- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Одержання
18. Етилацетат одержують з оцтового альдегіду за допомогою:
A.*Реакції Тищенка
B. Конденсації Кляйзена
C. Конденсації Перкіна
D. Альдольної конденсації
E. Реакції Кучерова
19. Назвіть продукт складноефірної конденсації ацетальдегіду (реакції Тищенка):
A. * Етилацетат
B. Ацетон
C. Кротоновий альдегід
D. Малоновий ефір
E. Ацетооцтовий альдегід
Хімічні властивості
20. Які речовини можна одержати при лужному гідролізі трипальмітину
A. *Пальмітат натрію і гліцерин
B. Гліцерин і пальмітинову кислоту
C. Пальмітинову кислоту і натрій гідроксид
D. Пальмітат натрію і воду
E. Гліцерин і стеарат натрію
21. Вкажіть реагент, що дозволяє при лужному гідролізі жирів (омиленні) одержати «рідке мило»:
A. *K2CO3
B. CaO
C. PbO
D. NaHCO3
E. NaOH
22. Мило є органічною сполукою. Вказати до якого класу органічних сполук воно відноситься.
A. * Cіль
B. Основа
C. Кислота
D. Етер
E. Естер
23. Назвіть механізм, за яким звичайно відбувається реакція гідролізу етилацетату у кислому середовищі:
A. * SN2
B. SR
C. E1
D. SN1
E. AE
24. Продуктами кислотного гідролізу тригліцеридів є:
A. *Вищі жирні кислоти та гліцерин
B. Вищі жирні кислоти і вищі багатоатомні спирти
C. Вищі жирні кислоти і циклічний одноатомний спирт - ментол
D. Вищі жирні кислоти і багатоядерний спирт
холестерин
E. Вищі жирні кислоти та аміноспирт - холін
25. Дана сполука входить до складу жирів. При нагріванні з водовіднімаючими реагентами утворює речовину з сильним різким запахом. Що це за сполука?
A. *Гліцерин
B. Ментол
C. Етанол
D. Пропіленгліколь
E. Терпінеол
26. Який з наведених спиртів входить до складу жирів?
A.*
B.
C.
D.
E.
27. Природні жири мають рідку або тверду консистенцію. Вкажіть головну причину існування жирів в тому чи іншому агрегатному стані
A. *Співвідношення насичених і ненасичених кислот
B. Наявність водневих зв’язків
C. Розміри молекул
D. Сольватація молекул
E. Спосіб одержання
28. Ступінь ненасиченості жирів і олій визначається йодним числом (це маса J2, що може приєднатися до 100 г жиру). Яке йодне число в дилінолеїлстероїл гліцерину?
A. * 115 г
B. 120 г
C. 110 г
D. 112 г
E. 118 г
29. Яка сполука є складним ефіром оцтової та саліцилової кислот?
А. *Аспірин
В. Адреналін
С. Акролеїн
D. Анестезин
Е. Анізидин
Ідентифікація
30. Анестезин (етиловий ефір п-амінобензойної кислоти) — місцевий анестетик. Вкажіть реагент, з допомогою якого можна якісно довести наявність ароматичної аміногрупи в його молекулі:
A. *NaNO2 (HCl)
B. AgNO3
C. HNO3 в присутності H2SO4
D. NaHCO3
E. Cu(OH)2
18.4. АМІДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ
Одержання
31. Виберіть реагент, за допомогою якого можна отримати із стеаринової кислоти її амід:
A. *NH3
B. CH3–NH2
C. H2N–NH2
D. C6H5–NH2
E. H2N–OH
18.5. ГІДРАЗИДИ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ
Одержання
32. Виберіть реагент для одержання гідразиду оцтової кислоти:
A. *H2N–NH2
B. NН3
C. H2N–CH3
D. H2N–C6H5
E. C2Н5ОН
Розділ 19. ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНІ
ПОХІДНІ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ
19. 1. ГАЛОГЕНКАРБОНОВІ КИСЛОТИ
Хімічні властивості
1. Кислотність галогенкарбонових кислот залежить від кількості атомів галогену в молекулі і їх природи. Яка із приведених нижче галогензаміщених кислот є найсильнішою?
A. *трихлороцтова кислота (рКа=0,66)
B. фтороцтова кислота (рКа= 2.57)
C. хлоруксусная (рКа =2,85)
D. бромоцтова (рКа=2,90)
E. йодоцтова кислота (рКа=3,16)
Одержання
2. Вкажіть речовину, що утвориться в результаті такого перетворення:
A*.
B.
C.
D.
E.
19. 2. ГІДРОКСИКИСЛОТИ
Номенклатура та ізомерія
3. Натрієва сіль γ-гідроксимасляної кислоти застосовується в медицині для неінгаляційного наркозу. Яка із зазначених сполук відповідає цьому лікарському засобу?
A.* НО-Н2С-СН2-СН2-СООNa
B. Лактат натрію
C. Натрієва сіль γ-гідроксипропіонової кислоти
D. Натрієва сіль α-гідроксимасляної кислоти
E. Натрієва сіль γ-гідроксимасляної кислоти
4. Яка із названих кислот є трьохосновною?
A. *Лимонна кислота
B. Валеріанова кислота
C. Винна кислота
D. Гліоксилова кислота
E. Пікринова кислота
5. Скільки оптичних ізомерів може мати сполука даної будови CH3-CH(OH)-COOH
A. *4
B. 0
C. 1
D. 2
6. Тропова кислота в алкалоїді атропіні міститься у вигляді естеру зі спиртом тропіном. Яку назву має тропова кислота за замісниковою номенклатурою?
A. *3-гідрокси-2-фенілпропанова кислота
B. 2-феніл-3-гідроксипропанова кислота
C. Феніл-оксипропіонова кислота
D. Феніл-3-гідрокиспропанова кислота
E. 3-гідроксифенілпропанова кислота