- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Фізіологія Зміст
Розділ 1: Загальна фізіологія збудливих тканин. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
265 |
Розділ 2: Фізіологія ЦНС. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
267 |
Розділ 3: Фізіологія сенсорних систем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
269 |
Розділ 4: Фізіологія ендокринної системи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
270 |
Розділ 5: Фізіологія крові. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
274 |
Розділ 6: Фізіологія кровообігу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
277 |
Розділ 7: Фізіологія дихання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
280 |
Розділ 8: Фізіологія травлення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
|
282 |
Розділ 9: Фізіологія виділення, обмін речовин і енергії. Терморегуляція.
|
285 |
Розділ 1: Загальна фізіологія збудливих тканин
Одним з показників збудливих тканин є максимальна кількість збуджень тканини за одиницю часу. Про яку властивість збудливих тканин йдеться?
А. *Лабільність.
В. Скоротливаість.
С. Здатність виділяти секрет.
Д. Провідність.
Е. Рефрактерність.
Під мікроскопом знаходиться препарат однієї з тканин людини. Клітини цієї тканини мають довгі та короткі відростки. Які клітини представлені на препараті?
А. *Нейроцити.
В. Еритроцити.
С. Міоцити.
Д. Остеоцити.
Е. Епітеліоцити.
В експерименті спостерігається стійке скорочення міофібрил м‘язових клітин через накопичення у цитоплазмі іонів:
А. *Кальцію.
В. Калію.
С. Магнію.
Д. Натрію.
Е. Водню.
М‘язова тканина має здатність до скорочення. Це забезпечується наявністю:
А. *Актину та міозину.
В. Гемоглобіну.
С. Фібриногену.
Д. Тромбіну.
Е. Креатиніну.
Під час транспортування деяких речовин відбувається використання енергії АТФ. Цим процесом є:
А. *Активний транспорт.
В. Проста дифузія.
С. Фільтрація.
Д. Осмос.
Е. Осмос і фільтрація.
Вкажіть медіатори, які відносяться до гальмівних?
А. *ГАМК та гліцин.
В. Ацетилхолін та ГАМК.
С. Норадреналін та дофамін.
Д. Серотонін та гліцин.
Е. Адреналін та норадреналін.
До мембранних білків, що контактують з тією чи іншою біологічно-активною речовиною, яка здійснює передачу інформації до клітини відносять:
А.*Білки-рецептори .
В. Білки-помпи.
П. Білки-канали.
Д. Білки-ферменти.
Е. Глікокалікс.
В експерименті застосували препарат, який пригнічує синтез АТФ в клітині. Який вид трансмембранного транспорту буде порушений?
А.*Активний транспорт.
В. Піноцитоз.
С. Фільтрація.
Д. Осмос.
Е. Дифузія.
Який вид транспортування зумовлює всмоктування іонів натрію ?
A. *Первинно-активний.
B. Вторинно-активний.
C. Осмос.
D. Дифузія.
E. Фільтрація.
Через клітинну мембрану здійснюється пасивний та активний транспорт речовин. Назвіть активний вид транспорту при якому мембрана змінює свою архітектуру.
A. *ендоцитоз
B. осмос
C. фільтрація
D. дифузія
E. полегшена дифузія
Що є початком розслаблення м’яза?
A. *Припинення надходження потенціалів дії до м’яза
B. Розпад АТФ
C. Руйнування поперечних місточків
D. Блокування тропоніну
E. Відкачування Са++ в цистерни
На ізольованому м'язі, який поміщений у розчин Кребса, подіяли підпороговим подразником. Що він викличе?
A. *Локальна відповідь.
B. Інактивація іонних каналів
C. Потенціал дії.
D. Гіперполярізація мембрани
E. Нічого
Чим зумовлений знеболюючий ефект місцевих анестетиків?
A. *Збільшення порогу деполяризації
B. Зменшення потенціалу спокою
C. Підвищення збудливості тканини
D. Зниження критичного рівня деполяризації
E. Зменшення порогу подразнення
Збуджуючими медіаторами в ЦНС можуть бути всі перераховані хімічні субстанції, за винятком:
A. *Гліцину
B. Серотоніну
C. Норадреналіну
D. Субстанції Р
E. Дофаміну
Механізм деполяризації (ЗПСП) обумовлений збільшенням проникності постсинаптичної мембрани для іонів:
A. *Натрію
B. Кальцію
C. Магнію
D. Калію
E. Хлору
Механізм фази повільної деполяризації ПД обумовлений збільшенням проникності мембрани для іонів:
A. *Кальцію
B. Магнію
C. Хлору
D. Калію
E. Натрію
Назвіть основний механізм генерації мембранного потенціалу.
A. *Дифузія калію з клітини.
B. Дифузія калію в клітину.
C. Дифузія натрію в клітину.
D. Дифузія натрію з клітини.
E. Дифузія хлору в клітину.
Який вид транспортування зумовлює всмоктування іонів калію?
A. *Первинно-активний.
B. Вторинно-активний.
C. Осмос.
D. Дифузія.
E. Фільтрація.
Під час фази деполярізації потенціалу дії переважає?
A. *Вхід натрію в клітину
B. Вихід натрію з клітини
C. Вхід калію в клітину
D. Вихід калію з клітини
E. Вхід кальцію в клітину
Кальцій в міоплазмі необхідний для забеспечення процесу?
A. *Замикання акто-міозинових містків
B. Розмикання акто-міозинових містків
C. Формування голівок міозину
D. Створення тропоміозину
E. Розповсюдження ПД
Яке визначення «рефлекс» є правильним?
A. *Відповідь організму на подразнення рецепторів за уастю ЦНС
B. Шлях, по якому іде збудження при подразненні рецепторів
C. Реакція перемикання збудження з чутливого нервового волокна на рухове
D. Відповідь організму на подразнення рецепторів за уастю органа-ефектора
E. Шлях, по якому іде збудження від ЦНС до органа-ефектора
В експерименті, обмеження іонної проникності яких каналів зумовить зменшення мембранного потенціалу спокою?
A. *Калієвих
B. Натрієвих
C. Магнієвих
D. Хлорних
E. Кальцієвих
У розчині з ізольованими нервовими клітинами збільшили концентрацію іонів К. У результаті потенціал спокою мембран цих клітин зменшився з 85 мВ до 15 мВ внаслідок процесів, пов’язаних з:
A. *Деполяризацією
B. Гіперполяризацією
C. Реверсполяризацією
D. Акомодацією
E. Реполяризацією
Зменшення довжини м`язу під час його скорочення здійснюється за рахунок:
A. *Ковзання ниток актину вздовж ниток міозину
B. Скорочення ниток актину
C. Скорочення ниток міозину
D. Виходом іонів Са2+
E. Скорочення сарколеми
Блокада проведення збудження по нервових волокнах при місцевій анестезії лідокаїном зумовлена:
A. *Блокадою швидких натрієвих каналів
B. Блокадою К+- Na+- АТФази
C. Блокадою кальцієвих каналів
D. Блокадою калієвих каналів
E. Порушенням окисно-відновних процесів в волокні
Явище електропровідності тканин та рідин людського організму широко застосовується у фізіотерапії. Яка біологічна система має найнижчу питому електропровідність ?
A. *Кістка
B. Жирова тканина
C. Нервова тканина
D. М’язова тканина
E. Спинно-мозкова рідина
До складу цитоплазматичної мембрани входять білки, що прискорюють протікання біохімічних реакцій. До них належать:
A. *білки-ферменти
B. білки-помпи
C. білки-рецептори
D. білки-канали
E. актин і міозин
В основі постсинаптичного гальмування є зростання проникливості постсинаптичної мембрани для іонів:
A. *K+
B. Na+
C. Mg2+
D. Ca2+
E. Fe2+
Постсинаптичне гальмування розвивається внаслідок:
A. *Виділення гальмівного нейротрансмітера
B. Виділення збуджуючого нейротрансмітера
C. Збільшення частоти імпульсів збудження
D. Зменшення частоти імпульсів збудження
E. Збільшення інтервалу між імпульсами збудження
Потенціал дії в механізмі м’язового скорочення відіграє наступну роль:
A. *Викликає зростання концентрації іонів Ca2+ в саркоплазмі
B. Викликає деполяризацію скоротливих білків
C. Викликає активацію АТФ
D. Зумовлює вкорочення ниток актину
E. Зумовлює вкорочення ниток міозину
При обстеженні хворого з травматичним пошкодженням головного мозку виявлено, що він перестав розрізняти переміщення предмета по шкірі. Який відділ кори мозку пошкоджений?
A. *Задня центральна звивина
B. Потилична доля кори.
C. Тім'яна доля кори
D. Лобна доля кори
E. Передня центральна звивина
Тварині введена курареподібна речовина, яка діє на міоневральні синапси. Як довести, що ця речовина має саме таку дію?
A. *Подразнювати нерв, який інервує м’яз, що викличе його скорочення
B. Зареєструвати потенціал дії нерва
C. Зареєструвати потенціал дії постсинаптичної мембрани
D. Зареєструвати потенціал спокою нерва
E. Визначити кількість ацетилхоліну в міоневральному синапсі
Який із зазначених препаратів гальмує нервово-м’язову передачу в скелетних м'язах?
A. *Кураре
B. Дофамін
C. Адреналін
D. Серотонін
E. Гістамін
Яка з перерахованих речовин блокує постсинаптичне гальмування ?
A. *Стрихнін
B. Пеніцилін
C. Каїнова кислота
D. Ацетилхолін
E. Пікротоксин
Медіатори в синапсах знаходяться в:
A. *Синаптичних везикулах
B. Пресинаптичній терминалі
C. Постсинаптичній терминалі
D. Кінцевій пластинці
E. Активному стані в синаптичній щілини
Вкажіть, яка з перерахованих речовин виконує функції вторинного месенджера?
A. *ЦАМФ
B. Іони калію
C. Аденілатциклаза
D. Креатинфосфат
E. АТФ
У хворого виник напад тахікардії. Що йому треба ввести?
A. *Бета-адреноблокатори
B. Бета-адреноміметики
C. М-холіноблокатори
D. М-холінолітики
E. Правильної відповіді немає.
Механізмом розвитку ГПСП в хімічному ГАМК-ергічному синапсі є:
A. *Гіперполяризація постсинаптичної мембрани
B. Деполяризація постсинаптичної мембрани
C. Деполяризація пресинаптичної мембрани
D. Реполяризація постсинаптичної мембрани
E. Гіперполяризація пресинаптичної мембрани
Медіатор ацетилхолін ресинтезується в :
A. *Пресинаптичній терминалі
B. В сомінейрона
C. Постсинаптичній терминалі
D. Кінцевій пластинці
E. Активному стані в синаптичній щілини
Вкажіть, яка з перерахованих речовин виконує функції первинного месенджера в хімічному синапсі?
A. *Медіаторі
B. Іони калію
C. Аденілатциклаза
D. Креатинфосфат
E. АТФ
Різниця в часі розвитку соматичного та автономного рефлексу зумовлена:
A. *Наявністю в еферентній ланці дуги автономного рефлексу двох і більше нейронів
B. Більшою швидкістю проведення збудження по автономних волокнах
C. Меншою швидкістю проведення збудження по автономних волокнах
D. Наявністю в рефлекторній дузі соматичного рефлексу більшої кількості нейронів
E. Діаметром нервових волокон
Які біологічно активні речовини належать до збуджувальних медіаторів нейронів ЦНС і викликають деполярізацію постсинаптичної мембрани?
A. *Ацетилхолін
B. ГАМК
C. Гліцин
D. соматостатин
E. кальцитонін