
- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •2008 Р.
- •Неорганічна хімія Зміст
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •О р г а н і ч н а х і м і я Зміст
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •7.2. Циклоалкани Класифікація
- •Ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •11. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •8.2. Алкіни Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •31. Кінцевим продутком такого перетворення буде Ацетилен ―н2о→ а ―[o]→ в:
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Розділ 9. Ароматичні вуглеводні
- •9. 1. Одноядерні арени Ароматичність
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •Розділ 10. Галогенoпохідні вуглеводнів Одержання
- •Хімічні властивості Реакції заміщення
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.8. Дво-, три- і поліатомні феноли
- •Хімічні властивості Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •14.2. Кетони Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти Одержання
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Хімічні властивості
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.2. Хінолін
- •21.4.3. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •23.2.1. Дисахариди Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди Будова
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія Зміст
- •1. Загальні теоретичні питання
- •2. Якісний аналіз
- •2.1. Катіони
- •2.1.1. Катіони I аналітичної групи
- •2.1.2. Катіони іі аналітичної групи
- •2.1.3. Катіони ііі аналітичної групи
- •2.1.4. Катіони IV аналітичної групи
- •2.1.5. Катіони V аналітичної групи
- •2.2. Аніони
- •2.2.1. Аніони і аналітичної групи
- •2.2.2. Аніони іі аналітичної групи
- •2.2.3. Аніони ііі аналітичної групи
- •3. Кількісний аналіз
- •3.1. Загальні теоретичні питання
- •C.Осадження з гарячих розчинів
- •3.2. Гравіметричний метод аналізу
- •3.3. Титриметричні методи аналізу
- •3.3.1. Загальні теоретичні питання
- •3.3.2. Кислотно-основне титрування
- •3.3.3. Окисно-відновне титрування
- •3.3.4.Осаджувальне титрування
- •3.3.5. Комплексонометричне титрування
- •4. Інструментальні методи аналізу
- •4.1. Оптичні методи аналізу
- •4.2. Електрохімічні методи аналізу
- •4.3. Хроматографічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •6. Поверхневі явища
- •1. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •2. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •3. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •4. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •5. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •6. Колоїдні пар. Ккм
- •7. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •Б і о х і м ія зміст
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Медична Ботаніка Зміст
- •1. Морфологія
- •Моноподіальне
- •Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •Алкалоїди
- •У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •Atropa belladonna
- •Polygonaceae
- •Вислоплідники
- •Ericaceae
- •Макові, мальвові, товстолисті
- •Carum carvi
- •Антоціани
- •Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •Знаходиться в конусах наростання
- •Фізіологія Зміст
- •Розділ 2: Фізіологія цнс
- •Розділ 5: Фізіологія крові
- •Патологічна фізіологія Зміст
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •М і к р о б і о л о г і я Зміст
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
13. Патофізіологія дихання.
386. Дихання Біота відноситься до:
A. *Періодичного дихання
B. Тахіпне
C. Брадіпне
D. Гіперпне
E. Термінального дихання
387. У дитини, що хворіє на бронхіальну астму, виник астматичний приступ, який привів до розвитку гострої дихальної недостатності. Це ускладнення зумовлене порушенням
A. *Альвеолярної вентиляції
B. Перфузії легень
C. Дифузії газів
D. Дисоціації оксигемоглобіну
E. Утилізації кисню
388. У члена високогірної експедиції на висоті 6 км виникло головокружіння, слабість. Альпініст втратив свідомість, дихання зупинилося. Ці розлади виникли внаслідок
A. *Надмірного виведення CO2 з організму
B. Недостатнього утворення СО2 в тканинах
C. Недостатнього надходження О2 в організм
D. Недостатньої утилізації О2 тканинами
E. Недостатнього звільнення О2 оксигемоглобіном
389. У туристів, які піднялися на висоту 3000 м, дихання стало частим і глибоким. Ці зміни є наслідком стимуляції
A. *Хеморецепторів каротидних синусів
B. Механорецепторів легеневих альвеол
C. Барорецепторів дуги аорти
D. Нейронів кори мозку
E. Міоцитів дихальних м'язів
390. У хворого діагностовано крупозне запалення легень. Для цього захворювання характерне
A. *Часте поверхневе дихання
B. Часте глибоке дихання
C. Рідке глибоке дихання
D. Дихання Чейна-Стокса
E. Дихання Куссмауля
391. Який вид дихальної недостатності спостерігається при нападі бронхіальної астми?
A. *Обструктивний легеневий
B. Рестриктивний легеневий
C. Торако-діафрагмальний
D. Переферійний
E. Центральний
392. До розвитку якої форми дихальної недостатності призводить дефіцит сурфактанту?
A. *Рестриктивної легеневої
B. Центрогенної
C. Периферійної
D. Торако-діафрагмальної
E. Обструктивної легеневої
393. У пацієнта 76 років при обстеженні визначене значне збільшення залишкового об'єму легень, що призводить до задишки експіраторного типу. Яка патологія найбільш імовірно виявлена у хворого?
A. *Емфізема легень
B. Запалення плеври
C. Набряк легень
D. Запалення легень
E. Туберкульоз легень
394. Дитина несподівано вдихнула дрібну іграшку, яка спричинила обтурацію бронхіоли. Яке патологічне дихання найбільш характерне для цього стану?
A. *Стенотичне
B. Тахіпне
C. Біота
D. Кусмауля
E. Чейна-Стокса
395. Розвиток легеневого серця є характерним для:
A. *Легеневої гіпертензії
B. Асфіксії
C. Стенозу вінцевих судин
D. Дихальної гіпоксії
E. Анафілактичного шоку у
морської свинки
Е. Анемія
396. У хворого з цукровим діабетом через деякий час після сніданку різко знизився артеріальний тиск, з явилося патологічне дихання, запах ацетону з рота, спостерігалась втрата свідомості. Лікарі діагностували діабетичну кому. Який тип патологічного дихання розвинувся у хворого ?
А. *Кусмауля
B. Чейна - Стокса
C. Біота
Б.Апнейстичне
Е. Гаспінг
397. У реанімаційне відділення поступив хворий з діагнозом наркотичне отруєння. Стан важкий. Дихання часте, поверхневе, з періодами апное (Біота). Що стало основною причиною розвитку періодичного дихання у хворого ?
A. *Пригнічення функції дихального центру
B. Порушення функції мотонейронів спинного мозку
C. Порушення функції нервово-м'язевого апарату
D. Порушення рухомості грудної клітки
E. Порушення функції легень
398. Для якого типу дихання притаманне збільшення амплітуди дихальних рухів до виразного гіперпное, а потім зменшення до апное, після якого настає черговий цикл таких самих дихальних рухів?
А. *Дихання Чейн-Стокса
В. Дихання Куссмауля
С. Іаспінг-дихання
D. Апнейстичне дихання
Е. Дихання Біота
399. Які фактори гуморальної регуляції найбільш активно стимулюють функцію дихального центру?
А. Тироксин
В. Адреналін
С. Ацетилхолін
D. Інсулін
Е. *Вуглекислий газ
400. У хворого лікар виявив обструктивний тип дихальної недостатності. Назвіть захворювання, при якому настає така дихальна недостатність:
*Бронхіальна астма
Пневмонія
Ексудативний плеврит
Пневмоконіоз
Пневмоторакс
401. Хворий поступив у клініку з приступом бронхіальної астми. Який тип дихання спостерігається при цьому?
*Експіраторна задишка
Інспіраторна задишка
Апное
Гаспінг-дихання
Гіперпное
402. У хворого лікар діагностував двобічну крупозну пневмонію. Який тип дихання розвинувся у хворого?
*Часте поверхневе
Часте глибоке
Рідке поверхневе
Рідке глибоке
Експіраторна задишка
403. У хворого діагностований рак правої легені і призначено оперативне лікування. Після операції (правосторонньої пульмонектомії) у хворого з'явилася виражена задишка. Яка форма дихальної недостатності розвинулася у хворого?
*легенева рестриктивна
центральна
периферична
легенева обструктивна
торако-діафрагмальна
404. Хворий впродовж 10 років страждає цукровим діабетом. У важкому стані доставлений в лікарню. На 2-й день перебування в стаціонарі його стан різко погіршав: розвинулася кома, з'явилося шумне глибоке дихання, при якому глибокі вдихи змінювалися посиленими видихами з участю експіраторних м'язів. Яка форма порушення дихання спостерігається у хворого?
*Дихання Куссмауля
Стенотичне дихання
Тахіпноє
Дихання Чейн-Стокса
Дихання Біота
405. Хворий 62 років поступив в неврологічне відділення в зв’язку з мозковим крововиливом. Стан тяжкий, спостерігається поглиблення дихання та збільшення частоти, а потім його зменшення до апноє, після чого цикл дихальних рухів поновлюється. Який тип дихання виникає у хворого:
Апнеїстичне
Біота
Гаспінг-дихання
*Чейна-Стокса
Куссмауля