- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Окиснення
ароматичного ядра:
29. При температурі 400°–500°С в присутності V2O5 бензол окислюється до:
А. *
В.
С.
D.
Е.
30. Бензол окиснюється при температурі 400-500 оС до?
A. *Малеїнового ангідриду
B. Малонової кислоти.
C. Гідрохінону.
D. Малеїнової кислоти.
E. Фталевої кислоти.
бічного ланцюга:
31. В яких умовах відбувається реакція окиснення толуолу до бензойної кислоти?
A. *Кип’ятіння з KMnO4
B. Нагрівання з H2SO4
C. Нагрівання з NaOH
D. При кімнатній температурі
E. Кип’ятіння толуолу на повітрі
32. Реакція перетворення толуолу в бензойну кислоту відбувається в умовах
A. *Кип’ятіння з перманганатом калію
B. Нагрівання з сульфатною кислотою
C. Дії гідроген пероксиду при кімнатній температурі
D. Дії натрій гідроксиду при кімнатній температурі
E. Кип’ятінні на повітрі
33. При окисненні алкілбензолів у першу чергу піддаються окисненню бокові ланцюги. Яка сполука утворюється при дії сильних окисників на пропілбензол
A. *
B.
C.
D.
E.
34. Визначте кінцевий продукт окислення о-етилтолуолу:
A.*
B.
C.
D.
E.
35. Яка кислота утворюється при окислення о-етилтолуолу сильними окисниками (KMnO4, K2Cr2O7)?
A. * Фталева кислота.
B. Бензойна кислота.
C. Ізофталева
D. Саліцилова кислота.
E. Терефталева
36. Сполука, яка при окисленні утворює бензолтрикарбонову кислоту, а при бромуванні - тільки одне монобромпохідне, є:
А. *1,3,5-Триметилбензолом
В. 1,2,3-Триметилбензолом
С. 1-Етил-2-метилбензолом
D. 1,2,4-Триметилбензолом
Е. Пара-метилетилбензолом
37. Визначте будову сполуки загального складу С7Н8О3S, при окисненні якої утворюється сульфобензойна кислота, а при сплавленні з гідроксидом натрію - ортокрезол:
А. *Орто-толуолсульфокислота
В. Орто-сульфокрезол
С. Бензилсульфокислота
D. Пара-толуолсульфокислота
Е. Мета-толуолсульфокислота
Орієнтація в бензольному ядрі
Замісники І роду: О―, NR2, NHR, NH2, OH, OR, NHCOR, OCOR, Alk (CH3, C2H5, C3H7), F, Cl, Br, I.
Замісники ІІ роду: COOH, SO3H, NO2, CHO, COCH3, CN
38. По впливу на напрямок реакцій електрофільного заміщення в бензольному ядрі, замісники поділяють на орто-, пара- (І роду) і мета- (ІІ роду)-орієнтанти. Який із приведених замісників відноситься до мета-орієнтантів.
A. * -СООH
B. -C2H5
C. -N(CH3)2
D. -ОН
E. -NH2
39. Замісником II роду (м-орієнтантом) є:
A. * Карбонільна група
B. Гідроксильна група
C. Алкільна група
D. Галоген
E. Аміногрупа
40. Який з приведених замісників відноситься до мета-орієнтантів (замісникам ІІ роду)?
A. *-SO3H
B. -OH
C. -C2H5
D. -Cl
E. -Br
41. Вкажіть який продукт утворюється при нітруванні нітробензолу нітруючою сумішшю (суміш HNO3 + H2SO4 конц.)
A. * м – Динітробензол
B. м – Нітробензолсульфокислота
C. п – Динітробензол
D. о – Динітробензол
E. п – Ніробензолсульфокислота
42. Виберіть продукт, який утворюється при мононітруванні бензойної кислоти:
A. *3-Нітробензойна кислота
B. 2-Нітробензойна кислота
C. 4-Нітробензойна кислота
D. Суміш 2- і 4-нітробензойних кислот
E. Суміш 2- і 3-нітробензойних кислот
43. Замісником I роду, що збільшує електронну густину в орто- і параположеннях бензольного кільця є
A. * Аміногрупа
B. Нітрогрупа
C. Карбоксильна група
D. Карбонільна група
E. Сульфогрупа
44. Який з замісників не належить до мета-орієнтантів в реакціях електрофільного заміщення в бензольному ядрі?
A. * NH2
B. NO2
C. COH
D. SO3H
E. COOH
45. Який з замісників не належить до мета-орієнтантів в реакціях електрофільного заміщення в бензольному ядрі?
А. * OCOR
В. NO2
С. COR
D. COOR
Е. COOH
46. Гідроксильна група у фенолі є орієнтантом?
A. *-орто, пара.
B. -орто, мета.
C. -мета.
D. -мета, пара.
E. -орто.
47. Вкажіть в присутності якого із замісників реакція заміщення в бензольному ядрі буде проходити в орто- и пара-положеня:
A. *-ОН
B. -СООН
C. -NO2
D. -СНO
E. -SO3H
48. З якою із наведених сполук реакції електрофільного заміщення (SE) відбуваються найлегше?
A. * Фенол
B. Толуол
C. Хлорбензол
D. Бензальдегід
E. Бензолсульфокислота
Пояснення: за силою орієнтуючого впливу замісники I роду в реакціях SE розміщуються в ряд: OH> CH3> Cl (див. №52 п.1, 2)
За силою орієнтуючого впливу замісники II роду в реакціях SE розміщуються в ряд: SO3H > CHO
49. З якою парою із наведених сполук реакції електрофільного заміщення (SE) ідуть найлегше?
А. * Фенол , толуол
В. Бензол, толуол
С. Хлорбензол, фенол
D. Бензальдегід, фенол
Е. Бензолсульфокислота, бензойна кислота
50. Хлорбензол застосовується у виробництві фенолу, аніліну, лікарських засобів. Яке з перелічених визначень найбільш повно характеризує хлор як замісник водню в бензольному кільці?
A. *Дезактивуючий о-, п-орієнтант
B. Активуючий о-, п-орієнтант
C. Дезактивуючий м-орієнтант
D. Орієнтант II роду
E. Орієнтант I роду
51. Ацетильне похідне п-амінофенолу –параацетиламінофенол (парацетамол) застосовується у медицині як жарознижуючий та болевтомлюючий засіб. Яке з перелічених нижче визначень найбільш повно характеризує аміно- та гідроксігрупу як замісників водню в бензольному кільці?
A. * Активуючи о- та п- орієнтанти
B. Дезактивуючи о- та п- орієнтанти
C. Дезактивуючи м - орієнтанти
D. м - орієнтанти
E. п- орієнтанти
52. Виберіть узгоджену орієнтацію замісників в дізаміщених бензолу:
А. *CH3 i OH в мета-положенні
В. CH3 i OH в орто-положенні
С. NO2 i OH в мета-положенні
D. NO2 i COOH в орто-положенні
Е. NO2 i COOH в пара-положенні
Пояснення:
Узгоджена орієнтація (обидва наявні замісники спрямовують нову групу в одні й ті положення бензольного кільця)
Неузгоджена орієнтація (один із замісників спрямовує нову групу в одні, а другий – в інші положення бензольного кільця)
1)якщо один із замісників є орієнтантом I роду,то переважний напрям заміщення визначає орієнтант I роду:
2) якщо обидва замісники є орієнтантами I роду, то переважний напрям реакції визначається сильнішим орієнтантом. За силою орієнтуючого впливу замісники I роду розміщують в такий ряд:
О―> NR2 > NHR > NH2 > OH > OR > NHCOR > OCOR >Alk (C3H7 , C2H5, CH3) > F > Cl > Br > I.
3) якщо обидва замісники II роду, то реакції SE здійснюються дуже важко, а переважне місце входження третього замісника визначається сильнішим орієнтантом. За силою орієнтуючого впливу замісники II роду в реакціях SE розміщуються в ряд: COOH > SO3H > NO2 > CHO > COCH3 > CN