- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
21.4.2. Хінолін
31. Хінолін можна одержати методом Скраупа, як вихідні речовини використовують:
A. *Анілін і гліцерин
B. о-толуїдин і бутенон-3.
C. Анілін і бутеналь-2
D. Анілін і бутенон-3
32. Метилхінолін можна одержати методом Скраупа, як вихідні речовини використовують:
A. *Анілін і бутенон-3
B. n-толуїдин і гліцерин
C. Анілін і бутеналь-2
D. o-толуїдин і бутенон-3.
E. Анілін і гліцерин.
33. Похідним якого азотовмісного гетероциклу є нітроксолін?
A. * хіноліну
B. акридину
C. Піримідину
D. Піперидину
E. ізохіноліну
34. Вкажіть найбільш ймовірний продукт взаємодії хіноліну з NaNH2.
A. *2-Амінохінолін
B. 3-Амінохінолін
C. 5-Амінохінолін
D. 6-Амінохінолін
E. 8-Амінохінолін
35. 5-НОК є препаратом протимікробної дії. Яка із назв відповідає даному препарату?
A. *8-гідрокси-5-нітрохінолін
B. 8-гідроксі-7 йод-5 хлорхінолін
C. 8-гідроксіхінолін
D. N-оксид хіноліну
E.. 8-гідроксіхіноліній сульфат
21.4.3. Акридин
36. Згідно правилу Хюккеля ароматичність визначається 4n+2 π електронів. Яке число електронів містить акридин?
A. *14
B. 8
C. 10
D. 12
E. 6
37. Похідним якої сполуки є препарат акрихін?
A.* 9-аміноакридину
B. Акрилової кислоти
C. Ізохіноліну
D. Дифенілкетону
Ідентифікація
38. При взаємодії з розчином FeCl3 піридоксин (вітамін В6) утворює комплексну сполуку червоного кольору. Доказом наявності якого фрагменту будови є дана реакція:
A. *Фенольного гідроксилу
B. Спиртового гідроксилу
C. Метальної групи
D. Атома нітрогену піридинового типу
E. Ароматичної системи
21.5. Шестичленні гетероцикли
з двома гетероатомами
|
|
|
|
піридазин |
піримідин |
піразин |
фенотіазин |
Одержання
1. За якою реакцією можна отримати піридазин?
A.* конденсацією малеїндіальдегіду з гідразином
B. конденсацією малонового діальдегіду з гідразином
C. конденсацією ацетальдегіду з аміаком
D. конденсацією етилендіаміну з гліоксалем
E. взаємодією діетилмалонату з сечовиною
2. Яка сполука може бути синтезована за реакцією між сечовиною і діетиловим ефіром малонової кислоти?
A.*барбітурова кислота
B. бензойна кислота
C. саліцилова кислота
D. нікотинова кислота
E. аскорбінова кислота
Хімічні властивості
3. Піримідин є ароматичною гетероциклічною сполукою. Вкажіть кількість електронів, яка бере участь у створенні ароматичного секстету в молекулі піримідину
A.* 6
B. 4
C. 2
D. 8
E. 10
4. Фенотіазин є ароматичною гетероциклічною сполукою. Вкажіть кількість електронів, яка бере участь у створенні замкнутої спряженої системи в молекулі фенотіазину:
A.* 14
B. 10
C. 18
D. 6
E. 26
5. Вкажіть види таутомерії, що характерні для барбітурової кислоти.
A.* лактим–лактамна, кето – енольна
B. лактим – лактамна, азольна
C. кето– енольна, амино – імінна
D. оксо– оксі, азольна
E. лактим – лактамна, тіон – тіольна
6. Барбітурова кислота лежит в основі деяких лікарських препаратів препаратов. Похідним якого азотвмісного гетероциклу є барбітурова кислота?
A.* піримідину
B. піразину
C. піридазину
D. піридину
E. індолу
7. Похідним якої гетероциклічної сполуки є барбітурова кислота:
A.* піримідину
B. піридазину
C. Піразину
D. Піперазину
E. Піридину
8. Вибрати гетероцикл, який є основою барбітурової кислоти, похідні якої застосовують в медицині як лікарські препарати, що виявляють снодійну та протисудомну дію.
A.* піримідин
B. піридазин
C. піразин
D. піперидин
E. піридин
9. Барбітурова кислота є більш сильнішою кислотою, ніж оцтова. За рахунок якого фактору це спостерігається?
A. Рухливістю водню ОН-груп єнольного фрагменту
B. Впливу радикалу на кислотний центр
C. від концентрації розчину
D. Кількості гетероатомів циклу
E. Величини радіусу гетероатомів
10. Добре відомо, що лактам-лактимна таутомерія є
проявом особливостей будови молекули, у якій
карбонільна група зв’язана з:
A. *NH – групою
B. ОН – групою
C. СН2 – групою
D. >C=O – групою
E. СН3 – групою
11. Вкажіть вид таутомерії, притаманний для піримідинових основ – тиміну, урацилу, цитозину:
A.* лактим-лактамна
B. нітро-аци-нітро
C. кето-енольна
D. тіон-тіольна
E. азольна
12. Шестичленні азотовмісні гетероциклічні сполуки проявляють основні властивості. Вкажіть сполуки, у яких найбільше виражені основні властивості?
A.* Піперазин
C. Піримідин
E. Піридазин
B. Піридин
D. Піразин