїдною частинкою заряд
C. Електричної провідності розчину
D. Складу агрегату міцели
E. Розмірів частинок колоїдної системи
15. Який з електролітів необхідно використовувати як стабілізатор, щоб золь срібла йодиду мала позитивно заряджені гранули?
A. *AgNO3
B. KI
C. КNO3
D. KCI
E. Будь який інший електроліт
16. Протаргол і колларгол можуть втрачати агрегативну стійкість при злипанні частинок дисперсної фази, цей процес називається
A. *Коагуляція
B. Пептизація
C. Набухання
D. Седиментація
E. Гелеутворення
17. При ослабленні захисної дії білків холестерин відкладається на стінках судин внаслідок злипання його частинок, це явище називаеться
A. *Коагуляція
B. Седиментація
C. Сенсибілізація
D. Синергізм
E. Тиксотропія
18. Золь – одна з лікарських форм. Що відбувається при зливанні золів з протилежно зарядженими гранулами?
A. *Взаємна коагуляція
B. Тиксотропія
C. Седиментація
D. Контракція
E. Ліофілізація
19. Позитивно заряджений золь гідроксиду заліза отримано методом гідролізу. Який з йонів-коагулянтів буде мати найменше значення порогу коагуляції?
A. *Фосфат
B. Сульфат
C. Хлорид
D. Нітрат
E. Бромід
20. Колоїдний розчин аргентуму броміду одержали в присутності надлишку AgNO3. Який з наведених електролітів має найменший поріг коагуляції?
A. *K3PO4
B. CuSO4
C. Al(NO3)3
D. BaCl2
E. NaCl
21. Пороги коагуляції золя лікарської речовини електролітами MgSO4, NaCI, AI(NO3)3 рівні відповідно 0,81; 51,0; 0,095 ммоль/л. Який з йонів електролітів справляє найбільшу коагулюючу дію?
A. *Al3+
B. Mg2+
C. Na+
D. CI-
E. SO42-
22. Золь AgCI отриманий по реакції подвійного обміну в надлишку NaCI. Для вивчення процесу коагуляції до отриманого золю добавляли розчини слідуючих електролітів: KBr, Ba(NO3)2, K2CrO4, AICI3, MgSO4. Для якого з вказаних електролітів поріг коагуляції має найменше значення?
A. *AlCI3
B. MgSO4
C. Ba(NO3)2
D. KBr
E. K2CrO4
23. Розв’язання багатьох проблем у медицині пов’язане із застосуванням ліків, які є антикоагулянтами або коагулянтами. Золь заліза (ІІІ) гідроксиду, часточки якого заряджені позитивно, коагулюють електролітами. Які з наведених електролітів мають найбільшу коагулюючу здатність
A. *Фосфат натрію
B. Хлорид калію
C. Сульфат заліза (ІІ)
D. Нітрат алюмінію
E. Карбонат алюмінію
24. Розв'язання багатьох проблем у медицині пов’язане із застосуванням ліків, які є антикоагулянтами або коагулянтами. Золь йодиду срібла одержаний в надлишку йодиду калію. Який з наведених електролітів матиме найбільшу коагулюючу здатність по відношенню до цього золю
A. *Нітрат алюмінію
B. Нітрат цинку
C. Сульфат калію
D. Хлорид заліза (ІІ)
E. Гесаціаноферат (ІІІ) калію
25. Коагулююча здатність іонів з однаковими зарядами та електронною структурою збільшується із зменшенням їх ступеня гідратації. Який з катіонів має найменшу коагулюючу здатність по відношенню до золю AgI з від’ємно зарядженими часточками?
A. *Li+
B. Rb+
C. Cs+
D. K+
E. Na+
26. Фармацевтичний препарат коларгол – це колоїдний розчин срібла, до складу якого входить високомолекулярна сполука. Яку функцію виконує ця сполука?
A. *Підвищує агрегативну стійкість
B. Викликає коагуляцію
C. Сприяє седиментації
D. Знижує агрегативну стійкість
E. Збільшує ступінь дисперсності
27. Фармацевтичний препарат протаргол – це колоїдний розчин срібла. Для підвищення його агрегативної стійкості до нього додають високомолекулярні сполуки (білки) Користуючись величинами срібного числа (в мг) виберіть ВМС, яка матиме найбільшу захисну дію:
A. *Желатин – 0,035
B. Декстрин – 100,0
C. Сапонін – 35,0
D. Яєчний альбумін – 2,5
E. Гемоглобін – 0,25
28. В колоїдні препарати аргентуму (протаргол, коларгол) додають високомолекулярні сполуки (ВМС) для збїльшення стійкості золей. Здатність ВМС захищати золь від коагуляції визначають
A. *Захисним числом
B. Порогом коагуляції
C. Величиною електрокінетичного потенціалу
D. Величиною електротермодинамічного потенціалу
E. Електрофоретичною рухливістю
29 Яку з наведених речовин треба додати до гідрозолю аргентуму, щоб підвищити його стійкість?
A. *Желатин
B. Етиловий спирт
C. Каолін
D. Олеат калію
E. Стеарат плюмбуму
30. В лабораторії отриманий колоїдний розчин лікарської речовини. З якою метою до нього добавляють високомолекулярну речовину?
A. *Для підвищення його стійкості
B. Для пониження його стійкості
C. Для коагуляції
D. Для седиментації
E. Для посилення дії електроліта-стабілізатора
31. Як називається явище підсилення коагулюючої дії електролітів у суміші?
A. *Синергізм
B. Антагонізм
C. Адитивність
D. Синерезис
E. Тіксотропія
32. Колоїдний захист використовують при виготовленні лікарських препаратів. Як називаються колоїдні препарати срібла, захищені білками?
A. *Протаргол
B. Фестал
C. Ензимтал
D. Аргентум
E. Колаген
33. При прийомі мікстури необхідне точне дозування. Для збільшення стійкості до суспензій додають
A. *Желатин
B. Натрію хлорид
C. Глюкозу
D. Етанол
E. Нічого з переліченого
34. Гепарин – антикоагулянт прямої дії, який знижує згортання крові та протидіє тромбоутворенню. Його дія заснована на явищі
A. *“Колоїдного захисту”
B. Синерезіса
C. Тксотропії
D. Міцелоутворення
E. Діаліза
35. Кров є типова колоїдна система. Внаслідок складного ферментативного процесу проходить її згортання, що обумовлює мінімальну втрату крові. Це обумовлено здатністю колоїдних частинок до
A. *Коагуляції
B. Адсорбції
C. Адгезії
D. Когезії
E. Змочування
36. В лабораторії отримано колоїдний розчин лікарської речовини. З якою метою до нього додають високомолекулярну речовину:
A. *Для підвищення його стійкості
B. Для пониження його стійкості
C. Для коагуляції колоїдного розчину
D. Для коалесценції колоїдного розчину
E. Для седиментації колоїдного розчину
37. Золь гідроксиду феруму (ІІІ) заряджений позитивно. Вкажіть йони, які мають по відношенню до нього найменший поріг коагуляції:
A. *SO42-
B. Cl-
C. Cu2+
D. Na+
E. J-
38. Виберіть речовину, яка буде оптимально стабілізувати емульсію типу “масло - вода”:
A. *Козеїн
B. Етанол
C. Сульфат натрію
D. Хлорид калію
E. Бензол
39. Що відбудеться, якщо злити рівні об’єми позитивно і негативноно заряджених золей берлінскої лазурі?
A. *Взаємна коагуляція
B. Седиментація
C. Синерезис
D. Пептидація
E. Тиксотропія
40. Виберіть метод, за допомогою якого можна спостерігати коагуляцію золя:
A. *Нефелометрія
B. Кріоскопія
C. Ебуліометрія
D. Електрофорез
E. Титриметрія
41. У відповідності до теорії швидкої коагуляції Смолуховського процес коагуляції описується кінетичним рівнянням
A. *Другого порядку
B. Нульового порядку
C. Першого порядку
D. Третього порядку
E. Дробового порядку
42. Як називається посилення коагулюючої дії одного електроліту при додаванні іншого
A. *Синергізм
B. Антагонізм
C. Адитивність
D. Реопексія
E. Форетизм
43. За правилом Шульце-Гарді на коагулюючу дію іона-коагулянта впливає
A. *Заряд йона
B. Розмір йона
C. Адсорбованість
D. Здатність до гідратації
E. Полярізовність
44. Золь гідроксиду феруму (ІІІ) заряджений позитивно. Вкажіть йони, які мають по відношенню до нього найменший поріг коагуляції:
А. *SO42-
В. Na+
C. Cl-
D. J-
E. Cu2+
45. Золь – одна з лікарських форм. Що відбувається при зливанні золів з протилежно зарядженими гранулами?
А. *Взаємна коагуляція
В. Тиксотропія
C. Седиментація
D. Контракція
E. Ліофілізація
46. Коагуляція гідрофобних золів відбувається при певній кількості доданого електроліту. Як називають мінімальну концентрацію електроліту, яка викликає коагуляцію колоїдного розчину?
А. *Порогом коагуляції
В. Коагулюючою здатністю
C. Концентраційною
D. Нейтралізаційною
E. Конденсаційною
47. Іноді коагуляція золів залежить від способу додавання електроліту-коагулятора. Як називають це явище?
А. *Звикання золю
В. Набухання
C. Аддитивність електролітів
D. Антагонізм електролітів
E. Синергізм електролітів
48. Вплив заряду коагулюючого йону на поріг коагуляції описується правилом:
А. *Шульце-Гарді
В. Вирівнювання полярностей
C. Вант-Гоффа
D. Дюкло-Траубе
E. Антонова