- •Ю.В.Філатов, ю.Ф.Ткаченко
- •1 Пружні деформації
- •1.1 Мала деформація та її компоненти
- •1.2 Головні вісі деформації
- •1.3 Зв’язок між компонентами малої деформації та її
- •1.4 Фізичний зміст компонент малої деформації
- •2 Пружні напруження
- •2.1 Зовнішні сили
- •2.2 Внутрішні напруження
- •2.3 Рівняння руху Коші
- •3 Зв’язок між напруженнями і
- •3.1 Експериментальний закон Гука
- •3.2 Узагальнений закон Гука
- •4 Хвильові рівняння та пружні хвилі
- •4.1 Рівняння Ламе
- •4.2 Хвильові рівняння
- •4.3 Пружні потенціали
- •4.4 Cферичнi хвилі
- •4.5 Плоска хвиля
- •4.6 Сферична хвиля
- •Підставляючи в хвильове рівняння,
- •5 Хвилі на границях півпросторів
- •5.1 Відбиття та заломлення плоских хвиль на
- •5.2. Практичні задачі на відбиття – заломлення
- •6 Хвилі в реальних середовищах
- •6.1 Хвильові рівняння з дисипативним членом
- •Його дисперсійне співвідношення
- •Перевіримо виконання умови 3. З (6.10) випливає, що
- •6.2 Хвильові рівняння в перших похідних
- •Проаналізуємо четверту модель. Її хвильовому рівнянню
- •7 Комплексні хвильові рівняння
- •8 Динаміка пружних хвиль в
- •Та диспергуючих середовищах
- •8.1 Миттєві параметри хвильового поля
- •8.2 Дисперсія швидкості пружних хвиль в
- •8.3 Миттєве поглинання пружної енергії
- •9 Міграція хвильових полів
- •9.1 Міграція хвильового поля на основі рівняння в
- •Введемо позначки
- •10 Практичні роботи з теорії пружних
- •10.1 Дослідження напруженого стану та деформацій
- •Література
- •10.2 Аналіз рішення хвильового рівняння для
- •Література
- •10.3 Розрахунок швидкості хвилі Релея при
- •Література
- •10.4 Розрахунок траєкторій руху частинок у хвилі
- •Література
- •10.5 Розрахунок дисперсійної кривої для
- •Література
- •10.6 Обчислення та побудова частотної
- •Мета та завдання роботи
- •Основні теоретичні положення
- •Порядок проведення роботи
- •Коефiцiєнт вiдбиття має максимум, амплiтуда якого
- •Мінімальне значення коефіцієнта вiдбиття вiд тонкого шару
- •Порядок проведення роботи
- •Лiтература
- •10.8 Визначення коефіцієнтів поглинання пружних хвиль
- •Література
- •10.9 Визначення дійсних швидкостей
- •Література
- •Контрольні завдання
- •12 Методичні поради до самостійної роботи
- •Програмні запитання
- •12.1 Пружні деформації
- •Питання для самоперевiрки
- •12.2. Пружні напруження
- •Лiтература
- •Методичні вказівки
- •Питання для самоперевірки
- •12.3 Зв`язок між напруженнями I деформаціями
- •12.4. Хвильові рівняння та пружні хвилі
- •Питання для самоперевірки
- •12.5 Хвилі на границі півпросторів
- •12.6 Хвилі у вільному і обмеженому шаром
- •12.7 Хвилі від джерел різного типу
- •Список рекомендованої та використаної літератури
1.2 Головні вісі деформації
Доведемо, що в пружному тілі в кожній точці можна виділити три взаємо перпендикулярні прямі, яким властиво наступне. Частинки пружного тіла, які знаходяться до деформації на цих прямих, залишаються на них і після деформації, тобто переміщуються виключно вздовж цих прямих. Ці прямі називаються головними вісями деформації.
Припустимо, що точка А, яка визначається до деформації вектором з складовимиx, y, z,знаходиться на одній з головних вісей деформації та її переміщенняспівпадає з направленням вектора. Цю умову можна записати таким чином:
,
або в координатній формі
, (1.13)
де - неозначений множник.
Складові векторавизначаються системою (1.9). З врахуванням (1.13) ця система набуде вигляду:
(1.14)
Система (1.14) являє собою систему однорідних лінійних рівнянь відносно невідомих x, y, z.Останні є складовими вектора, в напрямку якого відбувається переміщення. Таким чином, визначення напрямку однієї з головних вісей деформації зводиться до рішення системи (1.14) відносноx, y, z.
Система (1.14) має ненульові рішення при умові
Ця умова приводить до рівняння третьої ступені відносно .Корені цього рівняння дійсні, позначимо їх черезПослідовна підстановка значеньв (1.14) дає складовіx1, y1, z1,x2, y2, z2 ix3, y3, z3трьох векторів,iякі визначають напрямки головних вісей деформації в даній точці.
Покажемо, що головні вісі деформації взаємно перпендикулярні.
Підставимо в (1.14)
, (1.15)
де x1, y1, z1 - рішення системи (1.14) при. Так само можна записати
(1.16)
Помножимо перше з рівнянь (1.15) на x2,друге наy2, третє наz2та просумуємо їх
(1.17)
Помножимо перше з рівнянь (1.16) на x1,друге наy1, третє наz1та знайдемо їх суму
(1.18)
Праві частини рівнянь (1.17) та (1.18) рівні, тому, віднімаючи з першого друге, отримаємо
(1.19)
Оскільки , то з (1.19) виплаває
,
або в векторній формі
.
Рівність нулю скалярного добутку векторів тасвідчитьть про те, що ці вектори взаємно перпендикулярні. Таким чином, головні вісі деформації, напрямок яких визначаються векторами1та2, взаємно перпендикулярні.
Аналогічно можна довести перпендикулярність решти головних вісей деформації.
Позначимо знайдені напрямки трьох взаємно перпендикулярних вісей деформації через 1, 2, 3 та приймемо вісі деформації за вісі координат. У системі координат 1, 2, 3 вираз (1.9) набуває вигляду:
(1.20)
де
Індекси 1, 2, 3 означають, що складові вектора взяті відносно вісей 1, 2, 3 та продиференційовані по тих же вісях. Індекс 123означає, що складові векторівтатакож взяті відносно вісей 1, 2, 3. Формули (1.20) показують, що вісі 1, 2, 3 - головні вісі деформації. Дійсно, з (1.20) слідує, що точка, яка знаходилась до деформації на одній з цих вісей, наприклад, 1, тобто мала координатиx123 , y123=z123= 0, і після деформації лишається на тій же вісі, оскільки згідно (1.20)
Таким чином, при переході до головних вісей координат 1, 2, 3 компоненти перетворюються в нулі, а компонентиотримують деякі нові значення.Величини називаються головними коефіцієнтами деформації.