- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
4.3. Хроматографічні методи аналізу
1. Хроматографічні методи аналізу разрізняють за механізмом взаємодії сорбенту и сорбату. Подберіть відповідний механізм разділення для йоннообмінної хроматографії:
A.*На різній здатності речовин до йонного обміну
B.На разниці в адсорбційності речовин твердим сорбентом
C.На разній розчинності розділяючих речовин в нерухомій фазі
D.На утворенні відмінних по розчинності осадів речовин, що розділяються з сорбентом
2. В газорідинній хроматографії аналізуюча речовина вводиться в потік газу-носія, який повинен відповідати вимогам:
A.*Інертністю по відношенню до нерухомої фази і аналізуючих речовин
B.Високій теплопровідності
C.Великій молекулярній масі
D.Швидкістю руху по колонці
E.Спорідненністю до нерухомої фази
3. У методі хроматографії поділ речовин заснований:
А. *На здатності розподілятися між рухомою і нерухомою фазою
В. На здатності розподілятися між двома рухомими фазами
С. На здатності розподілятися між двома нерухомими фазами
D. На здатності розчинятися
Е. На здатності осаджуватися
4. Для ідентифікації лікарського препарату методом тонкошарової хроматографії використовують параметр:
А. * Rf
В. n
С. E, mV
D. I, A
Е. Kр
5. Вкажіть метод хроматографічного аналізу, в якому при дослідженні компонентів лікарської субстанції в якості сорбенту використовують іоніти:
А. *Іонообмінна
В. Газова
С. Паперова
D. Тонкошарова
С. Гельфільтрація
6. Розділення речовин у методі газо-рідинної хроматографії відбувається за рахунок різної швидкості руху речовин у колонці. Що є рухомою фазою у цьому методі аналізу?
A.*Газ-носій
B.Твердий носій
C.Рідкі фази
D.Вода
E.Органічний розчинник
7. Рідка нерухома фаза (РНФ) в методі газорідинної хроматографії має відповідати всім нижче перерахованим вимогам крім:
A.*Високий тиск пари РНФ у колонці
B.Сили взаємодії досліджуваних речовин з молекулами РНФ мають підвищувати селективність фази
C.Має бути нелеткою, малов'язкою
D.Має бути термостійкою
E.Має бути хімічно інертною до досліджуваних компонентів та газу-носія
8. Проба містить суміш глюкози і маннози. Для ідентифікації цих речовин в суміші вибраний метод:
A.*Хроматографії в тонкому шарі
B.Поляриметрії
C.Спектрофотометрії
D.Полярографії
E.Амперометричного титрування
9. Вкажіть метод хроматографічного аналізу, в якому при дослідженні компонентів лікарської субстанції в якості сорбенту використовують гелі за однаковим діаметром:
A.*Молекулярних сит
B.Розподільча
C.Паперова
D.Тонкошарова
E.Іонообмінна
10. Які величини характеризують ефективність колонки у методі газорідинної хроматографії.
A.*Число теоретичних тарілок і ВЕТТ
B.Час утримування
C.Утримуваний об’єм
D.Об’ємна швидкість газу-носія
E.Площа хроматографічного піка.
11. Необхідно виявити, який спирт знаходиться у водному розчині методом ГРХ. Які величини використовують для ідентифікації речовин у методі газо-рідинної хроматографії?
A.*Параметри утримування
B.Висота хроматографічного піка
C.Висота еквівалентна теоретичній тарілці
D.Площа хроматографічного піка
E.Число теоретичних тарілок
12. Провізор-аналітик проводить аналіз лікарського препарату. У Фармакопейній статті наведено значення величини Rf. Величина Rf є:
A.*Показником рухливості речовини
B.Абсолютною характеристикою речовини
C.Показником швидкості руху розчинника по шару сорбенту
D.Показником сорбційної здатності твердої фази
E.Показником розчинності речовини у рідкій фазі
13. Для концентрування речовин та розділення їх сумішей застосовують хроматогрфічний метод. Хроматографія – це метод аналізу, який базується на перерозподілі речовини між:
A.*Рухомою і нерухомою фазами
B.Двома рідкими фазами, які не змішуються між собою
C.Рідкою і твердою фазами
D.Рідкою і газовою фазами
14. В колоночних (проточних) хроматографічних методах аналізу кількість досліджуваної речовини визначається за:
A.*Площею хроматографічного піка
B.Шириною хроматографічного піка
C.Часом утримування
D.Об’ємом утримування
E.Висотою еквівалентною теоретичній тарілці
15. В основі кількісного аналізу в газовій хроматографії лежить залежність:
A.*Висоти хроматографічного піка і його площі від концентрації речовини
B.Часу утримування від концентрації речовини
C.Об’єму утримування від концентрації речовини
D.Ширини хроматографічного піка від концентрації
E.Висоти, еквівалентної теоретичній тарілці , від кількості речовини
16. Явище сорбції використовується у хроматографічних методах аналізу. Активність сорбенту (ємність) характеризується кількістю електроліту, що поглинається одиницею маси або одиницею об'єму сорбенту. В якому випадку ємність сорбенту буде максимальною?
A.*0,02г сорбенту поглинають 0,003моль іонів Na+
B.0,1г сорбенту поглинають 0,1ммоль іонів Na+
C.0,05г сорбенту поглинають 0,2ммоль іонів Na+
D.0,08г сорбенту поглинають 0,08ммоль іонів Na+
E.0,06г сорбенту поглинають 0,0002моль іонів Na+
17. У кількісному аналіз використовують метод іонообмінної хроматографії. Який процес використовують у методі іонообмінної хроматографії?
A.*Оборотний (стехіометричний) обмін іонів, що містяться в досліджуваному розчині, на іони, що входять до складу іоніту
B.Адсорбція іонів на поверхні за правилом Панета - Фаянса
C.Окислювально-відновний процес з участю речовини, що визначається, і відповідного реагенту
D.Реакції утворення та розчинення осадів при взаємодії речовини, що визначається, і відповідного реагенту
E.Утворення внутрішньокомплексної сполуки при взаємодії речовини, що визначається, і відповідного реагенту
18. При визначенні вмісту залишкових кількостей розчинників в субстанціях лікарських засобів найбільш раціонально застосувати:
A.*Метод газової хроматографії
B.Метод рідинної хроматографії
C.Екстракційно-фотометричний аналіз
D.Метод прямої і непрямої відгонки
E.Метод тонкошарової хроматографії
19. При визначення низьких вмістів термічнонестійких сторонніх домішок найбільш раціонально використати:
A.*Високоефективну рідинну хроматографію
B.Газову хроматографію
C.Паперову хроматографію
D.Іоннообмінну хроматографію
E.Тонкошарову хроматографію
20. Для ідентифікації лікарського препарату риванолу застосували метод тонкошарової хроматографії. За механізмом розділення тонкошарова хроматографія відноситься до:
A.* Розподільної хроматографії.
B.Адсорбційної хроматографії.
C.Осадової хроматографії.
D.Іонообмінної хроматографії.
E.Рідинної хроматографії.
21. Розподільна хроматографія заснована головним чином на:
A.*Різній розчинності компонентів суміші у двох рідинах, що не змішуються
B.Різній адсорбції компонентів суміші на вибраному адсорбенті
C.Іонному обміні з використанням іонітів різної природи
D.Осадженні компонентів суміші на вибраному адсорбенті
E.Розподілі компонентів суміші між рухомою рідкою та нерухомою твердою фазами
22. Хроматографію використовують для:
A.*Розділення, очистки, ідентифікації та кількісного визначення компонентів суміші
B.Вимірювання концентрації компонентів суміші, що утворюють забарвлені розчини
C.Вимірювання поглинання речовиною світлового випромінювання у видимій області
D.Титрування з використанням дихромату калію в якості індикатора
23. Переміщення зони хроматографіруючого компоненту встановлюється по величині Rf, тому що Rf визначається як:
A.*Відношення відстані, пройденої речовиною, до відстані, пройденої розчиннико
B.Відношенням відстані, пройденої речовиною до відстані пройденої розчинником на 10 см
C.Відстані, пройденої речовиною за певний інтервал часу
D.Відношенням відстані, пройденої розчинником до відстані, пройденої речовиною
E.Величині відстані, пройденої речовиною від лінії старту
24. Відомо, що ментол є легко леткою речовиною. Який з фізико-хімічних методів аналізу можна використати для кількісного вмісту ментолу в краплях Зеленіна, які є складним лікарським засобом:
A.*Газова хроматографія
B.Тонкошарова хроматографія
C.Рідинна хроматографія
D.Диференціальна спектрофотометрія
E.Багатохвильова спектрофотометрія
25. В основі якісного аналізу в газовій і рідинній хроматографії лежить залежність від природи речовини:
A.* Часу або об’єму утримування
B.Ширини піку біля основи хроматограми
C.Півширини хроматографічного піку
D.Ширини піку на половині висоти
E.Висоти або площі хроматографічного піку
26. При кількісному хроматографічному аналізі важливо врахувати випадкові відхилення роботи хроматографа. Це найкраще враховує:
A.* Метод внутрішнього стандарту
B.Метод добавки
C.Метод порівняння
D.Метод градуювального графіка
E.Метод добавки або порівняння
27. При хроматографуванні новокаїну в тонкому шарі сорбенту після проявки пластинки одержали пляму, відстань до якої від лінії старту 3 см, а відстань фронту розчинників -10 см. Яке значення Rf новокаїну?
A.*0,3
B.0,4
C.0, 5
D.0, 6
E.0,7
28. З метою кількісного визначення речовин методом газової хроматографії використовують калібрувальний графік. Калібрувальний графік для газохроматографічного визначення речовин - це залежність:
A.*Площі хроматографічного піка від концентрації досліджуваної речовини
B.Часу втримування від об’єму введеної проби
C.Висоти хроматографічного піка від часу утримування
D.Висоти хроматографічного піка від відстані на хроматограмі
E.Висоти піку від відстані втримування
29. Хроматографічні методи класифікують за механізмом процесу розділення. До якого типу хроматогафії відноситься метод газо-рідинної хроматографії?
A.*Розподільча
B.Адсорбційна
C.Іоннобмінна
D.Гель-хроматографія
E.Афінна
30. Для кількісного визначення етанолу був застосований метод газової хроматографії. Який параметр вимірюють?
A.*Висоту і площу хроматографічного піка
B.Час утримування
C.Об’єм утримання
D.Ширина хроматографічного піка
E.Відстань на хроматограмі.